Постанова № 4798441, 26.08.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.08.09Справа №2а-3851/09/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Дубініної А.М., Кравченко О.І., Єлжової Н.М., за участю представників позивача Петровічевої К.С., Кожухової В.Р., представника відповідача Володькіна С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту «Кримспецгідрорембуд» до Державної податкової інспекції у м.Ялта про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся з адміністративним позовом Державний підрядний спеціалізований ремонтно-будівельний трест «Кримспецгідрорембуд» до Державної податкової інспекції у м.Ялта про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001291501/0 від 12.02.2009 року, № 0001281501/0 від 12.02.2009 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.03.2009 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.03.2009 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали з підстав, зазначених в ньому, пояснили, що протягом 2006-2008 року позивач визначив податкове зобовязання з податку на прибуток, яке було вказано відповідно у податкових деклараціях. Своєчасно, у строки визначені законом позивач частково сплатив свої зобовязання, що підтверджується платіжними дорученнями, але у звязку з порушенням справи про банкрутство позивача, він не може у повному обсязі погасити заборгованість. У той же час позивач вважає, що на нього розповсюджується дія статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», так як введений мораторій, а тому пеня та штрафні санкції на будь-які борги не нараховуються.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував у повному обсязі, зазначив, що податкові повідомлення рішення є такими, що винесені на підставі закону та підлягають виконанню позивачем.

Представник відповідача підкреслив, що доводи позивача щодо того, що відповідно до статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», так як введений мораторій, пеня та штрафні санкції на будь-які борги не нараховуються є такими, що не базуються на нормах закону.

Представник відповідача підкреслив, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, що стосується зобовязань поточних кредиторів, то за цими зобовязаннями нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів.

Представник відповідача зазначив, що позивачем сума податкових зобовязань відповідно до декларацій з податку на прибуток сплачена з порушенням граничного терміну сплати, у звязку з чим, до позивача правомірно застосовані штрафні санкції на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року.

Вислухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що відповідачем по справі є Державна податкова інспекція у м.Ялта АР Крим.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються субєктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція у м.Ялта АР Крим є субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі”означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень”означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб”означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Таким чином, перевіряючи законність та обґрунтованість дій відповідача щодо нарахування штрафних санкцій позивачу, суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Державний підрядний спеціалізований ремонтно-будівельний трест «Кримспецгідрорембуд» (ЄДРПОУ 05457033) зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АРК 14.06.1995 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 446169.

Таким чином, судом встановлено, що Державний підрядний спеціалізований ремонтно-будівельний трест «Кримспецгідрорембуд» являється субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязаний виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м.Ялта АР Крим проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету Державним підрядним спеціалізованим ремонтно-будівельним трестом «Кримспецгідрорембуд», за результатами якої складено акт перевірки № 363/15-1/05457033 від 04.02.2009 року (надалі акт перевірки).

В акті перевірки зазначено, що стосовно поточних зобовязань позивача узгоджені суми податку на прибуток відповідно декларацій з податку на прибуток після введення мораторію складають 99857,00 гривень.

Зазначено, що фактично сума податкових зобовязань відповідно декларацій з податку на прибуток сплачена з порушеннями граничного терміну сплати, у звязку з чим на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2191-ІІІ від 21.12.2000 року позивачеві були нараховані фінансові санкції.

Так, вказано, що за декларацією з податку на прибуток за 9 місяців 2006 року від 08.11.206 року № 74965 сума боргу у розмірі 1375,00 гривень була фактично сплачена 29.08.2008 року (граничний термін сплати - 20.11.2006 року) з затримкою на 645 днів (50%), у звязку з чим позивач має сплатити штраф у розмірі 687,5 гривень.

За декларацією з податку на прибуток за 1 квартал 2007 року від 03.05.2007 року № 24777 сума богу у розмірі 300,00 гривень була фактично сплачена 29.08.2008 року (граничний термін сплати 21.05.2007 року) з затримкою на 466 днів (50%), у звязку з чим позивач має сплатити штраф у розмірі 150,00 гривень .

За декларацією з податку на прибуток за 9 місяців 2007 року від 31.10.2007 року № 74048 сума боргу у розмірі 340,00 гривен була фактично сплачена 29.08.2008 року (граничний термін сплати 19.11.2007 року) з затримкою 284 дня (50%), у звязку з чим позивач має сплатити 170,00 гривень.

За уточнюючим розрахунком від 28.12.2007 року № 87181 сума боргу у розмірі 300,00 гривень була фактично сплачена 29.08.2008 року (граничний термін сплати 28.12.2007 року) з затримкою 245 днів (50%), у звязку з чим позивач має сплатити 150,00 гривень.

За декларацією з податку на прибуток за 2007 рік від 06.02.2008 року № 102862 сума боргу у розмірі 300,00 гривень була фактично сплачена 29.08.2008 року (граничний термін сплати 19.02.2008 року) з затримкою 192 дня (50%), у звязку з чим позивач має сплатити 150,00 гривень.

За декларацією з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року від 07.05.2008 року № 29843 сума боргу у розмірі 308,00 гривень була фактично сплачена 29.08.2008 року (граничний термін сплати -20.05.2008 року) з затримкою 101 день (50%), у звязку з чим позивач має сплатити 154,00 гривень.

За декларацією з податку на прибуток за 1 півріччя 2008 року № 60391 від 05.08.2008 року сума боргу у розмірі 96934,00 гривень була фактично сплачена :

29.08.2008 року у розмірі 14608,62 гривень з затримкою 10 днів (10%), у звязку з чим позивач має сплатити 1460,86 гривень;

11.09.2008 року 10000,00 гривень з затримкою 23 дня (10%), у звязку з чим позивач має сплатити 1000,00 гривень;

12.09.2008 року 66256,00 гривень з затримкою 24 дня (10%); у звязку з чим позивач має сплатити 6625,6 гривень;

19.11.2008 року 6069,38 гривень з затримкою 92 дня (50%); (граничний термін сплати 19.08.2008 року), у звязку з чим позивач має сплатити суму штрафу у розмірі 3034,69 гривень.

Судом встановлена, що загальна сума нарахованих штрафних санкцій склала 13582,65 гривень.

Судом встановлено, що позивачем 05.02.2009 року подані заперечення на акт від 04.02.2009 року № 363/15-1/05457033.

Суд зазначає, що Державною податковою інспекцією у м.Ялта АР Крим заперечення позивача на акт від 04.02.2009 року № 363/15-1/05457033 Листом від 09.02.2009 року № 1816/10/15-1 залишені без задоволення.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополя у звязку з порушенням граничного строку сплати погодженого податкового зобовязання винесені податкові повідомлення-рішення:

-№ 0001281501/0 від 12.02.2009 року на суму 9086,46 гривень (10% від 90864,62 гривень);

-№ 0001291501/0 від 12.02.2009 року на суму 4496,19 гривень (50% від 8992,38 гривень).

Вирішуючи питання законності та обґрунтованості нарахування відповідачем штрафних санкцій судом у повному обсязі перевірені податкові декларації, платіжні доручення, особовий рахунок позивача про нарахування та сплату податку на прибуток.

Аналізуючи зазначені дані суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Порядок, підстави та строки сплати податку на прибуток, надання податкової звітності встановлений Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року N 333/94.

Судом встановлено, що Державний підрядний спеціалізований ремонтно-будівельний трест «Кримспецгідрорембуд» являється платником податку на прибуток з 20.06.1995 року, що підтверджується актом перевірки.

Відповідно до п.п. 11.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року №3394 передбачені такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Таким чином, Державний підрядний спеціалізований ремонтно-будівельний трест «Кримспецгідрорембуд» зобовязаний щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового кварталу, подавати до Державної податкової інспекції у м.Ялта АР Крим декларації з податку на прибуток.

Суд не може погодитися з доводами представників позивача, що з моменту введення мораторію забороняється нарахування штрафних санкцій та пені на борги, які утворилися у платника податків після його введення.

Позивач зазначає, що до нього не можуть застосовуватися положення Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами”, оскільки преамбулою зазначеного закону передбачено, що він не поширюється на питання погашення податкових зобовязань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Але аналізуючи зазначену норму закону суд приходить до висновку, що не розповсюджується дія Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами”виключно стосовно погашення податкових зобовязань або стягнення податкового боргу, оскільки ці правовідносини врегулювані спеціальним законом, а саме Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до статті 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Будь-яких обмежень щодо застосування Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами” для нарахування штрафних санкцій, визначення податкових зобовязань зазначений Закон не містить.

Відповідно до статей 1 та 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі за затримку сплати узгодженої суми податкового зобовязання.

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання, і є похідними від основного зобов'язання.

З огляду на наведене, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій за затримку сплати узгодженої суми податкового зобовязання ґрунтується на законі.

Враховуючи те, що штрафні санкції за затримку сплати узгодженої суми податкового зобовязання виникли після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, дія мораторію на виконання цих податкових зобов'язань не розповсюджується.

Судом встановлено, що мораторій було введено Ухвалою господарського суду АР Крим від 11.02.2005 року, якою було порушено провадження у справі № 2-26/4891-2005 (№ 2-26/1396 2006) про банкрутство Державного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту «Кримспецгідрорембуд» за заявою Управління Пенсійного фонду України в м.Ялта за загальною процедурою, передбаченою Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Судом встановлено, що Ухвалою Господарського суду АР Крим від 25.11.2008 року по справі № 2-4/5101.1-2007 за заявою кредитора Управління Пенсійного фонду України в м.Ялта до боржника Державного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту «Кримспецгідрорембуд» було продовжено процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна Кубалова К.Т., строком на шість місяців, тобто до 23.05.2009 року.

Таким чином, суд зазначає, що на момент винесення податкових повідомлень рішень відповідачем діяв мораторій.

Судом встановлено, що позивачеві нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкового зобовязання з податку на прибуток, які утворилися після введення мораторію.

Перевіряючи своєчасність сплати позивачем податку на прибуток за деклараціями з податку на прибуток за 9 місяців 2006 року, 1 квартал 2007 року, 9 місяців 2007 року, за уточнюючим розрахунком від 28.12.2007 року № 87181, за деклараціями з податку на прибуток за 2007 рік, за 1 квартал 2008 року, за 1 півріччя 2008 року суд зазначає наступне.

1. Державний підрядний спеціалізований ремонтно-будівельний трест «Кримспецгідрорембуд» відповідно до податкової декларації № 74965 від 07.11.2006 року визначив податкове зобовязання з податку на прибуток за 9 місяців 2006 року в розмірі 1375,00 гривень.

Згідно з платіжним дорученням, яке було досліджене в судовому засіданні позивач сплатив 22.11.2006 року податок на прибуток за 9 місяців 2006 року в розмірі 1375,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 748 від 21.11.2006 року. На вказаному платіжному документі є відмітка обслуговуючого банку Філії АБ «Південний» в м.Ялта про проведення платежу 22.11.2006 року. Крім того, призначення платежу визначено «податок з прибутку за 9 місяців 2006 року».

Таким чином, суд приходить до висновку, що за 9 місяців 2006 року позивачем податкове зобовязання сплачено у повному обсязі, однак, з пропуском строку сплати на 2 дні (граничний термін сплати 20.11.2006 року).

Але судом встановлено, що відповідно до особового рахунку, у звязку з неврахуванням відповідачем сум сплаченого податку на прибуток за 9 місяців 2006 року через Філію АБ «Південний» в м.Ялта в розмірі 1375,00 гривень, в порушення призначення платежу, визначеного позивачем в платіжному дорученні, як «податок з прибутку за 9 місяців 2006 року», відповідачем платіж в розмірі 1375,00 гривень зарахований на погашення облікованого боргу, який виник до 01.01.2006 року.

2.Державний підрядний спеціалізований ремонтно-будівельний трест «Кримспецгідрорембуд» відповідно до податкової декларації від 25.04.2007 року визначив податкове зобовязання з податку на прибуток за 1 квартал 2007 року в розмірі 300,00 гривень.

Судом встановлено, що податкове зобовязання з податку на прибуток за 1 квартал 2007 року в розмірі 300,00 гривень позивачем взагалі не сплачено, у тому числі на час розгляду справи.

3.Державний підрядний спеціалізований ремонтно-будівельний трест «Кримспецгідрорембуд» відповідно до податкової декларації № 74048 від 31.10.2007 року визначив податкове зобовязання з податку на прибуток за 9 місяців 2007 року в розмірі 340,00 гривень.

Згідно з платіжним дорученням, яке було досліджене в судовому засіданні позивач сплатив 14.11.2007 року податок на прибуток за 9 місяців 2007 року в розмірі 340,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 652 від 14.11.2007 року. На вказаному платіжному документі є відмітка обслуговуючого банку Філії АБ «Південний» в м.Ялта про проведення платежу. Крім того, призначення платежу визначено «податок з прибутку за 9 місяців 2007 року».

Таким чином, суд приходить до висновку, що за 9 місяців 2007 року позивачем податкове зобовязання сплачено у повному обсязі та своєчасно (граничний термін сплати 19.11.2007 року).

Але судом встановлено, що відповідно до особового рахунку, у звязку з неврахуванням відповідачем сум сплаченого податку на прибуток за 9 місяців 2007 року через Філію АБ «Південний» в м.Ялта в розмірі 340,00 гривень, в порушення призначення платежу, визначеного позивачем в платіжному дорученні, як «податок з прибутку за 9 місяців 2007 року», відповідачем платіж в розмірі 340,00 гривень зарахований на погашення облікованого боргу, який виник до 01.01.2006 року.

4.Державний підрядний спеціалізований ремонтно-будівельний трест «Кримспецгідрорембуд» відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок № 87181 від 28.12.2007 року додатково визначив податкове зобовязання з податку на прибуток за 9 місяців 2007 року в розмірі 300,00 гривень, зазначивши в уточнюючому розрахунку про допущення помилки при заповненні рядку 20 декларації.

Судом встановлено, що податкове зобовязання з податку на прибуток за уточнюючим розрахунком податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок у розмірі 300,00 гривень позивачем взагалі не сплачено, у тому числі на час розгляду справи.

5.Державний підрядний спеціалізований ремонтно-будівельний трест «Кримспецгідрорембуд» відповідно до податкової декларації від 06.02.2008 року визначив податкове зобовязання з податку на прибуток за 2007 рік в розмірі 300,00 гривень.

Судом встановлено, позивач сплатив 16.01.2008 року податок на прибуток за 2007 рік частково в розмірі 100,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 32 від 16.01.2008 року, яке було досліджене в судовому засіданні . На вказаному платіжному документі є відмітка обслуговуючого банку Філії АБ «Південний» в м.Ялта про проведення платежу. Крім того, призначення платежу визначено «податок з прибутку за 4 квартали 2007 року».

Таким чином, суд приходить до висновку, що за 2007 рік позивачем податкове зобовязання сплачено частково, в сумі 100,00 гривень, яка сплачена своєчасно (граничний термін сплати 19.02.2008 року).

В решті, сума податкового зобовязання з податку на прибуток за 2007 рік у розмірі 200,00 гривень позивачем не сплачена.

Але судом встановлено, що відповідно до особового рахунку, у звязку з неврахуванням відповідачем суми часткової сплати податку на прибуток за 2007 рік через Філію АБ «Південний» в м.Ялта в розмірі 100,00 гривень, в порушення призначення платежу, визначеного позивачем в платіжному дорученні, як «податок з прибутку за 4 квартали 2007 року», відповідачем платіж в розмірі 100,00 гривень зарахований на погашення облікованого боргу, який виник до 01.01.2006 року.

6. Державний підрядний спеціалізований ремонтно-будівельний трест «Кримспецгідрорембуд» відповідно до податкової декларації від 05.05.2008 року визначив податкове зобовязання з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року в розмірі 308,00 гривень.

Судом встановлено, що позивач сплатив 09.06.2008 року податок на прибуток за 1 квартал 2008 року в розмірі 308,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 379 від 19.05.2008 року, яке було досліджене в судовому засіданні. На вказаному платіжному документі є відмітка обслуговуючого банку Філії АБ «Південний» в м.Ялта про проведення платежу. Крім того, призначення платежу визначено «податок з прибутку за 1 квартал 2008 року».

Таким чином, суд приходить до висновку, що за 1 квартал 2008 року позивачем податкове зобовязання сплачено у повному обсязі та своєчасно (граничний термін сплати 20.05.2008 року).

Але судом встановлено, що відповідно до особового рахунку, у звязку з неврахуванням відповідачем сум сплаченого податку на прибуток за 1 квартал 2008 року через Філію АБ «Південний» в м.Ялта в розмірі 308,00 гривень, в порушення призначення платежу, визначеного позивачем в платіжному дорученні, як «податок з прибутку за 1 квартал 2008 року», відповідачем платіж в розмірі 308,00 гривень зараховані на погашення облікованого боргу, який виник до 01.01.2006 року.

7. Державний підрядний спеціалізований ремонтно-будівельний трест «Кримспецгідрорембуд» відповідно до податкової декларації від 05.08.2008 року визначив податкове зобовязання з податку на прибуток за півріччя 2008 року в розмірі 96934,00 гривень.

Згідно з платіжним дорученням, яке було досліджене в судовому засіданні, позивач частково сплатив 18.08.2008 року податок на прибуток за 1 півріччя 2008 року в розмірі 678,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 670 від 18.08.2008 року. На вказаному платіжному документі є відмітка обслуговуючого банку Філії АБ «Південний» в м.Ялта про проведення платежу. Крім того, призначення платежу визначено «податок з прибутку за півріччя 2008 року».

Судом встановлено, що за 1 півріччя 2008 року позивачем податкове зобовязання на суму 678,00 гривень сплачено своєчасно (граничний термін сплати 19.08.2008 року).

Згідно з платіжним дорученням, яке було досліджене в судовому засіданні позивач частково сплатив 29.08.2008 року податок на прибуток за 1 півріччя 2008 року в розмірі 20000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 694 від 29.08.2008 року. На вказаному платіжному документі є відмітка обслуговуючого банку Філії АБ «Південний» в м.Ялта про проведення платежу. Крім того, призначення платежу визначено «податок з прибутку за півріччя 2008 року».

Судом встановлено, що за 1 півріччя 2008 року позивачем податкове зобовязання на суму 20000,00 гривень сплачено з пропуском строку сплати на 11 днів (граничний термін сплати 19.08.2008 року).

Згідно з платіжним дорученням, яке було досліджене в судовому засіданні позивач частково сплатив 11.09.2008 року податок на прибуток за 1 півріччя 2008 року в розмірі 10000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 720 від 11.09.2008 року. На вказаному платіжному документі є відмітка обслуговуючого банку Філії АБ «Південний» в м.Ялта про проведення платежу. Крім того, призначення платежу визначено «податок з прибутку за півріччя 2008 року».

Судом встановлено, що за 1 півріччя 2008 року позивачем податкове зобовязання на суму 10000,00 гривень сплачено з пропуском строку сплати на 24 дні (граничний термін сплати 19.08.2008 року).

Згідно з платіжним дорученням, яке було досліджене в судовому засіданні позивач остаточно у повному обсязі сплатив 12.09.2008 року податок на прибуток за 1 півріччя 2008 року в розмірі 66256,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 853 від 12.09.2008 року. На вказаному платіжному документі є відмітка обслуговуючого банку Філії АБ «Південний» в м.Ялта про проведення платежу. Крім того, призначення платежу визначено «податок з прибутку за півріччя 2008 року».

Судом встановлено, що за 1 півріччя 2008 року позивачем податкове зобовязання на суму 66256,00 гривень сплачено з пропуском строку сплати на 25 днів (граничний термін сплати 19.08.2008 року).

Таким чином, судом встановлено, що позивачем податкове зобовязання за 1 півріччя 2008 року сплачено у повному обсязі, однак, податок у розмірі 678,00 гривень сплачений своєчасно, а податок у розмірі 96256,00 гривень сплачений несвоєчасно (порушення строку сплати до 30 днів).

Але судом встановлено, що відповідно до особового рахунку, у звязку з неврахуванням відповідачем сум сплаченого податку на прибуток за півріччя 2008 року через Філію АБ «Південний» в м.Ялта в розмірі 96934,00 гривень, в порушення призначення платежу, визначеного позивачем в платіжному дорученні, як «податок з прибутку за півріччя 2008 року», відповідачем платіж в розмірі 96934,00 гривень зарахований на погашення облікованого боргу, який виник до 01.01.2006 року, боргу за період з 01.01.2006 року до 01.07.2008 року, а також частково для погашення самої декларації за 1 півріччя 2008 року.

Суд зауважує, що відповідачем тільки частина суми за платіжним дорученням № 694 від 29.08.2008 року була направлена на погашення податкового зобовязання позивача за декларацією з податку на прибуток за 1 півріччя 2008 року, а саме: сума у розмірі 14608,62 гривень, при цьому сума у розмірі 2923,00 гривень за платіжним дорученням № 694 від 29.08.2008 року відповідачем без узгодження з позивачем була направлена в порушення призначення платежу на погашення податкового боргу за деклараціями з податку на прибуток за 9 місяців 2006 року, 1 квартал 2007 року, 9 місяців 2007 року, 1 квартал 2008 року та за уточнюючим розрахунком від 28.12.2007 року.

Суд зазначає, що дії податкового органу щодо зміни призначення платежу, визначеного платником податків, не ґрунтуються на положеннях Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III.

Податковий орган не має права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобовязання.

Обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Виходячи із змісту п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, та зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Таким чином, позивач, самостійно визначивши та перерахувавши суми податку на прибуток, виконав своє зобовязання зі сплати податку на прибуток за визначеними ним періодами, що, у випадку своєчасної сплати узгодженого податкового зобовязання, виключає застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені на підставі ст.ст. 16, 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Законом України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

У разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу, передбаченого п.п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначеного платником податків.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", без узгодження з позивачем змінив призначення платежу за податковими зобовязаннями, які виникли за деклараціями з податку на прибуток за 9 місяців 2006 року, 1 квартал 2007 року, 9 місяців 2007 року, за уточнюючим розрахунком від 28.12.2007 року № 87181, за деклараціями з податку на прибуток за 2007 рік, за 1 квартал 2008 року, за 1 півріччя 2008 року та неправомірно платежі за зазначеними деклараціями зарахував на погашення боргу, який виник до 01.01.2006 року.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 11 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Суд зазначає, що відповідно до п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Суд зауважує, що відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, судом встановлено, що штрафні санкції застосовуються у разі затримки сплати узгодженої суми податкового зобовязання в залежності від розміру погашеної суми податкового боргу.

Отже, суд зазначає, що сума штрафу визначається саме на підставі розміру сплаченої суми податкового зобовязання, застосування штрафних санкцій при несплаті узгодженої суми податкового зобовязання не передбачено.

Перевіряючи правильність застосування штрафних санкцій до позивача за оскаржуваними податковими повідомленнями рішеннями судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що за податковою декларацією з податку на прибуток за 9 місяців 2006 року податкове зобовязання в розмірі 1375,00 гривень сплачено з затримкою у 2 дні, отже, відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивач зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу, а саме у розмірі 137,5 гривень.

Таким чином, відповідачем неправомірно було застосовано до позивача штраф у розмірі 687,50 гривень, що складає 50 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що за податковою декларацією з податку на прибуток за 1 квартал 2007 року податкове зобовязання в розмірі 300,00 гривень позивачем взагалі не сплачено.

Таким чином, відповідачем неправомірно застосовані штрафні санкції до позивача у розмірі 150,00 гривень.

Судом встановлено, що за податковою декларацією з податку на прибуток за 9 місяців 2007 року податкове зобовязання в розмірі 340,00 гривень сплачено своєчасно, отже, застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 170,00 гривень є неправомірним.

Судом встановлено, що за уточнюючим розрахунком податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок № 87181 від 28.12.2007 року податкове зобовязання з податку на прибуток за 9 місяців 2007 року в розмірі 300,00 гривень взагалі не сплачено.

За таких умов, штрафна санкція, яка може бути нарахована за п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" після погашення податкового боргу, застосована до позивача передчасно.

Таким чином, відповідачем неправомірно застосовані штрафні санкції до позивача у розмірі 150,00 гривень.

Судом встановлено, що за податковою декларацією з податку на прибуток за 2007 рік податкове зобовязання сплачено частково у сумі 100,00 гривень, яка сплачена своєчасно, сума у розмірі 200,00 гривень взагалі не сплачена.

Приймаючи до уваги, що податкове зобовязання на суму 100,00 гривень сплачено своєчасно, а податкове зобовязання у розмірі 200,00 гривень взагалі не сплачено, відповідачем неправомірно застосовані до позивача штрафні санкції у розмірі 150,00 гривень.

Судом встановлено, що за податковою декларацією з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року податкове зобовязання в розмірі 308,00 гривень сплачено своєчасно, отже, застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 154,00 гривень є неправомірним.

Судом встановлено, що за податковою декларацією з податку на прибуток за 1 півріччя 2008 року податкове зобовязання в розмірі 96934,00 гривень сплачено частинами:

-сума у розмірі 66256,00 гривень сплачена з пропуском строку сплати на 25 днів, отже, позивач зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу, а саме 6625,6 гривень;

-сума у розмірі 10000,00 гривень сплачена з пропуском строку сплати на 24 дні, отже, позивач зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу, а саме 1000,00 гривень;

-суму розмірі 20000,00 гривень сплачена з пропуском строку сплати на 11 днів, отже, позивач зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу, а саме 2000,00 гривень.

- податкове зобовязання на суму 678,00 гривень сплачено своєчасно, отже, штрафні санкції в даному випадку не застосовуються.

Таким чином, за сплату податкового зобовязання розміром 96256,00 гривень з затримкою до 30 днів відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивач зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу, а саме у розмірі 9625,6 гривень.

Отже, застосування відповідачем штрафних санкцій у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу, а саме: 3034,69 гривень за затримку сплати частини податкового зобовязання в розмірі 6069,38 гривень за декларацією з податку на прибуток за 1 півріччя 2008 року є неправомірним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем мають бути застосовані до позивача штрафні санкції у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу на суму 9763,10 гривень (137,5 гривень за декларацією з податку на прибуток за 9 місяців 2006 року та 9625,6 гривень за декларацією з податку на прибуток з 1 півріччя 2008 року).

Судом встановлено, що податковим повідомленням рішенням № 0001281501/0 від 12.02.2009 року до позивача були застосовані штрафні санкції у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу на суму 9086,46 гривень, тобто в меншому розмірі.

Приймаючи до уваги, що права та інтереси позивача у звязку з застосуванням штрафу у меншому розмірі, ніж має бути, не порушені, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення рішення № 0001281501/0 від 12.02.2009 року.

Судом встановлено, що податковим повідомленням рішенням № 0001291501/0 від 12.02.2009 року до позивача були застосовані штрафні санкції у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу на суму 4496,19 гривень.

Суд зазначає, що застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми є неправомірним, що встановлено вище, отже, податкове повідомлення рішенням № 0001291501/0 від 12.02.2009 року є протиправним та підлягає скасуванню та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними, а не про визнання їх протиправними та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У звязку зі складністю справи судом 26 серпня 2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 31 серпня 2009 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ялта № 0001291501/0 від 12.02.2009 року.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4.Стягнути на користь Державного підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту «Кримспецгідрорембуд» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3, 40 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її складання у повному обсязі, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Трещова О.Р.