Рішення № 4798775, 03.09.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" вересня 2009 р.

справа № 5020-5/131

За позовом: Міністерства оборони Російської Федерації (119160 м. Москва, вул. Знаменка, 19)

до Приватного підприємства „Цеоліт” (99002 м. Севастополь, тер-я Мекензеві гори, РТП)

про стягнення заборгованості в розмірі 40392,00 грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач: Новіков О.С., довіреність № 45/248 від 10.06.2009;

Відповідач: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Міністерство оборони Російської Федерації, звернувся до суду з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Цеоліт”, про стягнення неустойки в розмірі 40392,00 грн.

Ухвалою суду від 16.03.2009 порушено провадження по справі.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду Приватне підприємство „Цеоліт”, оскаржило ухвалу суду від 16.03.2009 у Севастопольський апеляційний господарський суд.

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 05.05.2009 провадження по справі зупинено до розгляду Севастопольським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Приватного підприємства „Цеоліт”, на ухвалу суду від 16.03.2009.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.05.2009 ПП „Цеоліт” відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м. Севастополя від 16.03.2009, апеляційна скарга повернута ПП „Цеоліт”.

Ухвалою суду від 25.05.2009 провадження по справі поновлено, розгляд справи призначений на 15.05.2009.

12.06.2009 на адресу суду надійшла касаційна скарга Приватного підприємства „Цеоліт” на ухвалу господарського суду м. Севастополя від 16.03.2009.

Ухвалою суду від 15.06.2009 провадження по справі зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Приватного підприємства „Цеоліт” на ухвалу господарського суду м. Севастополя від 16.03.2009.

Листом Вищого господарського суду Україні від 03.07.2009 за вих. № 02.03-29/242 справа була надіслана на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду на підставі того, що скарга на ухвалу господарського суду м. Севастополя від 16.03.2009 у даній справі фактично адресована Севастопольському апеляційному господарському суду.

Ухвалою суду від 12.08.2009 провадження по справі поновлено, розгляд призначений на 03.09.2009.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, проте звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв’язку непрацездатністю представника, а також перебуванням директора у відрядженні.

Судом до уваги зазначене клопотання відповідача не приймається, а причина нез’явлення не вважається поважною на підставі того, що Господарській процесуальний кодекс України не зв’язує представництво підприємства у суді з конкретною особою, а непрацездатність зайнятість представника підприємства не перешкоджає керівнику підприємства надати довіреність на представлення інтересів підприємства іншої особі.

Крім того, до вказаного клопотання не додано доказів про відрядження директора підприємства.

Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.12.2007 між позивачем та відповідачем укладений державний контракт № 102 на виконання державного оборонного замовлення по поставкам продовольства Міністерству оборони РФ.

Відповідно до п. 1.1 контракту, відповідач зобов’язався поставити та передати у власність позивача дріжджі пресовані по ТУУ 15.8-00383320-001-2002, чай чорний байховий листовий (ДСТ 1938-90), печиво цукрове ДСТУ 3781-98, пшоно шліфоване ДСТ 572-60, карамель льодяникова ДСТУ 3893-99 (далі - продукція), за цінами, у кількості, та у строки, передбачені у специфікації (додаток № 1), який є невід’ємною частиною даного контракту. Продукція повинна мати не менш 2/3 гарантованого строку зберігання на дату її поставки, та бути виготовлена на території Росії або України, якщо інше не визначено у специфікації.

Фактично пшоно у кількості 16000,0 кг за ціною 5,049 грн. за кг. на суму 80784,00 грн. поставлялось 18 та 29 липня 2008 року, яке відповідно до лабораторних випробувань військової частини 87245 згідно з протоколами № 755 від 23.07.2008 та № 822 від 31.07.2008 за перевіреними показниками не відповідало вимогам ДСТ 5723-60 по якості ядра, які підтверджуються документами долученими до матеріалів справи (а.с 21-26).

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 713 Цивільного кодексу України, до договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 5.1 контракту, у випадку невиконання контракту по поставці продукції, або достроковому розірванні контракту відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі 50% від вартості недопоставленої продукції.

Позивач відповідно до п. 5.1 контракту, на підставі того, що продукція станом на 08.08.2008 не поставлена, листом № 826 від 08.08.2008 повідомив відповідача про розірвання контракту в частині поставки 16,0 тон пшона (а.с.28).

26.08.2008 позивач направив на адресу відповідача претензію № 38, про сплату неустойки та збитків, але відповіді від відповідача не отримав (а.с. 27).

Комісія при розгляді котирувальних замовлень на поставку продовольства прийняла рішення про укладення контракту на поставку 16000,0 кг пшона за ціною 5,19 грн. на суму 83040,00 грн. з ПП „Картавих В.І”, з яким був укладений контракт № 134 від 14.08.2008 (а.с. 18-20).

Відповідно до п. 5.5 контракту № 102 від 05.07.2008, у випадку невиконання відповідачем зобов’язань за контрактом позивач має право у односторонньому порядку розірвати його у повному об’ємі або частково (в частині поставці конкретного найменування продукції), письмово про це повідомив. У випадку розірвання даного контракту через невиконання відповідачем зобов’язань позивач має право стягнути з відповідача суму понесеного збитку, яка визначається як різниця між вартість аналогічною партією продукції, яка закупається за новим контрактом та вартістю недопоставленої продукції за розірваним контрактом в повному обсязі або частково контракту.

Збитки склали: 16000,00гк*14,1 (5,19 гн. – 5,049 грн. різниця у цині) = 2256,0 грн., яки погашені за рахунок наявної кредиторської заборгованості за фактично поставлену продукцію (п. 5.1 контракту № 102 від 05.07.2008).

Згідно зі ст. 230 ГК України –штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Неустойка складає 40392,00 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 40392,00 грн., неустойки.

Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 403,92 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Цеоліт” (99002 м. Севастополь, тер-я Мекензеві гори, РТП, код ЄДРПОУ 30825495, пвідомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Міністерства оборони Російської Федерації (119160 м. Москва, вул. Знаменка, 19) 40392,00 грн. –неустойки, витрати по сплаті державного мита в сумі 403,92 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., перерахувавши дані суми у Фінансово-економічне управління Чорноморського флоту Російської Федерації на р/р 26006402000830 в СФ ВАТ ВТБ Банк, МФО 384997, код ЄДРПОУ 07928610”.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

04.09.2009

Розсилка:

1. Міністерство оборони Російської Федерації (119160 м. Москва, вул. Знаменка, 19)

2. Представник Міністерства оборони Російської Федерації Козаченко В.В. (99050 м. Севастополь, вул. Луначарського, 35)

3. ПП „Цеоліт” (99002 м. Севастополь, тер-я Мекензеві гори, РТП)

4. ПП „Цеоліт” (99003 м. Севастополь, вул. Я. Гамарніка, б. 12, кв. 2)

5. Справа