Постанова № 4798936, 27.07.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2009 р. справа № 2а-4286/09/0570

час прийняття постанови: 11.10 година

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Могильницького М.С.

при секретаріФенделєвій В.Є.

за участю:

представників позивача Гуріна М.В., Бебешко М.С.

представника відповідача 1 Аріфуліна Р.З.

представника відповідача 2 Могильницького О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2006 року у розмірі 7092212 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Макіївський металургійний завод» звернулось до суду з адміністративним позовом до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2006 року у розмірі 7092212 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на норми підпунктів 7.7.4 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якими встановлений порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України. У червні 2006 року у підприємства виникло право на одержання бюджетного відшкодування згідно зазначених норм закону.

Позивач зазначає, що на його поточний банківський рахунок з бюджетного рахунку мали бути перераховані 25 43440.00 грн. Проте, в порядку бюджетного відшкодування були перераховані грошові кошти у розмірі 18340228ю00 грн.

Таким чином, як вважає позивач внаслідок невиконання відповідачем 1 та відповідачем 2 зобовязань, визначених п.п. 7.7.8 т 7.7.6 Закону, було порушено визначене п.п. 1.8, 7.7.1 7.7.2 Закону право позивача на отримання частки бюджетного відшкодування за червень 2006 року, у загальному розмірі 7092212.00 грн.

Тому просить суд стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2006 року розмірі 7092212.00 грн.

Відповідач 2 Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, надав суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що відповідно до п. 5.7 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України органи Державного казначейства України у відповідності до чинного законодавства здійснюють відшкодування ПДВ підприємствам згідно з отриманим реєстром субєктів підприємницької діяльності на відшкодування ПДВ та висновками податкових органів.

Відповідного реєстру із включенням до нього ЗАТ «Макіївський металургійний завод», щодо відшкодування даному підприємству ПДВ за висновками Макіївської ДПІ за судовим рішенням по справі № 2-а-3284/07 до органів Державного казначейства не надходило. Тому, як вважає відповідач 2, за відсутністю даного реєстру із включенням до нього позивача, здійснити відповідне відшкодування ПДВ було неможливо.

Тому просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні обґрунтуванню позовних вимог. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив у задоволені позову відмовити.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду пояснення аналогічні запереченням проти позову. Просив у задоволені позову відмовити.

Вислухавши у судовому засіданні представників позивача, представника відповідача 1 та представника відповідача 2, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Закрите акціонерне товариство «Макіївський металургійний завод» є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 28.09.2004 року (до 01.06.2006 року діяло свідоцтво про державне реєстрацію від 28.09.2004 року № 12731020000000190, з 01.06.2006 року підприємство перереєстровано за № 12731070008000190 та має свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 296694); включено до ЄДРПОУ та має ідентифікаційний код 33185989; перебуває на податковому обліку як платник податків в ДПІ у м. Макіївка з 0.10.2004 року № 80 та є платником ПДВ (свідоцтво від 04.10.2004 року № 06516378).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 зазначеного пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За даними податкової декларації позивача за червень 2006 року, яка була надана до податкового органу 19 липня 2006 року (складеної відповідно до Порядку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 15 червня 2005 року, зареєстрованої Міністерством юстиції України 15 червня 2005 року за № 213), залишок відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає 25730367.00 грн. Відповідно до декларації сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, визначена позивачем у розмірі 25730367.00 грн.

Суд зазначає, що позивачем податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2006 року та заява про повернення повної суми бюджетного відшкодування, які відображаються у податковій декларації, надані за правилами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідачем 1 в період з 17 серпня 2006 року по 31 серпня 2006 року була проведена виїзна позапланова документальна перевірка Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2006 року, результати якої викладені в Акті перевірки від 06.09.2006 року № 9/23-4/33185989 /а.с. 14-45/.

Актом перевірки від 06.09.2006 року № 9/23-4/33185989 встановлено, що Закритим акціонерним товариством «Макіївський металургійний завод» порушено п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2006 року на суму 297927.00 грн.; завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за червень 2006 року на суму 299651.00 грн. /а.с. 44/.

Внаслідок проведення зазначеної перевірки відповідачем 1 було прийнято та надіслано на адресу позивача податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2006 року № 0000742330/0/523, яким визначено завищення суми бюджетного відшкодування за податковою декларацією за червень 2006 року у сумі 297927.00 грн. /а.с. 46/. Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем в адміністративному або судовому порядку не оскаржувалось.

Відповідно до другого абзацу підпункту 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, серед них (підпункт «в») у разі зясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Аналіз вищенаведених норм підпункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» доводить, що податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податків, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у певний спосіб, а саме за наслідками перевірок, визначених Законом, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Утриматися від здійснення однієї чи іншої дії означає неналежне здійснення своїх повноважень шляхом бездіяльності.

Також, відповідачем 1 в період з 14 листопада 2006 року по 16 листопада 2006 року була проведена виїзна позапланова перевірка Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на розрахунковий рахунок в декларації за червень 2006 року, результати якої викладені в Акті перевірки від 16.11.2006 року № 906/23-5/33185989 /а.с. 47-56/.

Актом перевірки від 16.11.2006 року № 906/23-5/33185989 встановлено, що на порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» Закритим акціонерним товариством «Макіївський металургійний завод» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника за червень 2006 року на суму 7092212.00 грн. /а.с. 55/.

Внаслідок проведення зазначеної перевірки відповідачем 1 було прийнято та надіслано на адресу позивача податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2006 року № 0000902330/0/8365, яким визначено завищення суми бюджетного відшкодування за податковою декларацією за червень 2006 року у сумі 7092212.00 грн. /а.с. 57/. Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржувалось в судовому порядку.

Постановою господарського суду Донецької області від 31 січня 2007 року позовні вимоги у справі № 26/389а за позовом Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20.11.2006 року № 0000902330/0/8365, задоволені та оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнано недійсним /а.с. 60-64/.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2007 року у справі № 26/389а у задоволенні апеляційної скарги Макіївської обєднаної державної податкової інспекції на зазначену вище постанову відмовлено, а постанову суду першої інстанції залишено без змін /а.с. 65-69/.

Відповідно до підпункту 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету

Відповідно до довідки «Юнекс банк» від 23 квітня 2008 року за вих. № 20/111/08 на рахунок Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» в порядку бюджетного відшкодування були перераховані з бюджетного рахунку кошти у загальному розмірі 18340228.00 грн. (платіжне доручення від 27.12.2006 року № 3396 на суму 17246974.00 грн., з яких по декларації за червень 2006 року 15726746.00 грн.; платіжне доручення від 22.02.2007 року № 433 на суму 12952748.00 грн., з яких по декларації за червень 2006 року 2613482.00 грн.) /а.с. 58/.

Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість» цей Закон серед іншого визначає платників податку на додану вартість, порядок обліку звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до п.п. 2.2.1 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податку є будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Крім того, 17 червня 2008 року Донецьким окружним адміністративним судом у справі № 2-а-11095/08 позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції у Донецькій області, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про зобовязання вчинити певні дії, задоволені частково, а саме: зобовязано Макіївську обєднану державну податкову інспекцію у Донецькій області надати відповідному органу Державного казначейства висновок про відшкодування Закритому акціонерному товариству «Макіївський металургійний завод» м. Макіївка Донецької області з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування за декларацією з податку на додану вартість за червень 2006 року у розмірі 7092212 гривень та відмовлено Закритому акціонерному товариству «Макіївський металургійний завод» м. Макіївка Донецької області у задоволенні позовних вимог щодо зобовязання Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області перерахувати з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» у розмірі 7092212 гривень /а.с. 88-92/.

Відмовою в частині позовних вимоги щодо зобовязання Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області перерахувати з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» у розмірі 7092212 гривень слугувало те, що ці вимоги є передчасними, оскільки на момент розгляду справи зазначений орган не був будь-яким чином задіяний в межах своєї компетенції як субєкт владних повноважень у процесі реалізації позивачем свого права на отримання залишку невідшкодованої суми бюджетного відшкодування по декларації за червень 2006 року, тому будь-які порушення прав та інтересів позивача з боку зазначеного органу щодо основного предмету спору судом не встановлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2008 року по справі № 22-а-8673/08 за апеляційною скаргою Макіївської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-11095/08, апеляційну скаргу Макіївської обєднаної державної податкової інспекції залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2008 року у справі № 2-а-11095/08 залишено без змін /а.с. 111-112/.

На підставі зазначених рішень 6 лютого 2009 року Макіївською обєднаною державною податковою інспекцією був наданий органу Державного казначейства висновок № 0000000001 про суми відшкодування податку на додану вартість на виконання виконавчого листа по адміністративній справі № 2-а-11095 від 29.10.2008 року на суму 7092212.00 грн. /а.с. 133/.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 січня 2009 року провадження за скаргою Макіївської обєднаної державної податкової інспекції по справі № 2-а-11095/08 було відкрито /а.с. 93/.

Ухвалою суду від 17 квітня 2009 року провадження у даній справі було зупинено до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги Макіївської обєднаної державної податкової інспекції по справі № 2-а-11095/08 з тих підстав, що предметом розгляду по адміністративній справі № 2-а-11095/08 є спонукання відповідача 1 надати до Управління Державного казначейства України у м. Макіївці висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на поточний банківський рахунок Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» за податковою декларацією з податку на додану вартість за червень 2006 року у розмірі 7092212.00 грн. та спонукання відповідача 2 перерахувати з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» суму бюджетного відшкодування у розмірі 7092212.00 грн. Тобто, є наявність обставин, досліджених судами першої та апеляційної інстанції по справі № 2-а-11095/08, які мають преюдиціальні факти для справи № 2а-4286/09/0570 /а.с. 114/.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2009 року апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року про зупинення провадження у адміністративній справі задоволено, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Як зазначено Донецьким апеляційним адміністративним судом в зазначеній вище ухвалі підставою для скасування ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року стало те, що висновок суду першої інстанції не відповідає дійсності /а.с. 138-139/.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України.

Таким чином, право Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» на отримання частки оскаржуваної суми податку на додану вартість 7092212.00 грн., що підлягала відшкодуванню за червень 2006 року підтверджується зазначеними вище судовими рішеннями.

Проте, як встановлено судом та підтверджується сторонами, на момент розгляду даної справи податок на додану вартість у сумі 7092212.00 грн. є невідшкодованим.

Згідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у звязку із надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Суд зазначає, що відємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість». Цим законом встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обовязку держави на підставі декларації здійснити повернення коштів за результатами звітного періоду. Бюджетне відшкодування за правилами Закону України «Про податок на додану вартість» виникло саме внаслідок надмірної сплати позивачем такого податку шляхом формування податкових зобовязань та податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем під час судового розгляду справи доведена правомірність заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статей 87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 227, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2006 року у розмірі 7092212 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» шляхом перерахування на р/р 260023107491/980 у АКБ «ЮНЕКС» м. Києва, МФО 322539, ЄДРПОУ 33185989, залишок бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації за червень 2006 року в розмірі 7092 212 (сім мільйонів девяносто дві тисячі двісті дванадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» шляхом перерахування на р/р 260023107491/980 у АКБ «ЮНЕКС» м. Києва, МФО 322539, ЄДРПОУ 33185989, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700.00 гривень.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 27 липня 2009 року в присутності представників позивача, представника відповідача 1 та представника відповідача 2. Постанова виготовлена в повному обсязі 1 серпня 2009 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Могильницький М.С.