Постанова № 48004382, 05.08.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року Справа № 902/128/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Демидюк О.О. ,

судді Савченко Г.І.

при секретарі Лелех І.Ю.

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача фізичної особи - підприємця Поддубної Ольги Олексіївни на рішення господарського суду Вінницької області від 06.04.15 р. у справі № 902/128/15

за позовом Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до фізичної особи - підприємця Поддубної Ольги Олексіївни

про стягнення 7600 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2015 року Вінницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до фізичної особи-підприємця Поддубної Ольги Олексіївни про стягнення 7600 грн. 00 коп., в т.ч. 3800,00 грн. штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.10.2012 р. № 106-рш у справі № 02-26.4/64-10 та 3800,00 грн. пені, нарахованої у зв'язку з несплатою штрафу у встановлений законодавством строк /а.с. 3-5/.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 06.04.2015 року у справі № 902/128/15 (суддя Баранов М.М.) позов Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Фізичної особи - підприємця Поддубної Ольги Олексіївни про стягнення 7600,00 грн. задоволено.

Стягнуто з ФОП Поддубної Ольги Олексіївни до Державного бюджету України на рахунок Управління Державної казначейської служби м Вінниці (код 38054707) р/р 31111106700002 в банку ГУДКСУ у Вінницькій області МФО 802015, згідно з кодом бюджетної класифікації за доходами 21081100, символ звітності 106, 3800,00 грн. штрафу та 3800,00 грн. пені.

Стягнуто з ФОП Поддубної Ольги Олексіївни в доход Державного бюджету України 1827,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ФОП Поддубна Ольга Олексіївна звернулась до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 06.04.2015 року у справі № 902/128/15 скасувати у зв'язку з недотриманням судом правил підсудності.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказує наступне:

- юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб з органами Антимонопольного комітету України в справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, як суб'єкта владних повноважень;

- до початку розгляду справи по суті, суд повідомлено, що в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває справа № 802/928/15а про перегляд рішення голови Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на підставі якого прийнято рішення про накладення на відповідача штрафу, проте суд вказані заперечення не взяв до уваги.

Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для задоволення позову відсутні; просить рішення господарського суду Вінницької області від 06.04.2015 року у справі № 902/128/15 скасувати у зв'язку з недотриманням судом правил підсудності /а.с. 153-154/.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Вінницької області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити /а.с. 170-171/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 року у справі № 902/128/15 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.08.2015 року /а.с. 151-152/.

05.08.2015 року в судовому засіданні позивач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив; про причини неявки суд не повідомив. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи /а.с. 185/.

05.08.2015 року в судовому засіданні відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив; подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відпусткою Поддубної О.О.

Колегія суддів відхиляє вказане клопотання з огляду на п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до якого у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Одночасно, застосовуючи у відповідності до част.1 ГПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи част.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Матеріали справи містять довіреність від 18.09.2012 року, видану Поддубною Ольгою Олексіївною, якою остання уповноважила Поддубного Вячеслава Вікторовича на ведення від її імені, зокрема, господарських справ в судових органах України будь-якої ланки. Дана довіреність дійсна до 18.09.2015 року.

Окрім того, будь-яких доводів щодо поважності причин неможливості явки в судове засідання 05.08.2015 року у клопотанні не наведено, доказів в підтвердження зазначених обставин до клопотання не додано.

Оскільки ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 року явка представників сторін в судове засідання 05.08.2015р. обов'язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників сторін.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Рішенням адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 106-рш від 31.10.2012 року було визнано дії фізичної особи-підприємця Поддубної О.О., починаючи з 13.01.2009 року, щодо оформлення упаковки паперу туалетного власного виробництва "Київський папір туалетний", яке є схожим з оформленням упаковки паперу туалетного "Обухів папір туалетний 65м", порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді неправомірного використання оформлення упаковки товарів без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав схожу на неї у господарській діяльності, що може призвести до змішування з діяльністю публічного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат".

За вчинене порушення, передбачене ч.1 ст.4 Закону України "Про захист економічної конкуренції", на фізичну особу-підприємця Поддубную О.О. накладено штраф у розмірі 3800,00 грн.

Зобов'язано фізичну особу-підприємця Поддубную О.О. у двомісячний строк з дня отримання рішення у справі припинити використання упаковки паперу туалетного "Київський папір туалетний", оформлення якого є схожим з оформленням упаковки паперу туалетного "Обухів папір туалетний 65м" виробництва публічного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" /а.с. 6-15/.

Вказане рішення отримано відповідачем 08.11.2012 року, що підтверджується підписом Поддубная О.О. на супровідному листі позивача «Про направлення копії рішення» /а.с. 16/.

08.01.2013 року фізичною особою-підприємцем Поддубная О.О., не погоджуючись з рішенням Антимонопольного комітету № 106-рш від 31.10.2012 року, подано заяву до Антимонопольного комітету України про перевірку рішення у відповідності зі ст.57 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Рішенням Антимонопольного комітету України від 13.08.2013 року № 684-р, рішення адміністративної колегії Вінницького територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.10.2012 року № 106-рш у справі № 02-26.4/64-10 залишено без змін /а.с. 17-20/.

05.11.2014 року головою відділення Антимонопольного комітету направлено на адресу ФОП Поддубної О.О. вимогу № 04-29.3/1894 про надання інформації щодо виконання фізичною особою-підприємцем рішення від 31.10.2012 року № 106-рш, зокрема:

- копії документів, що підтверджують сплату штрафу та пені;

- докази припинення використання упаковки паперу туалетного "Київський папір туалетний", оформлення якого є схожим з оформленням упаковки паперу туалетного "Обухів папір туалетний 65м" виробництва публічного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат";

- у разі, якщо ФОП Поддубна О.О. не припинила використання упаковки паперу туалетного "Київський папір туалетний", оформлення якого є схожим з оформленням упаковки паперу туалетного "Обухів папір туалетний 65м" виробництва публічного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" з 09.01.2013 року - вказати кількість реалізованої зазначеної продукції паперу з 01.10.2013 року по 05.11.2014 року /а.с. 21/.

15.11.2014 року ФОП Поддубная О.О. направлено на адресу Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України повідомлення, в якому зазначила, що Поддубная О.О. є потерпілою у кримінальному провадженні, відомості про які внесені до ЄРДР № 4201301000000245 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України щодо неправомірних дій службових осіб Вінницького територіального відділення Антимонопольного комітету України під час перевірки та прийняття рішення від 31.10.2012 р. № 106-рш у справі № 02-26.4/64-10 /а.с. 22/.

Колегія суддів зауважує, що вимога голови відділення Антимонопольного комітету від 05.11.2014 року залишена відповідачем без реагування; докази на підтвердження виконання рішення в частині сплати накладеного штрафу не подано.

Не оплата відповідачем штрафу слугувало підставою для звернення Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з позовом до суду про стягнення 3800 грн. 00 коп. штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.10.2012 р. № 106-рш у справі № 02-26.4/64-10.

При прийнятті рішення колегія суддів виходить з такого.

Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель (ст.1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).

Згідно ст.3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:

1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;

3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції;

4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції;

5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначені Законом України «Про захист економічної конкуренції», який спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Згідно ст.1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про захист економічної конкуренції», останнім регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією.

Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.

Згідно п.1 част.1 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

Відповідно до ст.51 Закону України «Про захист економічної конкуренції», порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст.22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно част.1-3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб.

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Особа, на яку накладено штраф за рішеннями органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двохмісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Тобто, Антимонопольний комітет має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двохмісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому рішення Відділення є обов'язковим для виконання.

Водночас, відповідно до част.1-3 ст.57 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України перевіряються адміністративною колегією Антимонопольного комітету України чи Антимонопольним комітетом України, рішення державного уповноваженого Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України - Антимонопольним комітетом України.

Органи Антимонопольного комітету України, які здійснюють перевірку рішення, можуть зупинити виконання рішення до закінчення його перевірки, про що письмово повідомляються особи, які беруть участь у справі.

За результатами перевірки рішення органи Антимонопольного комітету України мають право:

залишити рішення без змін;

змінити рішення;

скасувати рішення частково і направити справу на новий розгляд у цій частині;

скасувати рішення і прийняти нове рішення або передати справу на новий розгляд чи припинити провадження у справі.

Як зазначалося вище, рішенням Антимонопольного комітету України від 13.08.2013 року № 684-р, рішення адміністративної колегії Вінницького територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.10.2012 року № 106-рш у справі №02-26.4/64-10 залишено без змін /а.с. 17-20/.

Відповідно до част.1 ст.60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Рішення Антимонопольного комітету України від 31.10.2012 року № 106-рш у справі № 02-26.4/64-10 отримано відповідачем 08.11.2012 року, що підтверджується підписом Поддубная О.О. на супровідному листі позивача «про направлення копії рішення» /а.с. 16/.

В матеріалах справи, станом на дату звернення позивача з позовом до суду, 03.02.2015 року, відсутні докази звернення відповідача до суду з позовом про оскарження рішення Антимонопольного комітету України від 31.10.2012 року № 106-рш у справі № 02-26.4/64-10 у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Водночас, постановою Вінницького окружного адміністративного позову від 22.05.2015 року позов ФОП Поддубная О.О. до Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення Антимонопольного комітету України від 31.10.2012 року № 106-рш у справі №02-26.4/64-10 та зобов'язання вчинити дії відмовлено /а.с. 174-176/.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно абз.1 п. 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 року № 15, вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Позивач просить стягнути 3 800, 00 грн. пені за період з 14.08.2013 року по 02.02.2015 року.

Відповідно до част.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

У відповідності до част.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", відповідачу нарахована до стягнення пеня в розмірі 57 грн./день:

3800 х 1,5 /100, де

3800, 00 грн. - сума штрафу;

1,5 % - розмір пені.

Таким чином, за період прострочення з 14.08.2013 року по 02.02.2015 року (505 днів), розмір пені складає 28 785,00 грн.

Однак, оскільки розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу, позивач заявив до стягнення пеню в розмірі 3800,00 грн.

Колегією суддів перевірено розрахунок пені та визнано його вірним.

Відповідно до част.7 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

За наведеного, невиконання відповідачем обов'язку по сплаті штрафу, накладеного згідно рішення адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.10.2012 року № 106-рш у справі № 02-26.4/64-10 має місце, тому позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 3800,00 грн. та пені в розмірі 3800,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо підвідомчості.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно п.3 ч.1 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Відповідно до ст.60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

Відповідно до п.13 Розділу VIIІ "Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України", Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Згідно част. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 2 ст.4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 15, відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

Заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.10.2009 року по справі № 6/388.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, спори з відповідних правовідносин підвідомчі господарським судам України.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, документально необґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді справи. Рішення господарського суду Вінницької області у даній справі ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 06.04.15 р. у справі № 902/128/15 залишити без змін, апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Поддубної Ольги Олексіївни - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 902/128/15 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.