Постанова № 48004299, 05.08.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2015 року Справа № 904/3966/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів: Широбокової Л.П., Крутовських В.І.,

секретар судового засідання: Мудрак О.М.,

представники:

від позивача: Шахов Д.А., представник, довіреність №7 від 01.01.2015 року;

від відповідача представник у судове засідання не з'явився;

від третьої особи: Вербицька В.А., представник, довіреність №15-48 від 07.05.2015 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Оберег Плюс" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2015 року у справі №904/3966/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оберег Плюс", м.Дніпропетровськ

до відповідача Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи, яка не заявляю самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ

про стягнення 13 102 грн. 07 коп.

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Оберег Плюс" (надалі - ТОВ "Оберег Плюс") звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради на свою користь 11 841 грн. 49 коп. інфляційних витрат, 1 260 грн. 58 коп. 3% річних та 1 827 грн. понесених витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2015 року порушено провадження у справі №904/3966/15 за вищезазначеним позовом.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2015 року до участі у справі №904/3966/15 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Державну фінансову інспекцію в Дніпропетровській області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2015 року провадження у справі №904/3966/15 зупинено на підставі п.1 ч.2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України; у справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково -дослідному інституту судових експертиз; на розгляд експерту поставлено наступні питання:

- який обсяг робіт виконано ТОВ " Оберег Плюс " згідно договору про виконання робіт з капітального ремонту водостічної системи, що становить складову частину житлового будинку по вул. Станіславського,11 (м.Дніпропетровськ) № 133 від 14.06.2013 року?;

- яка вартість робіт, виконаних ТОВ " Оберег Плюс " згідно договору про виконання робіт з капітального ремонту водостічної системи, що становить складову частину житлового будинку по вул. Станіславського,11 (м.Дніпропетровськ) № 133 від 14.06.2013 року?.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд в частині зупинення провадження у справі її скасувати.

Відповідач на виклик суду не з'явився, відзив на апеляційну скаргу на вимогу суду не надав.

Третя особа проти доводів апеляційної скаргу заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників позивача та третьої особи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи сторонами укладено договір № 133 від 14.06.2013 року (надалі - договір), за умовами якого учасник (позивач) зобов'язався у 2013 році виконати роботи з капітального ремонту водостічної системи, що становить складову частину житлового будинку по вул. Станіславського,11, м. Дніпропетровськ, а замовник (відповідач), в свою чергу, зобов'язався прийняти і сплатити виконані роботи.

Ціна договору становить 23 379 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ - 3 896 грн. 60 коп. (п.3.1 договору).

Розрахунок за виконані роботи здійснюється на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт безпосередньо після надходження коштів відповідного бюджетного призначення на реєстраційний рахунок замовника (п.4.1 договору).

Згідно п.4.2 договору при наявності коштів замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 30 % ціни по кожному виду робіт за договором згідно із календарним графіком виконання робіт для придбання підрядником необхідних для виконання кожного виду робіт матеріалів, конструкцій, виробів у порядку, передбаченому постановами КМУ від 27.12.2001 року №1764 «Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва» та №1404 від 09.10.2006 року «Про питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти». Погашення авансу підрядник зобов'язується використати протягом 3-х календарних місяців. По закінченню 3-го терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику, в разі неповернення підрядчик сплачує замовнику пеню в розмірі 0,5% від суми.

Позивач посилається на ті обставини, що ним були виконані роботи за договором на загальну суму 23 379 грн. 60 коп.; в якості доказу наданий акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2013 року від 14.06.2013 року, підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Відповідач повністю сплатив роботи, що підтверджується платіжним дорученням №242 від 27.03.2015 року.

Позивачем пред'явлено до стягнення 11 841 грн. 49 коп. інфляційних збитків та 1 260 грн. 58 коп. 3% річних з огляду на порушення, на його думку, відповідачем грошових зобов'язань щодо вчасного здійснення розрахунку за договором.

Відповідач позов не визнає, обґрунтовує свої заперечення тим, що до кінця 2013 року управління державної казначейської служби не здійснювало платежі за платіжними дорученнями розпорядників бюджетних коштів з технічних причин.

Відповідач зазначає, що у 2014 році на виконання постанови КМУ від 01.03.2014 року № 65 Державною фінансовою інспекцією проводилися контрольні заходи з перевірки достовірності обсягів кредиторської заборгованості розпорядників та одержувачів коштів бюджету з оплати товарів, робіт і послуг, на закупівлю яких поширюється дія Закону України "Про здійснення державних закупівель". Згідно вимог п. 11 вищезазначеної Постанови КМУ оплату з погашення зареєстрованої в органах Державної казначейської служби заборгованості було дозволено здійснювати виключно в обсягах, що відповідають обсягам, установленим за результатами контрольних заходів Державної фінансової інспекції. Отже, як зазначає відповідач, оскільки акт Державної фінансової інспекції з відповідного питання був складений лише 25.12.2014 року, здійснити оплату заборгованості за договором він зміг лише в наступному фінансовому році, а саме 02.04.2015 року, що виключає його вину в порушенні строків розрахунків за договором.

Третя особа надала суду письмові заперечення, зі змісту яких вбачається, що під час здійснення Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області контрольних заходів, за результатами яких складено акт від 25.12.2014 року № 05-19/03, достовірність обсягів кредиторської заборгованості по договору № 133 від 14.06.2013 року, на якому ґрунтуються заявлені позивачем до стягнення суми, не перевірялася, перевірка проводилась вибірковим порядком.

Окрім того, відповідач посилається на невідповідність виду робіт за договором з роботами, які зазначені в акті приймання виконаних будівельних робіт від 14.06.2014 року.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що вирішення даного спору вимагає здійснення перевірки достовірності обсягів кредиторської заборгованості відповідача по договору № 133 від 14.06.2013 року та підтвердження факту виконання робіт за ним, що потребує застосування спеціальних знань, в зв'язку з чим, згідно приписів ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, у справі призначено судову експертизу.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експерти-за - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Згідно з ч.1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, або якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду №4 від 23.03.2012 року «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»).

Пунктом 19 вищезазначеної Постанови передбачено, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи. Водночас за приписами п. 1 ч.2 ст. 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з ч.5 цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено. Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке. Якщо апеляційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог ч.1 ст. 106 та ч.1 ст. 111 13 Господарського процесуального кодексу України не може бути розглянута господарським судом. У разі коли апеляційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий п. 1 ч.2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України). Якщо ж в апеляційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність призначення у даній справі судової експертизи. Оскільки при призначенні господарським судом судової експертизи за п.1 ч.2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України він безумовно зупиняє провадження у справі, колегія суддів вважає, що з точки зору процесуального законодавства судом першої інстанції були дотримані його норми.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99, 101-103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Оберег Плюс" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2015 року щодо зупинення провадження у справі №904/3966/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя В.І.Крутовських

Суддя Л.П. Широбокова

(Повний текст постанови складено 06.08.2015р.)