Постанова № 47960969, 29.07.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

29 липня 2015 року Справа № 924/741/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Дужич С.П. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі Баклан Н.С.,

розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" на рішення господарського суду Хмельницької області від 02.06.15 р. у справі № 924/741/14

за позовом дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" (Волинська область, Іваничівський район, с. Мишів)

до державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України" (Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Проскурівка)

про зобов'язання виконати умови пунктів 4.2.1., 4.2.5. договору виробництва сільськогосподарської продукції №30 від 18.04.2012 р.

за участю представників:

Позивача - Колєсов Михайло Георгійович (довіреність № 2089 від 18.11.2014 р.)

Відповідача - Ігнатенко Ольга Володимирівна (довіреність № 4 від 30.04.2015 р.)

ВСТАНОВИВ:

Згідно з рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.08.2014р. у даній справі судом, зокрема, вирішено: позов дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" до державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України" про стягнення 206 252,00 грн. збитків, зобов'язання виконати умови п.п.4.2.1, 4.2.5 договору № 30 виробництва сільськогосподарської продукції від 18.04.2012р. задовольнити частково; зобов'язати державне підприємство "Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України" виконати умови п.п.4.2.1, 4.2.5 договору № 30 виробництва сільськогосподарської продукції від 18.04.2012р., укладеного з дочірнім підприємством "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам", а саме надати можливість виробництва сільськогосподарської продукції дочірньому підприємству "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" на земельних ділянках сільськогосподарського призначення загальною площею 1929,0 га (ріллі) та забезпечити в будь-який час вільний доступ дочірньому підприємству "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" до вищевказаних земельних ділянок. У решті позову відмовлено.

Відповідно до постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 04.12.2014р. в даній справі рішення господарського суду Хмельницької області від 20.08.2014р. у справі № 924/741/14 скасовано в частині зобов'язання відповідача виконати умови пунктів 4.2.1., 4.2.5. договору виробництва сільськогосподарської продукції № 30 від 18.04.2012р. та в цій частині прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду Хмельницької області від 20.08.2014р. у справі № 924/741/14 залишено без змін.

У постанові Вищого господарського суду України від 18.02.2015р. у даній справі, зокрема, відзначено, що судом апеляційної інстанції досліджувалось питання та надавалась оцінка виконання позивачем умов договору від 18.04.2012р. № 30, за результатами чого судом зроблено висновок, що "в першу чергу мало місце невиконання умов договору № 30 зі сторони позивача, а не відповідача", тоді як предметом позовних вимог є зобов'язання відповідача виконати умови п.4.2.1, п.4.2.5 договору № 30 і питання належного виконання умов зазначеного договору позивачем може бути предметом іншого судового розгляду. До того ж, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати умови п.4.2.1, п.4.2.5 договору № 30, суд апеляційної інстанції не навів мотивів, якими документами підтверджуються доводи відповідача про належне виконання останнім спірних пунктів договору, що могло б свідчити, поряд з іншим, про відсутність підстав для задоволення позову в зазначеній частині. Також відзначено, що суди, здійснюючи розгляд справи, не звернули увагу, що наданий позивачем до матеріалів справи (наявний в єдиному екземплярі) примірник договору не містить номера (за наявності) та дати укладення, а лише на останній сторінці є відмітка про його реєстрацію в Національній академії аграрних наук України (від 18.04.2012 № 30). Судами не з'ясовано питання, чи є така відмітка датою укладення договору та його номером або це лише відмітка про його реєстрацію у відомстві, до якого відноситься відповідач.

За таких обставин, судова колегія Вищого господарського суду України постановила рішення господарського суду Хмельницької області від 20.08.2014р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.12.2014р. у справі № 924/741/14 скасувати в частині позовних вимог про зобов'язання державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України" виконати умови пунктів 4.2.1., 4.2.5. договору виробництва сільськогосподарської продукції № 30 від 18.04.2012р., укладеного між дочірнім підприємством "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" та державним підприємством "Дослідне господарство "Проскурівка" Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", а саме надати можливість виробництва сільськогосподарської продукції дочірньому підприємству "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" на земельних ділянках сільськогосподарського призначення загальною площею 1929 га (ріллі) та забезпечити в будь-який час вільний доступ дочірньому підприємству "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" до вищевказаних земельних ділянок. У цій частині справу № 924/741/14 направлено на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області. В іншій частині позову рішення господарського суду Хмельницької області від 20.08.2014 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.12.2014р. у справі №924/741/14 залишено без змін.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.06.15р. у справі №924/741/14 (суддя Смаровоз М.В.) відмовлено в позові У позові дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам", с. Мишів Іваничівського району Волинської області до державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України", с. Проскурівка Ярмолинецького району Хмельницької області про зобов'язання державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України" виконати умови пунктів 4.2.1., 4.2.5. договору виробництва сільськогосподарської продукції № 30 від 18.04.2012р., укладеного між дочірнім підприємством "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" та державним підприємством "Дослідне господарство "Проскурівка" Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", а саме надати можливість виробництва сільськогосподарської продукції дочірньому підприємству "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" на земельних ділянках сільськогосподарського призначення загальною площею 1929 га (ріллі) та забезпечити в будь-який час вільний доступ дочірньому підприємству "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" до вищевказаних земельних ділянок.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, не підтверджені належними доказами (т.2, арк.справи 122-125).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - дочірнє підприємство "Агрофірма Луга-Нова" подав апеляційну скаргу (т.2, арк.справи 132-135), в якій просить скасувати рішення, та прийняти нове рішення, яким позовну вимогу задоволити.

Апелянт зазначає, що звертаючись до суду із позовом із немайновою вимогою зобов'язати виконати умови договору, позивач фактично просить суд примусити відповідача виконати обов'язок, покладений на нього умовами договору та приписами законодавства, тобто використовує передбачений ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України такий спосіб захисту порушеного права як примусове виконання обов'язку в натурі. Враховуючи суть порушення договору відповідачем та його наслідки.саме зобов'язати відповідача виконати договірний обов'язок, тобто виконати обов'язок в натурі . є адекватним способом захисту порушеного права позивача .

При цьому посилається на норми ст.ст.55, 124 Конституції України, ст.ст.16, 20, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11. 13, 15, 16, 525, 526, 610, 629 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного просить рішення господарського суду Хмельницької області від 02 червня 2015 року у справі №924/741/14 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити - зобов'язати державне підприємство «Дослідне господарство «Проскурівка» Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН України виконати умови п.п.4.2.1, 4.2.5 Договору виробництва сільськогосподарської продукції від 18.04.2012р. № 30 , укладеного з Дочірнім підприємством «Агрофірма Луга-Нова ПП «Універсам», а саме: надати можливість Дочірньому підприємству «Агрофірма Луга-Нова» ПП Універсам» виробництва сільськогосподарської продукції Сільськогосподарському виробнику на земельних ділянках сільськогосподарського призначення загальною площею 1929 га та забезпечити в будь-який час вільний доступ до вищевказаних земельних ділянок.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.07.2015р. апеляційну скаргу ДП «Агрофірма Луга-Нова» прийнято до провадження, справу призначено до слухання (т.2, арк.справи 131).

Відповідач надіслав на адресу Рівненського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№18077/15 від 29.07.2015р.), в якому заперечує проти доводів скаржника.

Докази, надані позивачем на підтвердження позовних вимог, вважає неправдивими, необґрунтованими та такими, що створені самим позивачем виключно з метою штучного обґрунтування протиправно заявленого позову, а тому вважає, що ці докази цілком правомірно не були взяті до уваги господарським судом Хмельницької області при ухваленні рішення про відмову в задоволенні позову.

Вважає, що за цих умов позовна вимога зобов'язального характеру є безпідставною, адже не можливо зобов'язати особу робити те, що вона і так робила і докази протилежного відсутні.

Стверджує, що ні спірний Договір, ні чинне законодавство не містить якоїсь конкретної процедури надання доступу товаровиробникові до земельних ділянок (шляхом передання картографічних зображень, схем, складення і підписання актів тощо).

Також відповідач зазначає, що Договір виконувався, а позивач обробляв землі ДПДГ «Проскурівки» протягом 18 місяців, тому підтверджується факт належного виконання відповідачем зобов'язань, що передбачені п.п.4.2.1., 4.2.5. Договору №30, про що було зроблено висновок господарським судом у рішенні від 02.06.2015 року.

Про невиконання зобов'язань за п. п.4.2.1., 4.2.5. Договору №30 можуть свідчити лише підтверджені належними і допустимими доказами факти вчинення перешкод відповідачем в доступі до обробітку земельних ділянок, однак, жодного такого доказу позивачем суду надано не було.

Тому, ДП «Дослідне господарство «Проскурівка» вважає, що апеляційна скарга позивача є незаконною, безпідставною, необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Просить суд в задоволенні апеляційної скарги Дочірнього підприємства «Агрофірма Луга -Нова» приватного підприємства «Універсам» відмовити, а рішення господарського суду Хмельницької області від 02.06.2015 р. залишити без змін.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 29.07.2015р. представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених у ній. Вважає, що рішення прийняте судом першої інстанції є незаконним та необгрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 02.06.15 р. у справі № 924/741/14 скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити. Представник відповідача заперечила доводи та вимоги апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та необгрунтованими. Рішення, прийняте судом першої інстанції вважає законним та обгрунтованим, тому просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

18.04.2012р. дочірнім підприємством "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" (сільськогосподарський товаровиробник) та державним підприємством "Дослідне господарство "Проскурівка" Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної Академії аграрних наук України", правонаступником якого згідно п.1.6 Статуту є відповідач (господарство) було укладено договір виробництва сільськогосподарської продукції №30 (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що господарство надає згоду на виробництво, а сільськогосподарський товаровиробник на свій ризик зобов'язується виробити сільськогосподарську продукцію (далі - виробництво) та провести розрахунки із господарством.

Виробництво здійснюється на виробничих потужностях господарства (п. 1.2 договору).

Пунктом 1.4 договору сторони погодили, що характеристика виробництва: підготовка ґрунту (оранка, дискування тощо), посів насіння сільгоспкультур, підживлення добривами, внесення засобів захисту рослин, збирання вирощеного урожаю сільгоспкультур, переробка, перевезення, зберігання урожаю (сільгосппродукції), персонал, матеріально - технічні ресурси (засоби захисту рослин, добрива, насіння, паливно-мастильні матеріали тощо), техніка сільськогосподарського товаровиробника та господарства.

Згідно з п. 1.5 договору місце та площі виробника (виробничих потужностей, що використовуються) складають земельна ділянка на землях Проскурівської сільської ради загальною площею 1929 га (ріллі), які знаходяться у користуванні господарства на підставі Державних актів на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-ХМ №002872 від 24.02.1998р.

Строк виробництва, згідно п.1.6 договору, становить 5 (п'ять) років.

Відповідно до п.1.7 договору вироблена продукція (в тому числі незавершене виробництво - посіви) є власністю сільськогосподарського товаровиробника. Витрачені за цим договором матеріально-технічні ресурси сільськогосподарського товаровиробника є його власністю протягом усього строку дії.

Пунктом 4.2.1 договору сторони погодили, що господарство зобов'язане надати можливість виробництва сільськогосподарської продукції сільськогосподарському товаровиробнику на земельних ділянках сільськогосподарського призначення загальною площею 1929 гектарів (ріллі).

Відповідно п.4.2.5 договору, господарство зобов'язане всіляко сприяти сільськогосподарському товаровиробнику у виробництві за цим договором, забезпечити в будь-який час вільний доступ сільськогосподарському товаровиробнику до вищевказаних земельних ділянок.

У випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору, винна сторона несе відповідальність, у т.ч. відшкодування збитків, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством (п.5.1 договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п.7.1 договору).

Як встановлено п.7.2 договору, його строк починає свій перебіг з дати його підписання сторонами, та закінчується у строк визначений п. 1.6 цього договору. У випадку відсутності заяви про припинення даного договору від будь - якої із сторін не менше як за 20 (двадцять) днів до строку закінчення, договір вважається пролонгованим (продовженим) на той самий строк, на тих самих умовах. Якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним в Україні законодавством, цей договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору (п. 7.6 договору).

Пунктом 7.7 договору визначено, що договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному в Україні законодавстві.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін, погоджений Хмельницькою ДСГДС ІКСГП НААН, затверджений Інститутом кормів та сільського господарства Поділля НААНУ, зареєстрований в НААН 18.04.2012р. за №30. Слід зазначити, що позивачем у позовній заяві, відповідачем у відзиві на позов, підтверджено ту обставину, що договір виробництва сільськогосподарської продукції сторонами було укладено саме 18.04.2012р. за №30.

У травні 2013 року сторонами підписано додаток №4 до договору виробництва сільськогосподарської продукції №30 від 18.04.2012р., згідно якого фактичний розмір посівних площ земельної ділянки, яка використовується позивачем, складає 1106 га, посіяно ярого ячменю - 359 га.

04.09.2013р. сторонами було підписано додаток №5 до договору виробництва сільськогосподарської продукції №30 від 18.04.2012р., в якому сторони узгодили розмір посівних площ земельної ділянки, які мають використовуватись сільськогосподарським виробником у сільськогосподарському виробництві сезону 2013-2014 років та найменування с/г культур, плануємих для вирощування сільськогосподарським товаровиробником на земельній ділянці, зокрема всього 1929 га, в тому числі ярий ячмінь - 200 га.

Позивач вважає, що відповідач порушує умови договору своїми діями, які полягають у перешкоджанні позивачу здійснювати обробіток земельних ділянок та реалізації позивачем всіх правомочностей, що випливають із договору. Тому, позивач звернувся з позовом, при цьому, підтвердження факту вчинення перешкод позивач обґрунтовує наступними матеріалами:

- актом від 28.04.2014р., підписаний представниками позивача та працівниками відповідача, в якому вказано, що починаючи з періоду проведення осінньо-польових робіт 2013 року та в період весняно-польових робіт 2014 року, а також станом на день складання акту попередній та чинний керівники ДП ДГ "Проскурівка" чинили спротив та протиправні дії, а саме, не допускали техніку власного господарства ДП "ДГ "Проскурівка" та найману техніку до виконання сільськогосподарських робіт, зокрема, обробітку ґрунту, проведення посівних робіт;

- листом ДП ДГ "Проскурівка" № 91 від 02.10.2013р., адресований позивачу, в якому відповідач повідомляє про припинення співпраці з позивачем по договору виробництва сільськогосподарської продукції № 30 від 18.04.2012р. Також повідомляє про подальшу заборону здійснювати будь-які осінньо-польові роботи на землях господарства, в тому числі здійснювати оранку та посів озимих культур та підготовку ґрунту під весняні польові роботи та сівбу ярих культур. У вказаному листі відповідач попереджує позивача, що в подальшому техніка ДП "Агрофірми Луга-Нова", в тому числі і власна техніка господарства, що використовується позивачем для обробітку землі, не буде допускатися на поля господарства для обробітку землі, зазначене стосується і весняно-польових робіт 2014 року. У разі вчинення позивачем спроб обробляти земельні ділянки згідно договору, який буде розриватися, господарство буде вживати всілякі заходи щодо перешкоджання обробітку землі технікою, направленою позивачем на поля господарства. У разі незгоди із рішенням та діями господарства, відповідач вказує, що позивач має право звернутися за вирішенням спору до судових органів;

- висновком від 03.04.2014р., складений ст. ДІМ Ярмолинецького РВ УМВС України в Хмельницькій області за результатами розгляду звернення директора позивача з приводу перешкоджання керівництвом відповідача у здійсненні їх господарської діяльності. В ході проведення перевірки вказаного звернення опитаний в.о.директора ДП ДГ "Проскурівка" Кобза В.М. пояснив, що будь-яких неправомірних дій до ДП "Агрофірма Луга-Нова" не вчинялося, лише було заборонено здійснювати подальшу діяльність на земельних ділянках дослідного господарства, недопуск позивача до використання землі відповідача є правомірним та обґрунтованим, що зазначено у змісті висновку;

- довідкою, виданою штабом Хмельницької самооборони і народного контролю, в якій вказано про вчинення опору керівником відповідача та перешкоджання проведенню весняно-польових робіт (не дозволяють здійснювати обробіток земельних ділянок, не допускають техніку);

- листами прокуратури Хмельницької області № 07/1-1857-14 від 10.06.2014р., Ярмолинецького РВ УМВС України № 2511 від 09.04.2014р., прокуратури Рівненського району №168-2014 від 29.04.2014р., в яких повідомляється про відсутність в діях керівництва відповідача ознак кримінального правопорушення та рекомендується позивачу звернутись за захистом своїх прав до суду;

- листом №754 від 14.04.2014р., із яким позивач звертався до відповідача з вимогою припинити дії щодо перешкоджання доступу позивача до земельних ділянок для їх обробітку.

На підтвердження доводів, викладених у відзиві на позов, відповідачем подано пояснення працівників ДП ДГ "Проскурівка", в яких останні вказують, що вони не підписували акт про вчинення перешкод від 28.04.2014р.; акти № 130 від 24.12.2013р., № 53 від 01.04.2014р., складені працівниками відповідача, в яких вказано, що в період з 10.11.2013р. по 15.12.2013р. та з 01.02.2014р. по 01.04.2014р. комісією встановлено факт відсутності будь-якого технічного обладнання, інвентаря, машинно-тракторних агрегатів, а також зафіксовано, що представниками ДП "Агрофірма Луга-Нова" не проводяться будь-які дії, пов'язані із забезпеченням земельних ділянок мінеральними добривами, засобами захисту рослин, насіннєвим матеріалом, відповідними спеціалістами і працівниками.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Позивач просить суд задовольнити позов у частині вимог про зобов'язання державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України" виконати умови пунктів 4.2.1., 4.2.5. договору виробництва сільськогосподарської продукції №30 від 18.04.2012р., укладеного між дочірнім підприємством "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" та державним підприємством "Дослідне господарство "Проскурівка" Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", а саме надати можливість виробництва сільськогосподарської продукції дочірньому підприємству "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" на земельних ділянках сільськогосподарського призначення загальною площею 1929 га (ріллі) та забезпечити в будь-який час вільний доступ дочірньому підприємству "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" до вищевказаних земельних ділянок.

Таким чином, ДП Агрофірма „Луга-Нова" ПП „Універсам" фактично просить суд зобов'язати відповідача забезпечити виробництво позивача на земельних ділянках відповідача та всіляко сприяти у такому виробництві, а також забезпечити вільний доступ до земельних ділянок в будь-який час.

Судом першої інстанції вірно зазначено про безпідставність твердження позивача про те, що землі дослідного господарства з весни 2014 року обробляються іншим товаровиробником, оскільки в матеріалах справи відсутні доказів на підтвердження факту передачі відповідачем земельної ділянки, зазначеної в договорі №30 від 18.04.2012 року, іншим суб'єктам.

Крім цього, матеріалами справи підтверджується твердження відповідача про те, що договір виконувався і позивач обробляв землі відповідача протягом 18 місяців, чим підтверджується факт належного виконання відповідачем зобов'язань, що передбачені п.п.4.2.1., 4.2.5. договору №30. Також, відсутні докази щодо наявності конкретизованих фактів недопуску належним чином індивідуалізованої техніки позивача до виконання сільськогосподарських робіт чи будь-яких інших фактів вчинення перешкод конкретними уповноваженими представниками відповідача представникам позивача в доступі до земельних ділянок.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадян захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в ч.2 цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Водночас, цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст.12 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Крім того, згідно з частиною 2 ст.20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

При цьому, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст.16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Як вірно відмічено судом першої інстанції, позовна вимога про зобов'язання відповідача виконати умови договору випливає з відносин зобов'язального характеру, які виникли між сторонами у зв'язку з укладенням договору про виробництво сільгосппродукції.

Здійснивши аналіз положень п.п.4.2.1. та 4.2.5 договору, колегія суддів погоджується, що з їх змісту не вбачається, яким чином відповідач зобов'язався надавати позивачу можливість виробництва сільськогосподарської продукції та як конкретно господарство мало б забезпечувати в будь-який час вільний доступ до земельних ділянок. Тобто, у договорі сторони не узгодили конкретного обов'язку відповідача, а ДП "Агрофірма Луга-Нова" ПП "Універсам" в обґрунтування даної позовної вимоги не зазначено, в чому саме полягає порушене право, що унеможливлює встановлення предмету доказування в цій частині.

З огляду на викладене, судом першої інстанції вірно визначено відсутність порушеного права позивача, неможливість доведення цього порушення за допомогою тих доказів, які наявні у матеріалах справи, та невідповідність у цілому обраного способу правового захисту.

Отже, оскільки позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів порушення відповідачем будь-яким чином прав та охоронюваних законом інтересів позивача, обраний ним спосіб захисту права не відповідає способам захисту права, встановленим статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України, та не призводить до поновлення порушених прав.

Тому, позов про зобов'язання виконати умови пунктів 4.2.1., 4.2.5. договору виробництва сільськогосподарської продукції № 30 від 18.04.2012р. не підлягає задоволенню з огляду на його необгрунтованість.

Зважаючи на вищевикладене, господарський суд Хмельницької області правомірно відмовив у позові дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" до державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України" про зобов'язання державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України" виконати умови пунктів 4.2.1., 4.2.5. договору виробництва сільськогосподарської продукції №30 від 18.04.2012р., укладеного між дочірнім підприємством "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" та державним підприємством "Дослідне господарство "Проскурівка" Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", а саме - надати можливість виробництва сільськогосподарської продукції дочірньому підприємству "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" на земельних ділянках сільськогосподарського призначення загальною площею 1929 га (ріллі) та забезпечити в будь-який час вільний доступ дочірньому підприємству "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" до вищевказаних земельних ділянок.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" приватного підприємства "Універсам" на рішення господарського суду Хмельницької області від 02.06.15 р. у справі № 924/741/14 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Мамченко Ю.А.