Ухвала суду № 48074157, 05.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2015 рокусправа № 808/1850/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

розглянувши у порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2015 р. в справі № 808/1850/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпрофсервіс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Металпрофсервіс» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003912212 від 05.12.2014 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 91106,25 грн., з яких 72885 грн. - основний платіж, 18221,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Позивач вказує на порушення відповідачем порядку призначення та проведення позапланової перевірки через порушення податкового законодавства щодо способу отримання податкової інформації, а також зазначає, що висновок податкового органу про безтоварність операцій з ТОВ «Міліор-Девелопмент» та ТОВ «ТД «Трейдторг» є безпідставним через підтвердження фактичного здійснення операцій належними первинними документами.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2015 р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Апелянт вказує на неврахування судом першої інстанції, що за умовами договорів поставки саме постачальники повинні були здійснити поставку (транспортування) товару, проте позивачем до перевірки надано договір на перевезення, укладений з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, а також товарно-транспортні накладні, в якому зазначено, що перевезення здійснювалось транспортним засобом з реєстраційним номером АР 3920 ВІ. За даними ГУМВС України в Запорізькій області вказаний державний номер зареєстрований за іншим транспортним засобом - легковим автомобілем, який у 2012 р. знято з обліку. Крім того, у товарно-транспортних накладних не вказано точної адреси навантаження та розвантаження, а також позивачем не надано актів виконаних експедиційних робіт. На думку апелянта, у позивача взагалі відсутні первинні документи про отримання металопродукції від ТОВ «Міліор-Девелопмент» у травні 2014 р. та від ТОВ «ТД «Трейдторг» у червні 2014 р., відсутні довіреності на отримання товару, відсутнє підтвердження складського обліку та використання у власній господарській діяльності, а також сертифікати якості (паспорти відповідності).

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Металпрофсервіс» зареєстровано виконавчим комітетом Запорізької міської ради 26.04.2011 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 37648604, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200019395.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Металпрофсервіс» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Міліор-Девелопмент» за травень 2014 р. та з ТОВ «ТД «Трейдторг» за червень 2014 р., за наслідками якої складено акт № 1530/22-12/37648604 від 18.11.2014 р., яким встановлено порушення позивачем пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 72885 грн., в тому числі за січень 2014 р. - на суму 59865 грн., за лютий 2014 р. - на 13020 грн.

На підставі цього акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.12.2014 р. № 0003912212 про збільшення ТОВ «Металпрофсервіс» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 91106,25 грн., з яких 72885 грн. - основний платіж, 18221,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в адміністративному порядку, проте залишено без змін.

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є висновок відповідача про те, що господарські операції між позивачем і ТОВ «Міліор-Девелопмент» у травні 2014 р. та ТОВ «ТД «Трейдторг» у червні 2014 р. не проводились, що не дає право на віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого у ціні товару. При цьому у висновках акту перевірки, за наслідками якої збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначено завищення позивачем податкового кредиту та заниження податку на додану вартість у січні та лютому 2014 р.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ «Металпрофсервіс» як покупцем та ТОВ «Міліор-Девелопмент» як постачальником укладено договір поставки, за умовами якого постачальник постачає позивачу товар, кількість, асортимент та номенклатура якого зазначаються у специфікаціях або рахунках. Пунктом 3.1 договору встановлено, що продукція постачається на умовах самовивозу (а.с. 92-93).

Фактичне виконання цього договору та поставку товару (рулонів г/к) підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками на оплату, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними (а.с. 94-115).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Між ТОВ «ТД «Трейдторг» як постачальником та ТОВ «Металпрофсервіс» як покупцем укладено договір поставки № 1/06 від 01.06.2014 р., за умовами якого постачальник постачає позивачу товар, кількість, асортимент та номенклатура якого зазначаються у специфікаціях або рахунках. Пунктом 3.1 договору визначено, що продукція постачається на умовах само вивозу (а.с. 83-84).

Фактичне виконання договору та поставку товару (рулонів г/к) у червні 2014 р. підтверджується рахунком на оплату, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними (а.с. 85-91).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Позивачем здійснена часткова оплата вартості придбаного товару з урахуванням сум податку на додану вартість, що підтверджено актом перевірки.

Податкові накладні, отримані від контрагента, позивачем включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідний податковий період.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що перевезення придбаного у вказаних контрагентів товару здійснювалось на підставі договору на перевезення та транспортно-експедиційне обслуговування № 01/08/12 від 01.08.2012 р., укладеному між ТОВ «Металпрофсервіс» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, відповідно до товарно-транспортних накладних.

Оприбуткування придбаного товару ТОВ «Металпрофсервіс» в бухгалтерському обліку підтверджується картками рахунку 631 за травень та червень 2014 р., оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 201 за той же період.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Судом першої інстанції встановлено аналогічні обставини та зроблений висновок про підтвердження фактичного здійснення позивачем спірних господарських операцій та правомірного формування податкового кредиту за цими господарськими операціями.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, видані позивачу ТОВ «Міліор-Девелопмент» та ТОВ «ТД «Трейдторг», відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача.

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В даному випадку суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товару підтверджені податковими накладними, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що використання придбаного позивачем у ТОВ «Міліор-Девелопмент» та ТОВ «ТД «Трейторг» товару в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності підтверджено наявними в матеріалах справи накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, накладними на передачу готової продукції. З придбаного позивачем товару (рулон г/к) в подальшому виготовлені швелер холодно-гнутий, полоса.

Відповідно до довідки ЄДРПОУ серії АА № 657644 до основними видами діяльності ТОВ «Металпрофсервіс» за КВЕД-2010 є холодне штампування та гнуття; холодний прокат вузької штаби; виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія; діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; оптова торгівля металами та металевими рудами.

Відтак, придбання товару за договором з вказаними контрагентами та використання у виробництві металевих виробів безпосередньо пов'язано із господарською діяльністю позивача, що свідчить про використання придбаного товару в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні господарські операції з придбання позивачем товару у ТОВ «Міліор-Девелопмент» та ТОВ «ТД «Трейдторг» здійснені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Матеріалами справи підтверджено фактичне отримання товару, оплату позивачем як покупцем товару сум податку на додану вартість в ціні такого товару постачальнику, тому позивачем сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту правомірно.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі.

Доводи апелянта про порушення умов договорів поставки, за якими саме постачальники повинні були здійснити поставку (транспортування) товару, а не позивач, яким укладено договір на перевезення та транспортно-експедиційні послуги з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, спростовується власне договорами поставки, за умовами яких товар поставляється на умовах самовивозу покупцем, тому саме задля транспортування товару позивачем й залучався перевізник.

Посилання відповідача на дефектність товарно-транспортних накладних через не зазначення в них повних адрес пункту відправлення та пункту призначення, часу завантаження та розвантаження товару, а також встановлення перевезення товару автомобілем MAN НОМЕР_1, який, як встановлено відповідачем, не зареєстровано в АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги.

В матеріалах справи наявні докази узгодження сторонами місця завантаження та розвантаження товару, зокрема, в листах від 05.05.2014 № 05/05 та від 16.06.2014 № 16/06, а також автомобіль, яким буде здійснюватися перевезення, - тягач Volvo НОМЕР_3 з причепом НОМЕР_2. Відтак, в товарно-транспортних накладних, якими оформлено перевезення товару від контрагентів до позивача, допущена помилка та невірно зазначена назва транспортного засобу. Позивач, виявивши помилки в товарно-транспортних накладних щодо назви автомобіля та місця завантаження-розвантаження товару, звертався до перевізника для усунення недоліків, але перевізником недолікі не усунуті.

Посилання апелянта на відсутність довіреності на отримання товару, підтвердження складського обліку та використання у власній господарській діяльності, а також сертифікатів якості (паспортів відповідності) є безпідставними, оскільки документи складського обліку та документи, які підтверджують використання товару у господарській діяльності, наявні в матеріалах справи. Щодо ненадання позивачем до перевірки довіреностей на отримання товару, сертифікатів якості, то ця обставина не може слугувати підставою для висновку про відсутність факту реальності поставки.

Сукупність досліджених судом апеляційної інстанції доказів дає підстави для висновку, що обставини одержання позивачем економічного ефекту за наслідками придбання товарів не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2015 р. в справі № 808/1850/15 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2015 р. в справі № 808/1850/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпрофсервіс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко