Ухвала суду № 47962361, 31.07.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/1333/14-ц

Провадження № 4-с/127/147/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2015 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борисюк І.Е.,

за участю: секретаря Пєскова Є.Д.,

представника заявника ОСОБА_1,

державного виконавця Білоконь Р.П.,

представників заінтересованих осіб: ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» - ОСОБА_3 та ПАТ «Надра»- ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу ОСОБА_5 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_6 за участю заінтересованих осіб - ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» та ПАТ «Надра», -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_5 із скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_6.

Скарга мотивована тим, що в провадженні державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Вінницькій області Білоконь Р.П. перебуває виконавче провадження № 46292141 по виконанню виконавчого листа № 127/1333/14-ц виданого 05.11.2014 року про солідарне стягнення боргу, зокрема, з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованостіза кредитним договором. 02.02.2015 року постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Вінницькій області Білоконь Р.П. було накладено арешт на все майно належне боржнику ОСОБА_5 Арешт на підставі цієї постанови було накладено, зокрема, і на таке нерухоме майно: нежиле приміщення офіс, в малоповерховому житловому будинку літ. «А», що складається з: офісу 1 поверх пр. № 27: № 1-№ 5; балкону, частини підвалу під сарай площею 6, 5 кв. м., загальною площею 94, 9 кв. м., що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Першотравнева, 8, приміщення 27. Однак, даний обєкт нерухомості перебуває в іпотеці ПАТ «ОСОБА_2 Аваль». На сьогодні загальна сума заборгованості перед ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» складає 1216736, 91 гривень. Вартість предмету іпотеки станом на 25.06.2012 року складає 841742, 00 гривень, тобто є меншою ніж заборгованість позичальника. При накладанні арешту на все майно державному виконавцю не було відомо, що вище вказане нерухоме майно належне ОСОБА_5 перебуває в іпотеці ПАТ «ОСОБА_2 Аваль», тому арешти на предмет іпотеки в даній частині підлягають скасуванню. Тим паче, що між банком та іпотекодавцем виникла домовленість щодо добровільної реалізації предмету іпотеки, що може полягати і в позасудовому врегулюванні спору, однак боржник в звязку із наявними арештами цього зробити не може.

Вище викладене й стало підставою для звернення до суду заявника із скаргою на рішення державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_6 з вимогами про скасування постанови ВП № 46292141 від 02.02.2015 року «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження», винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_6, в частині накладення арешту на нежиле приміщення офіс, в малоповерховому житловому будинку літ. «А», що складається з: офісу 1 поверх пр. № 27: № 1-№ 5; балкону, частини підвалу під сарай площею 6, 5 кв. м., загальною площею 94, 9 кв. м., що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Першотравнева, 8, приміщення 27, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_5; зобовязання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_6 зняти арешт з нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення офісу, в малоповерховому житловому будинку літ. «А», що складається з: офісу 1 поверх пр. № 27: № 1-№ 5; балкону, частини підвалу під сарай площею 6, 5 кв. м., загальною площею 94, 9 кв. м., що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Першотравнева, 8, приміщення 27. Також, заявник вимагав направити ухвалу суду, постановлену в даному провадження, для негайного виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області.

Ухвалою суду від 22.07.2015 року до участі у справі в якості заінтересованих осіб залучено ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» та ПАТ «Надра».

В судовому засіданні представник заявника підтримав вимоги, аргументуючи їх мотивами, викладеними в скарзі, та просив їх задовольнити.

Державний виконавець Білоконь Р.П. просила відмовити в задоволенні вимог заявника та його представника.

Представник заінтересованої особи ПАТ «Надра» заперечував щодо задоволення скарги в частині зобовязання державного виконавця вчинити дії, а щодо задоволення інших вимог - не заперечував.

Представник заінтересованої особи ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» просив суд задовольнити скаргу заявника. Зазначив, що дійсно, рішення державного виконавця щодо накладення арешту, зокрема, на нерухоме майно, що є предметом договору іпотеки, укладеним між ОСОБА_5 та ПАТ «ОСОБА_2 Аваль», унеможливлює врегулювання в досудовому порядку питання щодо погашення заборгованості по кредитному договору шляхом продажу даного майна.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Судом при прийнятті до розгляду даної скарги було враховано, що в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (в даному випадку, ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»), а тому його перебіг має визначатися за цими нормами (протягом десяти днів з дня отримання постанови), а не за нормами ст. 385 ЦПК України.

Заявником в скарзі суду було повідомлено про те, що оскаржувану постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_6 від 02.02.2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження він отримав лише 19.07.2015 року у державного виконавця. Тому, при вирішенні питання про прийняття скарги до розгляду, судом звернуто увагу на те, що пропуск строків звернення до суду із скаргою, які визначаються як процесуальні строки, не є підставою для відмови у прийнятті скарги, оскільки вони можуть бути поновлені судом за наявності поважних причин і на них поширюються правила ст. 72 ЦПК України.

В судовому засіданні заслухавши пояснення представника заявника, державного виконавця, представників заінтересованих осіб, оглянувши матеріали виконавчого провадження № 46292141, суд прийшов до висновку, що заявником дійсно оскаржувану постанову було отримано 19.07.2015 року, хоча й дізнався він про неї раніше. Однак, судом прийнято до уваги, що законом передбачено право на оскарження даного рішення протягом десяти днів саме з дня отримання такого рішення, а не з моменту коли заявник про нього дізнався.

Крім того, судом враховано, що не завжди державний виконавець здійснює передбачену відповідним законом дію або приймає постанову у виконавчому провадженні у визначений строк.

Тому, суд прийшов до висновку, що заявником строк звернення до суду із скаргою не пропущено.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні судом було оглянуто і досліджено матеріали виконавчого провадження № 46292141. Встановлено, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області перебуває виконавче провадження № 46292141, відкрите 02.02.2015 року державним виконавцем Білоконь Р.П., з виконання виконавчого листа № 127/1333/14-ц, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 05.11.2014 року про солідарне стягнення боргу з ОСОБА_5, ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором.

02.02.2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_6 було накладено арешт на все майно, належне боржнику ОСОБА_5, та оголошено заборону на його відчуження, про що винесено відповідну постанову.

Відповідно до договорів іпотеки від 25.09.2006 року та від 24.04.2007 року із змінами від 25.06.2012 року, посвідчених приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8, нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення офіс в малоповерховому житловому будинку літ. «А», що складається з: офісу 1 поверх пр. № 27: № 1-№ 5; балкону, частини підвалу під сарай площею 6, 5 кв. м., загальною площею 94, 9 кв. м., що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Першотравнева, 8, приміщення 27, яке належить на праві власності ОСОБА_5 є предметом іпотеки, що забезпечує вимоги іпотекодержателя - ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» по кредитним договорам від 25.09.2006 року та від 24.04.2007 року.

Як з вище вказаних договорів іпотеки, так і з витягу з Реєстру вбачається реєстрація обтяження на вище зазначене нерухоме майно 25.09.2006 року, 24.04.2007 року та 25.06.2012 року (обтяжував - ПАТ «ОСОБА_2 Аваль»).

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суд вважає, що державний виконавець, хоч і вчинив дії в межах своїх повноважень, однак мав би враховувати права та інтереси як сторін виконавчого провадженні, так й інших осіб, які не є стороною виконавчого провадження, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, а саме: накладення арешту на все майно боржника.

Суд прийшов до висновку, що накладення державним виконавцем арешту, зокрема, на майно, що перебуває в іпотеці, а саме: нежиле приміщення офіс в малоповерховому житловому будинку літ. «А», що складається з: офісу 1 поверх пр. № 27: № 1-№ 5; балкону, частини підвалу під сарай площею 6, 5 кв. м., загальною площею 94, 9 кв. м., що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Першотравнева, 8, приміщення 27, в даному випадку, порушує права як боржника ОСОБА_5, так і ПАТ «ОСОБА_2 Аваль», враховуючи вище викладені обставини.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Суд оцінює докази наявні в справі, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно і всебічно зясовує обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, відповідно до ч. 3 ст. 213 ЦПК України.

Враховуючи вище викладене суд прийшов до переконання, що скарга ОСОБА_5 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головногоуправління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_6 в частині неправомірності рішення від 02.02.2015 року про накладення арешту на все майно боржника є обґрунтованою.

Згідно ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Тому, враховуючи вище викладене, суд прийшов до переконання про визнання рішення, а саме: постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_6 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 46292141 від 02.02.2015 року в частині накладенняарешту на нежиле приміщення офіс, в малоповерховому житловому будинку літ. «А», що складається з: офісу 1 поверх пр. № 27: № 1-№ 5; балкону, частини підвалу під сарай площею 6, 5 кв. м., загальною площею 94, 9 кв. м., що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Першотравнева, 8, приміщення 27, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_5, неправомірною.

Щодо вимог заявника в частині зобовязання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_6 вчинити дії, а саме: зняти арешт з нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення офісу, в малоповерховомужитловому будинку літ. «А», що складається з: офісу 1 поверх пр. № 27: № 1-№ 5; балкону, частини підвалу під сарай площею 6, 5 кв. м., загальною площею 94, 9 кв. м., що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Першотравнева, 8, приміщення 27, яке належить на праві власності ОСОБА_5, то суд приходить до висновку про відмову в задоволенні цієї частини вимог, оскільки такі вимоги є необґрунтованими. Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання, зокрема, судових рішень у порядку, передбаченому законом. Суд не вправі зобовязувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом України можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

На що також звернув увагу Верховний Суд України в Постанові Пленуму «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003 року.

Суд вважає за необхідне поновити порушені права заявника, шляхом скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_6 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 46292141 від 02.02.2015 року в частині накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення офіс, в малоповерховому житловому будинку літ. «А», що складається з: офісу 1 поверх пр. № 27: № 1-№ 5; балкону, частини підвалупід сарай площею 6, 5 кв. м., загальною площею 94, 9 кв. м., що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Першотравнева, 8, приміщення 27, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_5.

Також, судом прийнято до уваги, що вимоги заявника про допущення даної ухвали суду до негайного виконання не може бути наслідком розгляду скарги, а є порядком виконання судового рішення. Суд звертає увагу на те, що виключно в разі необхідності судом визначається спосіб, строки і порядок виконання судового рішення в самому судовому рішенні, згідно ст. 214 ЦПК України. Враховуючи положення ст. 367 ЦПК України обовязок ДВС виконати дану ухвалу суду негайно відсутній. На що також звернув увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в узагальненні від 28.01.2013 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі».

Про виконання даної ухвали суду відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області має повідомити Вінницький міський суд Вінницької області та заявника ОСОБА_5 не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду, відповідно до ч. 1 ст. 389 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 4, 7 Закону України «Про державну виконавчу службу», ст.ст. 11, 14, 58-60, 209, 210, 212, 213, 383-389 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Визнати неправомірною постанову ВП № 46292141 від 02.02.2015 року «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження», винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_6, в частині накладення арешту на нежиле приміщення офіс, в малоповерховому житловому будинку літ. «А», що складається з: офісу 1 поверх пр. № 27: № 1-№ 5; балкону, частини підвалу під сарай площею 6, 5 кв. м., загальною площею 94, 9 кв. м., що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Першотравнева, 8, приміщення 27, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_5, та скасувати її в цій частині.

В задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Про виконання даної ухвали відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області повідомити Вінницький міський суд Вінницької області та заявника не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя: