Ухвала суду № 48074553, 06.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/871/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

06 серпня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві - Кисляк Юлії Станіславівни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про скасування рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що, на його думку, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки штраф на позивача накладено безпідставно, що є порушенням його прав та інтересів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року задоволено позов. Визнано протиправною та скасовано постанову № 000080 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», прийняту 29 грудня 2014 року інспекцією з питань захисту прав споживачів у місті Києві стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет».

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві - Кисляк Юлія Станіславівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем у період із 19 по 22 грудня 2014 року проведено позапланову перевірку гіпермаркету позивача, розташованого за адресою: місто Київ, проспект Московський, 15-А , за результатами якої 22 грудня 2014 року складено акт № 000276 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів (далі - акт перевірки), згідно з яким:

- нечітко зазначена інформація про часові характеристики придатності: на упаковці чаю чорного байхового Бесіда зазначені як "дата виробництва та пакування, номер партії:", при цьому, зазначено цифрами 144422G 28/10/14.

Поряд з цим, відповідно до п. 23 Технічного регламенту, інформацію про часові характеристики придатності харчового продукту у його маркуванні зазначають одним із таких способів: кінцева дата споживання; дата виробництва та строк придатності.

Дата виробництва складається з позначення години, дня, місяця і року (дня, місяця і року або місяця і року) у хронологічній послідовності, між якими проставляються розділові знаки (крапка, коса риска тощо) або робиться інтервал.

Кінцеву дату споживання позначають словами "Вжити до (дата)" або "Придатний до (дата)". При цьому зазначається або безпосередньо дата, або посилання на місце в маркуванні, де вона зазначена.

Дата складається з позначення дня, місяця і в разі потреби року у хронологічній послідовності, між якими проставляються розділові знаки (крапка, коса риска тощо) або робиться інтервал;

- рік виробництва (2014) не зазначено, а зазначено "14".

При цьому, скорочення щодо зазначення року виробництва двома останніми цифрами для чаю чинним нормативно-правовими актами та нормативними документами не передбачено;

- не зазначено умови та рекомендації використання чаю.

Позивача у строк до 29 грудня 2014 року зобов'язано надати звіт до акту перевірки та припинити порушення прав споживачів, виявлені у ході перевірки.

Позивачем до відповідача 29 грудня 2015 року подано звіт до акту перевірки, у якому зазначено, що у діях позивача відсутні порушення вимог чинного законодавства.

На підставі висновків акту перевірки 29 грудня 2014 року відповідачем прийнято оскаржувану постанову, якою на позивача, за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації на партію продукції, отриманої для реалізації, накладено штраф у розмірі 647,74 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до платіжного доручення від 09 січня 2015 року № 1059901 підтверджено факт сплати позивачем штрафу у повному обсязі, при цьому, факт сплати позивачем штрафу не свідчить про те, що він погоджується із висновком відповідача про порушення прав споживачів, оскільки постанова, якою на позивача накладено штраф, ним оскаржується у судовому порядку.

Згідно з п. 4. ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. , ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 2) абзац четвертий ч. 1 ст. 15 виключено; 3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності. 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Інформація про послуги, пов'язані з концертною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, повинна містити дані про використання чи невикористання виконавцями музичних творів фонограм власного вокального, інструментального, вокально-інструментального виконання музичного твору з музичним супроводом або без нього чи фонограм музичного супроводу до власного вокального, інструментального, вокально-інструментального виконання музичного твору.

Стосовно продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію.

Стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання).

Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.

Інформація, передбачена ч. 1 цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Продукти харчування, упаковані або розфасовані в Україні, повинні супроводжуватись інформацією про їх походження.

Відповідно до п. 13 Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11 липня 2003 року № 185, не допускаються до продажу фасовані вітчизняні та імпортні харчові продукти, етикетування яких не відповідає Законам України «Про безпечність та якість харчових продуктів» та «Про захист прав споживачів» і відповідним нормативним документам та/або технічним регламентам на продукцію.

Згідно з п.п. 17, 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833, забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, етикетування або інструкції про їх застосування (в установлених випадках), а також належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний: надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари.

Відповідно до ст. 1, п. 6 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про безпечність та якість харчової продукції» дата «Вжити до» (кінцевий термін споживання) - термін, після закінчення якого, за будь-яких встановлених умов зберігання, харчовий продукт, вірогідно, не буде мати показників якості, зазвичай очікуваних споживачами, та не вважається придатним для реалізації.

