Постанова № 48004151, 03.08.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2015 р. Справа №902/1518/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Крейбух О.Г. ,

судді Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання Карпович О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Радзвієвський А.М. (довіреність від 05.05.2015 р.);

відповідача - Волян В.В. (довіреність № 02-1-1222 від 24.10.2014 р.);

третіх осіб на стороні відповідача - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Барський машинобудівний завод" на рішення господарського суду Вінницької області 25.06.2015 у справі №902/1518/14

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Барський машинобудівний завод"

Відповідач: Калинівська міська рада

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Вінницька обласна комунальна установа "Служба технічного нагляду за об'єктами житлово-комунального господарства"

Товариство з обмеженою відповідальністю "МУР"

про стягнення 85 738 грн. 30 коп. заборгованості по охороні будівництва

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області №902/1518/14 від 25.06.2015 (суддя Тварковський А.А.) відмовлено в задоволенні позовних вимог. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Барський машинобудівний завод" на користь Калинівської міської ради Вінницької області 3362,87 грн. судових витрат за подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного господарського суду. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Барський машинобудівний завод" на користь Калинівської міської ради Вінницької області 3362,86 грн. судових витрат за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України.

Рішення господарського суду Вінницької області мотивоване тим, що відповідно до п.7.3 Договору підряду, зокрема, зберігання матеріалів, конструкцій, обладнання виконується силами підрядника і в ходить в обумовлену в п.2.1 Договору загальну вартість робіт і послуг, що також спростовує можливість віднесення даних витрат до витрат за рахунок коштів на покриття ризику всіх учасників будівництва, відтак їх фінансування не може бути покладено на відповідача.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Барський машинобудівний завод" оскаржило його в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі, відповідач просить суд скасувати рішення господарського суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 прийнято до розгляду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Барський машинобудівний завод" на рішення господарського суду Вінницької області 25.06.2015 у справі №902/1518/14.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, заслухала присутніх в судовому засіданні представників сторін, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2014 року публічне акціонерне товариство "Барський машинобудівний завод" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Калинівської міської ради про стягнення 336 285 грн. 66 коп. заборгованості за договором підряду №25 від 22.07.2013.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 27.11.2014 у справі №902/1518/14 (залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.01.2015) позов задоволено. Стягнуто з Калинівської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Барський машинобудівний завод" - 250 547 грн. 36 коп. заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи та поставлене обладнання, 85 738 грн. 30 коп. заборгованості по охороні об'єкта будівництва, 6 725 грн. 72 коп. - відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2015 скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 та рішення господарського суду Вінницької області від 27.11.2014, справу № 902/1518/14 передано на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

21.05.2015 від позивача надійшла заява №5/10-15 від 20.05.2015 (вх.06-52/4923/15 від 21.05.2015) про зменшення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за виконанні роботи в сумі 248 769 грн. 59 коп. у зв'язку із сплатою відповідачем вказаної суми заборгованості та заява від 21.05.2015 (вх.06/52/4933/15 від 21.05.2015) про відмову від позову в частинні стягнення 1777 грн. 77 коп. заборгованості за виконані роботи.

Ухвалою суду від 21.05.2015 припинено провадження у справі №902/1518/14 в частинні стягнення 248 769 грн. 59 коп. заборгованості за виконані роботи на підставі п.11 ч.1 ст.80 ГПК України, разом із тим прийнято відмову позивача від позову в частинні стягнення 1777 грн. 77 коп. заборгованості за виконані роботи та припинено провадження по справі в цій частинні на підставі п. 4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Так, предметом спору залишилася вимога щодо відшкодування позивачу витрат на оплату охоронних послуг в загальні сумі 85 738,30 грн.

Позовні вимоги, які після часткового припинення провадження у справі залишились, мотивовані тим, що відповідачем безпідставно не оплачено вартість послуг по охороні об'єкта будівництва на суму 85 738,30 грн., оскільки такий обов'язок випливає із ряду положень норм чинного законодавства, зокрема, з положень ст.853, ст.882 Цивільного кодексу України, п.100 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року №668.

В ході нового розгляду, судом встановлено наступне.

