Постанова № 4798840, 04.09.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 вересня 2009 р. справа № 2а-4191/09/0570 час прийняття постанови: 12.55 година Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючогосудді Могильницького М.С. при секретаріФенделєвій В.Є. за участю представника позивача Дмитрієва О.С. представників відповідача Ібатулліна В.В., Глуховського О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія» до Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000082341/0-13 від 24 лютого 2009 року частково на суму 37480 грн. основного платежу ПДВ та 18740 грн. штрафних санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантія» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000082341/0-13 від 24 лютого 2009 року частково на суму 37480 грн. основного платежу ПДВ та 18740 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування позову посилається на те, що за результатами перевірки відповідачем були донараховані податкові зобовязання в сумі 69424.00 грн., з яких 45021.00 грн. податок на додану вартість, 24403.00 грн. штрафні санкції.

Позивач зазначає, що він не згоден з рішенням відповідача частково, а саме з донарахуванням податку на додану вартість на суму 37480.00 грн. та штрафних санкцій на суму 18740.00 грн.

Позивач вважає, що при нарахуванні податкового кредиту за липень 2008 року ним були виконані всі вимоги Закону про ПДВ, включивши до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Геката-Інвест».

Закон про ПДВ не ставить у залежність право платника податків на формування податкового кредиту за рахунок сум податку, сплаченого (нарахованого у звязку із придбанням товарів (робіт, послуг), від виконання постачальником зобовязання по перерахуванню в бюджет податку, сплаченого покупцем у ціні придбання.

Тому просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000082341/0-113 від 24.02.2009 року частково на суму 37480.00 грн. основного платежу ПДВ і 18740.00 грн. штрафних санкцій.

Відповідач надав суду заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що в ході перевірки було встановлено, що підприємством у порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту з ПДВ неправомірно віднесено суму ПДВ по операціям з ТОВ «Геката-Інвест», що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2008 року у сумі 37480.00 грн. Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків.

Тому просить суд у задоволенні позовних вимоги відмовити.

Представник позивача, що діє за довіреністю, у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнали. Надали суду пояснення аналогічні запереченням проти позову. Просили у задоволенні позову відмовити.

Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою «Камертон».

Враховуючи пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі); внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб; роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків; запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів; ведуть облік векселів, що видаються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах та щомісяця подають інформацію про це місцевим органам державної статистики; здійснюють контроль за погашенням векселів; видають суб'єктам підприємницької діяльності дозволи на відстрочення оплати (погашення) векселів із зазначених операцій; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України тощо.

В період з 26 січня 2009 року по 13 лютого 2009 року Шахтарською обєднаною державною податковою інспекцією була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 1 січня 2007 року по 30 вересня 2008 року, яка оформлена Актом від 18 лютого 2008 року № 159/23-2/13500891.

Перевіркою встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантія» порушено:

-п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за 2007 рік всього у сумі 2541.00 грн., у тому числі 9 місяців 2007 року у сумі 2541.00 грн., у т.ч. 3 квартал 2007 року у сумі 2541.00 грн.; п.п 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 45021.00 грн., у тому числі: занижено податок на додану вартість всього на суму 48806.00 грн. та завищено податок на додану вартість на суму 3785.00 грн.;

-пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 4.2.9 «г» п. 4.2 ст. 4 , п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» - в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання податку з доходів фізичних осіб до бюджету за лютий 2008 року;

-пп. «б» ст. 19.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 3.3. п. 3.6 «Порядку заповнення та надання податковими агентами податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку та сум утриманого з них доходу» - в перевіряємому періоді не відображені виплачені доходи фізичним особам субєктам господарювання за придбаний товар за ознакою (42 інші доходи).

За результатами перевірки податковим органом прийнято стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія» податкове повідомлення-рішення № 0000082341/0-113 від 24 лютого 2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 69424 грн., з яких: 45021 грн. за основним платежем, 24403 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Геката-Інвест» укладено договір на постачання вугільної продукції від 01.06.2008 року № 01-06-08 /а.с. 119-122/.

Зазначений договір з боку позивача підписано директором товариства Дмитрієвим О.С., зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «Геката-Інвест» - Вишневським В.В.

Судом встановлено, що на підставі п.п. 7.2.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

У відповідності з п.п. 7.2.4 ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

З урахуванням вимог п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обовязковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судом встановлено, що позивачем від товариства з обмеженою відповідальністю «Геката-Інвест» отримувалися податкові накладні, які свідчили про відвантаження на адресу ТОВ «Гарантія» вугілля марки Т, в тому числі залізничний тариф (а.с. 62, 65). Позивач розрахувався та поставлене вугілля з продавцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок останнього (а.с. 78-86). Вказані вище податкові накладні від 20.07.2008 року та від 31.07.2008 року містили підпис керівника підприємства ОСОБА_1.

У відповідності з п. 4 Наказу ДПАУ № 165 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» із змінами та доповненнями сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з поставки товарів (послуг) продавця у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

На підставі п. 18 зазначеного Наказу усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

При цьому на підставі ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться, серед інших, такі відомості щодо юридичної особи: прізвище, ім'я, по батькові та ідентифікаційні номери фізичних осіб - платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Судом встановлено, що на підставі витягу з ЄДРПОУ станом на 16.07.2008 року на момент заміни свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Геката-Інвест» керівником підприємства був ОСОБА_2, а не ОСОБА_1, який підписував податкові накладні на адресу ТОВ «Гарантія» від 20.07.2008 та від 31.07.2008 року (а.с. 136-137).

У відповідності із ст. 18 Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, судом встановлено та ці обставини не заперечувалися сторонами під час розгляду справи, що 14.06.2008 року відповідно до договору купівлі-продажу ОСОБА_1. продав, а ОСОБА_2. придбав належну на праві власності частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Геката-Інвест», що становить 100% статутного капіталу. 14.06.2008 року відповідно до рішення № 1 загальних зборів засновників вказаного вище підприємства ОСОБА_2. є новим директором ТОВ «Геката-Інвест», у звязку з чим в Державній податковій інспекції в Жовтневому районі м. Луганська 16.07.2008 року були зареєстровані відповідні зміни щодо засновника та директора підприємства.

Судом також встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Геката-Інвест» розрахунок податку з доходів фізичних осіб за формою № 1-ДФ на ОСОБА_1., починаючи з 3 кварталу 2008 троку не подавався (а.с. 163-164).

Тому суд дійшов висновку про те що, зазначені вище податкові накладні підписані не уповноваженою від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія» особою, тому вони не могли братися до уваги при обрахуванні податкового кредиту та не підлягають включенню до реєстру отриманих податкових накладних і не включаються до додатка № 5 до декларації з податку на додану вартість.

Судом також зазначається, що з урахуванням вимог п.п. 7.2.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

На підставі п. 4.2 Наказу ДПАУ № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» із змінами та доповненнями у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість)

Втім, товариством з обмеженою відповідальністю «Геката-Інвест» як під час подання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року, так і під час подання уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2008 року у додатках № 5 до декларації та до уточнюючого розрахунку не було зазначено серед податкових зобовязань вартості нарахованого ПДВ від поставок на користь такого контрагента як товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантія» (а.с. 96-105).

Всі зазначені вище обставини свідчать про необґрунтованість включення товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантія» до податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого у ціні придбаного у Товариства з обмеженою відповідальністю «Геката-Інвест» вугілля за договором № 01-06-08 від 01.06.2008 року (а.с. 55-58).

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 8 Інструкції «Про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби», затвердженої Наказом ДПА України № 110 від 17.03.2001 у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового обов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, податковий орган при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 24 лютого 2009 року № 0000082341/0-113 діяв у межах та у спосіб наданих йому податковим законодавством України повноважень.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом доведена правомірність прийнятого оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія» до Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000082341/0-13 від 24 лютого 2009 року частково на суму 37480 грн. основного платежу ПДВ та 18740 грн. штрафних санкцій, відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 4 вересня 2009 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складений та підписаний 9 вересня 2009 року.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Могильницький М.С.