Строк придатності - проміжок часу, визначений виробником харчового продукту, протягом якого, у разі додержання відповідних умов зберігання, транспортування, харчовий продукт зберігає відповідність обов'язковим параметрам безпечності та мінімальним специфікаціям якості.

Забороняється обіг харчових продуктів, етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним технічним регламентам. Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію про: кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виробництва та строк придатності.

Згідно з пп. 4.5.9 п. 4.5 розділу 4 ДСТУ 4518-2008 «Національний стандарт України «Продукти харчові. Маркування для споживачів. Загальні правила», строк придатності встановлює виробник на підставі відповідних чинних нормативних документів із зазначенням встановлених умов зберігання.

Виробник може встановлювати збільшений строк придатності у разі наявності санітарно-гігієнічного висновку центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я України та рішення галузевої (регіональної, спеціалізованої) дегустаційної (приймальної) комісії.

Строк придатності може бути зазначений так: «Придатний...(годин, діб, місяців або років) з дати виготовлення», «Строк придатності... (годин, діб, місяців або років)». Термін придатності може бути зазначений таким чином: «Придатний до...(дата), «Вжити до...(дата)».

Якщо термін придатності харчового продукту зазначено після слів «придатний до» або «вжити до», то його закінчення позначають двозначними цифрами, що означає: годину, день і місяць - для продуктів, які швидко псуються (наприклад, вжити до 15 години 18.12); день, місяць, рік,- якщо строк придатності не перевищує три місяці. Рік дозволено зазначати двома останніми цифрами (наприклад, 15-12-06). Якщо строк придатності перевищує три місяці, то термін придатності такого продукту позначають цифрами місяця і року (наприклад, 02.06 або 11.06).

Під час маркування дати дозволено між двозначними цифрами проставляти розділові знаки (крапку, похилу лінію, тощо) або наносити їх через інтервал.

Тобто, як вбачається з норм ДСТУ 4518-2008, рік може бути зазначено двома останніми цифрами.

Строк придатності, у свою чергу, може бути зазначено «Строк придатності... (годин, діб, місяців або років)».

Відповідно до п. 23 Технічного регламенту, інформацію про часові характеристики придатності харчового продукту у його маркуванні зазначають одним із таких способів: кінцева дата споживання; дата виробництва та строк придатності.

Дослідивши наявні у матеріалах справи фотознімки упаковок чаю чорного байхового ароматизованого Lipton Passion Raspberry Tea з малиною та маракуйєю і чаю чорного байхового Бесіда суд встановив, що на них зазначено: «строк придатності: 2 роки від дати виробництва», а також дати виробництва (рік зазначено двома останніми цифрами).

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність

Отже, враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем, у даному випадку, не вчинено правопорушення, інформація про які відповідачем зазначена в акті перевірки.

Також колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції твердження відповідача про необхідність зазначення позивачем на упаковках чаю чорного байхового ароматизованого Lipton Passion Raspberry Tea з малиною та маракуйєю і чаю чорного байхового Бесіда умов та рекомендацій використання, оскільки вказаний чай не потребує особливих умов використання. Доводів, як б свідчили про існування таких умов, представником відповідача у ході судового розгляду справи суду не наведено та не надано доказів та їх обґрунтування.

Стосовно тверджень представника відповідача про те, що Технічний регламент не містить посилання на ДСТУ як обов'язковий до виконання, а тому застосування ДСТУ не є обов'язковим, колегія суддів зазначає, що ДСТУ - це нормативні документи, які діють на території України і використовуються усіма підприємствами незалежно від форми власності та підпорядкування, громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності, міністерствами (відомствами), органами державної виконавчої влади, на діяльність яких поширюється дія стандартів. ДСТУ для будь-якої держави світу є національним стандартом України, який затверджується Держспоживстандартом України. ДСТУ мають міжгалузеве використання і запроваджуються переважно на продукцію масового чи серійного виробництва, на норми, правила, вимоги, терміни та поняття, позначення й інші об'єкти, регламентування яких потрібно для забезпечення оптимальної якості продукції.

Отже, зважаючи, що суб'єкта може бути притягнуто до відповідальності тільки у разі допущення ним порушення законодавства про захист прав споживачів, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що спірна постанова відповідачем прийнята безпідставно, оскільки в діях відповідача відсутні порушення вказаних вище норм чинного, у зв'язку з чим постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві - Кисляк Юлії Станіславівни - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 07.08.2015 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Мацедонська В.Е.

Грищенко Т.М.