Рішення № 4799488, 21.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/227

21.05.09

За позовом Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтех»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Компані»

про стягнення 272 563, 28 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Бігуненко В.П. –довіреність № 29 від 30.12.2008р.

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Українсько-Російське товариство з обмеженою відповідальністю «Інкомтех»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Компані»про стягнення 272 563, 28 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором комісії та договором поставки № К-7/М від 20.06.2006р. із змінами від 11.07.2006р. не повністю сплатив вартість переданих у власність партій металопродукції, заборгувавши позивачу 231 821, 09 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 231 821, 09 грн. - боргу, 17 096, 72 грн. –інфляційних нарахувань, 2 556, 27 грн. –3% річних, 21 089, 20 грн. –пені, а також понесені ним по справі судові витрати –2 725, 63 грн. –державного мита, 118, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 30.03.2009 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 30.04.2009 р.

Розгляд справи 30.04.09р. було відкладено на 21.05.09р. у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

21.05.09р. представник відповідача повторно в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечити явку представника до суду на вказану дату. Судом в задоволенні даного клопотання було відмовлено, у зв’язку з його необґрунтованістю.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.05.2009 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.05.2006р. між позивачем та ТОВ «ІНКОМТЕХ-СЕРВІС»було укладено договір комісії № 76, відповідно до умов якого останній зобов’язався за дорученням комітента за винагороду вчиняти для комітента від свого імені, за рахунок комітента господарські операції з продажу металопрокату в асортименті, зазначеному в договорі.

На виконання умов вищевказаного договору 20.06.2006р. було укладено Договір поставки металопродукції з відстрочкою оплати № К-7/М зі змінами від 11.07.2006р., відповідно до умов якого ТОВ «ІНКОМТЕХ-СЕРВІС»зобов’язався передати у власність відповідачу металопродукцію, яку останній зобов’язується прийняти і оплатити.

Асортимент, ціна та кількість металопродукції визначена рахунком постачальника, який є невід’ємною частиною договору (п. 2.1, 4.1, 4.2 Договору).

Відповідно до п. 5.2. Договору зобов’язання відповідача по оплаті партії металопродукції виникає через п’ять банківських днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін накладної на відпуск цієї партії.

Згідно п. 5.1. Договору оплата вартості партії металопродукції здійснюється відповідачем згідно рахунку постачальника на умовах відстрочки, якщо вартість цієї продукції не перевищує 80 000, 00 грн. і відповідач повністю розрахувався за поставку попередньої партії металопродукції.

10.03.2009р. між позивачем та ТОВ «ІНКОМТЕХ-СЕРВІС»було укладено договір про відступлення права вимоги оплати вартості поставленої металопродукції , супутніх послуг та штрафних санкцій, відповідно до умов якого позивач отримав право вимоги від відповідача оплати вартості поставленої металопродукції , супутніх послуг та штрафних санкцій.

На виконання умов Договору в період часу з 23.09.2008р. по 28.11.2008р. відповідачу поставлено та передано у власність партії металопродукції на суму 339 793, 71 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунків, накладних, акту та довіреності (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов’язання по Договору повністю не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 231 821, 09 грн. що підтверджується матеріалами справи.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки покупець зобов’язаний прийняти поставлений постачальником товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 7.1 Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 21 089, 20 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

В пункті 7.1 Договору передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов’язання згідно цього Договору відповідачем сплачується за весь час прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 21 089, 20 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 17 096, 72 грн. –індекс інфляції та 2 556, 27 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних витрат нарахованих позивачем, господарський суд приходить до висновку, що їх нарахування здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Компані»(03126, м. Київ, вул. Качалова, 5-В, код ЄДРПОУ: 25267112) на користь Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтех»(49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, код ЄДРПОУ: 25527990) - 231 821 (двісті тридцять одну тисячу вісімсот двадцять одну) грн. 09 коп. - боргу, 17 096 (сімнадцять тисяч дев’яносто шість) грн. 72 коп. –інфляційних нарахувань, 2 556 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят шість) грн. 27 коп. –3% річних, 21 089 (двадцять одну тисячу вісімдесят дев’ять) грн. 20 коп. –пені, а також понесені ним по справі судові витрати –2 725 (дві тисячі сімсот двадцять п’ять) грн. 63 коп. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: