Постанова № 47960838, 03.08.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2015 р. Справа№ 910/10024/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Сітайло Л.Г.

за участю представників:

від позивача - Залунін К.В., довіреність № 79 від 22.04.2015;

від відповідача - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" на рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2015 у справі № 910/10024/15 (суддя Головіна К.І.) за позовом публічного акціонерного товариства "Київобленерго" до приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" про стягнення 19 660, 63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київобленерго" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" заборгованості з орендної плати за період з січня по березень 2015 року в сумі 16 028, 00 грн., пені в сумі 1 169, 89 грн., трьох відсотків річних в сумі 74, 20 грн. та інфляційних в сумі 2 387, 57 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2015 у справі № 910/10024/15 вказані вимоги задоволено повністю.

При задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині здійснення орендної плати.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2015 у справі № 910/10024/15 змінити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що сума заборгованості, присуджена до стягнення судом першої інстанції, є меншою на 1 000, 00 грн., та повинна складати 15 028, 00 грн. (16 028, 00 грн. - 1 000, 00 грн.), оскільки відповідачем було оплачено зазначені кошти в рахунок погашення боргу за договором оренди.

Представник позивача в судовому засіданні 03.08.2015 заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Відповідач правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином; про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутнім у даному судовому засіданні від відповідача до суду не надійшло.

Враховуючи наведене вище, а також те, що саме відповідачем подана апеляційна скарга, а отже його позиція є викладеною та зрозумілою, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між публічним акціонерним товариством "АЕС Київобленерго", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Київобленерго" (орендодавець) та приватним акціонерним товариством "Телесистеми України" (орендар) 01.04.2013 р. було укладено договір оренди № 35, відповідно до умов якого (п.п. 1.1, 1.2 договору) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове оплатне орендне користування стійко-місце на радіотехнічній вежі, підпорядкованій орендодавцю для розміщення 4 шт. антен, а також місце для розміщення контейнера з обладнанням стільникового зв'язку (які надалі іменуються "майданчик") для розміщення відповідного обладнання базової станції (RBS) стільникового зв'язку з антенно-фідерними пристроями вказаної RBS. Зазначений майданчик розташований за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Жовтнева, 32.

Відповідно до п. 1.5 договору передача майданчика орендодавцем в оренду орендарю оформлюється актом прийому-передачі, що наведено в додатку 1, в якому зазначаються обладнання та технічний стан майданчика.

Пунктом 3.1 договору (в редакції додаткової угоди від 01.04.2014 № 2) передбачено, що загальна місячна плата за оренду майданчика (з урахуванням надання орендарю права підвісу антенно-фідерних пристроїв на радіотехнічній вежі), починаючи з 01.04.2014 складає 6 000, 00 грн. на місяць.

Орендна плата за поточний місяць вноситься орендарем на умовах 100% попередньої плати до 1-го числа поточного місяця на підставі рахунку, сформованого орендодавцем (п. 3.2 договору в редакції додаткової угоди від 31.12.2013 № 1).

Відповідно до п. 7.3 договору за несвоєчасну оплату орендної плати, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє від виплати заборгованості.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу у тимчасове користування майно, яке визначене у п. 1.1 договору, що підтверджується підписаним повноважними представниками сторін актом прийому-передачі від 01.04.2013 року №35 (а.с. 12).

У зв'язку з невиконанням орендарем умов договору в частині здійснення орендних платежів ПАТ "Київобленерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ПрАТ "Телесистеми України" орендної плати за період з січня по березень 2015 року в сумі 16 028, 00 грн.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2 договору (в редакції додаткової угоди від 31.12.2013 № 1) передбачено, що Орендна плата за поточний місяць вноситься орендарем на умовах 100% попередньої плати до 1-го числа поточного місяця на підставі рахунку, сформованого орендодавцем

Відповідачем зобов'язання зі здійснення орендної плати не виконувались належним чином, у зв'язку з чим утворився борг у загальній сумі 16 028, 00 грн.

Враховуючи вищевикладене, на момент звернення позивача з даним позовом до суду строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати коштів за договором оренди настав, проте зобов'язання виконано не було.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Факт наявності заявленого до стягнення боргу станом на день подачі позову до суду підтверджується матеріалами справи, що наведено вище у даній постанові.

Доводи апелянта про те, що сума заборгованості, присуджена до стягнення судом першої інстанції, є меншою на 1 000, 00 грн., та повинна складати 15 028, 00 грн. (16 028, 00 грн. - 1 000, 00 грн.), оскільки відповідачем було оплачено зазначені кошти в рахунок погашення боргу за договором оренди, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Відповідачем на підтвердження оплати коштів в сумі 1 000, 00 грн. надано платіжне доручення від 07.04.2015 №XLE2100040 з призначенням платежу - часткова оплата за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 згідно договору від 01.04.2013 № 35.

При цьому, у матеріалах даної справи (а.с. 32) міститься довідка позивача, яка відображає рух коштів за договором від 01.04.2013 № 35.

У зазначеній довідці відображено даний платіж за грудень 2014 року на суму 1 000, 00 грн., здійснений відповідачем 07.04.2015.

Також, випискою з банківського рахунку (а.с. 114) підтверджується здійснення 07.04.2015 ПрАТ "Телесистеми України" зазначеного платежу на суму 1 000, 00 грн. згідно платіжного доручення від 07.04.2015 №XLE2100040.

Крім цього, в засіданні апеляційного суду представником позивача підтверджено обставини зарахування цих коштів ПАТ "Київобленерго" в рахунок погашення боргу по договору оренди під час підготовки позовної заяви.

Отже, позивачем при зверненні до суду з даним позовом було враховано вказаний платіж в розмірі 1 000, 00 грн.

Також, слід зазначити, що призначенням платежу згідно платіжного доручення від 07.04.2015 №XLE2100040 є сплата орендної плати за грудень 2014, тоді як періодом, за який заявлено до стягнення борг визначено: січень - березень 2015.

Таким чином, станом на дату ухвалення рішення заборгованість відповідача перед позивачем складала 16 028, 00 грн. та відповідно на заявлену до стягнення суму боргу вказаний платіж не впливає.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення коштів у зазначеній сумі з відповідача на користь позивача.

Також, окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 1 169, 89 грн., три відсотки річних в сумі 74, 20 грн. та інфляційні в сумі 2 387, 57 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 7.3 договору за несвоєчасну оплату орендної плати, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє від виплати заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.

Оскільки, відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за договором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 1 169, 89 грн., трьох відсотків річних в сумі 74, 20 грн. та інфляційних в сумі 2 387, 57 грн., розрахунок яких перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Крім цього, апелянту підлягає поверненню зайва сплачена ним сума судового збору у розмірі 913, 50 грн., перерахована платіжним дорученням від 24.06.2015 № F0624UQFHM.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2015 у справі № 910/10024/15 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Повернути приватному акціонерному товариству "Телесистеми України" (м. Київ, бул. Русанівський, б.7, код за ЄДРПОУ 22599262) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в сумі 913 грн. 50 коп., перерахований платіжним дорученням від 24.06.2015 № F0624UQFHM. Підставою для повернення вказаної суми є дана постанова підписана колегією суддів та скріплена гербовою печаткою суду.

4. Матеріали справи № 910/10024/15 повернути до господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді С.А. Гончаров

Л.Г. Сітайло