Рішення № 48048086, 04.08.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2015Справа №910/15408/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У.", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕШН СІТІ", м. Київ

про стягнення 18 144,71 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Коваль Т.В. (довіреність б/н від 28.12.2012 року);

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕШН СІТІ" про стягнення збитків за Договором поставки № П 4141 від 24.04.2012 року в сумі 18 144,71 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з поставкою відповідачем позивачу товару були порушені права і законні інтереси третіх осіб, у зв'язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» були понесені збитки у загальному розмірі 18 144,71 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2015 року порушено провадження у справі № 910/15408/15, розгляд останньої призначено на 30.06.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2015 року розгляд справи відкладено на 04.08.2015 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із неявкою представника відповідача в судове засідання та необхідністю витребування доказів.

23.07.2015 р. через канцелярію суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відповідачу були надіслані за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 04.08.2015 р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." (далі - покупець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЕШН СІТІ" (далі - постачальник/відповідач) укладено Договір поставки № П 4141 (надалі - Договір поставки № П 4141).

Відповідно до п. 1.1. Договору поставки № П 4141, постачальник зобов'язується поставляти покупцеві в зазначену ним торгову точку та/або на склад покупця продукцію, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати продукцію, перелічену в Специфікації (Додаток № 1 до Договору) та замовлену в обсягах і на умовах, передбачених цим Договором. Постачальник погоджується на заповнення форми специфікації покупця. Замовлення здійснюються покупцем за його необхідністю та покупець не може бути змушений здійснювати примусове замовлення товару. Замовлення товару є правом, а не обов'язком покупця. Точний обсяг і асортимент товарів, що придбаються покупцем, визначаються в замовленнях покупця на придбання окремих партій товарів.

Пунктом 10.1. Договору поставки № П 4141 визначено, що постачальник гарантує покупцеві, що на момент поставки він є власником товарів, що поставляються, або має набуте в законному порядку право їхнього відчуження, і товари, що постачаються, вільні від будь-яких обтяжень і інших прав третіх осіб.

Постачальник гарантує, що товари, які поставляються та їх розповсюдження не порушують прав і законних інтересів третіх осіб, зокрема, прав на товарні знаки і об'єкти інтелектуальної власності (п. 17.1. Договору поставки № П 4141).

На виконання умов Договору поставки № П 4141, відповідач, як постачальник, в період з квітня 2013 року по 31 грудня 2013 року поставив позивачу, як покупцю, товар - Труси дитячі 4011, штрих-код товару - 2900056364010, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних.

01.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" (далі - покупець) укладено Договір поставки, відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями п. 2.7 Договору поставки визначено, що постачальник гарантує покупцеві, що на момент поставки він є власником товару, що поставляється, або має набуте в законному порядку право їхнього відчуження, і товари, що постачаються, вільні від будь-яких обмежень і інших прав третіх осіб.

В подальшому позивач, в період з червня 2013 року по 31.12.2013 року поставив ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет", як покупцю за Договором поставки від 01.01.2011 року, товар, який був придбаний у відповідача, на підставі Договору поставки № П 4141, а саме: Труси дитячі 4011, що підтверджується наступними видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що товар, який поставлявся відповідачем позивачу, та який в подальшому постачався позивачем до ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет", порушував права і законні інтереси третіх осіб, а саме - порушувались немайнові авторські права Кузовкова О.Г., який створив головні персонажі аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу «Маша» та «Медведь» і є автором вказаних персонажів.

У зв'язку з наведеним, Кузовков О.Г. звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" про стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн. за порушення немайнових авторських прав.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 25.03.2014 року у справі № 756/15405/13-ц встановлено факт порушення інтелектуальної власності Кузовкова О.Г., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" на користь Кузовкова О.Г. 3000,00 грн. відшкодування моральної шкоди та 144,71 грн. - судового збору.

У зв'язку із поданням Кузовковим О.Г. позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" про стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн. за порушення немайнових авторських прав, останнім понесено витрати за юридичний супровід справи №756/15405/13-ц в розмірі 15 000,00 грн., які були надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридично-консалтинговою компанією «Думекс», що підтверджується Договором про надання юридичних послуг № 01/09 від 01.09.2012 року, Актом приймання-передачі наданих юридичних послуг від 28.03.2014 року.

Загальна сума понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" збитків складає 18 144,71 грн. (15000,00 грн. (вартість послуг за Договором про надання юридичних послуг № 01/09 від 01.09.2012 року) + 3000,00 грн. (відшкодування моральної шкоди за рішенням суду від 25.03.2014 року у справі №756/15405/13-ц ) + 144,71 грн. (судового збору за рішенням суду від 25.03.2014 року у справі №756/15405/13-ц).

Пунктом 9.11 Договору поставки від 01.01.2011 року визначено, що сторона, яка порушила господарське зобов'язання, визначене цим договором та/або чинним законодавством України, зобов'язана відшкодувати завдані цим збитки Стороні, чиї права або законні інтереси якої порушено.

21 квітня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" звернувся до Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." з претензією № б/н про відшкодування збитків, завданих у зв'язку з порушенням зобов'язань за Договором поставки від 01.01.2011 року у сумі 18 144,71 грн.

У відповідь на претензію від 21 квітня 2014 року, позивач на підставі меморіального ордера № ПД 101251 від 19.05.2014 року відшкодував Товариству з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" збитки в розмірі 18144,71 грн.

Згідно п. 13.6 Договору поставки № П 4141 від 24.04.2012 року, сторона, винна у невиконанні (неналежному виконанні) своїх обов'язків за Договором або у наданні завідомо неправдивої інформації іншій стороні, відшкодовує останній всі спричинені збитки, включаючи штрафні санкції, сплачені цією стороною на користь третіх осіб.

Пунктом 13.5 Договору поставки № П 4141 від 24.04.2012 року встановлено, що у випадку виявлення невідповідності товару вимогам законодавства, зокрема вимогам щодо маркування, постачальник (відповідач) зобов'язаний відшкодувати шкоду покупцю (позивачу) згідно п.17.3. та 17.4 даного Договору.

У відповідності до п. 17.3 Договору поставки № П 4141 від 24.04.2012 року, у всіх випадках, коли притягнення покупця до відповідальності у зв'язку з порушенням прав третіх осіб, пов'язаних з товаром постачальника, відбувається не з вини покупця, постачальник зобов'язаний відшкодувати покупцю всі судові витрати та інші суми, суми відшкодування моральної шкоди, які покладені за рішенням суду на покупця, а також інші документально підтверджені збитки та/або витрати, у тому числі і витрати на юридичні послуги (допомогу), інші штрафні санкції.

Постачальник зобов'язаний відшкодувати покупцю всі реальні витрати та збитки, які покупець зазнав в результаті накладання на нього матеріальної відповідальності за рішенням суду, державними органами, органами місцевого самоврядування та іншим компетентними органами, за рішенням суду у зв'язку з невиконанням постачальником вимог законодавства України, які пред'являються до певних видів товарів (п. 17.4. Договору поставки № П 4141 від 24.04.2012 року).

У зв'язку із порушенням відповідачем положень п.п. 13.6., 17.3., 17.4. Договору поставки № П 4141 від 24.04.2012 року та з метою добровільного врегулювання спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ашан Україна Гіпермаркет" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." звернулися до відповідача з претензією від 24 квітня 2014 року, в якій просили в найкоротші терміни компенсувати суму понесених ним збитків в розмірі 18 144,71 грн.

За твердженням позивача, вказана претензія залишилась без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 659 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок продавця попередити покупця про права третіх осіб.

Пунктом 17.4. Договору № П 4141 від 24.04.2012 року встановлено, що постачальник зобов'язаний відшкодувати покупцю всі реальні витрати та збитки, які покупець зазнав в результаті накладання на нього матеріальної відповідальності за рішенням суду, державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими компетентними органами, за рішенням суду у зв'язку з невиконанням Постачальником вимог законодавства України, які пред'являються до певних видів товарів.

Матеріалами справи підтверджується, що збитки, понесені позивачем у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язків, становлять 18 144,71 грн.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 216 Господарського кодексу України, потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Відшкодування збитків передбачено ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, де зазначається, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками у ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що наявні у матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість вимог позивача, та зважаючи на те, що сума збитків, спричинених порушенням відповідачем п.п. 17.3., 17.4. Договору поставки № П 4141 від 24.04.2012 року, та понесених позивачем, підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." про стягнення збитків підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 18 144,71 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕШН СІТІ" (04214, м. Київ, вул. Північна, буд. 2-А, код 38049828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." (04073, Україна, м. Київ, пр-т Московський, буд. 15-А, код 34431547) 18 144,71 грн. та 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 05.08.2015 р.

Суддя С.О. Турчин