Постанова № 47960898, 04.08.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2015 року Справа № 912/34/15-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Широбокової Л.П., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання Сусла Я.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: Комишан А.В., довіреність № б/н від 03.01.2015 року;

від відповідача: Дівін К.Г., представник, довіреність №б/н від 11.02.15 року; Панасенко В.В., представник, довіреність №б/н від 16.06.15 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Світлозаводський завод "Спецзалізобетон" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.06.2015 року у справі №912/34/15-г:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Плюс", с. Вільне Криворізького району Дніпропетровської області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Світлозаводський завод "Спецзалізобетон", м. Світловодськ Кіровоградської області

про стягнення 809 904,47 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Парк Плюс" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вих. №22 від 16.06.2015 року) просило стягнути з Публічного акціонерного товариства "Світловодський завод "Спецзалізобетон" 615 505,40 грн. основного боргу, 68 094,49 грн. штрафу109 745,82 грн. 36% річних, 136 926,16 грн. інфляційних втрат. Судові витрати по справі позивач просив покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.06.2015 року у справі №912/34/15-г (головуючий суддя Колодій С.Б., судді: Вавренюк Л.С., Тимошевська В.В.) позов задоволений частково: стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Світловодський завод "Спецзалізобетон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Плюс" 615 505,40 грн. основного боргу, 68 094,49 грн. штрафу 109 318,49 грн. 36% річних, 136 926,16 грн. інфляційних втрат, 18 596,88 грн. судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване неналежним виконанням Публічним акціонерним товариством "Світловодський завод "Спецзалізобетон" умов договору поставки №КШ0412 від 04.07.2014 року в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару відповідно до специфікацій 20.08.2014 року, 03.09.2014 року, 08.09.2014 року згідно видаткових накладних№5081 від 20.08.2014 року, №5321 від 03.09.2014 року, №5470 від 08.09.2014 року.

Місцевий господарський суд відхилив доводи відповідача про зменшення суми основного боргу на 200 026,75 грн., посилаючись на те, що вказана сума є сумою за видатковою накладною №№4983 від 15.08.2014 року, стягнення за якою не є предметом спору. Місцевий господарський суд зазначив, що наявність у відповідача оригіналів документів на поставку товару на суму 200 026,75 грн., в тому числі видаткової накладної №4983 від 15.08.2014 року та товарно-транспортної накладної №6448 від 15.08.2014 року з наявним відбитком печатки Публічного акціонерного товариства "Спецзалізобетон" підтверджує факт отримання відповідачем товару на суму 200 026,75 грн. Дана операція була включена відповідачем до податкового обліку підприємства, що також свідчить про наявність у відповідача первинних документів по даній поставці. Публічне акціонерне товариство "Світловодський завод "Спецзалізобетон" в листах №280 від 14.10.2014 року №22 від 28.10.2014 року, №25 від 29.10.2014 року визнало заборгованість в розмірі 845 505,40 грн., в яку входила поставка товару за видатковою накладною № 4983 від 15.08.2014 року, а також здійснював часткові оплати заборгованості з посиланням на акти звірки, які містили відомості про поставку за видатковою накладною № 4983 від 15.08.2014 року, письмові заперечення щодо вказаної поставки відсутні. В рішенні місцевого господарського суду зазначено, що відповідач не надав суду доказів звернення до позивача з приводу повернення коштів в зв'язку з неотриманням товару на суму 200 026, 75 грн., зарахування суми в розмірі 200 026,75 грн. в рахунок оплати за поставку іншого товару або вимогу щодо поставки товару на дану суму, або повідомлення позивача про неотримання товару за видатковою накладною № 4983 від 15.08.2014 року.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що звернення відповідача до правоохоронних органів за фактом заволодіння виконуючим обов'язки голови правління Публічного акціонерного товариства "Світловодський завод "Спецзалізобетон" Литвиненко О.М. в період червня - вересня 2014 року майном товариства в особливо великих розмірах, що стало підставою для відкриття кримінального провадження, яке 27.01.2015 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015120270000003 з попередньою правовою кваліфікацією за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України, свідчить про можливе привласнене колишнім головою правління Публічного акціонерного товариства "Світловодський завод "Спецзалізобетон" майна товариства, в тому числі отриманого за видатковою накладною №4983 від 15.08.2014 р. на суму 200 026,75 грн., а не відсутність його поставки зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Плюс".

Враховуючи наявність факту прострочення товару, місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 136 926,16 грн. за загальний період з жовтня 2014 року по травень 2015 року, 36% річних за загальний період з 12.09.2014 року по 05.03.2015 року у сумі 109 318,49 грн. (з урахуванням здійсненої перевірки розрахунку) та 10 % штрафу від вартості неоплаченого товару в розмірі 68 094,19 грн. (відповідно до умов специфікацій).

У зв'язку з тим, що оригінал видаткової накладної № 4983 від 15.08.2014 року необхідний для проведення експертизи відсутній та сторонами на вимогу суду не надано, місцевим господарським судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Світловодський завод "Спецзалізобетон" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області у справі №912/34/15-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Плюс" до Публічного акціонерного товариства "Світлозаводський завод "Спецзалізобетон" та прийняти нове рішення з урахуванням доводів, що викладені в апеляційній скарзі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач не визнає постачання товару за видатковою накладною №4983 від 15.08.2014 року на суму 200 026,75 грн., який оплачений згідно платіжного доручення №755 від 15.08.2014 року. Даний товар по внутрішньому обліку підприємства не обліковується, підприємством у виробництві не використовується. На підтвердження факту того, що товар за видатковою накладною №4983 від 15.08.2014 року не поступав на склад покупця та не завозився на його територію, відповідачем надані витяги з журналів обліку товарів, які були поставлені у власність підприємства, пояснення матеріально-відповідальних осіб підприємства, копія акту інвентаризації, ставилось питання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Апелянт вважає, що його доводам про неотримання товару за видатковою накладною №4983 від 15.08.2014 року та, як наслідок, існування суми переплати за поставлений товар у розмірі 200 026,75 грн., місцевим господарським судом не надано належної оцінки.

Апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що позивачем не надано на вимогу суду оригіналів видаткової накладної №4983 від 15.08.2014 року, товарно-транспортної накладної №6448 від 15.08.2014 року та довіреності на підставі якої отримано товар, що позбавило можливості призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, висновок по якій, на думку відповідача, спростував або підтвердив би факт оспорюваної поставки.

Апелянт зазначає, що про факт недопоставки товару йому стало відомо після звільнення колишнього голови правління, проведення інвентаризації та службового розслідування, що по часу співпало з розглядом спору у господарському суді. Відповідач не погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що посиланням у платіжних документах про часткову сплату боргу на акти звірки є визнанням заборгованості, яка включає в себе і поставку за видатковою накладною, оскільки у платіжних дорученнях посилався на свої акти звірки, які не містили відомостей про дану поставку.

Посилання суду на те, що предметом спору є поставка згідно специфікацій від 20.08.2015 року, 03.09.2015 року та 08.09.2015 року, на думку апелянта, є хибним, оскільки на момент поставки товару за вказаними специфікаціями вже існувала сума переплати у розмірі 200 026,75 грн. за непоставлений товар. Неврахування місцевим господарським судом суми переплати у розмірі 200 026,75 грн. потягло за собою неправильне визначення як суми осиного боргу так і сум штрафних санкцій.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2015 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Світлозаводський завод "Спецзалізобетон" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.06.2015 року у справі №912/34/15-г прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Кузнєцов В.О., розгляд скарги призначений у судове засіданні на 04.08.2015 року.

Розпорядженням голови суду від 03.08.2015 року у зв'язку із виходом з відпустки судді Чередка А.Є. та перебуванням у відпустці судді Коваль Л.А. - членів постійно діючої колегії суддів, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), суддів: Широбокової Л.П., Чередка А.Є.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Світлозаводський завод "Спецзалізобетон" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.06.2015 року у справі №912/34/15-г прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Пархоменко Н.В. (доповідач), суддів: Широбокової Л.П., Чередка А.Є.

У судове засідання, яке відбулося 04.08.2015 року, представник апелянта підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Плюс" проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін.

У судовому засіданні 04.08.2015 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 04.07.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Парк Плюс" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Світловодський завод "Спецзалізобетон" (покупець) укладений договір поставки №КШ0412, відповідно до пункту 1.1 якого в порядку і строки, встановлені цим договором, а також додатками до нього, які є його невід'ємними частинами, постачальник зобов'язується передати товар у власність покупця, а останній прийняти його.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015 року (пункт 8.1 договору).

Асортимент товару, що поставляється, строки та умови його поставки, ціна, порядок і строки його оплати обумовлюються сторонами в цьому договорі та в заявках покупця, які прирівнюються сторонами до специфікації (в розумінні статті 266 Господарського кодексу України) і є його невід'ємними частинами (пункт 1.2. договору).

Постачальник здійснює поставку товару на підставі заповненої покупцем і отриманої від покупця заявки, на умовах, які зазначені в ній. Зазначені в заявці умови поставки товару стосуються лише поставки товару по цій заявці (пункт 2.1 договору).

Факт погодження постачальника з умовами і порядком поставки товару та прийняття заявки покупця в роботу є виставлення покупцю відповідного рахунку на його оплату (пункт 2.11 договору).

Сторонами узгоджені та підписані специфікації до договору поставки №КШ0412 від 04.07.2014 року, зокрема: від 20.08.2014 року на поставку товару на суму 296 960,00 грн. (а.с. 17, том 1), від 03.09.2014 року на поставку товару на суму 141 351,00 грн. (а.с. 22, том 1), від 08.09.2014 року на поставку товару на суму 332 350,00 грн. (а.с. 27, том 1).

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту оформлення відповідних накладних, отримання постачальником від покупця належно оформлених оригіналів документів (заявки; довіреності на особу, яка отримує товар; листа-повідомлення покупця щодо перевізника) та за умов повної оплати його вартості. В іншому випадку, постачальник вправі вимагати від покупця повернення такого товару незалежно від його оплати (пункт 12.7 договору).

На виконання умов договору поставки №КШ0412 від 04.07.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Парк Плюс" здійснило поставку Публічному акціонерному товариству "Світловодський завод "Спецзалізобетон" товару, що підтверджується видатковими накладними: №5081 від 20.08.2014 року на суму 304 127,50 грн., №5321 від 03.09.2014 року на суму 144 467,40 грн., №5470 від 08.09.2014 року на суму 330 398,50 грн.

Товар отриманий представником Публічного акціонерного товариства "Світловодський завод "Спецзалізобетон" згідно довіреностей.

Відповідно до пункту 3.2 договору покупець здійснює 100% предоплату за замовлений товар у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання рахунку. За додатковим погодженням між сторонами можливі й інші розрахунки у будь-якій формі, що не заборонені чинним законодавством України. Умови оплати товару можуть бути змінені тільки у разі погодження між постачальником і покупцем додаткової угоди із зазначенням інших умов оплати або специфікації при цьому умови оплати товару стосуються лише поставки по цій специфікації (пункт 3.3 договору).

Специфікаціями від 20.08.2015 року, від 03.09.2014 року, від 08.09.2014 року передбачено, що покупець здійснює оплату за замовлений товар у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника згідно наступного графіка: 11.09.2014 року суму 301 340,00 грн., 24.08.2014 року суму 141 351,00 грн., 29.09.2014 року суму 332 350,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість за поставлений товар за договором поставки №КШ0412 від 04.07.2014 року у сумі 615 505,40 грн. (за видатковою накладною №5081 від 20.08.2014 року у сумі 240 639,50 грн. (з урахуванням часткової оплати), №5321 від 03.09.2014 року у сумі 144 467,40 грн., №5470 від 08.09.2014 року у сумі 230 398,50 грн. (з урахуванням часткової оплати).

З огляду на умови договору поставки №КШ0412 від 04.07.2014 року та умови специфікацій від 20.08.2014 року, 03.09.2014 року та від 08.09.2014 року строк оплати за поставлений товар згідно видаткових накладних №5081 від 20.08.2014 року, №5321 від 03.09.2014 року у сумі 144 467,40 грн., №5470 від 08.09.2014 року є таким, що настав.

Доказів оплати поставленого товару за спірними видатковими накладними у повному обсязі відповідач не надав.

Публічне акціонерне товариство "Світловодський завод "Спецзалізобетон" під час розгляду справи місцевим господарським судом та в апеляційні скарзі зазначає про наявність переплати за договором поставки №КШ0412 від 04.07.2014 року у сумі 200 026.75 грн., яку було перераховано згідно платіжного доручення №755 від 15.08.2014 року як оплата товару за видатковою накладною №4983 від 15.08.2014 року, отримання товару за якою відповідач заперечує.

Місцевий господарський суд відхилив доводи відповідача про зменшення суми боргу на 200 026,75 грн. з тих підстав, що поставка за видатковою накладною №4983 від 15.08.2014 року не є спірною; дана операція була включена відповідачем до податкового обліку підприємства, що також свідчить про наявність у відповідача первинних документів по даній поставці; відповідач у листах №280 від 14.10.2014 року, №22 від 28.10.2014 року, №25 від 29.10.2014 року визнав заборгованість в розмірі 845 505,40 грн., яка включала поставку товару за видатковою накладною № 4983 від 15.08.2014 року; здійснюючи часткову оплату заборгованості відповідач посилався на акти звірки, які також містили відомості про поставку за вказаною видатковою накладною; відповідач не звертався до позивача в порядку, визначеному Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року №П-6 щодо неотримання товару або отримання товару не в повному обсязі.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом встановлено неможливість проведення судової почеркознавчої експертизи у зв'язку з відсутністю ненаданням сторонами оригіналу видаткової накладної №4983 від 15.08.2014 року, необхідного для проведення експертизи.

У судовому засіданні, яке відбулося 04.08.2015 року, представники сторін підтвердили неможливість надання оригіналу видаткової накладної №4983 від 15.08.2014 року.

Враховуючи викладене апеляційний господарським суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для зменшення суми основного боргу на 200 026,75 грн. та про відмову у задоволенні клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

При цьому, апеляційний господарський суд враховує, що в графі призначення платежу в платіжному дорученні №755 від 15.08.2014 року зазначено: "оплата за метал по рах. 4374 від 05.08.14 в т.ч. ПДВ 20% 33 337,79 грн.", доказів звернення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Плюс" щодо зміни призначення платежу Публічне акціонерне товариство "Світловодський завод "Спецзалізобетон" до суду не надало. Права господарського суду під час прийняття рішення передбачені статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, яка не містить такого права як зміна призначення платежу.

Також, апеляційний господарським суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що наявність кримінального провадження за №42015120270000003, відкритого за фактом заволодіння виконуючим обов'язки голови правління ПАТ "Світловодський завод "Спецзалізобетон" Литвиненко О.М. в період червня - вересня 2014 року майном товариства в особливо великих розмірах, з попередньою правовою кваліфікацією за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України свідчить про можливе привласнене колишнім головою правління ПАТ "Світловодський завод "Спецзалізобетон" майна Товариства, в тому числі отриманого за видатковою накладною №4983 від 15.08.2014 року на суму 200 026,75 грн., а не відсутність його поставки зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Плюс".

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що розглядаючи справу в межах заявлених вимог (стягнення заборгованості за специфікаціями від 20.08.2014 року, від 03.09.2014 року та від 08.09.2014 року) місцевий господарський суд не в повному обсязі дослідив всі обставини справи так як поставка згідно видаткової накладної №4983 від 15.08.2014 року відбулася в межах договору поставки №КШ0412 від 04.07.2014 року та існувала до спірних поставок з таких підстав.

В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Між тим, матеріали справи не містять такого клопотання відповідача.

Матеріалами справи підтверджується всебічний повний та об'єктивний розгляд спору місцевим господарським судом.

За викладених обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача у сумі 615 505,40 грн.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (стаття 549 Цивільного кодексу України).

В специфікаціях від 20.08.2014 року, від 03.09.2014 року, від 08.09.2014 року сторони передбачили, що у разі прострочення оплати товару більш ніж на 20 днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми неоплаченого товару за кожні 10 днів такої прострочки.

Позивачем заявлений до стягнення з відповідача штраф за прострочку оплати товару більш ніж на 20 днів у розмірі 10% від суми неоплаченого товару у сумі 68 094,19 грн.

Штраф нарахований відповідно до умов специфікацій, чинного законодавства та підлягає стягненню з відповідача.

За викладеного є правомірний висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог про стягнення штрафу у сумі 68 094,19 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами специфікацій від 20.08.2014 року, від 03.09.2014 року, від 08.09.2014 року сторони узгодили в силу статті 625 Цивільного кодексу України застосовувати 36% річних.

Позивачем заявлено до стягнення 36% річних за загальний період з 12.09.2014 року по 05.03.2015 року у сумі 109 745,82 грн. та втрати від інфляції за період з жовтня 2014 року по травень 2015 року у сумі 136 926,16 грн.

Місцевий господарський суд здійснивши перевірку розрахунку заявлених сум дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на корить позивача 36% річних у сумі 109 318,49 грн. та втрат від інфляції у сумі 136 926,16 грн.

Апеляційний господарський суд погоджується із здійсненим перерахунком місцевим господарським судом.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

За викладеного, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Світлозаводський завод "Спецзалізобетон" та, відповідно, підстав для зміни або скасування рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.06.2015 року у справі №912/34/15-г.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 9 298,44 грн. за подання апеляційної скарги покладається на відповідача.

Керуючись статтями 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Світлозаводський завод "Спецзалізобетон" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.06.2015 року у справі №912/34/15-г залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.06.2015 року у справі №912/34/15-г залишити без змін.

Повна постанова складена 05.08.2014 року.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя А.Є. Чередко