Рішення № 4801016, 28.09.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2009 р.

Справа № 8/58-1253

Господарський суд Тернопільської області у складі

Cудді Гирили І.М.

Розглянув справу

за позовом: Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" (АТ "Укрінбанк"), в особі Львівської філії АТ "Укрінбанк", вул. В. Великого, 18, м. Львів (Тернопільське відділення), вул. Пирогова, 11, м. Тернопіль).

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Командор Плюс", вул. Подільска, 44, м. Тернопіль

про: стягнення боргу на загальну суму 36 442 грн. 59 коп.

За участю представників:

Позивача: Гладчука З.О. –заступника начальника з питань безпеки, довіреність № 76 від 11.03. 09 р.

Відповідача: не з`явився.

В судовому засіданні представникам позивача роз’яснено процесуальні права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Акціонерне товариство "Український інноваційний банк" (АТ "Укрінбанк) в особі Львівської філії АТ "Укрінбанк", м. Львів (Тернопільське відділення), надалі позивач, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Командор Плюс", вул. Подільска, 44, м. Тернопіль, надалі відповідач, про стягнення 36 442 грн. 59 коп. заборгованості згідно Договору про надання офердрафту №91/07-ОВ від 11.07.07р., з яких: 24 975,47 грн. –заборгованості по неповернутому кредиту, 5 202,83 грн. –відсотки нараховані за користування кредитом, 5635,92грн. –пеня нарахована за порушення строків сплати кредиту, за період з 10.07.08р. по 18.06. 09р. та 628,37грн. - пеня нарахована за порушення сплати відсотків за користування кредитом, за період з 11.07.08р. по 18.06.09р.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за договором №91/07-ОВ від 11.07.07р., зокрема щодо терміну повернення овердрафту, сплати процентів, комісії та інших платежів в порядку, визначеному умовами укладеного договору, внаслідок чого його заборгованість перед позивачем по неповернутому кредиту становить 24975,47грн., на яку відповідно до чинного законодавства та умов даного договору було нараховано 5202,83 грн. процентів за користування кредитом та 6 264,29 грн. пені. Таким чином, просить стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 36 442 грн. 59 коп. В підтвердження викладеного додає: договір про надання овердрафту № 91/07-ОВ від 11.07.07р.; розрахунок боргу по кредитному договору №91/07-ОВ від 11.07.07р., станом на 19.06.09р., виписку з рахунку товариства за 02.20.09-09,25.09р., лист ТОВ "Командор Плюс" в якому останнє зобов’язалось погасити заборгованість до 01.07.09р., та інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше на 10:50 год. 03.08.09р., в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено до 10:30 год. 21.08.09р. та 10:25 год. 28.09.09р., у зв'язку із неявкою в судові засідання представника відповідача, а також неподанням сторонами усіх витребовуваних судом документів.

Строк вирішення спору продовжено в порядку ч.3 ст. 69 ГПК України.

Відповідач на розгляд справи не з'явився, відзиву на позов не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Однак, 21.09.09р. відповідач звернувся до суду із письмовим клопотанням за вих. №101 від 18.09.09р. (отримано та зареєстровано канцелярією суду за вх. №18474(н)) про перенесення розгляду справи, у зв'язку із відрядженням за межі області керівництва ТОВ "ОМА".

Розглянувши подане відповідачем клопотання суд його відхиляє як необґрунтоване, оскільки, ТОВ "ОМА" не є стороною у справі №8/58-1253. Окрім того, ст. 69 ГПК України передбачено, що спір повинен бути вирішений у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. При цьому за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк.

Позовна заява надійшла на адресу господарського суду 30.06.2009 р.

Ухвалою в.о голови господарського суду Тернопільської області від 21.08.09р., в порядку ч.3 ст. 69 ГПК України, строк вирішення спору продовжено на один місяць,- до 30.09.2009р.

Сторонами по справі, в порядку ч.4 ст. 69 ГПК України, клопотання щодо продовження строку вирішення господарського спору, зокрема, у зв’язку із неможливістю забезпечити участи повноважного представника та з метою представлення витребовуваних ухвалами суду доказів на обґрунтування своїх вимог або заперечень, не заявлено.

Отже, враховуючи, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, а також те, що передбачені статтею 69 ГПК України строки вирішення спору закінчуються, справа розглядається без участі представника відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Присутній в судовому засіданні 28.09.09р.представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Згідно п. 15 Положення Національного Банку України "Про кредитування", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.09.1995 року № 246 (далі —Положення), кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником у письмовій формі.

Згідно ст.ст. 345,346 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно наказу АТ "Український інноваційний банк" № 221 від 01.12.2008р. з 20.02.2009р. припинено діяльність Тернопільської філії АТ "Укрінбанк" шляхом реорганізації її у Тернопільське відділення Львівської філії АТ "Укрінбанк" (наказ, положення про Львівську філію, довідка з ЄДР знаходиться в матеріалах справи).

11 липня 2007 року між Акціонерним товариством “Український інноваційний банк” в особі Тернопільської філії АТ “Укрінбанк” (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Командор Плюс" (Позичальник) було укладено договір про надання овердрафту №91/07-ОВ (далі –Договір), у відповідності до п.п. 3.1., 3.2.1., 3.4.1. якого Банк надав Позичальнику Овердрафт з лімітом заборгованості за овердрафтом в розмірі 25 000 грн., для поповнення оборотних коштів Позичальника з метою здійснення діяльності передбаченої Установчим документом, на термін з 11 липня 2007 року до 10 липня 2008 року включно з необмеженою сумою обороту по рахунку за Овердрафтом та зі сплатою 22% річних, які нараховуються на заборгованість за Овердрафтом із розрахунку фактичної календарної кількості днів в році, котрі підлягають сплаті на дату платежів по процентах за Овердрафтом та в день повного розрахунку за цим Договором.

Пунктом 3.5.1. Договору передбачено обов’язок Позичальника повертати Овердрафт не пізніше 21-го банківського дня, починаючи з дати надання овердрафту, та повністю розрахуватися з банком не пізніше 10 липня 2008 року.

Забезпеченням виконання зобов’язань Позичальника за Договором є порука громадянина України Інкіна І.В. та ТОВ "ОМА". Також, згідно п.3.6.2 договору, Овердрафт забезпечується всім належним позичальнику та поручителям майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Згідно пп.5.3.1-5.3.2 п.5.3 вказаного Договору, Позичальник зобов’язується використати овердрафт на цілі, передбачені в п.3.2 договору та повернути овердрафт на умовах викладених в п.п.3.5.1 договору. Сплатити проценти, комісії та інші платежі у порядку, визначеному п.п.3.4, 3.5, 4.1 договору. На вимогу Банку сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що за своєю правовою природою між сторонами у справі виникли зобов’язання за кредитним договором, згідно якого, в силу ст. 1054 Цивільного Кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та однією з підстав виникнення зобов’язань.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави (Кредит), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Пунктом 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зі сторони Банку умови договору виконані, протягом обумовленого у договорі терміну Позичальнику надано необмежену суму обороту по рахунках за овердрафтом, що підтверджується наданою позивачем випискою по рахунку (динаміка зменшення залишків) ТОВ "Командор Плюс" та не заперечується у встановленому законом порядку відповідачем.

Однак відповідач умов договору не виконав, у термін передбачений договором, тобто до 10.07.08р., отриманий кредит не повернув, як і не сплатив відсотків за користування кредитом, тим самим допустивши станом на 19.06.2009р. заборгованість перед Банком в розмірі 24 975,74 грн. - по неповернутому кредиту та 5 202,83 грн. –по нарахованих відсотках, що підтверджується банківськими виписками з рахунку ТОВ "Командор Плюс", за 02.20.2009р.-09.25.2009р. та розрахунком заборгованості.

Окрім того, факт отримання кредитних коштів підтверджується і самим відповідачем у листі №2 від 18.03.09р., яким останній зобов’язався погасити заборгованість перед Банком за договором №91/07 від 11.07.2007р. до 01.07.2009р.

Таким чином, представленими суду доказами, позивач у справі довів наявність заборгованості відповідача перед ним за наданий кредит (овердрафт).

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "Командор Плюс" основного боргу за кредитом в сумі 24 975,47 грн. та 5 202,83 грн. заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитом (за період з 11.07.2007р. по 18.06.2009р., з урахуванням часткової сплати відповідачем відсотків в сумі 5 070,92грн.), підлягають до задоволення як правомірні, обґрунтовані, підтверджені документально та не заперечені відповідачем у встановленому законом порядку.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 5 635,92 грн. пені за порушення строків сплати кредиту, за період з 10.07.08р. по 18.06.09р. та 628,37 грн. пені за порушення сплати відсотків за користування кредитом, за період з 11.07.08р. по 18.06.09р.

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов’язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2. та п. 7.3. договору, у разу порушення строків сплати процентів за овердрафтом, Позичальник сплачує Банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів за овердрафтом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення. У разі порушення Позичальником термінів повернення овердрафту, Позичальник сплачує банку пеню, нараховану на суму несвоєчасно сплаченої заборгованості за овердрафтом із розрахунку фактичної кількості днів існування заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

Позивачем до матеріалів справи долучений розрахунок, згідно з яким останній просить суд стягнути з відповідача нараховану пеню на прострочену заборгованість по кредиту в сумі 5635,92грн., за період з 10.07.2008 р. по 18.06.2009р., та, відповідно, пеню на прострочені відсотки по кредиту в сумі 628,37 грн., за період з 11.07.2008р. по 18.06.2009р.

Однак, згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано.

За таких обставин, враховуючи положення Господарського кодексу України та вимоги Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, згідно яких пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені частково в сумі 3 169,74 грн., а саме - 2980,68 грн. пені, нарахованої за період з 11.07.2008 р. по 08.01.2009 р. (оскільки овердрафт був наданий товариству на термін з 11.07.07р. по 10.07.2008р. включно), на прострочену заборгованість по кредиту та, відповідно, 189,06 грн. пені нарахованої за період з 11.07.2008р. по 08.01.2009р. на прострочені відсотки по кредиту в сумі (розрахунок додається).

Позов в частині стягнення 3094,55 грн. пені задоволенню не підлягає, оскільки пеня в цій частині нарахована без врахування вимог та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 81-1, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Командор Плюс", вул. Подільска, 44, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 31973955) на користь Акціонерного товариства “Український інноваційний банк”, м. Київ, вул. Інститутська, 12-А, ідент. код 05839888, від імені якого діє Львівська філія Акціонерного товариства “Український інноваційний банк”, м. Львів, вул. Володимира Великого, 18 (ідентифікаційний код 20817074) :

- 24 975 (двадцять чотири тисячі дев’ятсот сімдесят п'ять) грн. 47 коп. заборгованості по кредиту;

- 5202 (п'ять тисяч двісті дві) грн. 83 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом;

- 3 169 (три тисячі сто шістдесят дев'ять) грн. 74 коп. пені;

- 619 (шістсот дев'ятнадцять) грн. 44 коп. в повернення сплачених позивачем судових витрат.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 3094,55 грн. –відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Суддя