Постанова № 4798264, 18.09.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2009 р.                                                             Справа № 2а-3125/09/0570

          час прийняття постанови: 13.15 година

приміщення суду за адресою: м.Донецьк, вул. 50-тої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі колегії суддів у складі:                              

головуючого судді                                         Могильницького М.С.,

суддів                                                   Кошкош О.О., Шальєвої В.А.,

при секретарі – Фенделєвій В.Є.,

за участю представника позивача – Коротенка Р.О.,

представника відповідача – Нікітіної Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Державної інспекції з енергозбереження, Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області про скасування постанови № 18-6/103-КП19/М від 31 січня 2008 року про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів,

В С Т А Н О В И Л А:

Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з енергозбереження про скасування постанови № 18-6/103-КП19/М від 31 січня 2008 року про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів.

Ухвалою суду від 22 липня 2009 року до участі у справі у якості другого відповідача залучено Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 11.12.2007 р. Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області складено Акт № 18-6/89-19/М комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів теплосилового цеху позивача. За результатами перевірки виявлено порушення, яке виразилось у перевитраті теплоенергії та електроенергії внаслідок ушкодження ізоляції на теплопроводах та перевищення температури стиснутого повітря в проміжних холодильниках вище допустимої на компресорних установках.

Вказаний акт був підписаний керівником позивача відповідно до вимог Наказу Державного комітету України з енергозбереження № 64 від 04.08.2000 р. з зауваженнями.

На підставі вказаного акту перевірки начальником Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області була винесена постанова № 18-6/103-КП19/М від 31.01.2008 року про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 17082.86 грн.

Позивач вважає вказану постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до резолютивної частини постанови від 31.01.2008р., економічна санкція у вигляді підвищеної плати застосована до позивача за перевитрату теплоенергії внаслідок пошкодження ізоляції на теплопроводах та за перевитрату електроенергії внаслідок підвищеної температури стиснутого повітря в проміжних холодильниках вище допустимої у двократному розмірі в сумі 17082.86 грн. Відповідно, виходячи з вимог постанови Кабінету Міністрів України № 699 від 02.09.1993 року, перевитрати ПЕР повинні були відбутись у позивача у зв’язку із недотриманням ним технологічної дисципліни.

Позивач зазначає, що виявлені перевитрати паливно-енергетичних ресурсів (природного газу) викликані у нього виключно виробничою необхідністю, а саме:

-          відсутність теплоізоляції (на момент перевірки) на запірній арматурі колекторів підігріву сирої води і паропроводу РУ 18/1,5 викликана проведенням планових ремонтних робіт на трубопроводах підводу пару до теплообмінників, які не були завершені, а також підготовчими роботами до ревізії та ремонту запірної арматури і теплообмінників під зупинку товстолистового цеху з 19.12.2007 року, яка підлягала поновленню після закінчення ремонту.

Також, позивач зазначає, що для охолодження повітря в повітроохолоджувачах електрокомпресорів ТСЦ використовується морська вода. Вода повинна бути очищена від біологічних елементів, живих організмів та водоростей, але фактично для охолодження морська вода не проходить очистку, оскільки водозабезпечення цехів комбінату морською водою прямоточне, з поверненням води в акваторію Азовського моря. Тому, порушується теплообмін між водою та повітрям у повітроохолоджувачах компресора. Поверхня трубки забруднюється органічними відкладеннями та живими організмами.

Позивач вважає, що відповідач при винесенні спірної постанови в порушення ст. 19 Конституції України, Закону України «Про енергозбереження» необґрунтовано та неправомірно застосував до позивача економічні санкції у вигляді підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в сумі 17082.86 грн. з наступних підстав.

Відповідно до пункту «е» ст. 11 вказаного Закону, відсутні правові підстави, передбачені даною нормою Закону – комбінату не введена плата у вигляді надбавок до діючих цін і тарифів у залежності від переходу ТЕР стосовно до розходів, встановлених стандартами, крім того, відсутні стандарти, які встановлюють конкретні параметри температурного режиму на теплопроводі, які позивачем могли би бути перевищені. За пунктом «є» ст. 11 Закону, нераціонального використання природного газу внаслідок безгосподарської діяльності або некомпетентної діяльності працюючих також не було.

Крім того, відповідно до постанови КМУ № 699 від 02.09.1993р. позивач не порушив технологічної дисципліни, внаслідок чого могла би відбутись перевитрата ПЕР.

З огляду на наведене, позивач просить суд скасувати постанову відповідача 2 № 18-6/103-КП19/М від 31 січня 2008 року про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів.

Відповідач надав суду заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що перевірка позивача проводилась інспекторами згідно «Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання». Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 699 від 02.09.1993 року та п. 15 Порядку теруправлінням було прийнято рішення щодо застосування до підприємства підвищеної плати. Вважає дії правомірними та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні обґрунтуванню позовних вимог. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовом не погодився, проти його задоволення заперечував.

Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою «Камертон».

Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановила наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна інспекція з енергозбереження, є урядовим органом державного управління згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 2000 року № 1039.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», є юридичною особою, зареєстровано в ЄДРПОУ за № 00191158.

Керуючись ст. 11 закону України «Про енергозбереження» та Наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 року № 64 «Про затвердження Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання» Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області, яке є структурною одиницею Державної інспекції з енергозбереження, здійснено комплексну перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів на відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», якою встановлено порушення на теплопроводах та підвищена температура стислого повітря в проміжних холодильниках вище допустимої на компресорних установках.

За результатами перевірки 11 грудня 2007 року було складено Акт № 18-6/89-19/М комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів.

Як вказано в акті комплексної перевірки, за результатами перевірки складено припис від 11.12.2007 року до акту комплексної перевірки, протокол про притягнення до адміністративної відповідальності та постанова про стягнення підвищеної плати.

Начальник територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області на підставі Акту перевірки постановою від 31 січня 2008 року за № 18-6/103-КП19/М застосував до відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» підвищену плату за перевитрати теплової енергії – 38 Гкал/рі; перевитрати електричної енергії – 19.2 тис.КВт.год/рік у розмірі 17082.86 грн.

Згідно п. 15 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати. Перший примірник постанови залишається в Інспекції, а другий примірник у триденний термін після оформлення постанови надсилається (видається повноважному представнику) підприємству для сплати ним підвищеної плати.

Відповідно до п. 2 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання планові перевірки підприємств здійснюються за річним графіком перевірок, який затверджується на наступний рік начальником Інспекції - головним державним інспектором з енергозбереження до 1 грудня поточного року. Планова перевірка підприємства проводиться не частіше ніж один раз на рік.

Згідно п. 4 вказаного Порядку про проведення планової перевірки територіальні органи Інспекції не пізніше як за 10 днів до її початку повідомляють у письмовій формі керівництво підприємства.

Рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати. Перший примірник постанови залишається в Інспекції, а другий примірник у триденний термін після оформлення постанови надсилається (видається повноважному представнику) підприємству для сплати ним підвищеної плати.

Як вбачається з припису до акту комплексної перевірки використання ПЕР від 11.12.2007 року відповідачем визначено термін позивачу щодо виконання припису, а саме до січня – травня 2008 року, відповідно до якого позивачу необхідно поновити теплоізоляцію на окремих ділянках паропроводу, розробити заходи щодо усунення фактів неефективного використання електроенергії тощо.

Відповідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Як вбачається з акту № 18-6/88-24/М від 25.12.2008 року позивачем вимоги вище наведеного припису виконані повністю.

Таким чином, відповідно до п. 14 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання (наказ Держкоменергозбереження від 04.08.2000 року № 64) залежно від результатів виконання припису обсяги нераціонального використання ПЕР коригуються таким чином: у разі невиконання робіт - до їх початкового обсягу додаються перевитрати та прямі втрати, що виникли протягом терміну, встановленого для виконання робіт; у разі часткового виконання робіт - цей обсяг визначається як перевитрати та прямі втрати енергоресурсів, зумовлені невиконанням частини робіт; у разі виконання робіт - обсяги неефективного використання анулюються.

Отже, із аналізу вищенаведеного вбачається, що тільки після невиконання або неналежного виконання припису в передбачений в ньому строк, приймається рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів (Постанова про сплату підвищеної плати).

В судовому засіданні було встановлено, що нормативно-правовою підставою для застосування до позивача економічних санкцій у вигляді підвищеної плати у спірній постанові вказані ст. 11 Закону України «Про енергозбереження» та Постанова Кабінету Міністрів України № 699 від 02.09.1993 року «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві».

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 1036 від 29.06.2000 року «Питання Державної інспекції з енергозбереження», Державна інспекція з енергозбереження має право застосувати економічні санкції до підприємств відповідно законодавства у випадку виявлення фактів перевитрат ними паливно-енергетичних ресурсів, внаслідок неефективного (нераціонального) їх використання.

Вимоги ст. 11 Закону України «Про енергозбереження» передбачають низку економічних заходів для забезпечення енергозбереження.

Відповідно до п. «е» ст. 11 Закону України «Про енергозбереження», економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають: введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Разом з цим пунктом «є» зазначеного Закону передбачено застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.

Відповідно до Закону України «Про енергозбереження», марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів - систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогами технічної безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і теплоустаткування; систематична втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування; недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об'єктів, яке призводить до зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів);

- нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів - прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії.

Згідно з Додатком до Постанови Кабінету Міністрів України № 699 від 02.09.1993 року Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата.

          Зазначеною Постановою передбачено, якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни.

Як вбачається з резолютивної частини постанови від 31 січня 2008 року економічна санкція у вигляді підвищеної плати застосована відповідачем до позивача за перевитрати теплової енергії та перевитрати електричної енергії в розмірі 17 082.86 грн.

Але проаналізувавши вищенаведені правові норми законодавства з енергозбереження, судова колегія дійшла висновку про те, що перевитрата ПЕР повинна була відбутись у позивача у зв’язку з недотриманням ним технологічної дисципліни, а для застосування економічних санкцій стало марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів (систематичне, без виробничої потреби) внаслідок безгосподарської або некомпетентної діяльності робітників, а саме: перевитрата теплової енергії – 38 Гкал/рі та перевитрата електричної енергії – 19.2 тис.КВт.год/рік.

Проте, як встановлено судом під час розгляду справи та як зазначив представник позивача у судовому засіданні перевитрати паливно-енергетичних ресурсів (теплової та електричної енергії) на підприємстві були викликані виключно виробничою необхідністю, а саме: відсутність теплоізоляції на момент перевірки на запірній арматурі колекторів підігріву сирої води і паропроводу РУ 18/1,5 викликана проведенням планових ремонтних робіт на трубопроводах підводу пару до теплообмінників, які не були закінчені, а також підготовчими роботами до ревізії та ремонту запірної арматури і теплообмінників під зупинку товстолистового цеху (ТЛЦ) з 19 грудня 2007 року.

Зазначені факти підтверджуються наступними документами:

У розпорядженні по теплосиловому цеху ВАТ «МК «Азовсталь» м. Маріуполь № 486 від 03.12.2007 року, зазначено, що у зв’язку із зупинкою на ППР ТЛЦ 3600, з метою організації проведення ремонтів енергетичного обладнання «ХВО-2» для забезпечення безперебійного забезпечення енергоресурсами основних споживачів комбінату було запропоновано забезпечити підготовчі роботи до зупинки ТЛЦ на ППР, підготувати необхідні документи, зняти ізоляцію із запірної арматури і трубопроводів, які підлягають ревізії та ремонту та виконати ремонтні роботи до виходу ТЛЦ з ППР /а.с. 24/.

Відповідно до наряду-допуску № 529 на виконання робіт підвищеної небезпеки до виконання ремонту сольових осередок, арматури та трубопроводів допускалось ПП «Выбор», у зв’язку з ремонтом необхідною умовою було відключення води, повітря, пару та розібрання ізоляції. Зазначений документи виданий старшим майстром «ХВО-2» Созонтовим А.В. Заходи, зазначені у наряді-допуску, були виконані /а.с. 26/.

Тобто, зазначене свідчить про те, що під час проведення перевірки запірної арматури колекторів підігріву сирої води і паропроводу РУ 18/1,5 позивачем дійсно проводились ремонті роботи. Отже, відсутність теплоізоляції на зазначених установках була необхідною та викликана виробничою необхідністю.

Відносно встановленого відповідачем порушення щодо втрати електроенергії внаслідок перевищення температури стислого повітря в проміжних холодильниках вище допустимої на компресорній станції № 2 теплосилового цеху (ТСЦ), колегія зазначає наступне.

З метою охолодження повітря в процесі компресії на компресорній станції № 2 ТСЦ використовуються трубчаті теплообмінні апарати різноманітних типів та призначень. Хладагентом для них слугує морська вода, яка подається по трубопроводам з центральної водяної системи (ЦВС), що вбачається та підтверджується проектом Укгипромез Ж-52916-2 /а.с. 25/.

Також, судом було встановлено, що для охолодження повітря у повітроохолоджувачах електрокомпресорів ТСЦ використовується морська вода з такими параметрами: жорсткість води – 30 мгекв/л, сухий залишок – 10100 мг/кг., а також із змістом органіки (мушлі, водорості тощо), але відповідно до паспортних даних жорсткість води – не більше ніж 3 мгекв/л, взвесь не більше ніж – 75 мг/кг., сухий залишок – не більш ніж 1500 мг/кг. Також, вода повинна бути очищена від біологічних елементів, живих організмів тощо. Проте, фактично вода, яка використовується для охолодження не проходить таку стадію як очистка від біологічних елементів, живих організмів тощо, оскільки водозабезпечення цехів комбінату морською водою є прямоточне, тобто після проходження по трубопроводам комбінату морська вода повертається в акваторію Азовського моря, тому застосування реагентів для обробки та очистки морської води не можливо та не передбачено з причини того, що застосування таких реагентів може викликати певні зміни у флорі та фауні Азовського моря. Як наслідок присутності у охолоджуваній воді (морська вода) зазначених забруднюючих факторів є порушення теплообміну між водою та повітрям у повітроохолоджувачах компресора, що й привело до підвищення температури повітря в проміжних охолоджувачах.

Таким чином, колегія вважає, що зазначене порушення не носить характеру безгосподарського використання електроенергії, оскільки має природну причину, яка пов’язана з якістю морської води.

Враховуючи вищенаведене, колегія вважає, що відповідачем під час проведення комплексної перевірки не були з’ясовані всі обставини, які слугували причиною для встановлення порушень, зазначених в акті комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів, зокрема, не були витребувані у позивача та не були досліджені документи щодо проведення ремонтних робіт, не з’ясовано яку воду використовує позивач у якості хладагенту, яким чином вона проходить по трубопроводах підприємства та які наслідки її застосування, тому вважає висновки акту перевірки та прийняття постанови передчасними. До того ж, відповідачем не надано суду будь-яких документів, які б спростовували обґрунтування позовних вимог позивача та його докази по даній справі.

Крім того, колегія вважає за необхідне зазначити, що «Методика визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів», якою користувався відповідач та на підставі якої застосовані економічні санкції до позивача, не зареєстрована в Міністерстві юстиції України, а тому, на думку суду, не може вважатись нормативно-правовим актом, на підставі якого можуть бути застосовані економічні санкції, передбачені чинним законодавством України з енергозбереження.

          З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що передбачені п.п. «е» та «є» ст. 11 Закону України «Про енергозбереження» підстави для застосування економічних заходів для забезпечення енергозбереження відсутні тому, що в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження той факт, що позивачем були порушені норми технологічної дисципліни.

Статтями 6, 19 Конституції України встановлено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно з статтею 2 Закону України «Про судоустрій» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 статті 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до частини 1 статті 6 цього ж Закону усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Згідно з частиною 3 зазначеної статті, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 року визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведена правомірність прийняття оскаржуваної постанови.

          Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статей 87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Державної інспекції з енергозбереження, Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області про скасування постанови № 18-6/103-КП19/М від 31 січня 2008 року про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів – задовольнити в повному обсязі.

Постанову Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області № 18-6/103-КП19/М від 31 січня 2008 року про застосування економічної санкції до відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» у вигляді підвищеної плати за перевитрати теплової енергії та за перевитрати електричної енергії у сумі 17082.86 грн. – скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, код ЄДРПОУ 00191158) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3.40 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 18 вересня 2009 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складений та підписаний 23 вересня 2009 року.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.                    

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.                                                  Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя                                                                       М.С.Могильницький           

Судді                                                                                          О.О.Кошкош

                                                                                          В.А.Шальєва