Постанова № 47989922, 16.07.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2015 р. Справа № 804/8800/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивачаОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за поданням Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕР» про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

15.07.2015 р. Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (надалі - Позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕР» (надалі - Відповідач) з позовною вимогою про зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ «МАЙСТЕР» (код ЄДРПОУ 25015209).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом у розмірі 1418667,26 грн., яка виникла внаслідок несплати в установлені законом строки узгодженого податкового зобов'язання. Враховуючи, що податковий борг не погашений платником податків добровільно, а також у зв'язку з недопущенням податкового керуючого до здійснення опису майна такого платника та не подання документів, необхідних для опису майна, за рахунок якого можливе погашення податкового боргу, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Також просив постанову по справі про зупинення видаткових операцій на рахунках Відповідача звернути до негайного виконання.

Відповідач про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся, проте повноваженого представника до судового засідання не направив.

Згідно статті 183-3 КАС України розгляд подання відбувається за участю органу доходів і зборів, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено. Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Судом вжито всіх належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду справи.

За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, без участі представника Відповідача, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про дату, час та місце розгляду судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕР» зареєстровано 09.12.1997 р. та знаходиться на податковому обліку у Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Як вбачається з позовної заяви та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕР» станом на 13.07.2015 р. має заборгованість перед бюджетом зі сплати орендної плати з юридичних осіб в сумі 1418667,26 грн..

Згідно даних зворотного боку облікової картки Відповідача, станом на 31.12.2013 р. заборгованість останнього зі сплати земельного податку становила 600998,58 грн.

З метою погашення боргу та відповідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України Лівобережною ОДПІ м.Дніпропетровська на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕР» направлялась податкова вимога №10 від 04.01.2013 р. на суму 62590,99 грн.

Таким чином, сума заборгованості є узгодженою, і набула статусу податкового боргу платника податків.

На час подання адміністративного позову кошти на погашення податкового боргу відповідачем не сплачені, скасування податкового боргу не відбулось.

У відповідності до ст..89 Податкового кодексу України 20.05.2013 р. заступником начальника Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська було прийнято рішення №13 про опис майна ТОВ «МАЙСТЕР» у податкову заставу.

Вказане рішення 22.05.2013 р. отримано представником Відповідача заступником директора ОСОБА_4

Листом від 08.07.2015 р. № 20727/10/04-67-23-01-41 повідомлено ТОВ «МАЙСТЕР» про необхідність погашення податкового боргу або надання інформації про власне майно та документи, необхідні для його опису у податкову заставу, з наведенням детальної характеристики кожного предмета та його місцезнаходження.

За виходом податкового керуючого, призначеного наказом Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська від 09.07.2015 р. №924, за податковою адресою ТОВ «МАЙСТЕР» з метою проведення опису майна в податкову заставу, посадовою особою останнього було не допущено податкового керуючого до здійснення опису майна, документи для опису майна в податкову заставу підприємством не надано, про що складено Акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого від 14.07.2015 р. №3/25015209.

14.07.2014 р. Лівобережною ОДПІ м.Дніпропетровська складено Акт №1/25015209, яким зафіксовано відмову у допуску посадових осіб Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська до опису майна ТОВ «МАЙСТЕР», на яке поширюється право податкової застави, та складання акту опису такого майна, а також складено Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №1/25015209.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

Згідно з п. п. 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.31 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

Відповідно до п.п. 20.1.32 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобовязань платника податків, погашення податкового боргу), та зобовязання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Отже, умовою для зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, є наявність факту перешкоджання виконанню податковим керуючим повноважень, що в даному випадку засвідчено Актом про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого від 14.07.2015 р. №3/25015209.

Згідно п.88.1 ст.88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п.88.2 ст. Податкового кодексу України право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Приписами п.89.1 та п.89.2 ст.89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Статтею 91 Податкового кодексу України визначено поняття податкового керуючого.

Так, керівник контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Згідно із п. 91.4 ст. 91 ПК України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Крім того, підпунктом 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Наведене пояснюється похідним характером адміністративного арешту майна (у тому числі коштів) як засобу забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань. Отже, арешт може стосуватися лише того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу (лист Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013 р. №642/12/13-13 «Щодо застосування адміністративного арешту коштів»).

З аналізу вищенаведеного вбачається, що фактично зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків є засобом забезпечення виконання останнім своїх податкових зобов'язань, в тому числі щодо сплати податкового боргу.

Разом з тим, суд зазначає, що сума податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕР» зі сплати орендної плати з юридичних осіб станом на 13.07.2015 р. складає 1418667,26 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: в частині накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках у банківських установах, на суму податкового боргу у розмірі 1418667,26 грн.

Таким чином, в даному випадку відсутні правові підстави для накладення арешту на кошти в більшому, ніж сума податкового боргу, розмірі.

Про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕР» відкритих рахунків у банках свідчить довідка Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка знаходиться у матеріалах справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків

У відповідності до п. 4 ст.2 ст.256 суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в постанові звернути до негайного виконання постанову прийняту у справах, визначених статтею 183-3 цього Кодексу.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладені обставини справи та зазначені правові норми, враховуючи факт наявності у відповідача податкового боргу, здійснення податковим органом заходів щодо перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі у встановленому законодавством порядку та факт недопущення податкового керуючого до виконання повноважень, що засвідчено Актом про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого від 14.07.2015 р. №3/25015209, суд частково задовольняє адміністративний позов в межах суми податкового боргу у розмірі 1418667,26 грн..

Керуючись ст. ст. 11, 14, 69, 70, 71, 86, 128, 158-163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕР» про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків задовольнити частково.

Зупинити видаткові операції (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків) на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕР» (код ЄДРПОУ 25015209) в межах суми податкового боргу у розмірі 1418667,26 грн., але на строк не більше двох місяців.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до п. 4 ст.2 ст.256 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1