Постанова № 4797840, 13.03.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2009 р.                                                                       справа № 2а-2144/09/0570

час прийняття постанови: 12.45 година

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Могильницького М.С.

при секретарі                                                  Асмановій Е.Е.

за участю:

представника позивача                               Бикадорова Ю. В.

представника відповідача                               Сафонової Т. Г.

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства „Сніжнеантрацит” до Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000211540/0 від 19.01.2009 року та №0000231540/0 від 19.01.2009 року,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Сніжнеантрацит» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000211540/0 від 19.01.2009 року та № 0000231540/0 від 19.01.2009 року, якими до позивача застосований штраф за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на той факт, що оплата податкового боргу по платі за користування надрами та по платі за землю не здійснювалась і не здійснена на теперішній час, а отже відповідачем помилково застосовані положення п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки згідно до цієї норми штрафні санкції нараховуються на несвоєчасно оплачену суму податкових зобов’язань. Відтак, за відсутності оплати немає підстав для нарахування штрафних санкцій.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що позивач постійно порушував вимоги пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 та п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181, яким визначено порядок черговості погашення податкових зобов’язань та податкового боргу, тому вважає спірне податкове рішення правомірним.

Розгляд справи здійснювався із фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон”.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство “Сніжнеантрацит” м. Сніжне є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради Донецької області 2 вересня 2003 року, включене до ЄДРПОУ за номером 31906124, знаходиться на податковому обліку Державної податкової інспекції у м. Сніжне.(арк. справи 20-28).

16 грудня 2008 року відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати позивачем узгоджених сум податкових зобов’язань, результати якої викладені у акті перевірки № 13/15-31906124 від 16 січня 2009 року (арк. справи 7-8).

19 січня 2009 року відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення № 0000211540/0 та № 0000231540/0.

На підставі податкового повідомлення-рішення № 0000231540/0 до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50 % в сумі 1741, 62 грн. за затримку на 298 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 3483, 24 грн. по сплаті земельного податку.

На підставі податкового повідомлення-рішення № 0000211540/0 до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50 % в сумі 8679, 86 грн. за затримку на 119 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 17359, 72 грн. по сплаті плати за користування надрами загальнодержавного значення.

Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ.

Нормами зазначеного підпункту визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цих Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у розмірах в залежності від календарних днів затримки. Абзацом четвертим підпункту передбачено при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, штраф застосовується у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” податкова декларація подається за базовий (звітний) період.

Податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, про що зазначено пунктом 5.1 статті 5 наведеного Закону.

Нормами пункту 5.3 даної статті передбачені строки погашення податкового зобов’язання. Податкові зобов’язання, зазначені платником податку у податковій декларації підлягають сплаті протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Висновками акту перевірки визначено, що позивачем порушені норми підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Як вбачається з акту перевірки, об’єктом обчислення штрафу при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0000231540/0 стала несвоєчасна сплата податкових зобов’язань згідно розрахунку № 826 від 30.01.2008 року: 2343, 76 грн. сплачено 24.11.2008 року з простроченням на 266 днів, 1139, 48 грн. сплачено 26.12.2008 року з простроченням 298 днів.

Згідно до наданих платіжних доручень:

№ 665 від 24 листопада 2008 року позивачем було сплачено податок на землю, поточний платіж по строку оплати до 30 листопада 2008 року;

№ 1068 від 26 грудня 2008 року позивачем було сплачено податок на землю, поточний платіж по строку оплати 31 грудня 2008 року;

У будь-якому випадку відповідач не мав права скерувати зазначені кошти в рахунок сплати податкових зобов’язань інших податкових періодів.

Суд не приймає посилання відповідача на правомірність зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування.

Оскільки на момент проведення перевірки податковий борг не був сплачений, сума штрафних санкцій повинна нараховуватись виходячи з наявності об’єкта обчислення суми штрафу. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно застосовані штрафні санкції за спірним податковим повідомленням - рішенням № 0000231540/0 від 19 січня 2009 року.

Об’єктом обчислення штрафу при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0000211540/0 стала несвоєчасна сплата податкових зобов’язань згідно розрахунку № 10455 від 29.07.2008 року, 17359, 72 грн. сплачено 16.12.2008 року з простроченням на 119 днів.

Платіжним дорученням № 985 від 16 грудня 2008 року позивачем було сплачено розстрочену заборгованість по сплаті плати за користування надрами загальнодержавного значення за рахунок коштів від реалізації металобрухту № 1687/10/24-012 від 29.05.2008 року.

Вказаний платіж був здійснений за рахунок реалізації активів позивача, які перебувають в податковій заставі. На реалізацію металобрухту була отримана згода податкового органу № 1687/10/24-012 від 29.05.2008 року.

Згідно до підпункту 1.17 пункту 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” під податковою заставою розуміють спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом.

З наведеного вбачається, що суть застави полягає в можливості погасити податкове зобов’язання, не погашене в строк за рахунок активів боржника. Отже, кошти від реалізації активів повинні зараховуватись в рахунок погашення існуючого податкового боргу, а не поточних платежів.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що грошові кошти, перераховані згідно до платіжного доручення № 985 від 16 грудня 2008 року, правомірно зараховані податковим органом в рахунок сплати податкового боргу. За таких підстав, застосування штрафних санкцій за порушення строку сплати податкових зобов’язань згідно до податкового повідомлення-рішення № 0000211540/0 від 19 січня 2009 року є правомірним.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статей 87,94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Державного підприємства „Сніжнеантрацит” до Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000211540/0 від 19.01.2009 року та № 0000231540/0 від 19.01.2009 року, задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сніжне № 0000231540/0 від 19.01.2009 року про зобов’язання Державного підприємства „Сніжнеантрацит” сплатити штраф в сумі 1741,62 гривень за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства „Сніжнеантрацит” витрати по сплаті судового збору в сумі 1,70 гривень.

В решті позовних вимог – відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 13 березня 2009 року в присутності представника позивача та представника відповідача.

Повний текст постанови складений та підписаний 18 березня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Могильницький М.С.