Рішення № 4801410, 23.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/418

23.09.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу

№ 14/418

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИСТРИБУЦІЯ-ЦЕНТР"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРІДА"

про

стягнення 13172,75 грн.

за участю представників сторін:

від позивача

- Дараган О.Ю.

від відповідача

- не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДИСТРИБУЦІЯ-ЦЕНТР" (надалі –ТОВ "ДИСТРИБУЦІЯ-ЦЕНТР") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРІДА" (надалі –ТОВ "ДОРІДА") про стягнення 12528,66 грн. основного боргу, 455,53 грн. пені, 137,81 грн. інфляційних витрат, 60,75 грн. відсотків річних.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору поставки № 400 від 12.03.2009 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.08.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов’язано сторони виконати певні дії.

Представник відповідача в засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2009 р. між ТОВ "ДИСТРИБУЦІЯ-ЦЕНТР" (постачальник) та ТОВ "ДОРІДА" (покупець) укладено договір поставки № 400 (надалі –договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язався поставити та передати у власність покупцю товар відповідно до накладних, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах і в порядку, визначених даним договором.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 264 ГК України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 2.1. договору поставка товару здійснюється постачальником в межах наявного у нього асортименту протягом строку дії договору, відповідно до встановленого графіка постачання, специфікації, додаткових умов або за замовленням покупця, в яких визначаються асортимент (вид) та обсяг товару (кількість), ціна за одиницю товару, загальна ціна партії товару та інші умови. Замовлення може здійснюватись шляхом листування, телеграмою, через телефонний або факсимільний зв'язок, по електронній пошті або надаватись через представника постачальника.

На виконання договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 142528,66 грн., що підтверджується видатковими накладними (в матеріалах справи).

Відповідно до п. 5.2. договору покупець здійснює розрахунок з постачальником за поставлений товар не пізніше 35 календарних днів з моменту набуття права власності на поставлений товар.

Право власності на поставлений товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходять до покупця в момент підписання відповідною особою покупця видаткової накладної (п. 2.6. договору).

Відповідач розрахувався за поставлений товар частково в сумі 130000 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача складає 12528,66 грн.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 12528,66 грн. за договором поставки № 400 від 12.03.2009 р. документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім того, позивач просить стягнути 455,53 грн. пені, 137,81 грн. інфляційних витрат, 60,75 грн. відсотків річних.

Відповідно до п. 7.2. договору покупець відповідає за несвоєчасну оплату шляхом сплати постачальнику пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, стягненню підлягають 455,53 грн. пені.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за розрахунком суду, стягнення підлягають 60,75 грн. відсотків річних, 125,29 грн. інфляційних нарахувань.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРІДА" (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 15, код 33637190) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИСТРИБУЦІЯ-ЦЕНТР" (08132, м. Вишневе, вул. Київська, 8, код 36263797) з будь –якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 12528,66 грн. основного боргу, 455,53 грн. пені, 60,75 грн. відсотків річних, 125,29 грн. інфляційних нарахувань, 131,97 грн. державного мита, 235,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

М.М. Нарольський

Дата підписання рішення: 28.09.2009 р.