ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" травня 2008 р.
Справа № 4/32
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Хилька Ю.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 4/32
за позовом: Казенного підприємства "Кіровгеологія" м. Київ вул. Кіквідзе 8/9 в інтересах геологорозвідувальної експедиції № 37 казенного підприємства "Кіровгеологія", 25019, м. Кіровоград, селище Гірниче, Лінія, 5, буд. 26,
до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" від імені якого діє Центр телекомунікаційних послуг Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", 25006, м. Кіровоград, вул. Преображенська, 5,
про врегулювання розбіжностей по переддоговірному спору.
За участю представників сторін:
від позивача - Пасічник І.В., довіреність № 342/22-21 від 14.12.07
від відповідача - Марченко А.А., довіреність № 3536 від 23.11.06
При розгляді справи судом в засіданні 19.05.2008 року оголошувалась перерва до 17 год. 26.05.2008 року.
СУТЬ СПОРУ:
Казенним підприємством "Кіровгеологія" м. Київ вул. Кіквідзе 8/9 в інтересах геологорозвідувальної експедиції № 37 казенного підприємства "Кіровгеологія", 25019, м. Кіровоград, селище Гірниче, Лінія, 5, буд. 26 переданий на вирішення господарського суду спір, що виник при укладанні з Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" від імені якого діє Центр телекомунікаційних послуг Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", 25006, м. Кіровоград, вул. Преображенська, 5 договору № 1050 від 01.01.2008 року.
Позивач просить врегулювати розбіжності по договору № 1050 від 01.01.2008 року, прийняти та затвердити в редакції позивача умови договору в запропонованій позивачем редакції.
У відзиві на позов відповідач вважає необґрунтованим рішення суду про прийняття позовної заяви до розгляду, оскільки позовна заява підписана не особою, яку було уповноважено на виконання вказаних дій згідно довіреності № 376г2-15 від 25.12.2007 року, оскільки представником за довіреністю є Єфименко, а позовна заява підписана Єфіменком. Крім того, позивач не надав відповідачу вирішити питання про врегулювання розбіжностей в досудовому порядку, оскільки 17.01.2008 року позивачем направлено відповідачу протокол узгодження розбіжностей, який отримано останнім 21.01.2008 року, а вже 23.01.2008 року позивач звернувся з позовом про врегулювання розбіжностей у судовому порядку. Заперечуючи наявність підстав для врегулювання умов договору в судовому порядку, відповідач вважає, що позивачем не доведено факт про те, що послуга, яка пропонується за проектом договору в редакції позивача, регулюється договором про надання телекомунікаційних послуг, умови запропонованого ним договору затверджені НКРЗ та обов'язковості укладання договору для сторін згідно закону України “Про телекомунікації”.
При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні, господарський суд встановив наступне:
Правовідносини між учасниками спору виникли у зв'язку з проведенням ними господарських операцій з 13.01.2006 року згідно до договору №1050 про взаємовідносини підприємства зв'язку і власників відомчих телефонних мереж, який було укладено до 01.01.2008 року.
Для подальшого врегулювання відносин між сторонами, позивач 04.12.2007р. направив відповідачу, а відповідач 07.12.2007р. отримав два примірники проекту Договору про взаємовідносини підприємства зв’язку МТфЗЗК ВАТ „Укртелеком” і власником відомчої телефонної мережі КП „Кіровгеологія” № 1050 від 01.01.2008 р.
08.01.2008 р. Позивач отримав підписаний Відповідачем договір із протоколом розбіжностей від 24.12.2007р.
Стаття 181 Господарського кодексу України, передбачає, що у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
На виконання зазначеної норми, позивач 17.01.2008р. направив на адресу відповідача протокол узгодження розбіжностей по Договору № 1050 від 01.01.2008р.
На пропозицію позивача узгодити розбіжності по договору, відповідач відповіді до часу звернення з даним позовом до суду не надавав, тому, узгодження розбіжностей сторонами не проведено. В зв’язку з цим, позивач звернувся до суду з позовною заявою про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні договору шляхом прийняття і затвердження в редакції позивача умов договору, що залишились не узгодженими при укладенні договору.
При проведенні розгляду справи в суді, сторонами спору вживались заходи для врегулювання умов договору та усунення розбіжностей і фактично станом на 26.05.2008 року залишились неузгодженими лише 5 пунктів договору, а решту спірних питань узгоджено сторонами спору і провадження в суді по їх узгодженню підлягає до припинення за відсутністю предмету спору згідно до п.1 ст.80 ГПК України. Таким чином, безпосереднім предметом розгляду в судовому засіданні є редакція назви договору, підпунктів 3.2 пункту 3 розділу 2, підпункту 4.10 пункту 4 розділу 2, пункту 9 розділу 3, пункту 13 розділу 4 договору, оскільки згідно до підписаного повноважними представниками сторін протоколу узгодження розбіжностей від 06.05.2008 року та станом на 16.05.2008 року саме вказані пункти договору залишились неузгодженими.
При розгляді спору господарський суд виходить з того, що згідно ліцензії серії АА № 720158 Державного комітету зв’язку та інформатизації України на надання послуг телефонного зв’язку (крім відомчих об’єктів) казенне підприємство „Кіровгеологія” є власником відомчої телекомунікаційної мережі та на умовах ліцензування надає послуги місцевого телефонного зв’язку в мережах зв’язку подвійного призначення.
Частиною 3 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що укладання господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка Закону щодо обов’язковості укладання договору для певних категорій суб’єктів господарювання;
Згідно пункту 6 ст. 179 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зокрема, зв’язком зобов’язані укладати договори з усіма споживачами їх послуг, при цьому, законодавством можуть бути передбачені обов’язкові умови таких договорів.
Відповідно п. 6 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005р. оператори надають телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до Законів України „Про телекомунікації”, „Про захист прав споживачів”, інших актів законодавства, цих Правил та нормативних документів у сфері телекомунікацій.
Статтею 63 Закону України „Про телекомунікації” та пунктом 10. Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг передбачено, що умовою надання телекомунікаційних послуг є укладення договору між оператором телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг.
Наказом Головного управління з питань радіочастот при Кабінеті Міністрів України № 39 від 05.09.1995р. „Про затвердження Правила взаємодії місцевих телефонних мереж загального користування з місцевими телефонними мережами відомств та інших власників”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.09.1995р. за № 336/872 (далі – Правила № 39), затверджено типовий договір про взаємовідносини підприємства зв’язку МТфЗЗК і власників відомчих телефонних мереж.
Відповідно п. 27 Правил № 39 порядок взаємодії підприємств зв’язку з відомствами передбачається договором про взаємовідносини підприємства зв’язку МТфЗЗК і власників відомчих телефонних мереж (додаток № 2).
Враховуючи зазначені приписи, укладення договору № 1050 про взаємовідносини підприємства зв’язку МТфЗЗК ВАТ „Укртелеком” і власником відомчої телефонної мережі КП „Кіровгеологія” від 01.01.2008р. є обов’язковим для сторін згідно типового договору.
У відповідності до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, при укладені господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Запропонований КП „Кіровгеологія” проект договору № 1050 про взаємовідносини підприємства зв’язку МТфЗЗК ВАТ „Укртелеком” і власником відомчої телефонної мережі КП „Кіровгеологія” від 01.01.2008р. (далі – Договір № 1050 від 01.01.2008р.) розроблений згідно типового договору, затвердженого Правилами № 39, і конкретизований з урахуванням вимог чинного законодавства та взаємовідносин сторін, а пропозиції Відповідача, що стосуються зміни та доповнень окремих положень Договору є такими, що суперечать приписам Правил № 39, в зв’язку з наступним.
Позивач у проекті договору запропонував викласти найменування, преамбулу та п. 1 договору № 1050 від 01.01.2008р. в такій редакції:
Договір № 1050 про взаємовідносини підприємства зв’язку МТфЗЗК ВАТ „Укртелеком” і власника відомчої телефонної мережі КП „Кіровгеологія” від 01 січня 2008р.;
преамбула - Підприємство зв’язку МТфЗЗК відкрите акціонерне товариство „Укртелеком”, назване у подальшому Підприємство, в особі начальника Центру телекомунікаційних послуг Кіровоградської філії ВАТ „Укртелеком”, Ткаченка Олега Володимировича, діючого на підставі Положення та довіреності № _ від __., з одного боку, і Казенне підприємство „Кіровгеологія”, назване в подальшому Відомство, в особі начальника Геологорозвідувальної експедиції № 37, Єфіменка Юрія Володимировича, діючого на підставі Положення та довіреності № __ від __, з другого боку, на підставі Правил взаємодії місцевих телефонних мереж загального користування з телефонними мережами відомств та інших власників уклали цей договір про нижченаведене.
Підприємство зв’язку виділяє точки включення з’єднувальних ліній від АТС Відомства, встановленої за адресою: м. Кіровоград, селище Гірниче, Лінія 5, буд. 26, в такій кількості:
- для вихідного зв'язку 40 точок;
- для вхідного місцевого зв'язку 30 точок;
- для вхідного міжміського зв'язку 20 точок (10вхідних+10вихідних);
- для ліній двосторонньої дії ____ точок з присвоєнням індексу виходу на АТС Відомства 306ХХХ, 307ХХХ, 3080ХХ, а також _ пар у прокладених кабелях зв’язку для організації з’єднувальних ліній та прямих зв’язків.
Не погоджуючись із пропозицією позивача, відповідач запропонував таку редакцію найменування, преамбули та п. 1 договору № 1050 від 01.01.2008р.:
Договір № 1050 про взаємоз’єднання телекомунікаційної мережі ВАТ „Укртелеком” з телекомунікаційною мережею Споживача від 01 січня 2008р.;
Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком», назване у подальшому Укртелеком, з одного боку, і Казенне підприємство «Кіровгеологія», назване у подальшому Споживач, на підставі Правил взаємодії, Закону України "Про телекомунікації" уклали цей договір. В подальшому по тексту договору Сторонами є: Споживач і Укртелеком.;
Предметом цього Договору є: з'єднання телекомунікаційної мережі Споживача кількість номерів з номерною ємністю 2100 в індексах 306ХХХ, 307ХХХ, 3080ХХ з телекомунікаційною мережею Укртелеком в м. Кіровограді, надання в користування місцевої телефонної мережі Укртелекому та послуг міжміського, міжнародного телефонного зв'язку, послуг доступу до мереж операторів рухомого (мобільного) зв'язку.
Згідно типового договору, затвердженого Правилами № 39, найменування договору має бути викладено в такій редакції: „Договір про взаємовідносини підприємств зв’язку МТфЗЗК і власників відомчих телефонних мереж”;
преамбула договору в редакції – „Підприємство зв'язку МТфЗЗК _____, назване в подальшому Підприємство, в особі _______ з одного боку, і ___, назване в подальшому Відомство, в особі __, з другого боку, на підставі Правил взаємодії місцевих телефонних мереж загального користування з телефонними мережами відомств та інших власників уклали цей договір про нижченаведене;
п. 1. розділу 1. Предмет та умови договору в такій редакції - Підприємство зв’язку виділяє точки включення з’єднувальних ліній від АТС Відомства, встановленої за адресою ______ в такій кількості:
- для вихідного зв'язку __ точок
- для вхідного місцевого зв'язку __ точок
- для вхідного міжміського зв'язку __ точок
- для ліній двосторонньої дії __ точок
з присвоєнням індексу виходу на АТС Відомства ____, а також____ пар у прокладених кабелях зв'язку для організації з'єднувальних ліній та прямих зв'язків.
На думку позивача, запропонована відповідачем редакція найменування, преамбули та п. 1. договору не відповідають редакції типового договору, затвердженого Правилами № 39, то останні не можуть бути прийняті та включені до договору № 1050 від 01.01.2008 р. Розглянувши вказані пропозиції сторін щодо визначення умов договору, господарський суд прийшов до переконання, що в частині узгодження в судовому порядку найменування договору, преамбули та п.1 договору необхідно відмовити, оскільки викладені в них положення не відносяться до істотних умов договору. Господарським судом враховується, що в протоколі узгодження розбіжностей від 06.05.2008 року пропозиції сторін стосуються лише найменування договору, а питання щодо узгодження преамбули та п.1 договору сторони не узгоджують взагалі.
За приписами ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. За пропозицією позивача підпункт .3.3. пункту 3 розділу 2 необхідно викласти в наступній редакції: „застосовувати комутаційне обладнання, що має сертифікат відповідності або дозвіл, виданий згідно із законодавством України, та не допускати на власній телекомунікаційній мережі використання абонентських пристроїв, які не мають сертифіката відповідності.”
Відповідач пропонує власну редакцію умов: „застосовувати комутаційне обладнання, що має сертифікат відповідності, виданий згідно із законодавством України, та не допускати на власній телекомунікаційній мережі використання абонентських пристроїв, які не мають сертифіката відповідності.”
Господарський суд прийшов до переконання, що умови вказаного підпункту договору повинні бути погоджені в редакції, запропонованій позивачем враховуючи наступне.
Позивач застосовує комутаційне обладнання на підставі дозволу, виданого Державним комітетом зв’язку та інформатизації України від 20.04.2004р. за вих. № 2927/3-03-51 (а.с. 93) з урахуванням визнання ВАТ „Укртелеком” задовільним технічного стану комутаційного обладнання типу АТСКЕ „Квант”.
Запропонована відповідачем редакція підпункту .3.3. договору не відповідає дійсним обставинам, не враховує технічних питань здійснення вказаних операцій та не може бути включена до договору № 1050 від 01.01.2008р.
За пропозицією позивача редакцію підпункту 4.10. пункту 4 розділу 2 викласти: „Підприємство зобов’язується„ щомісяця до 5-го числа надавати Відомству інформацію про одержані за попередній місяць доходи за надані абонентам Відомства послуги міжміського та міжнародного зв'язку, послуг доступу до мереж операторів рухомого (мобільного) зв'язку.”
Відповідач запропонував виключати зазначений підпункт з договору.
За переконанням господарського суду вказана умова договору є механізмом реалізації права, наданого п. 48 Правил № 39, яким визначено, що при використанні підприємствами зв’язку МТфЗЗК станційних та лінійних споруд відомчих телефонних мереж для забезпечення телефонним зв’язком сторонніх для відомства абонентів взаєморозрахунки між власниками відомчих АТС та підприємствами зв’язку МТфЗЗК виконуються згідно з договором. У таких випадках облік та розрахунки з цими абонентами ведуться на підприємствах зв’язку МТфЗЗК. Підприємства зв’язку перераховують власникам відомчих телефонних мереж 35% від одержаних тарифних доходів. Зазначений розмір відрахувань може бути встановлений окремо для кожної телефонної мережі в залежності від фактичних затрат обох сторін. Плата за з’єднувальні лінії між відомчими АТС та МТфЗЗК зменшується пропорційно ємності відомчих АТС, яка використовується підприємствами зв’язку МТфЗЗК. Оскільки під час надання Відповідачем абонентам КП „Кіровгеологія” послуг міжміського та міжнародного зв'язку, послуг доступу до мереж операторів рухомого (мобільного) зв'язку використовуються станційні та лінійні споруди КП „Кіровгеологія”, то останній має право на оплату у розмірі згідно п. 48 Правил № 39. Для нарахування відрахувань Позивач повинен мати інформацію щодо одержаних доходів за надані Відповідачем його абонентам послуги міжміського та міжнародного зв'язку, послуг доступу до мереж операторів рухомого (мобільного) зв'язку.
Відповідачем не спростовано позицію позивача про необхідність включення до умов договору п.4.10 в його редакції, а пояснення представника відповідача щодо порушення такою редакцією вимог Правил №39 є надуманими та не базуються на вимогах законодавства. Крім того, п.4.10 договору в редакції позивача повністю відповідає вимогам інших законодавчих актів, що регулюють проведення господарських операцій. Так, зокрема, згідно до ч.1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первісні документи, які фіксують здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідач не запропонував свою редакцію вказаного пункту договору, а лише наполягає на виключенні цього пункту з договору, посилаючись на підстави, які є фактично лише його міркуванням щодо можливості врегулювання правовідносин. Натомість, позивачем фактично здійснено намір привести правовідносини, що вже склались в правове русло.
Крім того, проаналізувавши суть умов договору, які викладені в спірних пунктах 4.10, п.9 розділу 3 та п.13 розділу 4 договору господарський суд прийшов до переконання, що вказані пункти договору закріплюють приписи ст.903 Цивільного кодексу України згідно до яких якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в розмірі, в строки та в порядку, що встановлені договором. Надаючи послуги власним абонентам чи абонентам позивача з використанням засобів зв'язку позивача, відповідач повинен вжити заходів до врегулювання правовідносин з позивачем, однак він категорично заперечує наявність підстав для включення до договору п.4.10, п.9 розділу 3 та п.13 розділу 4, свою редакцію умов вказаних пунктів не подав.
Господарський суд не погоджується із запереченнями відповідача щодо протиправності включення до умов договору п.4.10, оскільки такою дією буде порушено п.48 Правил взаємодії місцевих телефонних мереж загального користування з місцевими телефонними мережами відомств та інших власників, затверджених наказом Головного управління з питань радіочастот при Кабінеті Міністрів України №39 від 05.09. 1995 року з послідуючими змінами та доповненнями, оскільки вказаний пункт не має заборони на укладання договорів та проведення оплати при використанні підприємствами зв'язку станційних та лінійних споруд відомчих телефонних мереж для забезпечення зв'язком сторонніх для відомства абонентів, а лише регулює одну із можливих ситуацій щодо обліку та розрахунків з цими абонентами на підприємствах зв'язку. Такого поняття як абоненти відомства вказані Правила не містять, а визначення позивачем згідно до п.9 розділу 3 договору плати у розмірі 35 % від одержаних тарифних доходів за надані абонентам відомства послуги, господарський суд визнає обґрунтованими враховуючи розмір затрат позивача на надання таких послуг. Виключенням пункту 9 розділу 3 договору буде порушено право на отримання позивачем оплати за фактично надані послуги.
Крім того, враховуючи правовий статус позивача як казенного підприємства, при укладанні умов підпунктів 4.10 пункту 4 розділу 2, п.9 розділу 3 та підпункту 13.1 пункту 13 розділу договору в запропонованій позивачем редакції буде створено умови для виконання вимог ст.77 Господарського Кодексу України згідно до яких казенне підприємство самостійно організовує виробництво продукції (робіт, послуг) і реалізує її за цінами (тарифами), що визначаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, здійснює контроль за використанням та збереженням належного підприємству майна, і має право вилучити у казенного підприємства майно, яке не використовується або використовується не за призначенням, та розпорядитися ним у межах своїх повноважень.
Джерелами формування майна казенного підприємства є:
- державне майно, передане підприємству відповідно до рішення про його створення; кошти та інше майно, одержані від реалізації продукції (робіт, послуг) підприємства; цільові кошти, виділені з Державного бюджету України; кредити банків; частина доходів підприємства, одержаних ним за результатами господарської діяльності, передбачена статутом; інші джерела, не заборонені законом. Порядок розподілу та використання прибутку (доходу) казенного підприємства визначається фінансовим планом, який затверджується у порядку, встановленому статтею 75 цього Кодексу для державних комерційних підприємств.
Позивач запропонував укласти пункт 9 розділу 3 в редакції: „Підприємство проводить наступні платежі Відомству: протягом 10 днів з дня отримання рахунку Підприємство перераховує Відомству плату у розмірі 35% від одержаних тарифних доходів за надані абонентам Відомства послуги міжміського та міжнародного зв'язку, послуг доступу до мереж операторів рухомого (мобільного) зв'язку.”
Відповідач не погоджуючись з редакцією Позивача пропонує виключити зазначений пункт.
Вказаний пункт договору кореспондує з умов підпункту 4.10 пункту 4 розділу 2 договору про надання щомісяця до 5-го числа інформації про одержані за попередній місяць доходи за надані абонементам відомства послуги міжміського та міжнародного зв'язку, послуг доступу до мереж операторів рухомого (мобільного ) зв'язку. Крім того, визначення викладених в п.9 розділу 3 договору умов господарський суд визнає в якості істотних умов договору та відносить їх до умов, які регулюють проведення розрахунків за надані послуги, тобто ціни договору, оскільки обов’язок відповідача сплачувати позивачу плату за користування його станційним та лінійним спорудами при наданні абонентам відомства послуг міжміського, міжнародного телефонного зв'язку, послуг доступу до мереж операторів рухомого (мобільного) зв'язку передбачена п. 48 Правил № 39 та узгоджується з приписами п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, за яким сторонам надається право конкретизувати умови типового договору, затвердженого органом державної виконавчої влади.
Аналогічним чином, визнаючи взаємозв'язок запропонованої позивачем редакції пункту 13. розділу 4 : „за порушення Підприємством зобов'язань, передбачених п. 4.10. цього Договору, останній сплачує Відомству штраф у розмірі 2000,00 грн. за кожне невиконання вказаних зобов'язань.”, господарський суд приймає до укладення запропоновану позивачем редакцію договору враховуючи наступне.
Відповідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Пункт 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначений, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, а кредитору надається право на встановлення розміру штрафної санкції у певній, визначеній грошовій сумі.
Пункт 13 розділу 4 договору в редакції КП „Кіровгеологія” відповідає вимогам Господарського кодексу України та є заходом оперативного впливу з метою припинення порушення Відповідачем договірних зобов'язань, визначених в п. 4.10. Виключення за пропозицією відповідача вказаного пункту з договору, визначені умовами договору зобов'язання сторін залишаться без засобів забезпечення їх, що є неприпустимим.
Господарським судом враховується, що заявником, при викладенні позовних вимог враховано те, що на вирішення суду передаються спори, що виникають при укладанні договорів, тобто при досягненні сторонами згоди по всіх істотних умовах, тому суд, вирішуючи переддоговірний спір вирішує питання щодо правомірності пропозицій редакції договору кожної з сторін, а не вносить зміни до редакції пунктів договору, який сторонами ще не укладений.
Сторони не позбавлені права у встановленому порядку внести зміни до умов укладеного ними договору в порядку, встановленому ст. 188 Господарського кодексу України дотримуючись відповідної процедури.
Частинами 3 та 4 ст. 179 ГК України передбачено, що укладення господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договорів. При укладені господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, примірного договору. Типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Згідно ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарським судом приймається до уваги, що Правилами взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загального користування, затверджених рішенням НКРЗ України від 08.12.2005р. за № 155 та зареєстрованих МЮ України 27.01.2006р. за № 71/11945 визначено спеціальну процедуру укладення договорів на взаємоз'єднання якою враховано технічні, організаційні і правові питання, що виникають при узгоджені умов договору з метою забезпечення його реальної можливості виконання.
Згідно до ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Господарський суд при прийнятті рішення враховує приписи Рекомендацій Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008 року “Про деякі питання практики застосування норм Цивільного і Господарського кодексів України” про те, що суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише у разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов'язані укласти договір, але одна із сторін ухиляється від цього.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача повністю виходячи із суті прийнятого рішення по справі.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд:
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Відмовити Казенному підприємству "Кіровгеологія" м. Київ вул. Кіквідзе 8/9 в інтересах геологорозвідувальної експедиції № 37 казенного підприємства "Кіровгеологія", 25019, м. Кіровоград, селище Гірниче, Лінія, 5, буд. 26 у задоволенні позовних вимог про викладення в його редакції найменування договору № 1050 “Про взаємовідносини підприємства зв’язку МТфЗЗК ВАТ „Укртелеком” і власника відомчої телефонної мережі КП „Кіровгеологія” від 01 січня 2008р.”
Підпункт 3.3 пункту 3 розділу 2 договору прийняти у редакції: “застосовувати комутаційне обладнання, що має сертифікат відповідності або дозвіл, виданий згідно із законодавством України, та не допускати на власній телекомунікаційній мережі використання абонентських пристроїв, які не мають сертифіката відповідності”.
Підпункт 4.10 пункту 4 розділу 2 договору прийняти в редакції: “щомісяця до 5-го числа надавати Відомству інформацію про одержані за попередній місяць доходи за надані абонентам Відомства послуги міжміського та міжнародного зв'язку, послуг доступу до мереж операторів рухомого (мобільного) зв'язку.”
Пункт 9 розділу 3 договору прийняти в редакції: “Підприємство проводить наступні платежі Відомству: протягом 10 днів з дня отримання рахунку Підприємство перераховує Відомству плату у розмірі 35% від одержаних тарифних доходів за надані абонентам Відомства послуги міжміського та міжнародного зв'язку, послуг доступу до мереж операторів рухомого (мобільного) зв'язку.”
Підпункт 13.1 пункту 13 розділу 4 Інші санкції прийняти в редакції: “За порушення Підприємством зобов'язань, передбачених п.4.10. цього Договору, останній сплачує Відомству штраф у розмірі 2000,00 грн. за кожне невиконання вказаних зобов'язань.”
Провадження в частині узгодження Преамбули договору, п.1 розділу 1 “Предмет та умови договору”, підпункту 3.2 пункту 3 розділу 2, підпункту 3.9 пункту 3 розділу 2, доповнення підпунктами 3.10, 3.11, 3.12, 3.13, 3.14, 3.15, 3.16, 3.17, 3.18 пункту 3 розділу 2, підпунктами 4.1 пункту 4 розділу 2, підпунктами 4.3 пункту 4 розділу 2, підпунктами 4.6, 4.7, 4.9 пункту 4 розділу 2, пунктом 7 розділу 3, пункту 8 розділу 3, п.10, підпункту 13.2, 13.3, 13.4, 13.5, 13.6, 13.7, 13.8, 13.9 п.13 розділу 4, п.16 розділу 5, п.19 розділу 6, п. 19, п.21, п.22 розділу 7, п.23, 24, 25, 26, 27 розділу 8, п.28, 29, 30 розділу 8, розділу 10 договору та додатку №1 до договору – припинити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" від імені якого діє Центр телекомунікаційних послуг Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", 25006, м. Кіровоград, вул. Преображенська, 5 (п/р 260044638 в ВАТ "Райффайзен банк Аваль" м. Кіровоград, МФО 323538, код ЄДРПОУ 22211233) на користь Казенного підприємства "Кіровгеологія" м. Київ вул. Кіквідзе 8/9 (п/р 26305330032 в ПІБ м. Кіровоград, МФО 323301, код ЄДРПОУ 14308279) суму сплаченого державного мита в розмірі 85, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118, 00 грн.
Наказ видати позивачу для пред'явлення до виконання у встановленому порядку після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене у встановленому законом порядку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя Ю.І. Хилько
Судове рішення № 4799569, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 26.05.2008. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 4/32. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: