Ухвала суду № 48074916, 04.08.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 р.Справа № 818/1989/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.06.2015р. по справі № 818/1989/15

за позовом публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області

про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, публічне акціонерне товариство "Сумський авторемонтний завод", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області з проведення камеральної перевірки уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2015 рік, за результатами якої було складено акт №402/1504/05422065 від 20.03.2015 року та прийнято податкове повідомлення рішення №0005581503 від 09.04.2015 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області №0005581503 від 09.04.2015 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30.06.2015 р. по справі № 818/1989/15 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах з проведення камеральної перевірки уточнюючої податкової декларації з плати за землю за 2015 рік, за результатами якої було складено акт №402/1504/05422065 від 20.03.2015 р. та прийнято податкове повідомлення рішення №0005581503 від 09.04.2015 р. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах №0005581503 від 09.04.2015 р.

Відповідач, Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та зазначає, що дії Державної податкової інспекції у м. Сумах щодо проведення камеральної перевірки податкової звітності позивача по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності є правомірними та здійснені у відповідності до чинного законодавства України, а тому податкове повідомлення рішення №0005581503 від 09.04.2015 року прийнято правомірно. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.06.2015 р. по справі № 818/1989/15 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні проте апеляційної скарги заперечував, просив суд постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області проведена камеральна перевірка уточнюючої податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2015 рік, додатку № 1 "Відомості про наявні земельні ділянки" та уточнюючого розрахунку до декларації за плати за землю, додатку № 1 "Відомості про наявні земельні ділянки" ПАТ "Сумський авторемонтний завод", про що було складено акт перевірки від 20.03.2015 року № 402/1504/05422065 (а.с.7).

Під час перевірки було встановлено заниження суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень 2015 року на суму 29346,33 грн.

На підставі акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.04.2015 року №0005581503, яким збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності у загальному розмірі 44019,50 грн., у тому числі за основним платежем - 29346,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 14673,17 грн. (а.с.8).

Позивач не погодився з діями податкового органу щодо проведення камеральної перевірки та з оскаржуваним рішенням податкового органу, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при проведенні перевірки діяв поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

У відповідності до ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. 76.1 ст. 71 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Між тим, пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року № 71-VІІІ визначено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Таким чином, обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються лише підприємств з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Тобто, визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік.

З матеріалів справи встановлено, що сума загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності позивача за 2014 рік становить 1593306,00 грн., тобто менше 20 мільйонів, про що свідчить копія податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік (а.с. 10-11).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 8 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Встановлені обставини справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, підтверджують, що позивач заяв до ДПІ у м. Сумах щодо проведення перевірки не подавав.

До суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари позивач не відноситься.

До того ж, матеріали справи не містять доказів того, що Кабінет міністрів України надавав дозвіл ДПІ у м. Сумах на проведення камеральної перевірки уточнюючої податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2015 рік публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод".

Також, матеріали справи не містять доказів того, що оскаржувану перевірку проведено згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Довід апеляційної скарги, що пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року обмеження щодо проведення перевірки у 2015 та 2016 роках не повинно стосуватися камеральних перевірок, колегія суддів не приймає, оскільки у цьому Законі установлено обмеження на 2015 та 2016 роки щодо проведення перевірок. Згідно п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Колегія суддів вважає, що законодавець, при прийнятті п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" не обмежив заборону проведення будь-якого виду перевірок у 2015 та 2016 роках на підприємствах, установа та організаціях, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік. Довід апеляційної скарги про обмеження лише стосовно камеральних перевірок з податку на прибуток з посиланням на позицію Державної фіскальної служби України викладеному в листі №2463/7/99-99-22-02-04-17 від 28.01.2015 року «Про деякі питання проведення перевірок у 2015-2016 роках» колегія суддів відхиляє як нормативно не обґрунтований.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що при проведенні перевірки відповідач діяв не в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, а також без врахування обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами незаконної перевірки, не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим воно винесено протиправно та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Сумського окружного адміністративного суду від 30.06.2015 р. по справі № 818/1989/15 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.06.2015р. по справі № 818/1989/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 07.08.2015 р.