02.07.2013 між Калинівською міською радою (далі - замовник) та публічним акціонерним товариством "Барський машинобудівний завод" (далі - підрядник) було укладено договір підряду №25 (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати якісно і своєчасно роботи по будівництву: сміттєсортувальної станції на території полігону твердих побутових відходів за межами м. Калинівка, Вінницька область (поблизу дороги "Стара Гута-Калинівка-Турбів") та провести пусконалагоджувальні роботи відповідно до умов Договору, проектно-кошторисної документації та документації конкурсних торгів, а Замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх (п.1.1 Договору).

Як передбачено п. 1.2 Договору, будівництво виконується у дві черги:

перша черга будівництва - влаштування фундаментів під обладнання сміттєсотрувальної станції, монтаж бункера засипного для прийняття сміття та вібросита для відбору мілкого сміття;

друга черга будівництва - монтаж сміттєсортувальної кабіни, відділення брикетування побутових відходів; технологічних конвеєрів для сміття, пожежної насосної станції, пожежного резервуару, влаштування інженерних мереж, дорожнього покриття, заміну КТП потужністю 63 кВА на КТП потужністю 160 кВА та благоустрій території.

Згідно із п.п. 2.1-2.4 Договору загальна вартість робіт за Договором складає 4 163 127 грн. 40 коп., в тому числі ПДВ, та визначається за результатами конкурсних торгів. Ціна Договору включає в себе вартість робіт і матеріалів, визначається динамічно та може змінюватись. Зміна ціни відбувається за взаємною згодою сторін в порядку передбаченому чинним законодавством України.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що підрядник виконає роботи передбачені п. 1.1 цього договору в строк з липня 2013 по грудень 2013 року.

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів на обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються та підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний протягом 10-ти банківських днів оплатити виконані роботи.

Кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та реєстрації декларації про готовність об'єкта експлуатації (п. 4.3 Договору).

Як передбачено п. 4.5. Договору, якщо роботи виконані підрядником з недоробками і дефектами, що зафіксовано відповідним актом при прийнятті виконаних робіт, замовник може відстрочити оплату цих робіт. На протязі встановлених цим актом строків підрядник повинен усунути виявлені порушення і після цього замовник перераховує утримані суми.

Згідно із п.п. 6.1.1, 6.1.2, 6.1.5 Договору підрядник зобов'язався: своїми силами і засобами виконувати усі роботи в обсязі і в строки, передбачені договором, і здати роботи Замовнику в стані, що відповідає проектно-кошторисній документації; поставити на будівельний майданчик необхідні матеріали, конструкції, комплектуючі вироби відповідно до проекту і здійснити їх приймання, розвантаження, складування і зберігання на період будівництва; забезпечити на будівельному майданчику вжиття необхідних заходів по техніці безпеки, пожежної безпеки і охорони будівельного майданчика тощо.

Пунктами 6.2.2, 6.4.2 Договору на замовника покладені зобов'язання, з-поміж іншого, оплатити підряднику роботу, передбачену п. 1.1 Договору, в розмірі і в строки, встановлені Договором; негайно повідомити підрядника про виявлені недоліки в роботі.

Відповідно до п.7.1 Договору роботи виконуються за проектно-кошторисною документацією замовника, забезпечення надання якої покладається на замовника згідно з вимогами передбаченими Постановою КМУ № 668 від 01.08.2005.

За умовами п.7.2 Договору замовлення, придбання, прийомка, поставка, розвантажування, складування, зберігання, доставка на будівельний майданчик матеріалів, конструкцій, обладнання виконується силами підрядника і входить в обумовлену в п.2.1 Договору загальну вартість робіт та послуг.

Згідно із п.п. 10.1, 10.2 Договору з метою контролю за відповідністю робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за будівництвом та авторського нагляду протягом усього періоду будівництва шляхом укладення договору з відповідальним розробником проектної документації.

Приймання-передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому чинним законодавством, що регламентує приймання закінчених об'єктів в експлуатацію (п.12.1 Договору). Замовник щомісячно приймає виконані роботи на підставі акту про виконані роботи та довідки про вартість виконаних робіт (КБ-2в та КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт передається підрядником уповноваженому представнику замовника не пізніше 25 числа звітного місяця (п.1.2.2 Договору).

Розділом 18 Договору визначено, що він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013. Строк дії Договору продовжується на строк виконання робіт за даним Договором.

З матеріалів справи вбачається, що 29.07.2013, 06.11.2013, 30.12.2013 та 11.08.2014 сторонами було укладено додаткові угоди до Договору, якими, зокрема, внесено зміни до реквізитів сторін, змінено строки здійснення розрахунків за Договором.

Так, відповідно до додаткової угоди від 11.08.2014 передбачено проведення фінансування за виконання вказаних робіт у таких сумах та термінах: 1 394 773,63 грн. - до 31.12.2013, 300 000 грн. - у 2014 бюджетному році, 2 468 353,77 грн. - у 2015 бюджетному році.

На підставі наявних в матеріалах справи довідок про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 та актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за період з жовтня 2013 по серпень 2014 року, підписаних сторонами, з'ясовано, що позивачем виконані роботи згідно Договору підряду на загальну суму 1 466 114 грн. 15 коп., які були оплачені відповідачем, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2013 по 04.11.2014.

Супровідним листом №55/09-14 від 25.09.2014 позивач направив відповідачу довідку про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 та акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за 2014 рік на підтвердження факту виконання будівельних робіт за Договором на загальну суму 39 067,36 грн. та акти прийому-передачі обладнання за 2014 рік, згідно з якими позивач поставив та змонтував обладнання, передбачене локальним кошторисом на будівельні роботи №2-1-7, на суму 139 425,00 грн. та 72 055,00 грн., а загалом на суму 211 480,00 грн.

У відповідь на вказаний лист Калинівська міська рада листом №02-21-1101 від 26.09.2014 повідомила, що здійснить оплату вищевказаних документів лише після підтвердження виконання робіт, вказаних в зазначених документах в повному обсязі у відповідності до проектної документації Службою технічного нагляду.

Виходячи з того, що відповідач не повернув підписані акти виконаних робіт за 2014 рік, позивач 03.10.2014 виставив (надіслав) відповідачу платіжну вимогу за №1692 щодо оплати виконаних робіт, яка ним була отримана, у відповідь на яку листом №02-21-1122 від 06.10.2014 відповідач повідомив, що оформлення процедури приймання виготовленого устаткування, приймання-передачі устаткування здійснюється на основі типових форм, затверджених наказом Міністерства статистики України за №193 від 21.06.1996. Також повідомив, що позивачем не виконані роботи І черги будівництва по облаштуванню 3 фундаментів та бетонного покриття, передбаченого кошторисною документацією, що є порушенням Договору підряду.

Також, встановлено, що за період з 19.11.2013 по 31.08.2014 позивач поніс витрати по оплаті наданих послуг по охороні об'єкта на загальну суму 85 738,30 грн., що відображено позивачем в акті здачі-приймання робіт №145 від 31.08.2014, який супровідним листом №55/14-09 від 01.09.2014 було надіслано для підписання відповідачу та який згідно поштового повідомлення за №2240024576580 отримано відповідачем 05.09.2014.

Окрім того, у своїй постанові ВГС України вказав, що висновки судів попередніх інстанції про те, що відшкодування витрат на охорону об'єкту будівництва здійснюється за рахунок коштів на покриття ризику всіх учасників будівництва здійснений без врахування положень вищенаведених нормативних документів, змісту кошторисної документації, періоду надання охоронних послуг, до якого входить і час виконання будівельних робіт у строк, визначений договором підряду, без належного з'ясування обставин зупинення виконання робіт та ґрунтується на роз'ясненні Мінрегіонбуду, надрукованому у збірнику офіційних документів та роз'яснень "Ціноутворення у будівництві" №112011, яке відсутнє в матеріалах справи, а отже, такий висновок є передчасним.

Судова колегія звертає увагу, що порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів визначається Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668.

Відповідно до п.71 вказаних Умов підрядник забезпечує охорону (огородження, освітлення тощо) будівельного майданчика (фронту робіт), можливість доступу до нього замовника, інших підрядників, субпідрядників, залучених до виконання робіт згідно з умовами договору підряду, до прийняття закінчених робіт (об'єкта будівництва) замовником, якщо інше не передбачено договором підряду.

До того ж, обов'язок підрядника по забезпеченню охорони будівельного майданчика також випливає із п.6.1.5 Договору підряду.

Окрім того, відповідно до п. 6.5 Додатку №19 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174, витрати на оплату послуг, наданих сторонніми організаціями з протипожежної та сторожової охорони відносяться саме до загальновиробничих витрат, які враховані усередненими показниками Держбуду, наведеними в додатках 3 і 4 ДБН Д.1.1-1-2000.

Віднесення оплати послуг, наданих сторонніми організаціями, з протипожежної та сторожової охорони в установленому законодавством порядку до загальновиробничих витрат будівельної організації передбачено також п.12 гл.2 Додатку 2 до Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 31.12.2010 №573.

Враховуючи викладене, підзаконними нормативно-правовими актами не передбачено можливості підрядника відносити витрати сторожової охорони, які є предметом дослідження у даній справі, до витрат за рахунок коштів на покриття ризику всіх учасників будівництва. Тобто, виходячи із проаналізованого, витрати зі сторожової охорони фінансуються за рахунок підрядника у складі загальновиробничих витратах, що в цілому узгоджується із поняттям забезпечення охорони, яке наведено в положеннях п.6.1.5 Договору підряду.

Окрім того, окремо на охорону об'єкта будівництва витрати також не були закладені у проектно-кошторисній документації, яка виготовлялася компетентною організацією і в якої жодних зауважень до складових кошторису не виникало, при цьому також не виникало зауважень до кошторисної документації і у сторін договору, зокрема, і у підрядника.

Відповідно до ч.1 ст.877 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Норма абз. 2 ч.1 зазначеної статті визначає розподіл обов'язку виконання обсягу робіт, визначеного у проектно-кошторисній документації, між замовником та підрядником, з можливістю його зміни за погодженням сторін.

Також ч.3 ст.877 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесення збитків, завданих цим зупинення на замовника.

Втім, як свідчать матеріали справи, підрядником жодної з вище перелічених дій не вчинялося, відтак, останній мав чітко дотримуватися в будівництві проектно-кошторисної документації з усім визначеними у ній складовими, в тому числі в частині розміру загальновиробничих витрат, до яких у свою чергу відносяться витрати на сторожову охорону, що у свою чергу спростовує твердження позивача про неможливість включення до них сторожової охорони з огляду на їх невеликий розмір (біля 15000 гривень).

Також, як свідчать матеріали справи, предмет позовних вимог складають витрати на охорону об'єкту будівництва на загальну суму 85 738,30 грн., які у свою чергу включають витрати на охорону майна на будівельному майданчику відповідно до договору №108 від 19 листопада 2013 року в сумі 31 738 грн. та витрати на зберігання майна на будівельному майданчику відповідно до договору №7 від 01.02.2014 в сумі 54 000 грн.

Разом із тим, що стосується зберігання майна, то відповідно до п.7.3 Договору підряду, зокрема, зберігання матеріалів, конструкцій, обладнання виконується силами підрядника і в ходить в обумовлену в п.2.1 Договору загальну вартість робіт і послуг, що також спростовує можливість віднесення даних витрат до витрат за рахунок коштів на покриття ризику всіх учасників будівництва, відтак їх фінансування не може бути покладено на відповідача.

При цьому твердження позивача про те, що за своєю правовою природою договір №7 від 01.02.2014 про зберігання майна на будівельному майданчику підрядника ПАТ "Барський машинобудівний завод" є договором охорони, на думку суду, є помилковими, оскільки дослідивши суб'єктний склад, умови даного договору на його відповідність положенням глави 66 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що вказаний договір є договором зберігання. Більше того, доказів наявності у суб'єкта підприємницької діяльності Кізяна В.О. в силу ст.978 ЦК України можливості (ліцензія, дозвіл) надавати охоронні послуги матеріали справи не містять, а позивачем не надано. Разом із тим, як свідчать дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серед видів діяльності останнього надання охоронних послуг немає.

Посилання позивача в якості підтвердження своєї позиції відносно можливості віднесення витрат на охорону за рахунок коштів на покриття ризику всіх учасників будівництва на роз'ясненні Мінрегіонбуду, надрукованому у збірнику офіційних документів та роз'яснень "Ціноутворення у будівництві" №11 від 2011 року та №5 від 2015 року, оцінюються критично, оскільки вони не є нормативно-правовим актом і за своєю юридичною силою вони не в змозі конкурувати із Правилами визначення вартості будівництва, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174. Що стосується посилань позивача про те, що і Методичні рекомендації формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 31.12.2010 № 573, мають рекомендаційний характер, слід зазначити, що вони принаймні не суперечать Правилам визначення вартості будівництва, відтак прийнятті на виконання нормативних приписів та для координації діяльності суб'єктів у сфері формування собівартості монтажно-будівельних робіт, а тому чітко узгоджуються із ними.

Крім того, під час судового розгляду справи представники позивачів вказували на те, що до спірних правовідносин слід застосувати положення п.72 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, згідно із якими у разі коли відсутня можливість вільного доступу до будівельного майданчика (фронту робіт), зокрема коли роботи виконуються на діючому об'єкті, у договорі підряду визначається порядок доступу підрядника до будівельного майданчика (фронтуробіт). У такому випадку замовник забезпечує охорону (огородження, освітлення тощо) будівельного майданчика (фронту робіт), можливість доступу до нього підрядника. Свою позицію вони мотивували тим, що полігон є існуючим, побутові приміщення для працюючих існуючі, знаходяться в адміністративно-побутовому корпусі існуючого полігону, про що зазначено в завданні на проектування (а.с.51, т.с.4). Проте, на думку суду, позивачем хибно ототожнюються поняття існуючий полігон та діючий об'єкт, оскільки так, дійсно, полігон існує в природі, проте як свідчать матеріали справи та пояснення представників сторін, він знаходиться на стадії будівництва, а тому не може вважатися діючим об'єктом. Натомість під діючим об'єктом в Загальних умовах та і в загалі, виходячи із самого поняття, розуміється об'єкт будь-якої інфраструктури, який виконує в повній мірі свою функцію, для виконання якої він і створювався. На момент розгляду справи полігон сміттєсортувальної станції існує, однак він не виконує свою функцію, для якої його будують, тобто не може вважатися діючим об'єктом. Відтак, доводи представників позивача в цій частині також підлягають відхиленню.

Також, за умовами договору підряду строк виконання робіт передбачено з липня 2013 року по грудень 2013р. (п.3.1 Договору), а загальна вартість робіт складає 4163127,4 грн. Разом із тим, як свідчать матеріали, позивач і відповідач за взаємною згодою неодноразово додатковими угодами продовжували строки виконання робіт та погоджували об'єми фінансування на кожен рік. Продовження строків будівництва і об'єми фінансування погоджувалися сторонами. Позивач виконував роботи, а відповідач не відмовився від договору.

Безпідставними є доводи позивача, що період простою з листопада 2013 року по серпень 2014 року, за який не відбувалися підрядні роботи і протягом якого надавалася послуги по охороні об'єкта, зумовлений відсутністю фінансування з боку відповідача. Проте, як свідчать матеріали справи, а саме: листування між департаментом фінансів Вінницької обласної державної адміністрації та виконавчим комітетом Калинівської міської ради, кошти в розмірі 328 756,43 грн. були виділені ще наприкінці 2013 року і їх було перенесено на 2014 бюджетний рік, однак з невідомих ні відповідачу, ні суду обставин вони позивачем не були освоєні, а перші акти виконаних будівельних робіт форми КБ-2в в 2014 році були надані відповідачеві для оплати лише в серпні 2014 року, що стверджують самі акти.

Судова колегія дійшла висновку, що доводи позивача щодо необхідності оплати охоронних послуг відповідачем на підставі положень ст.853, ст.882 Цивільного кодексу України, п.100 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року №668 не знайшли свого підтвердження, оскільки дані положення нормативно-правових актів стосуються безпосередньо договорів підряду, а не договорів надання послуг з охорони об'єкта будівництва.

Судова колегія вважає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області 25.06.2015 у справі №902/1518/14 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Барський машинобудівний завод" - залишити без задоволення.

2. Справу №902/1518/14 повернути до господарського суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Савченко Г.І.