Ухвала суду № 48078609, 30.07.2015, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8918/14-ц

Провадження № 2-з/204/107/15 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬК

49006, м. Дніпропетровськ, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

У Х В А Л А

30 липня 2015 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Власенко О.О.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у м. Дніпропетровську заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу.

29 липня 2015 року до суду надійшла заява від ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій вона просила до вирішення справи по суті накласти заборону ОСОБА_3 здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження частини, спів розмірної з сумою позову 167631,10 грн., квартири АДРЕСА_1 до ухвалення судом рішення по даній справі. В обґрунтування заяви вказала на те, що розмір позовних вимог складає значну суму та не забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду, оскільки відповідач може відчужити своє майно для уникнення відповідальності. Також, вказала, що забезпечення позову в такий спосіб не буде перешкоджати можливій господарській діяльності відповідача, що підтверджується довідкою ОСББ «Суворовець».

Заява передана судді Самсоновій В.В. 30 липня 2015 року цивільною канцелярією суду.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши дану заяву та матеріали справи, враховуючи обставини справи, суд прийшов до висновку, що між сторонами дійсно виник спір. При цьому, позивачами заявлені позовні вимоги, які складають значну суму коштів, у звязку з чим, ухвалення судом рішення на користь позивачів, у разі відчуження відповідачем належного йому нерухомого майна, може унеможливити виконання такого рішення суду. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, рухоме майно, яке могло б бути забезпеченням даного позову, у відповідача відсутнє.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» згідно із п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України - позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб. Згідно із п.4 цієї ж Постанови розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець.

Тобто, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивачів, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2015 року було накладено арешт на нерухоме майно, а саме: в житловому будинку літ. А-12 на першому поверсі нежитлове вбудоване приміщення № 107 поз. 1-14 загальною площею 148,0 кв.м., ганок - а, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, житловий масив Тополя-2, будинок 41, яке належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі договору купівлі-продажу № 188-НД/188-Н від 13.07.1999 року, зареєстрованого на Придніпровській товарній біржі, реєстраційний номер майна 3843051, номер запису 1369-129 в книзі № 25 НФ, до прийняття рішення у справі в межах позовних вимог, а саме 98000,00 грн.

Проте, ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2015 року була скасована ухвала Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2015 року та передано дане питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд має встановити, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Враховуючи вищевказані розяснення апеляційного суду Дніпропетровської області, судом встановлено, що належна відповідачу квартира, відчуження якої просить заборонити позивачка, є жилою та для господарської діяльності не використовується, що підтверджується довідкою Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворовець» від 28.07.2015 року за вих. № 1/28.

За таких обставин, з урахуванням вищевказаного, суд вважає можливим накласти заборону ОСОБА_3 здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження квартири АДРЕСА_1, до прийняття рішення у справі.

На підставі викладеного, керуючись п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. ст. 151-153, 168, 209 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу - задовольнити.

Накласти заборону ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2:

-здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження нерухомого майна, а саме: в житловому будинку літ. А-7 квартира № 71, загальною площею 227,9 кв.м., житловою площею 71,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, до набрання рішенням суду по даній справі законної сили в межах суми позовних вимог, а саме 167631,10 грн.

Право власності на вищевказану квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 18764054.

Копію даної ухвали суду направити для виконання до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції та Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її постановлення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала суду може бути предявлена до виконання протягом року.

Суддя В.В. Самсонова