Постанова № 47989921, 21.07.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 р. Справа № 804/7688/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним адміністративним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що відповідачем було нараховано податковий борг за період з 20.08.2014 року по 20.02.2015 року у розмірі 2 342 677,16 грн. Позивач вважає, що вказана сума має бути списана у встановленому законодавством порядку, а перераховані суми не можуть бути використані з метою зменшення боргу, який виник у період знаходження Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського у зоні проведення АТО.

За таких обставин, позивач просив суд: визнати протиправними дії відповідача, а саме щодо несписання недоїмки у якості безнадійного податкового боргу у розмірі 2 342 677 грн. 16 коп., що спричинило порушення прав працівників та колишніх працівників ДонНУЕТ; зобов'язати відповідача списати недоїмку з ЄСВ, яка виникла станом на 20.10.2014 р.; зобов'язати відповідача зробити коригування сплачених нарахувань з ЄСВ за період з 20.08.2014 р. та надіслати відповідні копії підтверджуючих документів позивачу; судові витрати у розмірі 73,08 грн. покласти на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд позов задовольнити та зазначила, що надала суду всі докази в обґрунтування заявлених позовних вимог та не заперечувала проти подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про день та час його проведення повідомлявся належним чином.

До суду від відповідача надійшли письмові заперечення, в яких він зазначив, що позивачем до Криворізької центральної ОДПІ не було надано заяву про звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка є підставою для такого звільнення. Також, не надано доказів які б підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

Враховуючи викладене, Криворізькою центральною ОДПІ сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2014 р. № Ю-2787-25, яка була вручена в.о.ректора Чернега О.Б. Отже, оскаржувана вимога Криворізької центральної ОДПІ прийнята у відповідності з чинним законодавством, а позовні вимоги ДонНУЕТ є необґрунтованими. За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю, а справу розглядати без участі його представника в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно із ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, частина 6 статті 128 КАС України, надає суду можливості проводити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (далі - ДонНУЕТ) з 05.07.1990 р. перебував на податковому обліку як платник податків за основним місцем обліку в ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області, з 29.10.2014 р. перебуває на обліку в Криворізькій центральній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Станом на 31.07.2014 року по ДонНУЕТ з єдиного соціального внеску обліковувалась переплата на загальну суму 585 580,66 грн. Позивачем самостійно нараховано податкові зобов'язання з єдиного соціального внеску відповідно до наданих звітів, а саме:

- №1409632457 від 01.08.2014 р. термін сплати 20.08.2014 р. на суму - 1 011 893,78 грн.;

- №1411909423 від 19.09.2014 р. термін сплати 22.09.2014 р. на суму - 462 471,74 грн.;

- №1412524087 від 14.10.2014 р. термін сплати 20.10.2014 р. на суму - 868 311,64 грн.

Таким чином, враховуючи переплату, станом на 01.11.2014 р. у ДонНУЕТ виникла заборгованість у розмірі 1 757 096,50 грн.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Також, прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. №1669-VІІ, яким розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-4 проте, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до п.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний:

- своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

- вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

- допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;

- подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю;

- надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до органу доходів і зборів;

- пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі;

- перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи;

- повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі або яка не пред'явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи;

- отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом, та видавати їх застрахованим особам;

- повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру, про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей;

- у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік в органі доходів і зборів як платник єдиного внеску;

- виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Таким чином, Закон №1669 не скасовує обов'язків, визначених ч.2 ст.3 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а надає можливість платникам єдиного внеску на період проведення антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Умовою такого звільнення (відстрочення) є заява у довільній формі, яка подається до фіскального органу за основним місцем обліку або за місцем тимчасового проживання.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невиконання, несвоєчасне виконання, виконання не в повному обсязі обов'язків платників єдиного внеску, у період з 14.04.2014 р. до закінчення антитерористичної операції до платників, які не пізніше тридцяти днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції, подали до фіскального органу заяву та сертифікат Торгово-промислової палати України, не застосовуються.

При цьому, платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, де проводилась антитерористична операція або було оголошено військовий стан, продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати та сплачувати заробітну плату, то вони зобов'язані виконувати всі встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» функції.

Статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що єдиним належним та достатнім документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс - мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідно до ст.14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані вийнятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За таких обставин, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), може бути списаний як безнадійний відповідно до ст.101 ПК України.

Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджено наказом Міністерством доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 577, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 р. № 1844/24376, згідно з яким платник податків може звернутися до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою в якій зазначаються суми податків і зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов'язково подаються документи, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним. Списання безнадійного податкового боргу проводиться контролюючими органами щоквартально.

Відповідач в своїх письмових запереченнях зазначив, що позивачем до Криворізької центральної ОДПІ не було надано заяву про звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка є підставою для такого звільнення. Також, не було надано доказів які б підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

Відповідно до ч.4 ст.25 цього Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Таким чином, Криворізькою центральною ОДПІ було вірно сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2014 р. № Ю-2787-25.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, у задоволенні позову ДонНУЕТ до Криворізької центральної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії слід відмовити, з викладених вище підстав.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 128, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя Кучма К.С.