Вирок № 4806291, 21.09.2009, Апеляційний суд Волинської області

№ 1-23 / 2009 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2009 року м. Луцьк

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді Опейди В.О.

судді - Лозовського А.О.

народних засідателів Сегет Н.І., Миселюка Ю.Ю., Слюсара В.М.

при секретарях Лінік Т.В., Уманській Л.С.,

з участю прокурора Гіля А.І.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників   ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Луцьку кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, не судимого, у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст.15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України та ч.3 ст.15, ч.3 ст.289 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_5 24 березня 2009 року, близько 17 години 20 хвилин, знаходячись на території с. Струмівка Луцького району Волинської області , усвідомлюючи значення та суспільно небезпечний характер власних дій, керуючись метою умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині і подальшого незаконного заволодіння вантажним фургоном «Mercedes-Benz Sprinter 308», 2004 року випуску, вчинив замах на умисне вбивство раніше незнайомого ОСОБА_1 та замах на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом, вартість якого у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, поєднаний з насильством, небезпечним для життя потерпілого, але злочинів, передбачених ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст.115, ч.3 ст.15, ч.3 ст.289 КК України, не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Так, 24 березня 2009 року, близько 17 години 20 хвилин, мешканець Рівненської області ОСОБА_5, познайомившись через оголошення у пресі з жителем міста Луцька ОСОБА_1, і попередньо домовившись по телефону про купівлю-продаж вантажного фургона «Mercedes-Benz Sprinter 308», 2004 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, середньостатистична ринкова вартість якого складала 146545 гривень 77 копійок, видаючи себе за покупця, під час мнимого очікування доставки грошей з міста Рівне, знаходячись на передньому пасажирському сидінні цього автомобіля, припаркованого поблизу архітектурної стели «Луцьк» по вулиці Рівненській в селі Струмівка Луцького району, керуючись метою умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів й метою незаконного заволодіння чужим транспортним засобом, застосувавши розкладний ніж господарсько-побутового призначення, умисно заподіяв ОСОБА_1 різану рану передньої поверхні шиї з пошкодженням трахеї та правої яремної вени з масивною венозною кровотечею, що згідно висновку судово-медичної експертизи №814 від 13 травня 2009 року відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, однак, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не досяг бажаного злочинного результату з причин, що не залежали від його волі, оскільки докладені ним зусилля виявилися недостатніми для настання смерті і потерпілий, будучи пораненим, вихопивши ключ із замка запалювання, зміг втекти із салону автомобіля, а правильна і своєчасно надана медична допомога перешкодила настанню летального наслідку.

Крім того, 24 березня 2009 року, близько 17 години 20 хвилин, ОСОБА_5, познайомившись через оголошення у пресі з жителем міста Луцька ОСОБА_1, і попередньо домовившись по телефону про купівлю-продаж вантажного фургона «Mercedes-Benz Sprinter 308», 2004 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, середньостатистична ринкова вартість якого складала 146545 гривень 77 копійок, і який зареєстрований на ім'я ОСОБА_2, видаючи себе за покупця, під час мнимого очікування доставки грошей з міста Рівне, знаходячись на передньому пасажирському сидінні цього автомобіля, припаркованого поблизу архітектурної стели «Луцьк» по вулиці Рівненській в селі Струмівка Луцького району, керуючись метою незаконного заволодіння чужим транспортним засобом, поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, застосувавши розкладний ніж господарсько-побутового призначення, умисно заподіяв ОСОБА_1 різану рану передньої поверхні шиї з пошкодженням трахеї та правої яремної вени з масивною венозною кровотечею, що згідно висновку судово-медичної експертизи №814 від 13 травня 2009 року відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, однак, не вчинивши усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не досяг бажаного злочинного результату і не зміг заволодіти вищевказаним транспортним засобом, вартість якого у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілий, будучи пораненим, вихопивши ключ із замка запалювання, втік із салону й почав зупиняти автомобілі, що рухалися автодорогою, сполученням Рівне - Луцьк, позбавивши його можливості заволодіти чужим майном.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у скоєнні інкримінованого злочину не визнав. Суду показав, що з ОСОБА_1 познайомився через газетне оголошення і з метою придбання автомобіля «Мерседес» приїхав до нього в м. Луцьк. В домовлений час його зустрів ОСОБА_1 і вони приїхали до останнього додому, де оглянули автомобіль. Після цього вони вдвох проїхали на естакаду де він оглянув ходову частину автомобіля. Домовившись за ціну автомобіля, вони знову повернулись додому до ОСОБА_1 Домовились, що в Луцьк він приїде 26 березня 2009 р., після того як автомобіль знімуть з обліку і розрахується за нього. Після цього ОСОБА_1 вивіз його на автобусну зупинку біля автозаправної станції на виїзді з м. Луцька. Там він майже одразу пересів в маршрутне таксі і поїхав в м. Рівне, а звідти в м. Костопіль до своєї сестри, де знаходився до моменту затримання його працівниками міліції. Заявлені цивільні позови прокурором в інтересах Луцької міської клінічної лікарні та потерпілим ОСОБА_1 не визнав, оскільки стверджує, що злочину не скоював.

Незважаючи на невизнання вини підсудним, його вина у скоєнні інкримінованого злочину стверджується зібраними у справі і дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що його знайома ОСОБА_2 попросила продати її автомобіль «Мерседес». Після подачі оголошення в газету, до нього на мобільний телефон зателефонував незнайомий чоловік, який назвався ОСОБА_1 з м. Рівного і цікавився зазначеним автомобілем. 24 березня 2009 р. він зателефонував близько 13 години і сказав, що приїде приблизно о 15 годині. В зазначений час поблизу готелю «Лучеськ» в м. Луцьку він зустрів хлопця, як пізніше стало відомо ОСОБА_5. Разом вони приїхали до його будинку де оглянули автомобіль «Мерседес». Близько 16 години вказаним автомобілем вони вдвох поїхали до оглядової ями. В подальшому ОСОБА_5 особисто керував автомобілем і на ньому повернулись назад до його будинку. Вони домовились про ціну автомобіля, яка становила 13750 доларів США, однак ОСОБА_5 сказав, що з собою грошей немає, однак зателефонувавши, сказав, що його знайомий везе гроші і запропонував проїхати на виїзд з міста Луцька. Спочатку вони зупинились поблизу автозаправної станції на вул. Рівненській, однак за 10-15 хв. ОСОБА_5 запропонував проїхати далі, мотивуючи це тим, що товариш може проїхати іншим маршрутом. Він погодився і проїхавши далі, розвернувся і зупинився поблизу стели «Луцьк», поставивши автомобіль в напрямку м. Луцька. Він сидів за кермом автомобіля і розмовляв по телефону з ОСОБА_6, коли ОСОБА_5, який сидів на пасажирському сидінні швидко нахилився до нього і наніс удар ножем по шиї правою рукою зліва на право. Від різкого болю він схопився за шию, а ОСОБА_5 намагався виштовхати його з автомобіля. Він відштовхнув його плечем, витягнув ключ з замка запалювання і вибіг з автомобіля. Біжучи по дорозі він намагався зупинити автомобілі які рухались, однак ніхто не зупинявся. Озирнувшись, він побачив, що пасажирські двері відчинені, а в салоні нікого немає. Повернувшись в автомобіль, він однією рукою прикриваючи рану поїхав у лікарню де була надана медична допомога. Просив стягнути з винного 4403 грн. матеріальної шкоди, яка пов'язана з придбанням ліків, продуктів для посиленого харчування та витрат на транспортні послуги, а також моральної шкоди, яка полягає в заподіянні ножового поранення шиї, сильному нервовому стресі ним пережитим, втратою спокою, постійною біллю та просив стягнути 100000 грн..

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що у її власності перебуває автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter 308», якого вона попросила допомогти продати ОСОБА_1 24 березня 2009 р. останній їй повідомив, що має приїхати покупець на автомобіль і попросив не відлучатись, оскільки може виникнути потреба її участі при оформленні документів. Близько 16 години ОСОБА_1 повідомив, що покупець погодився придбати автомобіль, тому вона знаходилась вдома і чекала на дзвінок. В подальшому, біля 19 години зателефонував спочатку її чоловік, а згодом і дружина ОСОБА_1, які повідомили, що ОСОБА_1 в тяжкому стані перебуває в лікарні, так як покупець перерізав горло.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показала, що в зазначений день, близько 14 години до її чоловіка хтось зателефонував і він повідомив, що їде зустрітись з покупцем автомобіля «Mercedes». Близько 16 години чоловік прийшовши додому попросив зробити дві чашки кави, оскільки він приїхав з покупцем з м. Рівного. Тоді ж приїздили двоє хлопців, які забирали лафету. Близько 17 години чоловік кудись поїхав. О 17 годині 53 хвилини з чоловікового телефону зателефонував лікар і повідомив, що її чоловік в лікарні з перерізаним горлом. В лікарні куди вона приїхала, вона переглянула телефон чоловіка і телефонувала на номер підсудного, однак той не відповідав. Наступного дня на аркуші паперу чоловік написав, що поранення йому заподіяв покупець автомобіля.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що 24 березня 2009 р. близько 18 години від дружини ОСОБА_1 взнав, що той перебуває в лікарні, оскільки його хотіла вбити невідомо особа і перерізала горло. Він приїхав в лікарню з телефону потерпілого з дружиною потерпілого телефонували до ОСОБА_5, однак той не відповідав. Згодом ОСОБА_1 розповів йому, що впізнав по фотографії нападника, який мав намір купити автомобіль.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показав, що 24 березня 2009 р. близько 17 години 20 хвилин розмовляв по телефону з ОСОБА_1 і обговорювали питання можливої зустрічі. Однак він сказав, що зайнятий продажем автомобіля. Через декілька секунд ОСОБА_1 припинив розмову і він почув звук коли нажимають на клавіші телефону, а також звук падаючого телефона і зв'язок припинився. Він набирав номер телефону до ОСОБА_1, але він не відповідав. Близько 18 години до нього з телефона ОСОБА_1 телефонувала його дружина і повідомила, що чоловік в лікарні з перерізаним горлом. Через декілька днів від ОСОБА_1 взнав, що ножове поранення йому заподіяв молодий чоловік, який мав намір купити автомобіль.

З показань допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 вбачається, що вони близько 15 години 45 хвилин приїздили до ОСОБА_1 за лафетою і були на подвір'ї близько 5 хвилин. Там бачили молодого чоловіка, який з слів ОСОБА_1 мав намір придбати автомобіль «Mercedes».

Згідно протоколу огляду місця події і фототаблиць до нього /т.1 а.с.7-12/ зафіксовано, що був проведений огляд автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter 308», 2004 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 який знаходився біля приймального відділення Луцької клінічної лікарні і відображено, що в салоні автомобіля з боку місця водія на передній панелі, кермі та сидінні виявлені плями крові. Там же в салоні автомобіля був виявлений розкладний ніж на якому було виявлено речовину бурого кольору. Допитаний у справі потерпілий ОСОБА_1 показав, що саме в цьому автомобілі підсудним, виявленим ножем було заподіяне ножове поранення.

З протоколу виїмки від 29 березня 2009 р. /т.1 а.с.34/ вбачається, що в приміщенні Луцької міської клінічної лікарні у потерпілого ОСОБА_1 було вилучено записку, яку він писав своїй дружині 25.03.2009 р. і у відповідності до змісту якої він вказував на особу, яка вчинила злочин. Вказана записка була оглянута /т.1 а.с.34/ і приєднана до справи в якості речового доказу.

Згідно протоколу пред'явлення ОСОБА_1 фотознімків для впізнання від 29.03.2009 р. /т.1 а.с.35-37/ він беззаперечно вказав на фото ОСОБА_5, як особу, яка заподіяла йому ножове поранення. Свої показання він підтвердив і при проведенні очної ставки з ОСОБА_5 /т.1 а.с.189-191/, ствердивши, що саме ним йому було заподіяне ножове поранення.

У відповідності до висновку судово-медичної експертизи щодо ОСОБА_1 /т.1 а.с.156-159/ зазначено, що на тілі ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді різаної рани передньої поверхні шиї з пошкодженням трахеї та правої яремної вени з масивною венозною кровотечею, які утворились від травмуючої дії гострого ріжучого предмета, цілком можливо від леза ножа і за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент їх заподіяння. Виявлені тілесні ушкодження могли утворитись при обставинах вказаних потерпілим і які відображені в протоколі відтворення обстановки і обставин події.

Обставини вчинення протиправних дій стверджуються висновками судової трасологічної експертизи /т.1 а.с. 131-135/ та висновком судової медико-криміналістичної експертизи /т.1 а.с.237-242/ у відповідності до якого, на куртці та светрі потерпілого ОСОБА_1 виявлені різані пошкодження, які утворились від дії плаского предмета у якого наявні ріжучі властивості та враховуючи морфологічні ознаки даних пошкоджень можна судити про те, що ріжуча частина предмета була досить гостро заточена і на ній були наявні якісь дефекти. Дані характеристики наявні у ножа, який був наданий на дослідження і вилучений при проведенні огляду місця події. Нанесення пошкоджень цим ножем не виключається. Допитані при проведенні судового слідства експерти ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підтвердили дані ними висновки та ствердили, що об'єкти на дослідження поступили в належному стані.

Згідно з протоколом відтворення обстановки і обставин події з фототаблицями, проведеного з участю ОСОБА_1 в службовому кабінеті /т.1 а.с. 149-152/ він детально розповів і показав на місці яким чином йому було заподіяне ножове поранення ОСОБА_5, яке у відповідності з даними ним показаннями, а також висновком судово-медичної експертизи відповідає реальному перебігу подій.

З протоколу відтворення обстановки і обставин події з фото таблицями, проведеного з участю ОСОБА_1 /т.1 а.с. 194-198/ він детально розповів і показав на місці де саме знаходився автомобіль, в якому йому було заподіяне ножове поранення. Наведене об'єктивно узгоджується з інформацією отриманою на телефонну лінію «02» від невстановленої особи, щодо закривавленої особи яка була на проїзній частині дороги.

Об'єктивно обставини подій стверджених потерпілим ОСОБА_1 підтверджуються роздруківками телефонних розмов які здійсьнювались з номера мобільного телефона підсудного (т. 1 а.с. 186). Зокрема першого дзвінка в 13 годині 28 хвилин перед виїздом до м. Луцька, та двох інших дзвінків, коли ОСОБА_5 фактично приїхав в м. Луцьк, відповідно в 15 год. 03 хв. та 15 год. 10 хв. Наведене узгоджується і з роздруківкою телефонних розмов з номера мобільного телефона самого потерпілого ОСОБА_1 (т.1 а.с. 179 ). Крім того, сам підсудний при проведенні судового слідства у справі підтвердив в часовому вимірі своє перебування у м. Луцьку і зустрічі з потерпілим ОСОБА_1, що стверджує правдивість показань останнього.

Разом з тим, підсудний підтвердив, що метою його приїзду і зустрічі з ОСОБА_1, з яким він раніше знайомий не був, було придбання у нього саме автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter». В цій частині, він підтвердив показання потерпілого про те, що після огляду автомобіля виявив бажання придбати його за домовлену ціну.

Незважаючи на заперечення ОСОБА_5 у вчиненні протиправних дій по відношенню до ОСОБА_1, які мали місце поблизу стели «Луцьк», він визнав, що коли вони виїздили туди з ОСОБА_1, то він наполіг, щоб туди їхали саме на автомобілі «Mercedes-Benz Sprinter 308», а не на автомобілі «Mercedes-Benz Vito» на якому початково мав намір їхати потерпілий. Наведені дії у своїй сукупності свідчать про намір ОСОБА_5 заволодіти саме зазначеним автомобілем.

Зазначений намір підсудного стверджується також показаннями допитаної в ході проведеного судового слідства свідка ОСОБА_13, яка ствердила, що в зазначений день до неї як до нотаріуса телефонував потерпілий ОСОБА_1, який просив її затриматись на роботі у зв'язку з необхідністю укладення угоди по відчуженню автомобіля. Дані показання стверджуються також роздруківкою телефонних розмов з номера телефона ОСОБА_1, який телефонував до ОСОБА_13 о 16 годині 43 хвилини (т.1 а.с.180).

Правдивість показань потерпілого та об'єктивність в часі перебігу подій стверджується показаннями свідка ОСОБА_6 щодо обставин розмови з потерпілим і обставин при яких вона була перервана, а також стверджується роздруківкою вказаної телефонної розмови яка мала місце о 17 годині 21 хвилині. Наведене узгоджується і з рапортом помічника оперативного чергового Луцького МВ УМВС України у Волинській області /т.1 а.с.2, 5/ у відповідності до якого на телефонну лінію «02» о 17 годині 25 хвилин від невстановленої особи надійшло повідомлення про те, що в с. Струмівка на проїзній частині кричить закривавлений чоловік і просить на допомогу.

Обєктивність вчинення підсудним інкримінованого йому у вину злочину, з врахуванням наведених доказів, стверджується послідовними показаннями потерпілого ОСОБА_1 як при проведенні досудового так і судового слідства. Свої показання він підтвердив при проведенні очної ставки /т.1 а.с.189-191/ на досудовому слідстві, так і неодноразово в ході судового розгляду категорично стверджуючи, що саме ОСОБА_5 були вчинені протиправні дії щодо нього. Підсудний при цьому нічого не зміг пояснити і зазначив, що не знає причини можливого його оговору.

Показання підсудного в частині наявних коштів на придбання автомобіля дані ним на досудовому і судовому слідстві є не послідовними. Зокрема, він початково стверджував, що грошей у нього не було, а мав їх позичити, в подальшому змінив показання, зазначивши, що більша половина від необхідної суми у нього була, а частину він мав намір позичити у родичів. Разом з тим, допитані при проведенні досудового слідства ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 заперечували наявність у підсудного грошей на придбання автомобіля і не знали про таке бажання у останнього. В ході судового розгляду вони частково змінили показання, щодо наявності грошей у ОСОБА_5, однак їх показання в цій частині є непослідовними та такими що суперечать як даними ними особисто показаннями, так і в цілому щодо суті з'ясованих обставин. Враховуючи наведене, показання вказаних свідків, так і самого підсудного в цій частині судом до уваги не приймаються.

Зазначені докази у своїй сукупності підтверджують показання потерпілого в тій частині, що після нанесення йому ножового поранення, життєво-важливого органу - шиї, підсудний виштовхував його з автомобіля, намагаючись відчинити двері, однак не зміг цього зробити, так як той став чинити опір. Таким чином, дії підсудного були направлені на позбавлення життя потерпілого з тим, щоб одержати матеріальні блага для себе, а саме автомобіль. Про наведене свідчить його спеціальний приїзд, метою якого був автомобіль. Зважаючи на те, що неприязних стосунків між підсудним і потерпілим не було, що ствердив і сам підсудний, то зважаючи на відсутність грошей у останнього, його дії були спрямовані саме на позбавлення життя потерпілого і заволодіння автомобілем.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що характер обраного підсудним знаряддя злочину та сам механізм нанесення колото-різаного поранення життєво-важливого органу - шиї потерпілого, які завідомо для нього повинні були спричинити смерть потерпілого та з врахуванням подальших дій вчинюваних по відношенню до потерпілого свідчать про наявність прямого умислу на його вбивство та заволодіння транспортним засобом, оскільки випихав його з автомобіля, тобто вчинених з корисливих мотивів. Разом з тим, зазначені дії не призвели до смертельного результату лише через обставини, незалежно від волі винного, оскільки потерпілому була надана своєчасна, кваліфікована медична допомога. Крім того, вибігаючи з автомобіля потерпілий зміг забрати ключ з замка запалювання автомобіля, що унеможливило заволодіння ним.

Проаналізовані зібрані у справі і досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності дають підстави колегії суддів зробити висновок, що покази дані потерпілим, а також частково і підсудним в частині обставин в ході яких були вчинені протиправні дії відповідають фактичним обставинам справи і реальному перебігу подій, а тому їх слід взяти за основу.

У відповідності до актів амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_5 /т.1 а.с.78-79/, він в період скоєння інкримінованих йому протиправних дій не виявляв ознак будь-якого психічного розладу, міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. На момент вчинення інкримінованого йому злочину у особливому фізичному та психічному стані, який знижував його спроможність цілковито усвідомлювати свої дії ОСОБА_5 не передував. У тимчасово хворобливому стані, який позбавляв його можливості усвідомлювати дії та керувати ними він не знаходився. Під час вчинення злочину в емоційному стані (стрес, фрустрація, розгубленість та інше), який би міг суттєво вплинути на його свідомість та дії, ОСОБА_5 не перебував. В стані вираженого емоційного збудження або емоційного напруження, що можуть розглядатись як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання він не знаходився. Враховуючи індивідуальні особливості психічного розвитку та стану ОСОБА_5, він може правильно сприймати і запам'ятовувати обставини подій, які безпосереднього його стосуються. З урахуванням емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку він здатний правильно сприймати обставини, що мають значення у справі і давати по них відповідні показання, розуміти характер та фактичний зміст власних дій, керувати ними та передбачати їх наслідки. В даний час будь-яким психічним захворюванням не страждає, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Не заслуговують на увагу показання ОСОБА_5 про те, що під час проведення досудового слідства слідчий та працівники міліції, після його затримання застосовували до нього фізичну силу та погрози. Показання його в цій частині є також непослідовними. Так початково він стверджував, що ніякого насильства проти нього не застосовувалось, а в подальшому зазначив протилежне, хоча так і не зміг пояснити хто вчиняв проти нього протиправні дії. Допитаний в ході судового слідства свідок ОСОБА_17 ствердив, що він проводив досудове слідство у справі, однак до підсудного будь-який вплив не застосовувався. При цьому сам підсудний підтвердив, що слідчий до нього сили не застосовував, а хто це робив пояснити не зміг.

З матеріалів справи також вбачається, що в ході досудового слідства ОСОБА_5 допитувався з участю захисника, однак ніяких скарг з цього приводу він не висловлював. Безпідставними є посилання і на те, що показання він давав під погрозами, оскільки як видно із протоколів допитів, він вини у скоєнні інкримінованого злочину не визнавав, а отже показань не змінював.

З досліджених в ході судового розгляду книг ізолятора тимчасового тримання вбачається, що при затриманні і під час утримання ОСОБА_5 в ІТТ у нього не було виявлено тілесних ушкоджень і скарг на стан здоров'я, а також застосування примусу щодо нього він не висловлював. Зазначені обставини були предметом прокурорської перевірки і не знайшли свого об'єктивного підтвердження, а тому в порушенні кримінальної справи було відмовлено.

Таким чином, посилання ОСОБА_5 на те, що на досудовому слідстві були порушені його права є безпідставними.

Враховуючи встановлене, колегія суддів вважає доведеною винність підсудного ОСОБА_5 у вчиненні незакінченого замаху незаконного заволодіння транспортним засобом, поєднаного з насильством небезпечним для життя потерпілого та в закінченому замасі на умисне вбивство потерпілого з корисливих мотивів,   тому кваліфікація його дій за ч.3 ст.15, ч.3 ст.289 КК України та ч.2 ст.15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України є вірною.

Призначаючи покарання підсудному, колегія суддів враховує характер і підвищений ступінь суспільної небезпечності вчиненого, те що ним вчинено особливо тяжкий злочин. Врахуванню підлягає і особа винного, який злочин скоїв в молодому віці.   Підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, по місцю реєстрації характеризуються посередньо. Слід також врахувати його відношення до скоєного, що свідчить про не усвідомлення ним суспільно-небезпечних наслідків вчинених ним протиправних дій.

Обтяжуючих та пом'якшуючих вину підсудного обставин колегія суддів у справі не вбачає.

При таких обставинах, з врахуванням думки потерпілих, які вважали за необхідне призначити покарання в межах санкцій статей закону за яким підсудний притягнутий до відповідальності, то покарання підсудному слід обрати у виді позбавлення волі з врахуванням вчинених дій і наслідків, які вони за собою потягнули в межах санкції інкримінованих статей закону.

Заявлений прокурором позов в інтересах Луцької міської клінічної лікарні підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В результаті вчинених ОСОБА_5 злочинних дій ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження з приводу яких він тривалий час лікувався. Оскільки закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину витрачені кошти, то вони підлягають стягненню з особи яка скоїла зазначений злочин. Так, потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку з отриманим ножовим пораненням протягом 34 ліжко-днів в Луцькій міській клінічній лікарні і відповідно витрачено 3868 грн., що стверджується довідкою-розрахунком.

Заявлений потерпілим цивільний позов підлягає до часткового задоволення.

У відповідності з ст. 1166 ЦК України з підсудного слід стягнути в користь ОСОБА_1 понесені ним витрати пов'язані з придбанням медикаментів необхідних для його лікуванням внаслідок отриманого поранення. Медикаменти потерпілим придбані на лікування за власні кошти і на них витрачено 2703 грн. що підтверджено фіскальними чеками і квитанціями, а також листами непрацездатності потерпілого.

Згідно ст.ст.23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав і полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї.

Суд враховує те, що в результаті протиправних дій, скоєних ОСОБА_5 щодо потерпілого ОСОБА_1, останньому було заподіяне ножове поранення, яке відноситься до тяжких і він тривалий час перебував як на стаціонарному так і амбулаторному лікуванні. При цьому він пережив сильний нервовий стрес, втратив спокій. В наслідок заподіяного поранення турбує біль у горлі, відчуття слабкості, позбавлення можливості нормально розмовляти, їсти, а також тяжкість при диханні. Зважаючи на глибину душевних і фізичних страждань від цього, позбавлення його можливості вести активний, звичний спосіб життя, а тому колегія суддів вважає за доцільне стягнути з підсудного в користь потерпілого 40000   грн..

У відповідності до матеріалів кримінальної справи вбачається, що у ОСОБА_5 було вилучено і накладено арешт на мобільний телефон «NOKIA 2760» ІМЕІ НОМЕР_2. Враховуючи, що заподіяну шкоду потерпілому не відшкодовано, то зазначений телефон слід скерувати на відшкодування спричиненої шкоди потерпілому.

В порядку ст. 91 КПК України з ОСОБА_5 слід стягнути в користь держави судові витрати, пов'язані з проведенням експертиз по справі, що відповідно становить 4720 грн. 88 коп.

У відповідності до вимог ст.81 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів у справі. Зокрема, ніж вилучений при проведенні огляду місця події 24 березня 2009 року підлягає знищенню. Шкіряну куртку та штани з джинсової тканини синього кольору вилучених у ОСОБА_5, а також сім-картку оператора зв'язку, що зберігаються в камері схову речових доказів Луцького РВ УМВС України у Волинській області, слід повернути матері підсудного. Светр і шкіряну куртку вилучені у ОСОБА_1, які передані йому на зберігання підлягають поверненню власнику. Автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter 308», 2004 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 слід повернути власнику - ОСОБА_2 Записку вилучену у потерпілого ОСОБА_1 і яка зберігається в матеріалах кримінальної справи необхідно залишити у матеріалах справи.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України колегія суддів судової палати, -

З А С У Д И Л А :

ОСОБА_5  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України та ч.3 ст.15, ч.3 ст.289 КК України та призначити покарання :

- за ч.2 ст.15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

- за ч.3 ст.15, ч.3 ст.289 КК України 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_5 призначити покарання 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з 21 вересня 2009 року.

Зарахувати в строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 строк перебування під вартою з 29 березня по 21 вересня 2009 року під час проведення слідства.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

Заявлений до ОСОБА_5 цивільний позов прокурором в інтересах Луцької міської клінічної лікарні задовольнити повністю, а заявлений до ОСОБА_5 цивільний позов потерпілим ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь Луцької міської клінічної лікарні р/р35423005001595 в ГУДКУ у Волинській області м. Луцьк МФО 803014, код 01982985 - 3868   (три тисячі вісімсот шістдесят вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 2703 (дві тисячі сімсот три) гривні, та моральної шкоди - 40000   (сорок тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 в доход держави 4720 грн. /чотири тисячі сімсот двадцять/ грн. 88 /вісімдесят вісім/ копійок судових витрат за проведення судових експертиз.

Мобільний телефон «NOKIA 2760» ІМЕІ НОМЕР_2, що зберігається в камері схову речових доказів Луцького РВ УМВС України у Волинській області (т. 1 а.с. 166) реалізувати, а отримані кошти скерувати на відшкодування заподіяної шкоди потерпілому.

Речові докази у справі :

- складний ніж вилучений при проведенні огляді місця події 24 березня 2009 року - знищити.

- шкіряну куртку чорного кольору та штани з джинсової тканини синього кольору вилучені у ОСОБА_5, що зберігаються в камері схову речових доказів Луцького РВ УМВС України у Волинській області (т. 1 а.с. 166, т. 2 а.с. 44) повернути матері ОСОБА_5 - ОСОБА_14.

- сім-картку оператора зв'язку «djuice» мобільний номер НОМЕР_3, що зберігається в камері схову речових доказів Луцького РВ УМВС України у Волинській області (т. 1 а.с. 166 ) повернути матері ОСОБА_5 - ОСОБА_14.

- светр і шкіряну куртку вилучені у ОСОБА_1, які передані йому на зберігання (т.1 а.с.248) повернути власнику.

- автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter 308», 2004 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути власнику - ОСОБА_2.

- записку вилучену у потерпілого ОСОБА_1 (т.2 а.с.42), залишити зберігати в матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги чи касаційного подання через Апеляційний суд Волинської області протягом 1 місяця з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Головуючий : Опейда В.О.

Суддя : Лозовський А.О.

Народні засідателі : Миселюк Ю.Ю.

Сегет Н.І.

Слюсар В.М.