Рішення № 4799224, 19.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/137

19.08.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕА Електронікс»

До Державного підприємства Науково-дослідний інститут «Квант-радіоелектроніка»

Про стягнення 21 425,46 грн.

та

зустрічним позовом Державного підприємства Науково-дослідний інститут «Квант-радіоелектроніка»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕА Електронікс»

Про розірвання договору

Суддя Л.В.Прокопенко

Представники:

Від позивача Чайка І.В. –предст. (дов. від 08.01.2009 р.)

Від відповідача Гордієнко І.О. –предст. (дов. від 21.04.2009 р. № 78-10)

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з ДП НДІ «Квант-радіоелектроніка»заборгованість в розмірі 18 716,52 грн., інфляційне збільшення в розмірі 2 279,21 грн., 3% річних в розмірі 429,73 грн. у зв’язку неналежним виконанням зобов’язань за договором купівлі-продажу товарів.

Ухвалою суду від 25.03.2009 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 22.04.2009 р.

В судових засіданнях 22.04.2009 р. та 15.05.2009 р. оголошувалися перерви.

Ухвалою заступника голови суду від 19.05.2009 р. строк розгляду справи продовжено.

Ухвалою суду від 19.05.2009 р. розгляд справи відкладено.

Ухвалою суду від 27.05.2009 р. прийнято до спільного розгляду з первісним зустрічний позов про розірвання договору на поставку модулей живлення DC/DC в кількості згідно листа від 13.12.2007 р. № 540-10.

В судових засіданнях 24.06.2009 р. та 26.06.2009 р. оголошувалися перерви.

В судовому засіданні 08.07.2009 р. оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.12.2007 р. ТОВ «СЕА Електронікс»згідно з домовленістю направив відповідачу рахунок-фактуру №24120 на суму 20 883, 2 грн. та рахунок-фактуру № 24121 на суму 24 999, 84 грн. на продукцію –модулі живлення СМПТ15-002, СМПТ15-004 в загальній кількості 165 штук ціною 231,48 грн. за одиницю.

13.12.2007 р. відповідач надіслав позивачеві листа № 540-10, яким підтвердив замовлення та зобов’язався здійснити оплату за продукцію шляхом здійснення передоплати в розмірі 50% вартості протягом 3 днів з моменту виставлення рахунку та 100% після повідомлення про знаходження продукції на складі позивача.

18.12.2007 р. позивач листом № 1017 підтвердив прийняття замовлення.

17.12.2007 р. відповідачем проведена оплата в сумі 10 416,6 грн. по рахунку № 24120 та в сумі 12 499,92 грн. по рахунку № 24121, що становить 50 % вартості замовленої продукції.

Враховуючи неможливість здійснити оплату за продукцію з моменту повідомлення про знаходження продукції на складі позивача, сторони домовилися про поставку продукції на суму, що не перевищує суму передоплати по обох рахунках.

13.02.2008 р. позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 20 833,2 грн., а саме: за видатковою накладною № 2785 від 13.02.2008 р. на суму 12 499,92 грн. і видатковою накладною № 2786 на суму 8 333,28 грн.

Продукція отримана відповідачем на складі згідно довіреності на отримання ТМЦ ЯОД № 870727 від 12.02.2008 р.

20.03.2008 р. відповідачем проведена оплата в сумі 4 200 грн., 25.03.2008 р. позивач поставив продукцію на суму 6 166, 64 грн. згідно видаткової накладної № 58607 від 25.03.2008 р. продукція отримана на складі згідно довіреності на отримання ТМЦ ЯОЧ № 029341 від 24.03.2008 р.

Частина замовленої продукції залишилася неоплаченою і знаходиться на складі позивача по вул. Краківська, 36/10 та готова до поставки.

Позивачем двічі направлялися на адресу відповідача листи № 311 від 22.04.2008 р. та № 377 від 20.05.2008 р. про знаходження товару на складі позивача та про повну оплату продукції згідно виставлених рахунків.

18.06.2008 р. відповідача листом підтвердив факт замовлення ним вказаної продукції, проте запропонував реалізувати її іншим споживачам, що свідчить про односторонню відмову від виконання взятих на себе зобов’язань.

Станом на день звернення до суду продукція на загальну суму 18 716,52 грн. відповідачем не отримана і не оплачена, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути 3% річних в розмірі 429,73 грн. за період з 31.05.2008 р. по 13.03.2009 р. та інфляційні витрати в розмірі 2 279,21 грн. за період з червня 2008 р. по лютий 2009 р.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Всього відповідач оптатив продукцію на суму 22 916,52 грн., тобто, здійснив розрахунок за всю фактично отриману ним продукцію.

У зв’язку з відсутністю письмового договору між сторонами, в якому були б чітко визначені строки поставки та оплати, відповідач вважає за необхідне керуватися положеннями ч. 1 ст. 265 ГК України, згідно якої постачальник зобов’язується поставити у зумовлені строки товар покупцеві, а останній – прийняти його та сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки відповідач розрахувався за всю отриману продукцію, то вимоги про стягнення будь-яких сум вважає необґрунтованими.

Щодо стягнення штрафних санкцій, то відповідач посилається на пропущення строку позовної давності згідно ст. 261 ЦК України.

Також відповідачем заявлено зустрічну позовну заяву про розірвання договору, укладеного між сторонами, в порядку ч. 2 ст. 652 ЦК України –у зв’язку з істотною зміною обставин.

Відповідач зазначає, що ним замовлено продукцію у позивача для комплектації блоків живлення для приладів Н4.1М1 та Н4.1М2 подальшої експлуатації в електропоїздах, що виготовляються ВАТ ХК «Луганськтепловоз». Після отримання першої партії продукції відповідач виявив, що установка поставлених модулей в блоки живлення викликала перебої в роботі контролера управління системою пожежної безпеки, що викликало необхідність здійснити ряд заходів по усуненню таких недоліків. Внаслідок цього відповідач прийняв рішення замість продукції позивача використати продукцію іншого виробника, яка виявилась більш придатною для використання.

В поясненнях до зустрічної позовної заяви відповідач пояснив непридатність продукції до використання невідповідністю продукції вимогам електромагнітної сумісності. Зокрема, на сьогоднішній день для залізничних доріг в галузі електромагнітної сумісності розроблено Європейський стандарт EN 50121, частини 1-5, де на одиницю рухомого складу поширюється розділ 3-1, а на змонтовану на ньому апаратуру –3-2. Проте, в Україні такий стандарт не затверджено, а отже виробники не зобов’язані дотримуватися вимог електромагнітної сумісності.

Враховуючи відсутність обов’язку перевіряти таку сумісність та специфіку замовлення, що полягало в неодноразовому вмонтуванні одних деталей в інші, перевірити електромагнітну сумісність самих модулей живлення безпосередньо на електропотязі без виготовлення кінцевої продукції, що монтується безпосередньо в потяг, неможливо.

Таким чином, отримавши якісну продукцію, відповідач виявив неможливість її використання для його цілей, про що йому не було відомо при наданні замовлення на поставку.

18.06.2008 р. відповідачем направлено позивачу лист № 214-10 з пропозицією розірвати договір.

У зв’язку з недосягненням домовленості щодо розірвання договору в позасудовому порядку, відповідач подав зустрічний позов в порядку ст. 60 ГПК України.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими та підлягають задоволенню, тоді як зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Незважаючи на той факт, що між сторонами не підписано договір у вигляді єдиного документу, між ними укладено договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами тощо.

Надані суду лист № 540-10 від 13.12.2007 р. та відповідь на нього № 1017 від 18.12.2007 р., доручення на отримання ТМЦ ЯОД № 870727 від 12.02.2008 р. та ЯОЧ № 029341 від 24.03.2008 р., а також видаткові накладні № 2785 від 13.02.2008 р. на суму 12 499, 92 грн., №2786 на суму 8 333, 28 грн., № 58607 від 25.03.2008 р. містять всі необхідні істотні умови договору купівлі-продажу, а саме –предмет договору, вартість, ціну, а також зазначені документи містять підписи та печатки представників сторін.

У зв’язку з отриманням замовлення від ДП НДІ «Квант-радіоелектроніка»позивачем розміщено замовлення у виробника ЗАТ «ММП-Ібрис»та запущено у виробництво.

Відповідач - ДП НДІ «Квант-радіоелектроніка»- факт замовлення продукції згідно листа № 540-10 від 13.12.2007 р. не заперечує.

Також відповідачем не заперечується факт відмови у отриманні продукції на загальну суму 18 716, 52 грн. згідно загальної суми замовлення за листом № 540-10 від 13.12.07 р.

Таким чином, за загальним правилом ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов’язання мають виконуватися належним чином; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Також підлягають до задоволення позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних, оскільки їх стягнення прямо передбачене ст. 625 ЦК України. Вказані негативні наслідки невиконання грошового зобов’язання не є неустойкою за своєю правовою природою, у зв’язку з чим до них не застосовуються положення ЦК України щодо обмеження строку позовної давності.

Відповідно, відповідач зобов’язаний отримати та провести розрахунок за всю партію замовленої продукції.

Щодо позовної вимоги про розірвання договору на поставку модулей живлення DC/DC в кількості згідно листа від 13.12.2007 р. № 540-10 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України, на яку посилається відповідач, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суд вважає, що в даному випадку відповідачем не доведено наявність одночасно всіх умов, перерахованих у ч. 2 ст. 652 ЦК України, у зв’язку з чим зустрічні позовні вимоги про розірвання договору не можуть бути задоволені.

Відповідач посилається на наявність в даному випадку обставин, передбачених п. 2 вказаної частини - зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися. В якості такої причини відповідач зазначає невідповідність замовленої продукції вимог електромагнітної сумісності.

Проте, у листуванні з позивачем з приводу поставки замовленої продукції відповідач наводить іншу причину для розірвання договору –факт не розрахунку за поставлену продукцію Укрзалізниці, що не дає змоги розраховуватися відповідачу з його контрагентами (лист від 18.06.2008 р. № 214-10)

Крім того, навіть у випадку виявлення невідповідності замовленої продукції вимогам електромагнітної сумісності цієї однієї обставини недостатньо для розірвання договору згідно ч. 2 ст. 652 ЦК України.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні зустрічних позовних вимог.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 49, 82-89, 93 ГПК України, ст. ст. 525, 526, 652 ЦК України, ст. 193 ГК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства Науково-дослідний інститут «Квант-радіоелектроніка»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, п/р 26005710416980 в філії ЦРУ ВАТ Банку «Фінанси та кредит»в м. Києві, МФО 300937, код ЄДРПОУ 24727971) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕА Електронікс»(02094, м. Київ, вул. Краківська, 36/10, п/р 26004012233761 в філії ВАТ «Укрексімбанку»в м. Києві, МФО 380333, код ЄДРПОУ 32611674) 18 716, 52 грн. заборгованості, 429, 73 грн. 3% річних, 2 279, 21 грн. інфляційних витрат, 214, 26 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «СЕА Електронікс»(02094, м. Київ, вул. Краківська, 36/10, п/р 26004012233761 в філії ВАТ «Укрексімбанку»в м. Києві, МФО 380333, код ЄДРПОУ 32611674) зайво сплачене державне мито в розмірі 69, 96 грн.

4. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя Л.В.Прокопенко