Рішення № 4798805, 20.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/224

20.07.09

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Подільське відділення Промінвестбанку в м. Києві”

до закритого акціонерного товариства „Київфундаментбуд”

про стягнення 9 785 117,98 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Русавський А.О. –представник за довіреністю № 737 від 07.04.2009 року.

від відповідача: не з’явився.

встановив :

Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Подільське відділення Промінвестбанку в м. Києві” звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до закритого акціонерного товариства „Київфундаментбуд” про стягнення 9 785 117,98 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.06.2007 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (позивачем) та закритим акціонерним товариством „Київфундаментбуд” (відповідачем) був укладений кредитний договір № 1254, згідно п. 2.1 умов якого позивач зобов’язується надати відповідачу кредит в сумі 9 100 000,00 грн., на умовах, встановлених цим договором, а відповідач зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.

Умовами кредитного договору № 1254 від 21.06.2007 року з урахуванням умов договору від 04.10.2007 року, від 28.02.2008 року, від 26.08.2009 року про внесення змін до кредитного договору № 1254 від 21.06.2007 року встановлено: сума коштів наданих в кредит –9 400 000 грн.00 коп., кінцевий термін погашення 20 грудня 2010 року, заборгованість за кредитом погашається за графіком у відповідності до п.2.2 кредитного договору, проценти за користування –20 % річних.

Згідно з п.п. 4.2.2. кредитного договору № 1254 від 21.06.2007 року позичальник зобов’язаний своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

08.01.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір застави обладнання № 1696 з метою забезпечення виконання зобов’язань відповідачем за кредитним договором № 1254 від 21.06.2007 року.

Відповідач свої зобов’язання за договором № 1254 від 21.06.2007 року не виконав, у зв’язку з чим позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою вих. .№ 01-2492 від 03.11.2008 року щодо сплати заборгованості по кредиту та процентам за користування кредитом. Станом на день подання позову відповідачем відповідь на претензію не надано, заборгованість не сплачена.

Станом на день подання позовної заяви основна заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту становить 9 038518,37 грн., заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитними коштами становить 746599,61 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.03.2009 року порушено провадження у справі № 33/224 і призначено до розгляду на 12.05.2009 року.

У судове засідання 12.05.2009 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/224 від 17.03.2009 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 07617392 на юридичну адресу: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 16-А.

Представник позивача в судове засідання з’явився та подав документи на вимогу ухвали суду від 17.03.2009 року, а також через загальний відділ діловодства подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 10 087 227,36 грн, в тому числі: 9038518,37 грн. заборгованості за кредитом, 1048708,99 грн. заборгованості за процентами.

Представник позивача подав заяву про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи.

Враховуючи факт нез’явлення в судове засідання представника відповідача суд відклав розгляд справи на 09.06.2009 року.

У судове засідання 09.06.2009 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/224 від 17.03.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Керуючись ст. 77 ГПК України, враховуючи факт нез’явлення в судове засідання представника відповідача суд відклав розгляд справи на 20.07.2009 року.

У судове засідання 20.07.2009 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/224 від 17.03.2009 року не виконав, проте через загальний відділ діловодства подав клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні, а після надання ухвали Оболонського районного суду про відкриття провадження –зупинити провадження по справі № 33/224.

Суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання представника відповідача у зв’язку з його необґрунтованістю.

Представник позивача через загальний відділ діловодства подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 9038518,37 грн. заборгованості за кредитом, 1048708,99 грн. заборгованості за процентами; для стягнення заборгованості звернути стягнення на майно відповідача, визначивши спосіб реалізації предмета застави і іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів: самохідної бурової установки В300-3241 Casagrande, адміністративно-виробничої будівлі (літ.З) (вул. Куренівська, 16А), будівлі бази (літ.І) (вул. Куренівська, 16А), стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

У судовому засіданні 20.07.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

21.06.2007 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (позивачем) та закритим акціонерним товариством „Київфундаментбуд” (відповідачем) був укладений кредитний договір № 1254, згідно п. 2.1 умов якого позивач зобов’язується надати відповідачу кредит в сумі 9 100 000,00 грн., на умовах, встановлених цим договором, а відповідач зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.

Відповідно до п.2.2 кредитного договору № 1254 від 21.06.2007 року дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредиту коштів –02.06.2010 року. Повернення кредиту здійснюватиметься позичальником за наступним графіком: січень 2008 –травень 2010 по 300 000,00 грн. щомісячно; червень 2010 року –400 000,00 грн.

У разі несвоєчасної сплати процентів за користування кредитом відповідно до п.3.4 цього договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитом є шістдесятий календарний день від дня нарахування процентів, що не сплачені у встановлений цим договором строк, але не пізніше дати кінцевого терміну повернення кредиту.

Відповідно до п.2.3. договору № 1254 від 21.06.2007 року кредит надається з наступним цільовим призначенням: купівля самохідної бурової установки типу В300-3, сплату податків та митних платежів.

Згідно з п.3.2. договору № 1254 від 21.06.2007 року проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 17 процентів річних.

Пунктом 3.4. договору № 1254 від 21.06.2007 року передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з дати першої видачі кредиту по останній робочий день м’ясця, в якому наданий кредит, та надалі за період з 1 по 30 (31) число поточного місяця, а також в день кінцевого терміну повернення кредиту, визначеного п.2.2 цього договору. Проценти сплачуються позичальником щомісячно в день їх нарахування з поточного рахунку позичальника.

Відповідно до п.4.3.4. договору № 1254 від 21.06.2007 року банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентів за користування ним та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки передбачених цим договором, у випадках, коли: позичальник не виконав у строк свої зобов’язання по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за користування кредитом та/або інші зобов’язання по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором.

Пунктом 3.10 договору № 1254 від 21.06.2007 року передбачено, що зобов’язання банку з надання кредиту виникає після оформлення договорів забезпечення на суму 17400 000,00 грн. ( в т.ч. іпотеки нежилої будівлі площею 991,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Куренівська 16а (літ. І); наступної іпотеки адміністративно-виробничої будівлі площею 1522 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Куренівська 16а (літ.З) та належать позичальнику на праві власності; майнових прав на самохідну бурову установку, що купується за рахунок кредиту).

Сторонами неодноразово вносились зміни до кредитного договору № 1254 від 21.06.2007 року шляхом підписання договорів про внесення змін до кредитного договору № 1254 від 21.06.2007 року від 04.10.2007, 28.02.2008, 26.08.2008 в частині суми кредиту, дати остаточного повернення кредиту та графіку повернення кредиту.

З урахуванням умов договору від 04.10.2007 року, від 28.02.2008 року, від 26.08.2009 року про внесення змін до кредитного договору № 1254 від 21.06.2007 року між сторонами досягнуто домовленості про наступне: сума коштів наданих в кредит –9 400 000 грн.00 коп., кінцевий термін погашення 20 грудня 2010 року, заборгованість за кредитом погашається за графіком у відповідності до п.2.2 кредитного договору, проценти за користування –20 % річних.

Позивач зобов’язання за кредитним договором № 1254 від 21.06.2007 року виконав в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою з позичкового рахунку відповідача, що знаходиться в матеріалах справи.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Відповідач свої зобов’язання за договором № 1254 від 21.06.2007 року належним чином не виконав, у зв’язку з чим позивач звернувся до відповідача з претензією вих. .№ 01-2492 від 03.11.2008 року вимагаючи сплати відповідачем невиконаних зобов’язань по сумі кредиту та процентам за користування кредитом до 31.11.2008 року, а у випадку невиконання вимоги щодо сплати заборгованості по кредиту та процентам за користування кредитом у встановлений строк –до 31.12.2008 року достроково сплатити суму заборгованості по кредиту та проценти за користування кредитом за період фактичного користування кредитом. Станом на день подання позову відповідачем відповідь на претензію не надано, заборгованість не сплачена.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Суд погоджується з розрахунком позивача заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом у сумі 1 048 708,99 грн., який знаходиться в матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за кредитом у сумі 9 038 518,37 грн. та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами у сумі 1 048 708,99 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 19 Закону України «Про заставу»передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 19 Закону України «Про заставу»встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

В забезпечення кредитних зобов’язань відповідача перед позивачем було укладено договір застави № 1696 від 08.01.2008 року, за умовами якого відповідач передав в заставу позивачу майно, а саме: самохідну бурову установку для спорудження свай типу В 300-3 241 Casagrande інв. номер № 995, балансовою вартістю 8 282 493,13 грн. (без ПДВ).

Відповідно до п. 1.3 договору застави обладнання № 1696 сторони цього договору оцінили майно у 7 000 000,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору застави обладнання № 1696 позивач (заставодержатель) набуває право дострокового звернення стягнення на передане у заставу майно, якщо відповідачем порушено зобов’язання за умовами кредитного договору.

Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 7 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

В забезпечення кредитних зобов’язань відповідача перед позивачем було укладено іпотечний договір від 22.06.2007, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. за реєстровим № К-2268 зі змінами і доповненнями від 05.10.2007, 28.02.2008, 28.08.2008, за умовами якого відповідач з метою забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору № 1254 від 21.06.2007 року передав в іпотеку позивачу нерухоме майно:

- адміністративно-виробнича будівля (літ.З), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Куренівська,буд. 16А, загальною площею 1 522,00 кв.м., яка належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності, серія ЯЯЯ № 501547, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 06 квітня 2006 року на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 06 квітня 2006 року № 511-В, та зареєстрованого у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 12 квітня 2006 року у реєстровій книзі № 2з-132 за реєстровим № 208з.

- будівля бази (складів) (літ. І), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Куренівська,буд. 16А, загальною площею 991,40 кв.м., яка належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності , серія ЯЯЯ № 501548, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 06 квітня 2006 року на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 06 квітня 2006 року № 511-В, та зареєстрованого у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 12 квітня 2006 року у реєстровій книзі № 2а-132 за реєстровим № 208з.

Відповідно до п. 1.5 договору іпотеки від 22.06.2007 сторони цього договору визначили заставну вартість предмета іпотеки у сумі: вартість адміністративно-виробничої будівлі (літ.З) –4 900 000,00 грн., вартість будівлі бази (складів) (літ. І) –5 500 000,00 грн.

Загальна сума предмета іпотеки складає 10 400 000,00 грн.

Загальна вартість майна, яке відповідач передав позивачу у забезпечення кредитних зобов'язань становить 17 400 000,00 гривень.

Позивач просить звернути стягнення на заставлене майно відповідача, яке в забезпечення кредитних зобов’язань відповідача перед позивачем було передано в заставу та іпотеку:

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості в сумі 9 038 518,37 грн. та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами у сумі 1 048 708,99 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариства „Київфундаментбуд” (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 16-А, код ЄДРПОУ 33056977) на користь акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12; код ЄДРПОУ 00039002) в особі філії «Подільське відділення Промінвестбанку в м. Київ»(04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 11, код ЄДРПОУ 09322194) суму основної заборгованості по кредиту в розмірі 9 038 518 (дев’ять мільйонів тридцять вісім тисяч п’ятсот вісімнадцять) грн.37 коп., суму заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами в розмірі 1 048 708 (один мільйон сорок вісім тисяч сімсот вісім) грн. 99 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, звернувши стягнення на майно, яке належить закритому акціонерному товариству „Київфундаментбуд” та є предметом застави та іпотеки, :та визначивши спосіб реалізації предмета застави і іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів :

- договір застави обладнання № 1696 від 08.01.2008 року, а саме: самохідна бурова установка для спорудження свай типу В 300-3 241 Casagrande, інв. номер № 995, що належить заставодавцю (відповідачеві) на підставі Контракту № U19-02/07 від 19.02.2007 року, актом приймання-передачі основних засобів ВЭ-0000047 від 17.12.2007 року.

- іпотечний договір від 22.06.2007, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. за реєстровим № К-2268, а саме:

а). адміністративно-виробнича будівля (літ.З), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Куренівська,буд. 16А, загальною площею 1 522,00 кв.м., яка належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності, серія ЯЯЯ № 501547, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 06 квітня 2006 року на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 06 квітня 2006 року № 511-В, та зареєстрованого у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 12 квітня 2006 року у реєстровій книзі № 2з-132 за реєстровим № 208з;

б). будівля бази (складів) (літ. І), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Куренівська,буд. 16А, загальною площею 991,40 кв.м., яка належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності , серія ЯЯЯ № 501548, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 06 квітня 2006 року на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 06 квітня 2006 року № 511-В, та зареєстрованого у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 12 квітня 2006 року у реєстровій книзі № 2а-132 за реєстровим № 208з.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий