Вирок № 48082836, 17.01.2012, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1007/11/2012

Провадження №1/1007/71/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого, судді Рабець М.Д.

при секретарі - Гривко А.В.

з участю прокурорів - Ландар А.В.

захисника - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого ВАТ «Агрокомбінат Калита» електриком, призовника, нагород, інвалідності не маючого, раніше не судимого,-

у скоєні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК У країн и,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_3 тяжкого тілесного ушкодження.

Судом визнано доведеним, що підсудний ОСОБА_2 21 серпня 2011 року, близько 23год. 30 хв., у темну пору доби, керуючи мотоциклом марки «ЯВА-350», червоного кольору, 1984 року випуску, д.н.з. 54-01 КХС (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу МХ №608219, виданий 01.10.1985 року МРЕВ при Броварському МВ), який належить ОСОБА_4, не маючи при собі реєстраційного документу, що підтверджує право власності на вказаний транспортний засіб, чим порушив п.2.1 «б» Правил дорожнього руху, яким передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб, а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон, рухався на автодорозі по вулиці Шевченко, в смт.Калита, Броварського р-ну, Київської області, у напрямку вулиці Леніна. Рухаючись на вказаній автодорозі та наближаючись до перехрестя із автодорогою по вулиці Котовського, проявив злочинну недбалість, не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, чим порушив п.2.3 «б» Правил дорожнього руху, яким передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну... і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, при засліпленні, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів не зменшив швидкості руху та не зупинився, чим порушив п. 19.3 Правил дорожнього руху, яким передбачено, що у разі погіршення видимості у напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних автомобілів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а у разі засліплення увімкнути аварійну світлову сигналізацію і, не змінюючи смуги руху, зупинитись. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який перебував на смузі руху мотоцикла.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому кісток лівої голені у верхній третині у виді рваної рани верхньої третини лівої голені, багато уламкового перелому кісток лівої голені у верхній третині зі зміщенням уламків: забійної рани в потиличній області, забійної рани та підшкірної гематоми в середній третині лівого передпліччя, які згідно висновку експерта №109 від 23.09.11 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень гю критерію небезпеки для життя.

Порушення водієм підсудним ОСОБА_2 п.п.2.1 «б», 2.3 «б», 19.3 Правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв'язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди та заподіянням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_3

Таким чином, підсудний ОСОБА_2 своїми діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, завдав потерпілому ОСОБА_3 тяжкого тілесного ушкодження.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення за ст.286 ч.2 КК України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в пред'явленому обвинуваченні за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнав повністю, в скоєному розкаявся, пояснив, що він дійсно 21 серпня 2011 року після 23 години керував мотоциклом Ява та рухався по вул.. Шевченка в смт.Калита Броварського району. Коли розминався із зустрічними мотоциклами був засліплений і тоді не побачивши на проїзній частині вулиці потерпілого ОСОБА_3 зачепив його правою стороною мотоцикла і він упав, отримавши тілесні ушкодження. Після цього, надав потерпілому допомогу, зупинив машину, потерпілий був доставлений в лікарню. Протягом лікування надавав потерпілому матеріальну допомогу, тому останній до нього ніяких претензій немає, від заявлення позовних вимог відмовився. Заявлений прокурором цивільний позов по відшкодування витрат за стаціонарне лікування потерпілого погашений до судового засідання, квитанція прилучена до матеріалів кримінальної справи. За себе повідомив, що працює електриком на комбінаті в смт.Калита, проживає з батьком, мати померла. Посвідчення на водіння мотоцикла мав, але після дорожньої пригоди загубив і не знає де воно зараз. Інших проступків, злочинів не вчиняв, до кримінальної відповідальності не притягався.

Покази підсудного ОСОБА_2 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочинів, добровільності та істинності його позиції.

Визнавши недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються в порядку, передбаченому ст.299 КПК України, проти чого не заперечують учасники судового розгляду, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд обмежився лише допитом підсудного та дослідженням таких матеріалів справи, які характеризують його особу.

Винність ОСОБА_2, крім його визнавальних показань, підтверджується також сукупністю зібраних по справі досудовим слідством доказів, на досліджені яких підсудний не наполягав, оскільки не оспорював фактичні обставини справи.

Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність винності ОСОБА_2 в пред'явленому йому обвинуваченні.

Аналізуючи зібрані матеріали кримінальної справи, суд встановив, що дії підсудного ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ст.286ч.2 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив п.п. 2.1(6); 2.3(6); та 19.3 Правил дорожнього руху України, що призвело до виникнення аварійної дорожньо-транспортної ситуації, та явилось причиною вчинення дорожньо-транспортної пригоди - наїзду на пішохода потерпілого ОСОБА_3, якому спричинено тяжкі тілесні ушкодження і такі його дії знаходяться в прямому причинному зв'язку з вищевказаними наступившими наслідками, тобто він вчинив злочин, передбачений ст.286ч.2 КК України.

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ст.286 ч.2 КК України і він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.

Цивільний позов потерпілий ОСОБА_3 в процесі досудового слідства та в судовому засіданні не заявляв.

Обираючи покарання ОСОБА_2, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.286 ч.2 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який по місцю проживання та роботи до скоєного характеризувався позитивно.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного, суд визнає його щире каяття та сприяння встановленню істини по справі, що передбачено п.1 ч.І ст. 66 КК України, а також те, що він в добровільному порядку відшкодував потерпілому завдані збитки.

Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст. 67 КК України в діях ОСОБА_2 не встановлено.

Призначаючи вид і міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, характер та обставини його вчинення, дані про особу ОСОБА_2, що він позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, в добровільному порядку відшкодував завдану потерпілому матеріальну шкоду, думку прокурора про можливість не ізоляції його від суспільства га приймаючи до уваги, що підсудний як особа не являється суспільно небезпечним, вказаний злочин вчинений ним з необережності і тому виходячи з наведеного, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, при призначенні покарання у відповідності із санкцією ст.286 ч.2 КК України, в вигляді позбавлення волі із позбавленням права на керування транспортними засобами при звільненні його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, та покладенням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України.

Відповідно до ст.77 КК України, до підсудного ОСОБА_2 суд вважає за необхідне застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права на керування транспортними засобами, оскільки внаслідок вчинення злочину потерпілий ОСОБА_3 отримав тяжке тілесне ушкодження.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_2 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Речовий доказ - мотоцикл марки «ЯВА-350», червоного кольору, 1984 року випуску, д.н.з. 54-01 КХС, слід залишити в користуванні ОСОБА_2, та дозволити ним користуватись і розпоряджатись.(а.с.36, 45).

Цивільний позов, заявлений в.о.Броварського міжрайонного прокурора Київської області на користь Броварської ЦРЛ за відшкодування витрат за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 слід залишити без розгляду, оскільки підсудний його погасив добровільно та надав суду копію квитанції про сплату коштів.

Судові витрати на проведення експертиз підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_2, оскільки він визнаний винним в інкримінованому злочині та не заперечує проти їх погашення.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст..323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк З(три) роки б(шість) місяців, з позбавленням його права керувати транспортними засобами на строк 2(два) роки.

Звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі на підставі ст.75 КК України, з випробуванням, встановити іспитовий строк терміном 2(два) роки, в період якого відповідно до ст.76 КК України зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 залишити без зміни - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер3275614971 судові витрати за проведення експертизи - 1215 грн. 65 коп.(одна тисяча двісті п'ятнадцять гривень 65 копійок), які перерахувати в НДЕКЦ МВС України Код ЗКПО №25574713, р/р №31250272210700 Банк одержувача: УДК у Київській області МФО 821018 з поміткою: (за проведення експертизи №953А від 13.12.2011р.

Речовий доказ - мотоцикл марки «ЯВА-350», червоного кольору, 1984 року випуску, д.н.з. 54-01 КХС, після набрання вироком законної сили необхідно залишити в користуванні ОСОБА_2, дозволити ним користуватись і розпоряджатись.(а.с.36, 45).

Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв'язку із тим, що вони ніким не оспорювалися - не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.

В іншій частині вирок суду першої інстанції може бути оскаржений учасниками судового розгляду шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Суддя М.Д.Рабець