Постанова № 48003900, 03.08.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2015 року Справа № 904/3761/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Величко Н.Л., Березкіна О.В.

при секретарі судового засідання: Погорєлова Ю.А.

представники сторін:

від позивача: Слєпков М.С. представник, довіреність №130 від 02.04.15;

від відповідача: Бонь Б.О. представник, довіреність № б/н від 09.03.15;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК", м. Київ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2015 року у справі № 904/3761/15 про зупинення провадження по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз", с. Майське, Синельниківський район, Дніпропетровська область

про стягнення 25 425 563,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулось Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" до Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" про стягнення 25 425 563,57 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2015 року (суддя Рудовська І.А.) зупинено провадження у справі № 904/3761/15 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 910/16675/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "АГРО-СОЮЗ" до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" про зобов'язання внести зміни до кредитного договору.

Вмотивовуючи ухвалу, суд послався на те, що в провадженні господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/16675/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "АГРО-СОЮЗ" до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" про зобов'язання внести зміни до кредитного договору, у якій розглядається питання щодо пролонгації строку повернення кредиту.

Оскільки предметом позовних вимог у справі № 904/3761/15 є стягнення строкової заборгованості за Кредитним договором № 4/13/к від 23.04.2013 року, тобто стягнення на підставі п. 1.3.2. вказаного договору у зв'язку із настанням обов'язку позивача повернути кредит у повному обсязі, то вказані справи, на думку господарського суду, є пов'язані.

У зв'язку з чим, господарський суд прийшов до висновку, що вирішення спору по справі № 904/3761/15 неможливе до вирішення пов'язаної з нею справи № 910/16675/15 про зобов'язання внести зміни до кредитного договору.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3761/15 Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати означену ухвалу суду, як необґрунтовану та таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує на те, що рішення у справі за позовом ПрАТ «Агро-Союз» до ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» про зобов'язання внести зміни до кредитного договору жодним чином не може вплинути на рішення за позовом ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» до ПрАТ «Агро-Союз» про стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з чим відсутні підстави для зупинення провадження у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, передбачені ч. 1 ст. 79 ГПК України.

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Приватне акціонерне товариство «Агро-Союз» у відзиві на апеляційну скаргу зазначило, що неможливість розгляду справи № 904/3761/15 до вирішення справи № 910/16675/15 полягає у тому, що суд у справі № 904/3761/15 не може розглянути питання стягнення строкової заборгованості за Кредитним договором до вирішення питання, коли настав строк сплати такої заборгованості за Кредитним договором (питання, яке розглядається судом в рамках справи № 910/16675/15). Тому судом першої інстанції було прийнято правомірне рішення про зупинення провадження по справі № 904/3761/15 до вирішення пов'язаної з нею справи № 910/16675/15.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи відзиву на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 03.08.2015 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" про стягнення 25 425 563,57 грн. з яких: 21 500 000,00 грн. - простроченої заборгованості щодо повернення кредиту; 1 232 733,98 грн. - простроченої заборгованості щодо сплати процентів за користування кредитом; 429 410,96 грн. - поточної заборгованості щодо сплати процентів за користування кредитом; 2 150 589,04 грн. - пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту; 112 829,59 грн. - пені, нарахованої за несплату процентів (а.с. 3-4).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем Кредитного договору № 4/13/к від 23.04.2013 року.

Як вказує позивач, свої зобов'язання Банк перед Позичальником виконав у повному обсязі, надавши відповідно до умов вказаного кредитного договору кредитні кошти, проте станом на 27.04.2015 року Позичальник зі своєї сторони умови зазначеного кредитного договору не виконав, кредит та проценти за користування кредитом в обумовленому розмірі та строки не сплатив, у зв'язку з чим утворилась прострочена заборгованість.

Таким чином, предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення певної суми грошових коштів заборгованості, що утворилась в ході виконання означеного вище кредитного договору.

15.05.2015 року Приватним акціонерним товариством "Агро-Союз" до суду надано зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" про визнання недійсним Кредитного договору № 4/13/к від 23.04.2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" та Приватним акціонерним товариством "Агро-Союз" (а.с. 68-70).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2015 року прийнято зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" для сумісного розгляду з первісним (а.с. 81).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до господарського суду було надано клопотання про зупинення провадження у справі. Клопотання мотивовано тим, що в провадженні господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/16675/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "АГРО-СОЮЗ" до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" про зобов'язання внести зміни до кредитного договору, у якій розглядається питання щодо пролонгації строку повернення кредиту. Оскільки предметом позовних вимог у справі № 904/3761/15 є стягнення строкової заборгованості за Кредитним договором № 4/13/к від 23.04.2013 року, тобто стягнення на підставі п. 1.3.2. вказаного договору у зв'язку із настанням обов'язку позивача повернути кредит у повному обсязі, то вказані справи, на думку відповідача, є пов'язані.

Як підтверджено матеріалами даної справи, ухвалою господарського суду м. Києва від 03.07.2015 року порушено провадження у справі № 910/16675/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "АГРО-СОЮЗ" до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" про зобов'язання внести зміни до кредитного договору, розгляд якої призначений на 22.07.2015 року (а.с. 134).

Зважаючи на те, що позовні вимоги у справі № 904/3761/15 ґрунтуються на неналежному виконанні умов саме цього кредитного договору, місцевий господарський суд дійшов висновку про пов'язаність зазначених вище справ, та про неможливість розгляду справи № 904/3761/15 до розгляду пов'язаної з нею справи № 910/16675/15, яка розглядається господарським судом м. Києва, що й слугувало підставою для зупинення провадження у даній справі з підстав, передбачених ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Згідно ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного суду іноземної держави.

Як роз'яснено в п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Таким чином, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку зазначає: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншім судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншім судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги щодо змісту ухвали, у разі якщо господарський спір не вирішується по суті, зокрема, ухвала має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання.

Відтак ухвала про зупинення провадження у справі повинна відповідати вимогам, передбаченим статтею 86 вказаного Кодексу, а також містити викладення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Дослідивши зміст описової, мотивувальної та резолютивної частини оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що вона не відповідає вищенаведеним вимогам процесуального законодавства.

Так, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду, в порушення вказаних вище вимог процесуального законодавства, не містить будь-яких посилань на те, з'ясування яких саме обставин в ході розгляду іншої справи (№ 910/16675/15) унеможливлює розгляд заявленої позовної вимоги, не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при розгляді цієї справи та чим пов'язані ці справи.

Судом першої інстанції з'ясовано і це підтверджується матеріалами справи, що позовні вимоги у справі №904/3761/15 ґрунтуються на неналежному виконанні умов кредитного договору № 4/13/к від 23.04.2013 року.

Підставою зупинення провадження у справі господарський суд першої інстанції визнав наявність на розгляді господарського суду м. Києва іншої справи № 910/16675/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "АГРО-СОЮЗ" до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" про зобов'язання внести зміни до вищезазначеного кредитного договору.

Як вбачається із наданої до матеріалів даної справи копії позовної заяви Приватного акціонерного товариства "АГРО-СОЮЗ" до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" про зобов'язання внести зміни до вищезазначеного кредитного договору № 4/13/к від 23.04.2013 року, щодо розгляду якої господарським судом м. Києва порушено провадження у справі № 910/16675/15, Позичальник просить суд змінити наступні умови кредитного договору:

- виключити пункти 3.11., 3.12., в яких мова йде про право Банку здійснювати договірне списання коштів з рахунків Позичальника в погашення заборгованості за кредитним договором в разі виникнення в Позичальника простроченої заборгованості;

- змінити пункт 1.3.2. - перенести кінцеву дату повернення кредиту на 22.02.2016 року.

На думку колегії суддів, наявність, чи відсутність у кредитному договорі умов про договірне списання, жодним чином не впливає на обсяг зобов'язань Позичальника щодо виконання суттєвих умов договору - своєчасно повертати кредит та сплачувати проценти, і тим більше не скасовує відповідальності за порушення цих умов.

Стосовно перенесення кінцевої дати повернення кредиту - зміна цієї умови впливала би на обсяг відповідальності Позичальника лише у тому випадку, якби ним було порушене тільки зобов'язання щодо повернення кредиту, а проценти за кредитом він продовжував сплачувати належним чином. В той же час, як стверджує позивач у позовній заяві, проценти Позичальник не сплачує, що незалежно від настання чи не настання строку повернення кредиту, є підставою вимагати дострокового повного повернення кредиту (пункт 5.3.3. кредитного договору).

Господарський суд Дніпропетровської області в оскаржуваній ухвалі від 06.07.2015 року ніяким чином не обґрунтував, яким чином наявність цих пунктів в Кредитному договорі чи їх відсутність (зміна) може вплинути на позовні вимоги Позивача.

А саме, в ухвалі про зупинення провадження у справі господарський суд не обґрунтував, яким чином застереження п. 3.11., 3.12., 1.3.2. Кредитного договору, в яких мова йде про право Банку здійснювати договірне списання коштів з рахунків Позичальника, а також встановлена дата повернення кредиту, можуть вплинути на предмет, підстави та розмір позову ПАТ Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК".

Крім того, в межах справи №904/3761/15 за позовом ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» до ПрАТ «Агро-Союз» про стягнення заборгованості за кредитним договором №4/13/к від 23.04.2013 року, розглядається зустрічний позов ПрАТ «Агро-Союз» до ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» про визнання вказаного кредитного договору недійсним в цілому.

Тому, в разі задоволення зустрічного позову про визнання кредитного договору недійсним в цілому, автоматично зникає предмет спору за позовом про внесення змін до кредитного договору.

Крім того, судом першої інстанції не наведено мотивів, чому під час розгляду даної справи господарським судом не може бути встановлено та надано належної правової оцінки усім фактам та здійснено правових висновків щодо дійсності кредитного договору № №4/13/к від 23.04.2013 року або існування підстав для визнання цього договору недійсним, зміни його окремих пунктів.

Відповідно до п. 2.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі на підставі частини першої статті 79 ГПК, господарським судам слід враховувати викладене в пункті 3.16 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" та виходити з того, що порушення провадження у справі, предметом спору в якій є визнання недійсним кредитного договору, не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі, в якій предметом спору є повернення кредиту та сплата відсотків за ним.

Отже, само по собі зазначення про існування на розгляді іншого суду пов'язаної справи не може бути підставою для застосування ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

До того ж, дійшовши висновку про необхідність зупинення провадження у справі, місцевий господарський суд не навів мотиви, за якими відхилено доводи позивача, який заперечував щодо задоволення такого клопотання відповідача.

Згідно ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до п. 4 до ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі знайшли своє підтвердження, оскільки, прийнявши ухвалу про зупинення провадження у даній справі, місцевий господарський суд не навів відповідних обґрунтувань щодо необхідності такої процесуальної дії.

За приписами ч.ч. 1 і 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення, є підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду є такою, що не відповідає нормам процесуального законодавства, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2015 року у справі № 904/3761/15 підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню до господарського суду першої інстанції для розгляду по суті, як це передбачено ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем за подання до суду апеляційної скарги відповідно до Закону України "Про судовий збір" було сплачено судовий збір у сумі 609,00 грн.

Пункт 10 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у постанові в разі скасування чи зміни рішення повинно бути зазначено, зокрема, про новий розподіл судових витрат. Однак, згідно роз'яснень, наданих в п. 4.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 Господарського процесуального кодексу України або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 99, 101, 103, п. 4 ч.1 і ч. 2 ст. 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК", м. Київ - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2015 року у справі № 904/3761/15 - скасувати.

Матеріали справи направити для розгляду до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Повний текст постанови складено - 05.08.2015 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Н.Л. Величко

Суддя О.В. Березкіна