Рішення № 4798208, 28.05.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

28.05.2009

Справа №2-23/949-2009

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", м. Сімферополь

До відповідача Нижньогірського комунального підприємства зеленого господарства та благоустрою, смт. Нижньогірський

Про стягнення 117 512,60 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Карасьов К.М., представ. за довір. №011-д від 05.01.2009р., Шаповалов О.Г., представ. за довір. №200-д від 10.03.2009р.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача 117512,60 грн. заборгованості у зв’язку з несплатою рахунку №73 від 30.11.2006р. в тому числі: 75755,68 грн. основного боргу, 27878,06 грн. інфляційних втрат, 9165,40 грн. пені, 4713,46 грн. – 3% річних.

Відповідач з позовом не згоден за мотивами, викладеними у відзиві на позов, вказує, що між сторонами не укладений договір про постачання електроенергії.

В судовому засіданні 28.05.2009р. представник позивача надав заперечення на відзив відповідача, вважає, що законодавець не пов’язує факт виникнення прав та обов’язків виключено з наявністю саме договірних відносин.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача, суд

Встановив :

22-23 листопада 2006 року працівниками відкритого акціонерного товариства „Крименерго” було проведено планову перевірку житлових будинків, які знаходяться на балансі Нижньогірського комунального підприємства зеленого господарства і благоустрою, на предмет дотримання законодавства про електроенергетику.

За результатами вказаної перевірки, в присутності начальника Нижньогірського комунального підприємства зеленого господарства і благоустрою - Маноніна С.М., представників енергонагляду ВАТ „Крименерго” - Грязнова А.І., Ніколова Н.І., Бартінова А.І. було складено Акти №7245, 100262, 7244, 7243, 7242, 100280,100263, 100265,100267, 100268, 100269, 100270, 100271, 100273, 100274, 100275, 100276, 100278, 100279, 100261, 100272 від 22.11.2006 та 23.11.2006 року, якими зафіксоване безоблікове та бездоговірне споживання електричної енергії.

На підставі вказаних вище актів, відкритим акціонерним товариством „Крименерго” було нараховано суму недорахованої електроенергії в розмірі 75755,68 грн. та 30.11.2006р. відповідачу був виставлений рахунок №73.

Факт несплати відповідачем нарахованої йому суми в розмірі 75755,68 грн. з`явився підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом.

Суд вважає, що позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Крименерго” обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

25.06.2003 року Нижньогірською районною державною адміністрацією зареєстровано Статут Нижньогірського комунального підприємства зеленого господарства і благоустрою (а.с.87-90).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.5, 1.6, 1.7 Нижньогірське комунальне підприємство зеленого господарства і благоустрою являється підприємством, яке засновано на комунальній власності, є комунальною власністю Нижньогірської селищної ради, набуває прав юридичної особи з моменту його державної реєстрації, має відокремлене майно, передане йому у повне господарське відання, має самостійний баланс, може від свого імені укладати договори, набувати майнові та особисті немайнові права та виконувати обов’язки, бути позивачем та відповідачем в суді.

Рішенням 16-ої сесії 24 скликання Нижньогірської селищної ради №364 від 29.01.2004 року вирішено безкоштовно передати житловий фонд Нижньогірської селищної ради на баланс комунального підприємства зеленого господарства та благоустрою з 01 лютого 2004 року.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України „Про електроенергетику”, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 31.07.1996 року № 28, також закріплено, що постачання електричної енергії можливо лише на підставі договору між споживачем та постачальником електричної енергії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на Нижньогірському комунальному підприємстві зеленого господарства і благоустрою лежав законодавчо закріплений обов’язок щодо укладення договору на постачання електричної енергії на житловий фонд, який був переданий на його баланс.

Суд критично ставиться до доводів стосовно того, що він звертався до ВАТ „Крименерго” із заявами про укладення договорів на підставі наступного.

Відповідно до частини 3 статті 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частинами 6 та 7 статті 179 Господарського кодексу України також передбачено, що суб’єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених в частині першій цієї статті (тобто суб’єкти господарювання і не господарюючі суб’єкти –юридичні особо), електроенергією, зв’язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб’єкти зобов’язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахування особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною 2 статті 275 Господарського кодексу України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Суд звертає увагу на норму частини 1 статті 27 Закону України „Про електроенергетику”, відповідно до якої самовільне підключення до об’єктів електроенергетики та споживання електричної енергії без приладів обліку являється правопорушення в електроенергетиці.

Згідно з частиною 3 статті 27 Закону України „Про електроенергетику”, суб’єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці на підставі акту перевірки, оформленого у встановленому законом порядку, за наявності порушень, передбачених статтею 27 Закону України „Про електроенергетику”.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 218 Господарського кодексу України закріплені підстави господарсько-правової відповідальності, а саме зазначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України також встановлено, що особа, що порушила зобов'язання несе відповідальність за наявністю її провини, якщо інше не встановлене законом або договором. Особа є невинною, якщо доведе, що прийняла всі залежні від неї заходи по належному виконанню зобов'язання.

Суд вважає, що не направлення енегопостачаючою організацією на адресу споживача електроенергії проекту договору не може свідчити про відсутність вини споживача в неукладені договору.

Так, згідно з частиною 1 статті 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов’язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Таким чином, за наявності відповідей збоку Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” про неможливість укладення договору на енергопостачання Нижньогірське комунальне підприємство зеленого господарства і благоустрою мало, у відповідності до статті 187 Господарського кодексу України, звернутись до суду з позовом про спонукання ВАТ „Крименерго” до укладення договору на енергопостачання та лише такі дії свідчили б про вжиття всіх залежних від відповідача заходів для недопущення господарського правопорушення.

Суд також зазначає, що підстави, з яких Відкрите акціонерне товариство „Крименерго” протягом 2004 року відмовляло в укладенні договору, у даному випадку правого значення не мають, оскільки лише в судовому порядку про спонукання до укладення договору енергопостачання мало бути з’ясовано обґрунтованість чи необґрунтованість таких відмов.

Відповідно до п. 6.41 Правил користування електричної енергією, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії або передавальної організації порушень Правил або умов договору на місце виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.

Згідно п. 6.42 Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії комісією з розгляду актів порушень, яка створюється постачальником електричної енергії, визначається обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.

Пунктом 6.42 Правил також встановлено, що рішення комісії набуває чинності через 10-ть днів після вручення протоколу споживачу, тобто споживач після отримання протоколу не позбавлений права надати свої заперечення та оскаржити це рішення. Так, засідання комісії відбулося 29.11.2006р., та пізніше направлено на адресу споживача рахунок на сплату недорахованої електричної енергії (з моменту якого виникло право вимоги у ВАТ „Крименерго”) було отримано споживачем 04.12.2006р., та повернуто без виконання та без сплати 08.12.2006р.

Згідно п. 6.43 Правил споживач має оплатити рахунки за недораховану електричну енергію протягом 30-ті операційних днів від дня отримання рахунку, тобто до 09.12.2006р.

Відповідно до п. 8.1. Правил користування електричної енергії постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право, у тому числі на безперешкодний доступ до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлено на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку; на бесперешкодний доступ до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку.

Згідно з п. 3.2. ПКЕЕ відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію.

Пунктом 3.3. Правил також встановлено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб покладається на їх власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені і яка відає цією територією на підставі права власності або користування.

Відповідно до статі 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки відповідачем не доведено суду вжиття ним всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, які б свідчили про відсутність вини у безобліковому та бездоговірному споживанні електроенергії, суд вважає, що на відповідачеві лежить вина у безобліковому та бездоговірному споживанні електричної енергії протягом 2004-2006 років, у зв’язку з чим, позовні вимоги ВАТ „Крименерго” у частині стягнення 75755,68 грн. заборгованості є обґрунтованими та вищевказана сума недорахованої електроенергії підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Оскільки між сторонами договір не укладений, у письмовій формі не передбачено відповідальність за порушення зобов’язання, суд у стягненні пені у розмірі 9165,40 грн. відмовляє.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, інфляційні витрати на суму 27878,06грн. за період з грудня 2006р. по грудень 2008р. та 3% річних на суму 4713,46грн., нараховані позивачем, обґрунтовані та підлягають стягненню.

Державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст.49 ГПК України.

Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представників позивача в судовому засіданні 28.05.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 02.06.2009р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Нижньогірського комунального підприємства зеленого господарства та благоустрою (97100, АР Крим, смт. Ніжнегорський, вул. Молодіжна, 12, р/р 260067315 КРД ВАТ «Райфайзен банк «Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 3257158) на користь Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” (95034, м. Сімферополь, вул.Київська,74/6, р/р 2603230051142 у філії КРУ ВАТ “Ощадбанк”, МФО 324805, ЕДРПОУ 00131400) 75755,68грн. основного бору, 3% річних на суму 4713,46грн., інфляційні витрати на суму 27878,06грн., 1083,48 грн. державного мита та 108,80грн. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.У частині стягнення пені у розмірі 9165,40грн. у позові відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.