Рішення № 4798474, 25.08.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2009 р. Справа № 07/57-09

вх. № 1573/5-07

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Михайлової М.М., дов. б/н від 10.12.08 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Реал-сервіс", м. Харків

до ВАТ "Харківський цегельний завод № 13", м. Харків

про стягнення 30083,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал-сервіс" звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський цегельний завод № 13" 18000,00 грн. заборгованості, 704,91 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 153,42 грн., 1225,28 грн. пені та судові витрати, в тому числі витрати на оплату послуг адвоката в сумі 10000,00 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за договором № 025/08 від 24.03.08 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.03.09 р., провадження у справі № 07/57-09 було зупинено до закінчення розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.09 р. відмовлено в прийнятті апеляційної скарги.

Справа № 07/57-09 повернулась до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.03.09 р. провадження у справі № 07/57-09 було поновлено, розгляд справи було призначено на 14.04.09 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.04.09 р., провадження у справі № 07/57-09 було зупинено до закінчення розгляду Вищим господарським судом України скарги ВАТ "Харківський цегельний завод № 13" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.09 р. у справі № 07/57-09.

Постановою вищого господарського суду від 15.07.09 р. вказану касаційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.09 р. у справі № 07/57-09 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.08.09 р., провадження у справі № 07/57-09 було поновлено, розгляд справи призначено на 25.08.09 р.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Позивачем було надано суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 18000,00 грн. заборгованості, 974,91 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 240,71 грн., 1923,58 грн. пені та судові витрати, в тому числі витрати на оплату послуг адвоката в сумі 10000,00 грн.

Суд приймає вказані уточнення як такі, що подані відповідно до ст. 22 ГПК України.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № 025/08 від 24.03.08 р. (а.с.11-13), відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача) товар (нафтопродукти в асортименті), а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору вказаний товар.

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином та поставив відповідачу вказаний товар, що підтверджується видатковою накладною № РН - 000423 від 19.11.08 р. та довіреністю № 514 від 19.11.08 р. (а.с.14-15).

Відповідно до п. 4.2 вказаного договору, покупець приймає на себе зобов'язання оплачувати товар шляхом перерахування грошових коштів аз певну партію товару, на банківський рахунок продавця, вказаний у реквізитах даного договору, якщо інше не встановлено додатковими угодами, в формі 100% попередньої оплати. У випадку поставки, відпуску товару продавцем покупцю без отримання попередньої оплати. не залежно від причин, в тому числі, якщо сторонами додатковими угодами не встановлені інші умови оплати товару у строк не пізніше 1-го банківського дня з моменту отримання товару.

Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару виконав неналежним чином сплативши позивачу лише 1000,00 грн. 13.01.09 р., 1000,00 грн. 14.01.09 р., 567,16 грн. 15.01.09 р. та 1000,00 грн. 16.01.09 р., що підтверджується відповідними банківськими виписками (а.с.76-78)

Враховуючи викладене, заборгованість відповідача перед позивачем склала 18000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 18000,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 21.11.08 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором № 025/08 від 24.03.08 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 18000,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до п. 8.4 вищевказаного договору, при невиконанні чи неналежному виконанні грошового зобов'язання за даним договором покупець зобов'язався сплатити продавцю неустойку у вигляді пені і у розмірі 0,25 % від суми заборгованості за кожний день порушення грошового зобов'язання.

Господарські відносини, які виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання регулюються Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 231 Господарського Кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені за прострочку платежу, встановлений у договорі за згодою сторін, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача 1923,58 грн. пені законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 974,91 грн. інфляційних нарахувань, а також 3% річних в сумі 240,71 грн., правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Позивачем надано суду договір № 1/01-09 від 12.01.09 р. про надання юридичних послуг, що був укладений між позивачем та ФОП адвокатом Акчуріним І.І.. щодо надання юридичних послуг, зокрема, на суму 10000,00 грн. за правову допомогу щодо захисту інтересів, пов'язаних зі стягненням боргу з відповідача, а також акт наданих послуг на суму 10000,00 грн. до вказаного договору. Також суду надано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 248 на ім'я Акчуріна І.І. (а.с.17) та докази оплати витрат на оплату послуг адвоката (а.с.27)

Проте, суд вважає за необхідне вимогу про стягнення з відповідача 10000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката задовольнити частково, з таких причин.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з оплати послуг адвоката та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

При цьому, розмір відшкодування названих витрат не повинен бути не співрозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Разом з тим, при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні, тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (тлумачення за роз'ясненням президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Як свідчать матеріали справи, сума адвокатських послуг, яка стягнута за рішенням суду, не є співрозмірною з сумою задоволених позовних вимог у розмірі 18000,00 грн., що в будь-якому випадку зумовлює необхідність її зменшення судом, відповідно до встановлених нормами ЦК України, ГПК України, Закону України „Про адвокатуру” принципів розумності та співрозмірності витрат на послуги адвоката, які підлягають стягненню з відповідача.

В зв’язку з викладеним, витрати на послуги адвоката підлягає стягненню з відповідача в сумі 2000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати (в тому числі витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2000,00 грн.) покладаються на відповідача.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, 610, 611, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 624, ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193, 231 ГК України, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський цегельний завод № 13" (вул. Єнакіївська, 7, м. Харків, 61046, код ЄДРПОУ 00291888, р/р 26004000053001 в ФХД АТ "Індекс - банк", МФО 350619) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-сервіс" (вул. Достоєвського, 18, м. Харків, 61009, код ЄДРПОУ 30292431, р/р 260077314 в ХОД "Райффайзен банк Аваль", МФО 350589) 18000,00 грн. заборгованості, 974,91 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 240,71 грн., 1923,58 грн. пені, 211,39 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 8000,00 грн. адвокатських витрат, в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 31 серпня 2009 року.