Ухвала суду № 48048559, 30.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2015 року м. Київ К/800/62108/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Стрелець Т. Г.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_4 звернувся з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 про визнання дій протиправними, скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року позов задоволено частково: скасовано рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 03 вересня 2013 року № 5509394 Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Тячівського районного управління юстиції ОСОБА_5; зобов'язано Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Тячівського районного управління юстиції ОСОБА_5 провести дії та ухвалити нове рішення про Державну реєстрацію права власності позивача на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту Вільхівці - Лази, вул. Гірська, б/н, Тячівського району, Закарпатської області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1; в решті позовних вимог відмовлено.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_5 звернувся до Закарпатського окружного суду із заявою про перегляд постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі № 807/3362/13-а за нововиявленими обставинами.

Вимоги заявника обґрунтовані тим, що рішенням Тячівського районного суду від 01 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 22 листопада 2013 року, визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Тячівської РДА та Державний акт на право власності на земельну ділянку, якими визнано за позивачем право власності на земельну ділянку.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року, заяву Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Тячівського районного управління юстиції ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі № 807/3362/13-а задоволено: постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі № 807/3362/13-а за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Тячівського районного управління юстиції ОСОБА_5 про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії скасовано.

Не погоджуючись з рішеннями судів від 27 травня 2014 року та від 13 жовтня 2014 року, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та залишити в силі рішення суду від 11 листопада 2013 року.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що з адміністративного позову ОСОБА_4, долучених до позову письмових документів, постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року та в цілому у справі № 807/3362/13-а вбачається, що предметом спору є вчинення дій, пов'язаних із проведенням Державної реєстрації права власності позивача на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного Вільхівці - Лази, вул. Гірська, б/н, Тячівського району, Закарпатської області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.

Реєстраційною службою Тячівського РУЮ отримано з прокуратури Тячівського району лист від 11 грудня 2013 року за № 87-7052 вих.-13 (7052), який надійшов для виконання рішення Тячівського районного суду від 01 липня 2013 року у справі № 2/307/1084/13.

Цим рішенням задоволено позовні вимоги прокурора Тячівського району в інтересах держави до Тячівської РДА, управління Держземагенства в Тячівському районі до Тячівської районної державної адміністрації ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання незаконними і скасування розпоряджень, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення землі, і для виконання ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 22 листопад 2013 року в тій же справі, яким апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, а згадане рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вищевказаним рішенням Тячівського районного суду визнано незаконним та скасовано:

пункт 3 розпорядження голови Тячівської районної державної адміністрації № 58 від 08 лютого 2011 року, яким надано ОСОБА_4 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка знаходиться за межами населеного пункт Вільхівці - Лази по вулиці Гірській без номеру, площею 0,3100 га, для ведення особистого селянського господарства;

пункт 2 розпорядження голови Тячівської районної державної адміністрації № 390 від 01 квітня 2011 року, яким затверджено ОСОБА_4 вищевказаний проект;

державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 07 листопада 2011 року, виданий ОСОБА_4 на земельну ділянку, яка знаходиться за межами населеного пункту Вільхівці - Лази по вулиці Гірській без номеру, площею 0,3100 га, для ведення особистого селянського господарства.

Як вбачається з тексту судових рішень, Державні реєстратори прав на нерухоме майно реєстраційної служби Тячівського районного управління юстиції та саме Управління в судових розглядає участі не приймали, так як не залучались до участі у справі.

Згідно із отриманою Реєстраційною службою Тячівського РУЮ письмовою довідкою начальника Управління Держземагенства в Тячівському районі ОСОБА_7 від 28 лютого 2014 року за № 167/2/7-17 Державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 07 листопада 2011 року скасований на підставі рішення Тячівського районного суду від 01 липня 2013 року у справі № 2/307/1084/13.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у державного реєстратора відсутні підстави для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 22 червня 2011 року № 703. Окрім того, суди зазначили, що відповідач подав заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами завчасно, без пропуску строку на її подання.

Колегія суддів погоджується з висновками судів.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01 квітня 2004 року (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ст. 4 Закону № 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом (ч. 7 ст. 16 Закону).

Відповідно до п. 26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (далі - Порядок), для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно із п. 27 цього Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою.

Оскільки документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності позивача, скасовано судовим рішення, то висновки судів, що у державного реєстратора відсутні підстави для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 22.06.2011р. № 703, є цілком правильними.

Окрім того, колегія суддів погоджується, що висновки судів про достатність підстав вважати, що відповідачем не пропущено строк для подання заяви за нововиявленими обставинами на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі № 807/3362/13-а відповідають фактичним обставинам справи, встановленим на підставі повної і всебічної перевірки доказів та правильного їх аналізу відповідно до ч. 1 ст. 247 КАС України.

Положеннями ст. 9 КАС України передбачено, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено наявність в матеріалах даної адміністративної справи підстав для скасування постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Оскільки висновки судів ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, то скаргу позивача слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: