Рішення № 4798671, 18.06.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

18.06.2009

Справа №2-23/1245-2009

За позовом Приватного підприємства "Скайд", м. Ялта

До відповідача Ялтинської міської лікарні, м. Ялта

про стягнення 35 251,05 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Багіров Ш.Б., представ. за довір. від 06.02.2009р., Гунько Т.М., представ. за довір. від 27.03.2009р.

Від відповідача – не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача 35251,05 грн. заборгованості за договорами поставки №62 від 05.03.2007р., №113 від 08.06.2007р., №114 від 14.06.2007р.

Відповідача з позовом не згоден за мотивами, викладеними у відповіді на позовну заяву, вважає, що Ялтинська міська лікарня діяла згідно встановленого порядку в 2007р. з оплати тендерних договорів, продукти були оплачені за цінами, дозволеними Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель.

23.04.2009р. від позивача надійшло заперечення на відзив відповідача, в якому вказує, що відповідача уклав договір з позивачем після затвердження відповідного бюджету на закупку товарів. Крім того, зазначив, що позивач згідно вимог ст.34 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти» дотримався умов цінових пропозицій, та вони не змінювались, крім випадків корегування ціни договору, які змінювались додатковою угодою, підписувалися та скріплювалися печатками сторін.

21.05.2009р. від позивача надійшли письмові пояснення по суті справи, в яких позивач вказує, що договори поставки були укладені на підставі тендерних торгів та є обов’язковими до виконання сторонами. Наголошує, що про зміну ціни на товар, що постачався, було повідомлено відповідача до прийому заявки та на підставі відповіді Торгово-промислової палати Криму з відповідачем були підписані додаткові угоди до діючих договорів.

В судовому засіданні 21.05.2009р. від відповідача надійшли заперечення на позов, вважає, що позивачем були порушені умови п.2.7 договору №62, що виразилося у односторонній зміні договору. Повідомив, що 15.11.2007р. була укладена додаткова угода №1 про збільшення ціни на продукти.

18.06.2009р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій вказав, що за відповідачем числиться заборгованість за договорами №62 та №63 від 05.03.2007р. на суму 35285,07грн., яку він і просить стягнути.

Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представників позивача, суд

Встановив :

05.03.2007р. Приватне підприємство "Скайд" (постачальник) та Ялтинська міська лікарня (покупець) уклали договори поставки харчів №62 та №63, відповідно до п.п.1.1 яких позивач зобов’язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар у кількості згідно заявці покупця.

Пунктом 1.3 договорів встановлено, що постачальник, який є переможцем торгів шляхом запиту цінових пропозицій, зобов’язується постачати товар у асортименті, за ціною та кількістю відповідно до цінової пропозиції (додаток №1), яка є невід’ємною частиною договору.

Згідно договору №62 позивач поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 112398,94грн., за договором №63 було поставлено товару на суму 32292,55грн.

Продукція була отримана відповідачем, що підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача на витратних накладних.

Пунктом 2.2 вищевказаних договорів передбачено, що розрахунки за товар, який постачається здійснюються на розрахунковий рахунок постачальника у безготівковій формі, в українських граних, по факту поставки протягом 30 календарних днів.

Однак, за договором №62 відповідач заплатив тільки 95239,31грн., а за договором №63 було сплачено 74638,11грн.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк.

Відповідно до ст.11, 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій договорів та інших правочинів, а також дій осіб, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або у письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У вищевказаних накладних на поставку товару зазначені всі необхідні умови договору поставки – асортимент, кількість, ціна товару.

На підставі викладеного, за відповідачем числиться заборгованість за договором №62 у розмірі 17159,63грн. та за договором №63 у розмірі 17654,44грн., усього на суму 34814,07грн., що підтверджується актами звірки складеними сторонами та завіреними підписами та печатками сторін (т.2 а.с.29 та т.2 а.с.51).

Суд критично ставиться до доходів відповідача стосовно того, що позивачем у односторонньому порядку, не передбаченому Законом України «Про закупівлю товарі, робіт, та послуг за державні кошти», були змінені умови договорів на підставі наступного.

Міжвідомча комісія з питань державних закупівель листами (т.2 а.с.2-6) повідомила відповідача, що оскільки збільшення ціни договору ініціюється постачальником, а відповідальність за витрачання державних коштів несе замовник, звернення до Комісії (щодо можливості збільшення ціни у договорі) готує та подає замовник (тобто відповідач у справі). Також вказано, про те, які документи необхідно додати до звернення.

Проте, підписавши додаткові угоди №1 від 01.06.2007р. до договору №63 (т.2 а.с.40), від 08.06.2007р.(т.2 а.с.39) та №1 від 01.06.2007р. до договору №62 (т.1 а.с.18), від 08.06.2007р. (т.1 а.с.20) до надання згоди Міжвідомчою комісією, відповідач фактично погодився зі збільшенням ціни у вищевказаних договорах.

Крім того, матеріали справи свідчать, що згідно висновку Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель від 26.10.2007р. №0002040 Ялтинській міські лікарні було надано можливість коригування ціни договорів №62 та №62 від 05.03.2007р. (т.1 а.с.121).

Також, з матеріалів справи вбачається, що згідно роз’яснення Тендерної палати Криму на запит позивача, після підписання договору або додаткової угоди про закупівлю замовник та постачальник несуть відповідальність за виконання договору або додаткової угоди відповідно до ЦК та ГК України, а не відповідно до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».

Проте, відповідач оплату за поставлений товар не здійснив, сума боргу відповідача складає 34814,07грн. є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи, актами звірки взаєморозрахунків та підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представників позивача в судовому засіданні 18.06.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 23.06.2009р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Ялтинської міської лікарні (98600, АР Крим, м.Ялта, смт. Лівадія, Севастопольське шосе, 2, р/р 35415001001446 в УДК в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 20672090) на користь Приватного підприємства "Скайд" (98600, АР Крим, м.Ялта, пров. Лукомського, 4, р/р 26002515416891 у Ялтинському відділенні №515 КРФ АКБ УСБ, МФО 324010, ЗКПО 23438101) 34814,07грн. заборгованості, 348,14грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.