Рішення № 4800926, 14.07.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.09 Справа№ 2/115

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Борійчука О.П., представника відповідача Соболь О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства “Інформаційні комп’ютерні системи”, м. Київ до Державного територіально-галузевого об’єднання “Львівська залізниця”, м. Львів про стягнення 1892484 грн. 10 коп.

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство “Інформаційні комп’ютерні системи”, м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Державного територіально-галузевого об’єднання “Львівська залізниця”, м. Львів про стягнення 1892484 грн. 10 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 26.06.2009р. ухвалив призначити розгляд справи на 14.07.2009р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар та виконано роботи. Однак відповідач свої зобов’язання щодо оплати за отриманий товар та роботи виконав частково, на дату подання позову до суду заборгованість за товар роботи становила 1674033 грн. 55 коп. У зв’язку з порушенням строків оплати товару відповідачу нараховано пеню сумі 136756 грн. 69 коп., втрати від інфляції в сумі 64599 грн. 27 коп. та 3% річних в сумі 17094 грн. 58 коп.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що заборгованість частково в сумі 50000 грн. оплачено, і, таким чином розмір заборгованості на дату судового засідання становить 1624033 грн. 55 коп. Просив зменшити розмір пені у зв’язку з складним фінансовим становищем та відстрочити виконання рішення на шість місяців.

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

23 вересня 2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №80905-1№Л/М-081059/НЮ. Додатком №1 до цього договору було укладено специфікацію, додатком №2 –зведений кошторис робіт.

За цим договором постачальник (позивач) зобов’язувався поставити та передати у власність замовнику (відповідачу) певну продукцію відповідно до специфікації (додаток №1 до договору), що є невід’ємною частиною цього договору, а також здійснити своїми силами та засобами роботи відповідно до зведеного кошторису робіт (додаток №2 до договору), що є невід’ємною частиною цього договору, а замовник (відповідач) зобов’язувався прийняти цей товар та роботи, а також своєчасно здійснювати їх оплату відповідно до умов даного договору.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив і передав у власність відповідачу товар та виконав роботи на загальну суму 1708033 грн. 55 коп., що підтверджується актом здачі-приймання товару №1 від 03.11.2008р. на суму 597973 грн. 70 коп., актом здачі-приймання товару №3 від 24.11.2008р. на суму 374415 грн. 96 коп., актом прийому-передачі послуг від 25.12.2008р. на суму 6955 грн. 00 коп., актом прийому-передачі послуг від 30.12.2008р. на суму 6955 грн. 00 коп., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008р. від 31.12.2008р. на суму 64981 грн. 20 коп., актом приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2в) за грудень 2008р. від 31.12.2008р. на суму 64981 грн. 20 коп., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008р. від 31.12.2008р. на суму 484576 грн. 80 коп., актом приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2в) за грудень 2008р. від 31.12.2008р. на суму 484576 грн. 80 коп., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008р. від 31.12.2008р. на суму 142365 грн. 49 коп., актом приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2в) за грудень 2008р. від 31.12.2008р. на суму 142365 грн. 49 коп., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008р. від 31.12.2008р. на суму 29810 грн. 40 коп., актом приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2в) за грудень 2008р. від 31.12.2008р. на суму 29810 грн. 40 коп.

Пунктом 7.2. договору №80905-1№Л/М-081059/НЮ від 23.09.2008р. передбачено, що замовник (відповідач) здійснює оплату поставленого товару та виконаних робіт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника (позивача) по кожній станції окремо по факту поставки товару та виконаних робіт протягом 20 (двадцяти) банківських днів після підписання відповідних актів приймання-передачі товару та/або виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача та відповідача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар та роботи виконав частково, на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становила 1674033 грн. 55 коп.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що заборгованість частково в сумі 50000 грн. 00 коп. оплачено, що підтверджується наданими представником відповідача банківськими виписками. За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 50000 грн. 00 коп. основного боргу, у зв’язку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 11.2.1. договору №80905-1№Л/М-081059/НЮ від 23.09.2008р., у разі порушення строків оплати замовник (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 136756 грн. 69 коп., а також інфляційні втрати в розмірі 64599 грн. 27 коп. та 3% річних в розмірі 17094 грн. 58 коп.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, суд може зменшити розмір штрафних санкцій за наявності істотних обставин. Представник відповідача подав клопотання про зменшення розміру нарахованої пені у зв’язку з складним фінансовим становищем, подав відповідні докази на підтвердження обставин, на які він посилається. Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку про необхідність задоволення такого клопотання та зменшення розміру нарахованої пені на 50%.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 1624033 грн. 55 коп. основного боргу, 68378 грн. 34 коп. пені, 64599 грн. 27 коп. втрат від інфляції та 17094 грн. 58 коп. 3% річних. В частині стягнення основного боргу в розмірі 50000 грн. 00 коп. провадження припинити.

Стосовно заявленого клопотання про розстрочення виконання рішення, то враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, суд приходить до висновку про доцільність розстрочення виконання судового рішення рівними частинами на шість місяців.

Оскільки спір виник з вини відповідача, заборгованість оплачено частково після звернення позивача з позовом до суду, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 551, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 233 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання “Львівська залізниця”, м. Львів, вул. Гоголя, 1 (ідентифікаційний код 01059900) на користь Закритого акціонерного товариства “Інформаційні комп’ютерні системи”, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33 (ідентифікаційний код 21670779) 1624033 грн. 55 коп. основного боргу, 68378 грн. 34 коп. пені, 64599 грн. 27 коп. втрат від інфляції, 17094 грн. 58 коп. 3% річних, 18924 грн. 84 коп. державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з розстроченням виконання рішення рівними частинами на шість місяців.

3. В частині стягнення основного боргу в розмірі 50000 грн. 00 коп. провадження припинити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя