Рішення № 4798642, 13.08.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2009 р.

Справа № 26/42-09-975

За позовом : ВАТ „Західенерго”

до відповідача (1) : Державного підприємства „Одеська залізниця”

до відповідача (2) : ВАТ „Павлоградвугілля”

до відповідача (3) : ТОВ „Центральна збагачувальна фабрика „Павлоградська”

про стягнення 4615,21 грн.

Суддя Никифорчук М.І.

за участю представників :

від позивача : Кабанець Р.І. за довіреністю від 05.01.2009 р. ;

від відповідача (1) : Гордієнко М.В. за довіреністю від 05.03.2009 р.

від відповідача (2) : Шиян Є.І. за довіреністю від 21.12.2008 р.

від відповідача (3) : Савін І.М. за довіреністю від 04.08 2009 р.

Суть спору : стягнення 4615,21 грн. –вартості недостачі вантажу – кам’яного вугілля

Представник позивача вимоги підтримує.

Представник ДП „Одеська залізниця” вимоги не визнає, про що зазначив у відзиву на позов.

Представник 2-го відповідача вимоги не визнає, надав відзив на позов у якому зазначив, що вини ВАТ «Павлоградвугілля»у заподіянні збитків ВАТ «Західенерго»у вигляді втрати вантажу немає, оскільки між ВАТ «Павлоградвугілля»та ВАТ «Західенерго” не існує договірних відносин щодо поставки вугілля.

Представник відповідача -3 також позов не визнає посилаючись на відсутність договірних відносин між ТОВ „Центральна збагачувальна фабрика „Павлоградська” та Одеською залізницею.

Ухвалою суду від 10 березня 2009 р. порушено провадження у справі за позовом ВАТ ”Західенерго” до відповідача (1) - Державного підприємства „Одеська залізниця” до відповідача (2): „Центральна збагачувальна фабрика „Павлоградська” ТОВ ДПЕК ВАТ „Павлоградвугілля»

Ухвалою суду від 28 квітня 2009 р. в порядку ст. 24 ГПК України неналежний відповідач - Центральна збагачувальна фабрика „Павлоградська” ТОВ ДПЕК ВАТ „Павлоградвугілля»замінено на належного ВАТ „Павлоградвугілля».

Ухвалою суду від 08 липня 2009 р. в порядку ст. 24 ГПК України до участі у справі у якості іншого відповідача залучено ТОВ „Центральна збагачувальна фабрика „Павлоградська”.

В засіданні господарського суду оголошено перерву з 05.08 по 13.08.2009 р. згідно приписів ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

у с т а н о в и в :

По залізничній накладній № 45761208 від 22.01.2009 р. у семи вагонах, серед яких значиться рахується вагон № 66490616 зі станції Ароматної Придніпровської залізниці на станцію призначення Ладижин Одеської залізниці прибув вантаж - вугілля кам’яне марки ДГ. Згідно вказаної накладної вага вантажу складає 485000 кг.

23 січня 2009р. по прибутті вказаного вагону на станцію Павлоград –1 Придніпровської залізниці було здійснено контрольне переважування, в результаті якого виявлено що маса вантажу менша ніж зазначено у документах на 9,1 т., про що у той же день складений акт загальної форми № 212, згідно якого вказаний вагон у технічному стані є справним. Течі вантажу немає. Люки та двері щільно зачинені.

На підставі вказаного акту загальної форми на цій же станції у цей же день складений комерційний акт БН № 744496/1, згідно якого у вказаному вагоні виявлено вага вантажу менша ніж зазначено у документах на 6300 кг.

Також у цей же день на цій же станції був складений ще один акт загальної форми № 152, згідно якого у вказаному вагоні виявлено вантажу менше ніж зазначено у документах на 6300 кг. Вказаний акт загальної форми № 152 не зазначений у вказаному комерційному акті і наданий представником залізниці у додатку до відзиву на позов.

З підстав встановлення нестачі вантажу у розмірі 6300 кг. позивач просить стягнути вартість цієї нестачі в розмірі суми позову, про що надав розрахунок.

Зазначення у позові приписів ст. 118 Статуту Залізниць України ( далі –Статут) позивач просить не розглядати.

Представник залізниці вимоги не визнає, посилаючись на те, що завантаження вказаного вагону відбувалось на підприємстві вантажовідправника, його засобами та силами і ним самостійно визначалась маса вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. Вказаний вагон прибув на станцію призначення у технічно справному стані.

Представники відповідачів 2 і 3 також вимоги не визнають, про що зазначено вище.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як випливає з приведеного вище комерційного акту він складений на підставі акту загальної форми № 212 від 23.01.2009 р.. в якому зазначено, що при контрольному переваженні у вказаному вагоні виявлено: по документу вага нетто 69 т., тара 21, 8 (т), фактично по НЛВ вага брутто 81.7 т., тара з бруса 21.8 т., нетто 59,9 т., менше документа на 9,1 т.

З приведеного вище комерційного акту впливає, що на підставі акту загальної форми № 212 від 23.01.2009 р. здійснено комісійне переваження. По документам значиться вантаж вугілля, брутто 84500 кг., тара з бруса 21800 кг., нетто 62700 кг менше ваги по документам на 6300 кг.

Згідно статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Згідно п.2 Правил складання актів, Комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Пунктом 3 цих правил визначено, що Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Відповідно до частини другої статті 43 Господарського процесуального кодексу України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Тому комерційний акт є тільки одним із доказів, який господарський суд оцінює в сукупності з усіма іншими доказами у справі.

Аналізуючи вказані комерційний акт та акт загальної форми № 212 суд прийшов до висновку, що дані зазначені у цих актах суттєво відрізняються один від одного. Таким чином, встановити наявність певної нестачі вантажу, на думку суду неможливо.

Пунктом 12 Правил складання актів визначено. що при розходженні відомостей, указаних в акті попутної станції, з фактичними даними при перевірці вантажу на станції призначення, складається новий комерційний акт.

Такого акту на станції призначення складено не було.

Проте, з наданої представником залізниці копії акту загальної форми № 152 від 23.01.2009 р., складеного на станції Павлоград - 1 Придніпровської залізниці випливає, що на підставі акту загальної форми № 212 було проведено комісійне переваження, в результаті якого встановлено, що брутто 84500 кг., тара з бруса 21800 кг., нетто 62700 кг.. менше ваги по документам на 6300 кг., про що і був складений вказаний акт загальної форми.

Зазначена в цьому акті вага нестача повністю співпадає з нестачею зазначеною у вказаному комерційному акті.

Таким чином, вказаний акт загальної форми відповідно до ч. 3 ст. 129 Статуту залізниць є підставою для матеріальної ( цивільної ) відповідальності.

Зі вказаного акту загальної форми випливає, що вказаний вагон є справним та немає течі вантажу, але, на думку суду, є факт нестачі вантажу. Тому суд вважає, що у даному випадку мало місце недовантаження вантажу вантажовідправником.

З приведеного випливає, що у даному випадку вина залізниці і ТОВ „Центральна збагачувальна фабрика „Павлоградська” у нестачі вантажу відсутня, а є вина ВАТ „Павлоградвугілля” у недовантаженні вантажу.

Таким чином залізниця та ТОВ „Центральна збагачувальна фабрика „Павлоградська” підлягають звільненню від цивільної відповідальності.

Крім того, на цій же станції у цей же день був складений ще один акт загальної форми № 153, зміст якого співпадає зі змістом акту № 152 і яким виявлено факт неправильного зазначення вантажовідправником маси вантажу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми нестачі суд відхиляє його, оскільки у ньому у складі вартості нестачі зазначена провізна плата, що суперечить ст.114 Статуту залізниць. При цьому суд приймає до уваги розрахунок нестачі вантажу, складений залізницею, відповідно до якого вартість нестачі 6300 кг. вугілля складає 3886,65 грн., оскільки він складений відповідно до приписів статуту залізниць та сумніву у суду не викликає.

Таким чином, заявлена до стягнення сума нестачі підлягає стягненню частково у розмірі 3886,65 грн.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що з приведених вище підстав вимоги позивача є частково обґрунтованими та частково доведеними. Отже позов також підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене і, керуючись статтями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля” (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76; ідентифікаційний код 00178353 ) на користь відкритого акціонерного товариства „Західенерго” (79026, м.Львів, вул. Козельницька, 15; ідентифікаційний код 23269555 ) – вартість нестачі вантажу у розмірі 3886 (три тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 65 коп., державного мита в розмірі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 90 коп. та 99 (дев’яносто дев’ять) грн. 37 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Державне підприємство „Одеська залізниця” та ТОВ „Центральна збагачувальна фабрика „Павлоградська” від цивільної відповідальності по даній справі звільнити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя