Рішення № 47948780, 29.07.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

суддів Заводян К.І., Бреславського О.Г.

секретаря Балацької-Геряк О.П.

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про стягнення банківського вкладу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 травня 2015 року,

встановила:

ОСОБА_3 у грудні 2014 року звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про стягнення суми банківського вкладу.

Посилалася на те, що між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 укладено договір банківського вкладу 23 жовтня 2014 року №26357933102438/7.

Зазначала про внесення грошових коштів в сумі 262 000 гривень з проведенням конвертації валюти на суму 20000 доларів США.

Також 11 листопада 2014 року здійснено поповнення депозитного рахунку на суму 196 000 грн. з проведенням конвертації валюти на суму 15000 доларів США.

Посилаючись на те, що 4 грудня 2014 року звернулася до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» з заявою про повернення суми вкладу,

№22ц-933 2015 рік Головуючий у 1 інстанції Олексюк Т.І.

Категорія 27 Доповідач Половінкіна Н.Ю

просила стягнути з публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» банківський вклад за договором між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 від 23 жовтня 2014 року №26357933102438/7 в сумі 35000 доларів США.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 травня 2015 року у позові відмовлено.

ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 травня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про стягнення банківського вкладу задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення банківського вкладу, суд першої інстанції керувався положеннями ч.1 ст.1059 ЦК України та вважав недодержаною письмову форму договору між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 від 23 жовтня 2014 року №26357933102438/7 банківського вкладу.

На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції послався на недоведеність здійснення ОСОБА_3 внесення грошових коштів на виконання договору між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 від 23 жовтня 2014 року №26357933102438/7 банківського вкладу.

Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про наявність деліктних правовідносин з заподіяння шкоди ОСОБА_3

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

На підставі ст.213 ЦПК України рішення сулу повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалено з порушенням наведених норм.

Згідно із ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

До матеріалів справи приєднано договір між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 банківського вкладу від 23 жовтня 2014 року №26357933102438/7.

Відповідно до п.1.1 наведеного договору публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» відкриває депозитний вклад з проведенням конвертації валюти з поточним рахунком №26357933102438 на суму 262000 грн.

Пунктом 1.3 правочину передбачено додаткові внески на депозитний рахунок (поповнення вкладу).

Відповідно квитанції від 23 жовтня 2014 року ОСОБА_3 внесено кошти в сумі 262000 грн. на виконання договору між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 банківського вкладу від 23 жовтня 2014 року №26357933102438/7.

Також згідно квитанції від 11 листопада 2014 року ОСОБА_3 внесено кошти в сумі 196500 грн. на виконання договору між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 банківського вкладу від 23 жовтня 2014 року №26357933102438/7.

Положення ст.1059 ЦК України врегульовує питання форми банківського вкладу та наслідки недодержання письмової форми договору.

За змістом ст.1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

Письмова формадоговору банківського вкладу вважається додержаною,якщовнесеннягрошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжкиабосертифікатачи іншогодокумента,щовідповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківськоїдіяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками Українивкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року №516, передбачено, що залученнябанкомвкладів(депозитів)юридичнихі фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту)звидачеюощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачеюощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу(депозиту)звидачеюіншого документа,щопідтверджує внесення грошової суми або банківських металівівідповідаєвимогам,установленим законом, іншими нормативно-правовимиактамиусферібанківськоїдіяльності (банківськими правилами) тазвичаями ділового обороту.

Відповідно до п.2.9. глави 2 розділу ІV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01 червня 2011 року № 174, передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

З огляду на викладене квитанції щодо внесення ОСОБА_3 коштів на виконання договору між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 банківського вкладу від 23 жовтня 2014 року №26357933102438/7 за змістом та формою відповідає вимогам, які передбачені пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року №174.

Згідно із п. 2.1 Положення грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

При цьому ч.3 ст.1058, ч.2 ст.1068 ЦК України встановлюють, що банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Таким чином, відкриття відповідних рахунків та облікування на них грошових коштів у національній та іноземній валюті, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), є обов'язком банку, відповідно до якого банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, у день надходження до банку відповідного розрахункового документа.

Отже, відсутність реєстрації договору банківського вкладу, і як наслідок, необлікування на рахунку банку грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу, не можна вважати недодержанням письмової форми договору банківського вкладу за наявності ощадної книжки (сертифіката) чи іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту, і є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі. Відповідні юридичні факти (відсутність банківських рахунків, і як наслідок, необлікування на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу) слід кваліфікувати як невиконання банком своїх обов'язків за договором банківського вкладу.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від6 червня 2012 року у справі №6-17цс12.

Не заслуговують на увагу посилання публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на те, що договір між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 від 23 жовтня 2014 року №26357933102438/7 банківського вкладу та квитанції щодо внесення ОСОБА_3 грошових коштів на виконання договору між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 банківського вкладу від 23 жовтня 2014 року №26357933102438/7 є підробленими.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.

Само по собі посилання публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на те, що правочин та квитанції щодо внесення ОСОБА_3 грошових коштів на виконання договору між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 банківського вкладу від 23 жовтня 2014 року №26357933102438/7 є підробленими не спростовують обставин вчинення договору між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 від 23 жовтня 2014 року №26357933102438/7 банківського вкладу.

За змістом ч.1 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

На підставі ч.4 ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з»ясуванню обставин справи: роз»яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов»язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє

здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Під час розгляду справи апеляційним судом представнику позивача публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» ОСОБА_2 роз»яснено право подання доказів щодо обставин вчинення договору між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 від 23 жовтня 2014 року №26357933102438/7 банківського вкладу та внесення ОСОБА_3 грошових коштів, зокрема, призначення експертизи.

Проте, позивач ухилився від доведення обставин, на які посилався у запереченнях.

Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» належність підпису на договорі між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 банківського вкладу від 23 жовтня 2014 року №26357933102438/7 та квитанціях щодо внесення ОСОБА_3 грошових коштів на виконання зазначеного правочину працівнику банку не оспорюється.

На договорі між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 банківського вкладу від 23 жовтня 2014 року №26357933102438/7 та квитанціях міститься відбиток печатки (штампа), належність якого публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» не спростовано.

У такому разі висновок суду першої інстанції про недодержання письмової форми договору між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 від 23 жовтня 2014 року №26357933102438/7 банківського вкладу не відповідає обставинам справи.

На підставі п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

За таких обставин судове рішення підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Згідно із ч.1 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Пунктом 1.2 договору між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 від 23 жовтня 2014 року №26357933102438/7 банківського вкладу передбачено, що депозитний вклад залучається на строк з 23 жовтня 2014 року по 23 листопада 2014 року.

Встановлено, що ОСОБА_3 звернулася до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» з заявою про повернення вкладу.

За таких обставин підлягає стягненню з публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_3 вклад в сумі 458500 грн.

Керуючись п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 травня 2015 року скасувати.

Позов ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про стягнення банківського вкладу задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_3 банківський вклад за договором між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 банківського вкладу від 23 жовтня 2014 року №26357933102438/7 в сумі 458500 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий - підпис /ОСОБА_4Ю./

Судді - підписи /ОСОБА_5, ОСОБА_6Г./

З оригіналом згідно: