Рішення № 4801175, 17.09.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.09 Справа № 31/110

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:

Комунального підприємства „Стрийтеплоенерго”, м. Стрий Львівської області

до відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮНАМ”, с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області

про:

стягнення 111580,91 грн.

Суддя Артимович В.М.

При секретарі Митник М.Б.

Представники

від позивача:

не з’явився;

від відповідача:

Юхимець Ю.А. –представник.

Представнику відповідача, присутньому в судовому засіданні, судом роз’яснено процесуальні права та обов”язки, передбачені ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи складу суду. Від представника відповідача відводу складу суду не заявлено.

У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Комунального підприємства „Стрийтеплоенерго”, м. Стрий Львівської області, надалі – позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮНАМ”, с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області, надалі –відповідач, про стягнення 111580,91 грн., в тому числі 99445,78 грн. основного боргу, 7781,29 грн. пені, 3381,15 грн. інфляційних нарахувань, 972,66 грн. трьох процентів річних.

Ухвалою суду від 24.07.2009 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 12.08.2009 р.

11.08.2009 р. відповідачем через канцелярію суду подано клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв’язку з відрядженям директора.

В судове засідання 12.08.2009 р. з’явився лише уповноважений представник позивача, який позовні вимоги підтримав повністю, надав суду документи, що вимагались судом. Відповідач повноваженого представника в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі не виконав. Судом задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду даної справи.

Позивачем 17.09.2009 р. надіслано на адресу суду телеграму про неможливість явки представника та розгляд справи без його участі.

В судове засідання 17.09.2009 р. представник відповідача з”явився, частково визнав позовні вимоги в сумі основного боргу, в стягненні пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних просив відмовити, оскільки борг, на його думку, виник з незалежних від відповідача причин.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 17.09.2009 р. за згодою відповідача оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 22.09.2009 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем 03.03.2009 р. укладено договір № 50/098 на оплатну передачу товару згідно специфікації, яка є невід’ємною частиною даного договору. Відповідно до умов даного договору відповідач зобов”язувався передати товар, а позивач зобов'язувався прийняти і оплатити товар шляхом 100 % попередньої оплати коштів на рахунок продавця.

Згідно специфікації до договору відповідач зобов’язався поставити відповідачеві котли колвітерм в кількості 6 штук по ціні 16574,30 грн. загальною вартістю 99445,80 грн.

Згідно п. 4 договору термін поставки становить 90 календарних днів з дня оплати товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарсь ких відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зо бов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе договірні зобов”язання виконав повністю, здійснив попередню оплату товару, про що свідчать копії платіжних доручень № 186 від 03.03.2009 р. на суму 49722,90 грн. та № 187 від 03.03.2009 р. на суму 49722,90 грн. Відповідач же взяті на себе зобов”язання не виконав належним чином, оплаченого товару позивачу не передав.

Позивачем 30.06.2009 р. направлялась відповідачеві повідомлення-вимога № 01/1007 з вимогою здійснити поставку товару або повернути передоплату та сплатити пеню, інфляційні нарахування та три проценти річних.

Проте, відповідач взяті на себе зобов’язання по договору не виконав, попередню оплату не повернув.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відтак, позовні вимоги позивача про стягнення коштів, сплачених як попередня оплата в сумі 99445,80 грн. є підставними та обґрунтованими.

Правові основи господарської діяльності суб’єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

Аналіз судом норм ст. 231 Господарського кодексу України та ст. 547 Цивільного кодексу України свідчить, що позивач має право вимагати стягнення пені за непоставку товару лише за умови встановлення таких штрафних санкцій у договорів. Пунктом же 8 договору передбачено, що сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України за порушення зобов’язань, покладених на них договором. Отже, в частині позову про стягнення пені в сумі 7781,29 грн. за період березень - червень 2009 р. слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми. Тобто, стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми передбачено лише по грошових зобов’язаннях, в той час як у березні-червні 2009 р. відповідач не виконував зобов’язання по поставці товару. Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 3381,15 грн. та трьох процентів річник в сумі 972,66 грн. є безпідставними та необґрунтованими.

Судові витрати у відповідності до норми ст. 49 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства „Стрийтеплоенерго”, м. Стрий Львівської області, задоволити частково.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАМ” (81130, вул. Бічна Садова, 15, с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області; код ЄДРПОУ 25239357) на користь Комунального підприємства „Стрийтеплоенерго” (82400, вул. Новаківського, 9, м. Стрий Львівської облаті; код ЄДРПОУ 05432684) 99445,80 грн. основного боргу, 99,81 грн. державного мита та 105,16 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України.

Суддя Артимович В.М.