Постанова № 47960840, 29.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2015 р. Справа№ 910/4366/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Жук Г.А.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання: Огірко А.О.

за участю представників:

від позивача: Пасічник С.О. за довіреністю №5787/19 від 31.12.2014

від відповідача: Демчук О.В. за довіреністю №14-94 від 18.04.2014

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2015

у справі №910/4366/15-г (суддя Стасюк С.В. )

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз"

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.05.2015 у справі №910/4366/15-г позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про внесення змін до договору задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2015 у справі №910/4366/15-г та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями визначено склад суду для розгляду справи №910/4366/15-г, головуючий суддя Смірнова Л.Г. судді Чорна Л.В., Кропивна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2015 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 10.06.2015.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній просив апеляційну скаргу відхилити, рішення залишити без змін.

Розгляд справи неодноразово відкладався, в останньому судовому засідання оголошено перерву на 22.07.2015.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2015, у зв'язку з перебуванням судді ЧорноїЛ.В. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., судді Кропивної Л.В., Жук Г.А.

22.07.2015 розгляд справи відкладено на 29.07.2015.

У судове засідання 29.07.2015 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, рішення у даній справі просив скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, рішення суду у даній справі просив залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

01.10.2004 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (орендар) було укладено договір оренди газопроводів та споруд на них № 14/1289/04 (надалі по тексту - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, перелік якого наведений у додатку, вартість якого визначена згідно з актом про оцінку вартості основних засобів і становить 3351952,82грн Майно передається в оренду з метою забезпечення безперебійного та безаварійного постачання природного газу споживачам Житомирської області та отримання на цій основі прибутку.

Відповідно до пункту 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна. Обов'язок зі складання акта приймання-передачі майна покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору (пункт 2.5 Договору).

Пунктом 2.2. Договору сторони погодили, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Згідно з пунктом 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі розрахунку орендної плати та протоколу узгодження орендної плати, які є невід'ємною частиною цього договору, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 5586,59 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

У відповідності до пункту 3.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за цей же місяць.

Відповідно до пункту 3.3 Договору орендна плата перераховується на поточний рахунок орендодавця щокварталу не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (пункт 3.4 Договору).

Згідно з пунктом 3.7 Договору загальна ціна цього договору складається із сум орендної плати, нарахованої на протязі дії Договору.

Пунктами 5.2. та 7.1 Договору визначено, що орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором, а орендар в свою чергу зобов'язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до пункту 10.1 Договору цей договір укладено строком на 360 днів, що діє з 01.10.2004 до 25.09.2005 включно.

Згідно з пунктом 10.3 Договору зміни і доповнення вносяться до цього договору за взаємної письмової згоди сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо плати за приєднання до мереж суб'єктів природних монополій" №5021-VI від 22.06.2012, який вступив в дію 01.01.2013 було внесено зміни до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" яким зокрема визначено, що експлуатація складових Єдиної газотранспортної системи України (ЄГТЄУ) здійснюється виключно газорозподільними або газотранспортними підприємствами. Власники складових ЄІТСУ зобов'язані передати належні їм складові ЄГТЄУ у власність, господарське відання чи користування газотранспортному або газорозподільному підприємству чи укласти з газотранспортним або газорозподільним підприємством договір про експлуатацію таких складових.

Зазначені договори укладаються відповідно до типових форм, затверджених Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ).

07.03.2013 Постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 228 (надалі по тексту - Постанова № 228) затверджено Типовий договір на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами).

В пункті 2 Постанови № 228 зазначено, власникам складових Єдиної газотранспортної системи України та газотранспортним і газорозподільним підприємствам привести свої договірні відносини у відповідність до вимог Типового договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами), затвердженого цією постановою, у місячний строк з дня набрання нею чинності.

Пункт 4 Постанови № 228 передбачає, що ця постанова набирає чинності з 01 квітня 2013 року, але не раніше дня її офіційного опублікування. Дана постанова НКРЕ була опубліковані та набрала чинності 12.04.2013 року.

З метою приведення укладеного між сторонами Договору оренди газопроводів та споруд на них №14/1289/04 від 01.10.2004 року у відповідність до Типового договору, затвердженого Постановою № 228 позивач листом № 6315 від 19.11.2013 надіслав на адресу відповідача два примірники Додаткової угоди № 1 до договору оренди №14/1289/04 від 01.10.2004, якою сторони змінюють існуючий Договір на договір на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України.

Проте, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не підтримало пропозицію позивача про внесення змін до Договору та в своєму листі за вих. № 10-6507/1.10-14 від 03.10.2014 наголосило на необхідність продовження правовідносин між сторонами згідно з умовами Договору №14/1289/04 від 01.10.2004 у чинній редакції.

Відповідач надав суду відзив на позов, за змістом якого заперечив проти задоволення позову, з тих підстав, що уклавши Договір №14/1289/04 від 01.10.2004, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в повній мірі забезпечило надійну та безпечну експлуатацію належних їй газопроводів та спору на них згідно з вимогами законодавства та правилами технічної експлуатації, відтак, на думку відповідача. відсутні підстави для застосування пункту 4 статті 7 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" до правовідносин, врегульованих Договором №14/1289/04 від 01.10.2004.

Згідно зі статтею 32 Господарського кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (статті 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір оренди газопроводів та споруд на них № 14/1289/04 від 01.10.2004, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, перелік якого наведений у додатку, вартість якого визначена згідно з актом про оцінку вартості основних засобів і становить 3 351 952,82 грн.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" державне регулювання діяльності суб'єктів ринку природного газу, в тому числі суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, які діють на суміжних ринках, здійснюється Кабінетом Міністрів України, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та центральними органами виконавчої влади в межах їх повноважень.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" визначено, що національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, при прийнятті своїх рішень діє за принципом незалежності від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх органів.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, зокрема належить затвердження типових договорів на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами).

У відповідності з вимогами пункту 2 Постанови №228 зобов'язано власників складових Єдиної газотранспортної системи України та газотранспортним і газорозподільним підприємствам, привести свої договірні відносини у відповідність до вимог Типового договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) у місячний строк з дати набрання чинності цієї постанови.

Відтак, з моменту укладення між сторонами спірного Договору обставини, за якими він був укладений, істотно змінились. Це було зумовлено змінами у нормативно-правовому регулюванні правовідносин на підставі Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" та Постанови №228 .

Як вбачається за матеріалів справи, у зв'язку з набранням чинності вищезазначеної постанови Національної комісії, позивачем направлялись на адресу відповідача лист № 6315 від 19.11.2013 та два примірники Додаткової угоди № 1 до договору оренди №14/1289/04 від 01.10.2004.

Всупереч вимогам частини 4 статті 181 Господарського кодексу України (далі ГК України) за наявності заперечень щодо окремих умов договору відповідач в установлений двадцятиденний строк не надіслав позивачу два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаною додатковою угодою.

Частинами 2, 4 статті 652 ЦК України зазначається, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності визначених умов у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або тягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Як зазначає позивач, на підставі договору оренди №14/1289/04 від 01.10.2004 Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" не зможе забезпечити безперебійного та безаварійного постачання природного газу споживачам Коростенського району Житомирської області, так як даний договір не надає можливості позивачу виконувати роботи з технічного обслуговування, огляду, обстеження та поточного ремонту, в строки та порядку, що передбачені чинними нормативно-правовими актами.

Положеннями частини 1 статті 187 ГК України передбачено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Враховуючи положення вищезазначених норм, обов'язок по укладенню договору може ґрунтуватись на вимогах закону чи на вимогах попереднього договору.

У відповідності до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 179 ГК України встановлено, що Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (частина 3 статті 179 ГК України).

Відповідно до частини 4 статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору але мають право конкретизувати його умови.

Умови запропонованої позивачем Додаткової угоди №1 до Договору оренди газопроводів та споруд на них №14/1292/04 від 01.10.2004 відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема типового договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами), не порушують прав та охоронюваних законом інтересів сторін та інших осіб.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2015 у справі №910/4366/15-г.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у справі №910/4366/15-г залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2015 у справі №910/4366/15-г залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/4366/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Г.А. Жук

Л.В. Кропивна