Ухвала суду № 48074180, 05.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - Білак С.В.

Головуючий у 1 інстанції - Дуляницька С.М.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"05" серпня 2015 р.справа № 808/1049/15 Приміщення суду за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект імені Газети «Правда», 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. ,розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року у справі № 808/1049/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготех" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготех" (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач, податковий орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004161503 від 24.12.2014 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0004161503 від 24.12.2014 року.

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що за результатами камеральної перевірки позивача було встановлено порушення п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, розділу VI «Порядок заповнення уточнюючого розрахунку», наказу № 678 від 13.11.2013 року «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», а тому прийняте спірне податкове повідомлення-рішення є законним.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ТОВ «Енерготех» знаходиться на податковому обліку у відповідача та з 01.12.2012 року є платником податку на додану вартість (а.с.12).

20.10.2014 року відповідачем здійснено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2014 року ТОВ "Енерготех", за результатами якої складено акт № 1256/08-28-15-03/25480588 (а.с.12-13).

Перевіркою встановлено, що згідно з даними податкової декларації ТОВ "Енерготех" у рядку 18 (позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9-рядок 17) (позитивне значення) позивачем не зазначено нічого, водночас за даними камеральної перевірки встановлено, що в такому рядку має бути сума 9440; рядок 25 (сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду) повинен мати значення 9440 грн., а за даними платника числового значення не має.

Згідно висновків перевірки, контролюючий орган вважає, що дані камеральної перевірки свідчать про заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 9440 грн. в результаті порушення платником пп.50.1 ст. 50 Розділу ІІ Податкового кодексу України, розділу VI «Порядок заповнення уточнюючого розрахунку», наказу № 678 від 13.11.2013 року «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (а.с.8-9).

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2014 року № 0004161503, яким позивачу відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість за основним платежем 9440 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2360 грн. (а.с. 10).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пунктів 86.7, 86.8 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається з матеріалів справи, заперечення позивача відповідач отримав 11.12.2014 року (а.с.8-9, 55).

Доказів розгляду заперечень та надання письмової відповіді платнику податків, відповідачем не надано, а тому вірним є висновок суду першої інстанції про те, що суд позбавлений можливості перевірити правомірність винесення 24.12.2014 року податкового повідомлення-рішення №0004161503, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не дотримано принципу рівності перед законом, не доведено своєчасність прийняття такого рішення та не надано доказів на підтвердження того, що податкове повідомлення-рішення прийнято у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України.

Щодо суті виявлених порушень суд зазначає наступне.

Порядок внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок передбачено статтею 50 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Аналогічні положення містяться в пункті 2 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 13.11.2013 року № 678, що був чинним на дату виникнення спірних правовідносин (далі Порядок № 678).

Відповідно до розділу IV "Внесення змін до податкової звітності" Порядку № 678, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 глави 2 розділу II Кодексу. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

17.09.2014 року позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року (а.с. 7, 26-37). Разом в вказаною декларацією позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість за липень 2014 року та як додаток до Декларації подано розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1).

Уточнюючим розрахунком позивачем внесено зміни до податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року, а саме збільшено податкові зобовязання на 93311 грн. та збільшено податковий кредит на 83871 грн.

Суд погоджується з висновком податкового органу про те, що в розділі ІІІ "Розрахунки за звітний період" позивачем в рядку 18 не вказана сума позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (9440 грн.) та в рядку 25 не вказана сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (а.с.30-34).

Водночас, згідно з абзацом 2 п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Тобто, контролюючий орган при визначенні суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством у ході камеральної перевірки повинен враховувати всю податкову звітність суцільним порядком.

З податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року, розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (а.с.26-29, 36-37) вбачається, що в них показники сум податкових зобов'язань, податкового кредиту та розрахунки за звітний період відображені вже з врахуванням показників уточнюючого розрахунку. Так, сума коригування податкових зобовязань (розділ 1 Розрахунку коригування суми податку на додану вартість (а.с.36) складає 126093 грн., яка складається з сум ПДВ: 32782,03 грн. + 32150,96 грн. + 31008,83 грн. + 30133,33 грн. + 17,92 грн. Сума ПДВ по податкових накладних № 2 від 07.07.2014 року, № 3 від 09.07.2014 року, № 12 від 25.07.2014 року та № 5 від 22.07.2014 року складає 93311 грн., тобто та, яка зазначена в уточнюючому розрахунку. Так само, сума коригування податкового кредиту складає 125538 грн. (а.с.37). Вказана сума складається з сум ПДВ, визначених в податкових накладних: № 102 від 25.06.2014 року (41666,67 грн.), № 1 від 01.07.2014 року (23179,00 грн.), № 13 від 02.07.2014 року (32241,30 грн.), № 16 від 24.07.2014 року (400,00 грн.), № 806 від 28.07.2014 року (27885,47 грн.), №959 від 30.07.2014 року (165,45 грн.). Сума податкового кредиту по останніх п'яти зазначених податкових накладних складає 83871 грн., тобто, така ж сама, як і в уточнюючому розрахунку.

Таким чином, не вказання позивачем числових значень в рядках 18, 25, 25.1 уточнюючого розрахунку не призвело до помилок у правильності обчислення показників податкової звітності позивача та не зменшило суму податкового зобов'язання, яке має сплатити підприємство за наслідками звітного (податкового) періоду, а відтак не завдало шкоди бюджету. Не вказання значень таких рядків може свідчити про допущені позивачем методологічні помилки при заповненні уточнюючого розрахунку, і допущення таких помилок не може бути підставою для збільшення суми грошового зобов'язання.

Відповідно до пп.54.3.2 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган визначає суму грошових зобов'язань якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, свідчать про заниження його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Допущені позивачем методологічні помилки при заповненні уточнюючого розрахунку не призвели до заниження податкових зобов'язань.

В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні відповідач зазначає, що позивачем допущено порушення розділу VI "Порядок заповнення уточнюючого розрахунку" Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 13.11.2013 року № 678, однак відповідачем не вказано, що саме з визначеного у даному розділі позивачем порушено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про обгрунтованість вимог позивача.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 р. у справі № 808/1049/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготех" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді В.А. Шальєва

Н.А.Олефіренко