Ухвала суду № 47966403, 04.08.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8218/15-к

Провадження № 1-кс/369/1788/15

УХВАЛА

Іменем України

04.08.2015 року Слідчий суддя Києво-Святошинського району Київської області Дубас Т.В.,

при секретарі Дідур М.О.,

за участю прокурора Прокопович Р.І.

слідчого Грищенко В.С.,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві, клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського району Київської області лейтенанта міліції Грищенко В.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110200002842 від 02 серпня 2015 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, освіта середня, офіційно не працюючого, зі слів раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області Грищенко В.С. звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що У провадженні слідчого відділу Києво-Святошинського РВ ГУМВС України в Київській області знаходиться кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110200002842 від 02.08.15 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

Так, 02.08.2015 близько 02 год. 00 хв. ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклого конфлікту з раніше невідомими йому особами, маючи злочинний умисел на позбавлення найвищої соціальної цінності - життя людини, з метою вбивства ОСОБА_5, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи предмет, схожий на гвинтівку, здійснив декілька пострілів в напрямку автомобіля «ЗАЗ Славута» д.н.з. НОМЕР_1 та постріл в область грудної клітини ОСОБА_5,однак з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки потерпілий зміг втекти з місця вчинення злочину, отримавши тілесні ушкодження у вигляді проникаючого вогнепального кульового поранення грудної клітини справа, черевної порожнини з пошкодженням хребта.

Таким чином, ОСОБА_4, підозрюється у незакінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 15 ч. 3 ст. 115 КК України.

Крім того, 02.08.2015 близько 02 год. 00 хв. ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою грубого порушення громадського порядку, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклого конфлікту з раніше невідомими йому особами, безпричинно, з хуліганських спонукань, висловлюючись на адресу даних осіб нецензурною лайкою, шляхом використання предмету, схожого на гвинтівку, здійснив декілька пострілів в напрямку автомобіля «ЗАЗ Славута» д.н.з. НОМЕР_1 та в напрямку ОСОБА_5, цим самим спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого вогнепального кульового поранення грудної клітини справа, черевної порожнини з пошкодженням хребта.

Таким чином, ОСОБА_4, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - хуліганстві, тобто грубому порушені громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинене із застосуванням спеціально пристосованого предмета для нанесення тілесних ушкоджень.

02.08.2015 року за даним фактом було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015110200002842.

Крім того, 02.08.2015 18:30 годин у відповідності до вимог п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 276, ч. 3 ст. 278 КПК України, слідчим за погодженням з прокурором ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні даних злочинів.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_4, в порядку ст. 63 Конституції України відмовився від надання показів. Підставами підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, являються: протокол огляду від 02.08.2015 року під час якого було вилучено предмет схожий на рушницю, 4 стріляні гільзи, 17 патронів 12 калібру, чоловічу футболку, чоловічі шорти; показами свідка ОСОБА_6; показами свідка ОСОБА_7; показами свідка ОСОБА_8; показами свідка ОСОБА_9; показами свідка ОСОБА_10; показами свідка ОСОБА_11; показами свідка ОСОБА_12;

За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 є запобігання спробам: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину та наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Санкція статей КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років та на строк від 7 до 15 років, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, стосовно ОСОБА_4 може бути обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Тому слідчий просив застосувати щодо підозрюваного - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, освіта середня, офіційно не працюючого, зі слів раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі УДПтС в м. Києві та Київській області строком на 60 днів, починаючи з дня затримання, тобто з 02.08.15. З урахуванням положень п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий клопотав не визначати розмір застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі визначення альтернативи - застави, визначити її суму у розмірі трьохсот мінімальних заробітних плат, яка станом на 01 січня поточеного року становить 1218 грн. в національній грошовій одиниці України, тобто в сумі в розмірі 365 400 грн., покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, а саме: не відлучатися із с. Личанка без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відділу ДМС за місцем реєстрації паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задоволити.

Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили суд обрати міру запобіжного заходу не пов'язану із триманням під вартою.

Вислухавши пояснення підозрюваного, доводи прокурора, слідчого щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на потерпілих, свідків по справі, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

За змістом ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, санкцією яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років та на строк від 7 до 15 років.

При цьому суд, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вказані обставини виключають об'єктивну можливості щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобов'язання або іншого більш м'якого запобіжного заходу.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, за вчинення яких він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 170 мінімальних заробітних плат, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В;

Клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського району Київської області лейтенанта міліції Грищенко В.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі УДПтС в м. Києві та Київській області строком на 60 днів, тобто до 30 вересня 2015 року включно.

Одночасно визначити щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 207 060,00 грн. (дві сім тисяч шістдесят гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області :

Код 02892161

Банк ГУ ДКСУ в Київській області

Код банку 821018

Дебет рахунку № 37313001002053

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі СІЗО Державного департаменту України з питання виконання покарань в м. Києві та Київській області

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа СІЗО Державного департаменту України з питання виконання покарань в м. Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного який вніс заставу з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора прокуратури Київської області та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного, який вніс таку заставу наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Т.В. Дубас