Ухвала суду № 48042053, 14.01.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 320/2673/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 320/2673/13-к Головуючий у 1-й інстанції Васильченко В.В.

Провадження № 11-кп/778/30/14 Доповідач Літвіна В.В.

Категорія ч. 1 ст. 286 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палат з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Літвіної В.В.,

суддів Шпоньки В.П., Смолки Н.О.,

при секретарі Вечеренко Є. В.,

за участі прокурора Мотренко М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

адвоката ОСОБА_2,

представника цивільного відповідача ОСОБА_3 «СК «Юнівес» - ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_5 на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 жовтня 2013 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою:Запорізька область, Якимівський район, с. Новоданилівка, вул. Поповича, 95, згідно ст. 89 КК України, раніше не судимого;

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до одного року обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбуття покарання з випробуванням строком на 1 рік. З покладенням на нього обовязків, передбачених п.п. 2,3,4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід не обирався.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в місцевий бюджет м. Мелітополя, на відшкодування витрат закладу охорони здоровя, на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_5 1551, 15 гривень.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 в рахунок заподіяного злочином відшкодування матеріального збитку 887,73 гривень, в рахунок моральної шкоди 5000 гривень.

Питання про речові докази вирішено в порядку ст. 100 КПК України.

Згідно вироку, 24 січня 2013 року о 18-30 годині, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по вул. Кірова в м. Мелітополь в західному напрямку, де на перехресті вул. Кірова з вул. В. Інтернаціоналістів виконував поворот ліворуч на вулицю В. Інтернаціоналістів, на зелений сигнал світлофора.

В цей же час пішохід ОСОБА_5 перетинав проїзну частину вул. В. Інтернаціоналістів по регульованому пішохідному переходу, на зелений сигнал світлофора для пішоходів, в східному напрямку.

На шляху прямування водій ОСОБА_1, при здійсненні повороту ліворуч на вул. В. Інтернаціоналістів не надав дорогу пішоходу ОСОБА_5, який перетинав проїзну частину вул. В. Інтернаціоналістів, справа наліво по ходу руху автомобіля, і маючи технічну можливість запобігти дорожньо - транспортній пригоді на регульованому пішохідному переході вул.. В. Інтернаціоналістів здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5

Під час дорожньо транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5, отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В апеляційній скарзі потерпілий, вважає вирок незаконним у звязку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок мякості. Просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі строком на три роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Заслухавши доповідача; адвоката та обвинуваченого ОСОБА_1, які заперечують проти задоволення апеляції ОСОБА_5; прокурора, який також заперечував проти задоволення апеляції потерпілого; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд обмежився дослідженням фактичних обставин провадження та допитом обвинуваченого, який повністю визнав свою провину в предявленому обвинуваченні. Висновки суду про фактичні обставини провадження та кваліфікацію дій в апеляційній скарзі не оскаржуються.

Покарання ОСОБА_1, призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням того, що засудженим скоєно необережний злочин, даних про особу обвинуваченого, обставин помякшуючих відповідальність.

Так суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання, визнав як помякшуючи обставини - щире каяття, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, надання потерпілому термінової медичної допомоги, врахував його сімейний стан, позитивні характеристики за місцем проживання і роботи, часткове погашення матеріальних збитків, відсутність обтяжуючих обставин і обґрунтовано дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.. 75 КК України і на строк, визначений у вироку.

Тому, доводи апеляційної скарги про те, що судом ОСОБА_1 призначено покарання, яке не відповідає тяжкості ним скоєного і особі засудженого, внаслідок мякості , і, що це покарання не є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, є безпідставними.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ч.2 ст. 409 КПК України для скасування вироку за невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, оскільки не вбачається ознак явної несправедливості покарання.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_1, залишити без змін, а апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_5 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді: