Рішення № 4800685, 30.06.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" червня 2009 р.

Справа № 16/76

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №16/76

за позовом: приватного підприємства "Агрохім", м. Кіровоград

до відповідача: фермерського господарства "Каспришина А.В.", с. Новоградівка Бобринецького району Кіровоградської області

про стягнення 57367,27 грн.

Представники сторін:

від позивача - Сержант В.А., довіреність б/н від 29.05.2009 р., юрист;

від відповідача - Грищенко Т.Т., довіреність №12 від 01.06.2009 р. та Сарін Ю.В., довіреність № 10 від 01.06.2009 р., представник.

Приватним підприємством "Агрохім" подану позовну заяву №137/04-09 від 04.05.2009 року (з урахуванням доповнення до позовної заяви) про стягнення з фермерського господарства "Каспришина А.В." 57619,85 грн. заборгованості, в тому числі: 34036,96 грн. основного боргу, 6431,51 грн. штрафу, 5749,58 грн. відсотків за користування чужими коштами, 3449,75 грн. пені, 7952,05 грн. відсотків за користування товарним кредитом, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором купівлі-продажу на умовах товарного кредиту з відстроченням платежу №40а/05-08 від 05.05.2008 року.

В судовому засіданні 18.06.2009 року та 25.06.2009 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва відповідно до 10:00 год. 25.06.2009 року та 15:15 год. 30.06.2009 року.

Відповідач вимоги позивача визнав частково в загальній сумі 31963,07 грн., в тому числі: 21438,36 грн. основного боргу, 7952,05 грн. відсотків за користування кредитом та 2572,66 грн. пені; в іншій частині просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05.05.2008 року між приватним підприємством "Агрохім" (надалі - продавець) та фермерським господарством "Каспришина А.В." (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу на умовах товарного кредиту з відстроченням платежу №40а/05-08 (надалі - договір №40а/05-08 від 05.05.2008 року).

Сторонами погоджено предмет договору, умови, строки та порядок придбання товару, його ціну та умови оплати.

Відповідно до пунктів 1.1., 2.2. договору №40а/05-08 від 05.05.2008 року продавець зобов'язується передати покупцю у власність товари, згідно з специфікаціями та на умовах визначених у додатках до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товари та сплатити за них грошову суму у розмірі та порядку, що передбачені цим договором та відсотки за користування товарним кредитом. Сторони домовилися, що під датою передачі товару розуміють дату складання видаткової накладної.

Згідно пунктів 3.3., 3.7. договору №40а/05-08 від 05.05.2008 року відсотки за користування товарним кредитом встановлюються в розмірі 40 % річних. Оплата за товар здійснюється покупцем до 20.09.2008 року.

Пунктом 4.1. договору №40а/05-08 від 05.05.2008 року передбачено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами, діє протягом двох років з моменту його укладення, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору №40а/05-08 від 05.05.2008 року та додатку до нього №1 від 05.05.2008 року (специфікація на товар) передано, а відповідачем прийнято обумовлений товар на загальну суму 21438,36 грн., що підтверджується видатковою накладною №АХ-0000813 від 22.05.2008 року та довіреністю №018144 від 22.05.2008 року (а.с. 14-16).

Однак, відповідач на виконання умов п. 3.7. договору №40а/05-08 від 05.05.2008 року не здійснив плату за отриманий товар в сумі 21438,36 грн.

Таким чином, сума заборгованості складає 21438,36 грн.

Доказів на підтвердження проведення розрахунків з позивачем за отриманий товар в сумі 21438,36 грн. у встановлений договором №40а/05-08 від 05.05.2008 року строк, відповідач господарському суду не надав.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів статті 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

В силу статті 695 Цивільного кодексу України договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 21438,36 грн. основного боргу та 5749,58 грн. відсотків за користування чужими коштами за період з 20.09.2008 року по 15.05.2009 року підлягають задоволенню повністю.

При цьому, господарський суд вважає безпідставним коригування відповідачем суми основного боргу, згідно з п. 3.2. договору №40а/05-08 від 05.05.2008 року, та збільшення її до 34036,96 грн. у зв'язку зі зміною Нацбанком України курсу гривні до долара США, оскільки таке коригування протирічить нормам ст. 99 Конституції України та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 року №1998 "Про удосконалення порядку формування цін".

До того ж, пункт 3.2. договору №40а/05-08 від 05.05.2008 року передбачає коригування суми оплати отриманого товару з прив'язкою до зміни офіційного курсу НБУ долару США до гривні. Але зазначена курсова різниця підлягає обрахуванню враховуючи офіційний курс НБУ долару США до гривні на дату підписання договору та на дату оплати.

Оскільки відповідачем не проведено оплату вартості отриманого товару, здійснення позивачем коригування суми заборгованості та її збільшення на 12598,60 грн. (34036,96 грн. - 21438,36 грн.) з урахуванням офіційного курсу НБУ долару США до гривні на дату звернення з позовом, протирічить умовам договору.

Тому, вимоги позивача в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 12598,60 грн. не підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь проценти за користування товарним кредитом в сумі 7952,05 грн.

Сторонами в пунктах 3.3., 3.5. договору №40а/05-08 від 05.05.2008 року передбачено нарахування відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 40% річних. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом починається з моменту отримання товару покупцем і завершається після повної оплати вартості товару покупцем.

Враховуючи положення п. 3.3., 3.5. договору №40а/05-08 від 05.05.2008 року, ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, позовні вимоги щодо стягнення процентів за користування товарним кредитом в сумі 7952,05 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6431,51 грн. штрафу та 3449,75 грн. пені, господарський суд враховує, що сторонами в пункті 6.3. договору №40а/05-08 від 05.05.2008 року передбачено обов'язок покупця сплатити продавцю штраф в розмірі 30% від суми заборгованості та пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за несвоєчасне здійснення розрахунків.

Згідно приписів статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи положення пункту 6.3. договору №40а/05-08 від 05.05.2008 року та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 2565,56 грн. за період з 20.09.2008 року по 20.03.2009 року.

Отже, в частині стягнення з відповідача 884,19 грн. пені в задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки в цій частині позов заявлено безпідставно.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення 6431,51 грн. штрафу, господарський суд враховує, що законодавець не забороняє сторонам передбачити в договорі положення щодо сплати штрафу за порушення зобов’язання, як і не прив'язує цей вид неустойки до конкретного виду правовідносин.

Поряд з цим, оцінюючи співрозмірність сум штрафних санкцій з реальними наслідками негативного характеру, яких зазнав позивач; враховуючи стягнення з відповідача нарахованих відсотків за користування кредитом в розмірі 40% річних, стягнення нарахованих відсотків за користування чужими коштами в розмірі 40% річних, а також стягнення пені, господарський суд на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне зменшити розмір нарахованого штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, до 3215,00 грн.

З огляду на викладені обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 40920,55 грн. заборгованості, в тому числі: 21438,36 грн. основного боргу, 3215,00 грн. штрафу, 5749,58 грн. відсотків за користування чужими коштами, 2565,56 грн. пені, 7952,05 грн. відсотків за користування товарним кредитом; в іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Надлишково сплачене державне мито підлягає поверненню позивачу на підставі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства "Каспришина А.В." (с. Новоградівка Бобринецького району Кіровоградської області, ідентифікаційний код 30898817) на користь приватного підприємства "Агрохім" (м. Кіровоград, вул. Комарова, 74, ідентифікаційний код 23694198) - 40920,55 грн. заборгованості, в тому числі: 21438,36 грн. основного боргу, 3215,00 грн. штрафу, 5749,58 грн. відсотків за користування чужими коштами, 2565,56 грн. пені, 7952,05 грн. відсотків за користування товарним кредитом, а також 576,20 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Повернути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Агрохім" (м. Кіровоград, вул. Комарова, 74, ідентифікаційний код 23694198) державне мито в сумі 34,50 грн., надлишково сплачене згідно платіжного доручення №718 від 27.05.2009 року, яке залишається в матеріалах справи.

Довідку видати.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя

О.Б. Шевчук

Дата підписання рішення - 06.07.2009 р.