Рішення № 4801098, 27.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/409

27.08.09

За позовом ТОВ «Валпекс»;

до ТОВ «О’КЕЙ Україна»;

про стягнення 202 280,53 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача: не з'явились;

Від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 196 189,48 грн. (195 213,41 грн. + 976,07 грн. інфляційних втрат), 1 091,05 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 5 000,00 грн. моральної шкоди, 2 022,81 грн. витрат по сплаті держмита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, відповідач відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

25.10.2007 р. між сторонами укладений договір поставки №547/10/07 Т, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 8.2. договору розрахунки здійснюються протягом 45 днів з моменту поставки продукції відповідачеві.

Пунктом 12.2. договору передбачено, що якщо за 30 днів до дати закінчення дії договору відповідач не направить письмове повідомлення про припинення договору, він вважається пролонгованим сторонами на наступний календарний рік. Така пролонгація не обмежена за терміном і може здійснюватися щорічно.

Згідно з п. 12.4. договору, у редакції протоколу розбіжностей, кожна із сторін вправі розірвати даний договір шляхом письмового повідомлення іншої сторони про дострокове розірвання договору, що набирає сили через 30 днів з моменту його одержання іншою стороною.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач отримав продукцію на загальну суму 225 594,02 грн., що підтверджується видатковими накладними, які додані до матеріалів справи.

Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, поставлену позивачем продукцію оплатив частково. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 195 213,41 грн.

Зазначена заборгованість підтверджується додатковим погодженням від 02.06.2009р. до договору, укладеним між сторонами, згідно з яким сторони підтвердили заборгованість відповідача у розмірі 195 213,41 грн. та передбачили зобов’язання відповідача оплатити наявну заборгованість в строк до 07.07.2009 р.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку виконання зобов'язань позивачем нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 196 189,48 грн. (195 213,41 грн. + 976,07 грн. інфляційних втрат) та 1 091,05 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стосовно стягнення з відповідача 5 000,00 грн. моральної шкоди слід зазначити про наступне:

Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Позивач повинен довести в чому полягає моральна шкода, викласти обставини, якими підтверджується заподіяння моральної шкоди, довести якими саме неправомірними діями завдана моральна шкода.

Дія вищезазначеної статті Цивільного кодексу України не поширюється на зобов’язання, які виникають з угод (договорів). Що ж до останніх, то відповідальність особи, винної у невиконанні або неналежному виконанні зобов’язання, обмежується обов’язком відшкодувати завдані цим збитки та сплатою неустойки.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «О’КЕЙ Україна»(юридична адреса: інед. 01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 33, поверх 13; поштова адреса: інд. 04050, м. Київ, вул. Довнар –Запольського, 9/10; код ЄДРПОУ 34356884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Валпекс»(інд. 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-б, код ЄДРПОУ 30190121) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 196 189 (сто дев’яносто шість тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 48 коп., 1 091 (одна тисяча дев’яносто одна) грн. 05 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 1 972 (одна тисяча дев’ятсот сімдесят дві) грн. 85 коп. витрат по сплаті держмита та 307 (триста сім) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

О.В. Мандриченко