Вирок № 47937884, 07.09.2011, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-310/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2011 року

Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді: Скоріна А.В.

при секретарі: Бакуменко О.В., Кошик М.Й., Халпахчієвій Є.В.

з участю прокурора: Дудка Є.В., Тимчука В.В.

захисника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого продавцем-консультантом в СПД Вовк Микола Анатолійович, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого,

у скоєні злочину, передбаченого ст.187 ч.1 КК України ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 21.07.2009 року, приблизно о 1 годинi, знаходячись поблизу зупинки громадського транспорту, розташованої навпроти будинку №2/58 по вул..Тулузи в м.Києві, звернув увагу на автомобiль Шевроле Авеосiрого кольору д.н. АА 20 58 НI, в салонi якого знаходились раніше йому не знайомі гр-ки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та гр-н ОСОБА_6 В цей час ОСОБА_2 вирішив заволодіти майном, яке належить гр-м ОСОБА_4 та ОСОБА_5 З метою виконання свого злочинного умислу ОСОБА_2 підійшов до лівих передніх дверей вказаного автомобілю та наказав ОСОБА_6 вийти з салону автомобілю, що той і зробив. Після цього ОСОБА_2 підійшов до задніх дверей автомобілю і відчинивши їх, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоровя, схопив гр-ку ОСОБА_4 за волосся і витяг її з салону автомобілю. Потім ОСОБА_2, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоровя, схопив гр-ку ОСОБА_7 за волосся і також витяг її з салону автомобілю. Продовжуючи далі свої злочинні дії ОСОБА_2, з метою обернення на свою користь і особистого збагачення, застосовуючи невстановлений слідством предмет схожий на металеву биту, погрожуючи гр-м ОСОБА_5 та ОСОБА_4 його застосуванням, став вимагати від них передати йому свої мобільні телефони та гроші, після чого, діставши невстановлений слідством предмет, схожий на пістолет, продовжив погрожувати гр-м ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в разі невиконання його вимоги, застосувати даний предмет. В цей час гр-ка ОСОБА_4 сприймаючи погрози ОСОБА_2, як реальну загрозу своєму життю і здоровю, передала йому свій мобільний телефон Нокіа, ціною 1000 грн., в якому знаходилася картка оператора мобільного звязку Лайф, ціною 10 грн.. на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 25 грн., після чого гр-ка ОСОБА_5 також сприймаючи погрози ОСОБА_2, як реальну загрозу своєму життю і здоровю також передала йому свій мобільний телефон Саджем, ціною 1000 грн., в якому знаходилася картка оператора мобільного звязку Лайф, ціною 10 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 30 грн., а також гроші в сумі 3000 грн., з яких 1500 грн. належали їй, а 1500 грн. належали гр-ці ОСОБА_4 і знаходилися у неї на зберіганні.

Заволодівши таким чином чужим майном, що належить гр-ці ОСОБА_4 на загальну суму 2535 грн., а також гр-ці ОСОБА_5 на загальну суму 2540 грн., ОСОБА_2 з місця скоєння злочину втік, розпорядившись ними в подальшому на свій розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст.187 ч.1 КК України не визнав і показав, що 21.07.2009р., приблизно в 01 годині 00 хвилин, до нього додому заїхали друзі і вони поїхали пити каву. Вони зупинились біля ТЦ Край, розташованого по вул.Барського, 1 в м.Києві, де були затримані працівниками міліції. Вони йому сказали, що він скоїв розбійний напад і відвезли у відділок. Пістолета у нього не було. Нічого подібного на пістолет в нього також не було. З потерпілими він не знайомий. Працівники міліції застосовували до нього примус, били його, тому він підписав все, що вони казали. 26.05.2010р. він не знає чому давав такі показання.

Вина ОСОБА_2 у скоєні злочину, передбаченому ст.187 ч.1 КК України в судовому засіданні повністю доведена показами потерпілих і свідка та іншими дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Оголошеними в судовому засіданні показами потерпілої ОСОБА_4, згідно яких встановлено, що 20.07.2009 року вона на протязі дня займалася своїми справами. У вечірній час вона за допомогою мобільного телефону домовилась зі своєю подругою ОСОБА_5 зустрітися та разом провести час на якій-небудь дискотеці. Тому вони домовилися зустрітися на зупинці громадського транспорту навпроти будинку № 2/58 по вул.Тулузи в м.Києві. З нею вона зустрілися приблизно в 23 години 30 хвилин на місці про яке домовлялися. Стоячи на зупинці, вони вирішили їхати в центр міста, а там вже вирішувати куди саме йти відпочивати. Тоді вони вирішили скинутися грошима в сумі 1500 грн. з кожної і вона дістала гроші та передала ОСОБА_5, яка також доклала свої гроші в сумі 1500 і грн., які поклала в свою сумочку. Після цього вони зупинили таксиста на автомобілі Шевроле, точну марку та державний номер вона не пам*ятає. Коли вони його зупинили, то сіли в салон і домовилися з таксистом про те, щоб він їх довіз. Коли вони знаходилися в салоні автомобіля, то вона сіла на заднє сидіння, за водієм, ОСОБА_5 сіла поруч з нею. Через деякий час до автомобіля, в яком вони знаходилися, підійшов раніше їй не знайомий ОСОБА_2 з битою у руках. Він підійшов до дверей водія та наказав йому вийти з салону, що він і зробив. Після цього ОСОБА_2 підійшов до її дверей, відчинив їх і витяг її за волосся на вулицю, при цьому вона відчувала сильний фізичний біль. Після цього ОСОБА_2 підійшов до двері ОСОБА_5 і її також витяг за волосся на вулицю. При цьому він ображав їх нецензурними словами і, розмахуючи битою, погрожував їм фізичною розправою, при цьому він вимагав, щоб вони, тобто ОСОБА_5 та ОСОБА_4С, передали йому їх мобільні телефони та гроші. Тоді ж ОСОБА_2Б дістав пістолет з кишені своїх штанів та погрожуючи вказаним предметом став вимагати, щоб вони передали йому їх цінні речі. В цей час вона дуже злякалася і почала плакати, і. діставши свій мобільний телефон Нокіа, ціною в 1000 грн., в якому знаходилася картка оператора мобільного зв*язку Лайф, ціною 10 грн., на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 25 грн., і передала його ОСОБА_2 Після цього ОСОБА_5 дістала зі своєї сумочки гроші в сумі 3000 грн., з яких 1500 гри. належали їй, а також свій мобільний телефон, і також передала його ОСОБА_2 В цей час таксист- Будько М,М. щось сказав ОСОБА_2, а останній почав йому наносити удари руками по тулубу, однак, як вона зрозуміла, ОСОБА_2 у ОСОБА_6 нічого не забирав і вона не чула, щоб він щось у останнього вимагав. Після цього ОСОБА_2 наказав таксисту і їм сідати в автомобіль і швидко їхати звідти. При цьому коли вони сідали в автомобіль, то ОСОБА_2 підійшов до задньої частини цього автомобіля і битою розбив задню фару, з цей час вони поїхали. Після цього вони доїхали до місця проживання, а через деякий час звернулися до правоохоронних органів з заявою про вчинений злочин.

Т.1 а.с.37-40.

Оголошеними в судовому засіданні показами потерпілої ОСОБА_5, згідно яких встановлено, що 20.07.2009 року вона на протязі всього дня займалася своїми справами на території міста Києва. У вечірній час вона зідзвонилася з своєю подругою Анісі мовою С.С, з якою домовилась зустрітися і поїхати куди не будь на дискотеку. Вони домовилися зустрітися на зупинці громадського транспорту навпроти будинку № 2/58 по вул.Тулузи в м.Києві, де і зустрілися приблизно в 23 години 30 хвилин. Стоячи на зупинці, вони вирішили їхати в центр міста Також вони вирішили скинутися грошима в сумі по 1 500 грн. кожна для відпочинку. Тоді ОСОБА_4 дістала гроші в сумі 1500 грн. та передала їх їй. а вона також доклала свої гроші в сумі 1500 грн., які поклала в свою сумочку. Після цього вони зупинили автомобіль - таксі сріблястого кольору марки Шевроледержавний номер якого вона не пам*ятає. Коли вони його зупинили., то сіли в салон і домовилися з таксистом про те, щоб він їх довіз до центр) міста. Коли вони знаходилися в салоні автомобіля, то вона сіла на заднє сидіння, а ОСОБА_4 сіла поруч з нею за водієм. Знаходячись в салоні таксі, вони ще спілкувалися між собою та познайомилися з таксистом, якого звуть ОСОБА_6 Через деякий час до автомобіля, в якому вони знаходилися, підійшов хлопець, як потім їй стало відомо це був ОСОБА_2 з битою сріблястого кольору у руках. Він спочатку підійшов до дверей водія - ОСОБА_6 та наказав йому вийти з салону, що той і зробив. Після цього ОСОБА_2 підійшов до задніх дверей за водієм, відчинив їх і витяг ОСОБА_4 за волосся на вулицю. Після цього він підійшов до дверей, за якими сиділи вона, і також витяг її за волосся на вулицю, при цьому вона відчувала сильний фізичний біль. При цьому він ображав їх нецензурними словами і розмахуючи битою погрожував їй фізичною розправою, при цьому він вимагав, щоб вони йому передали мобільні телефони та гроші. Тоді він дістав предмет, схожий на пістолет, з кишені своїх штанів та погрожуючи пістолетом став вимагати, щоб вони передали йому їх цінні речі. В цей час вона дуже злякалася і почала плакати, а ОСОБА_4 діставши свій мобільний телефон Нокіа.передала його ОСОБА_2 Після цього вона також, боячись за своє життя і здоровя дістала зі своєї сумочки гроші в сумі 3000 грн., з яких 1500 гри. належали їй, а інші 1500 грн. - ОСОБА_4С, а також свій мобільний телефон модель Саджем, ціною 1000 грн., в якому знаходилася картка оператора мобільного зв*язку Лайф, ціною 10 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 30 грн., і також передала його ОСОБА_2 В цей час таксист щось сказав ОСОБА_2, а останній почав йому наносити удари руками по тулубу, однак, як вона зрозуміла, він у ОСОБА_6 нічого не забирав і вона не чула, щоб він щось у нього вимагав. Після цього ОСОБА_2 наказав таксисту і їм сідати в автомобіль і швидко їхати. При цьому коли вони сідали в автомобіль, то ОСОБА_2 підійшов до задньої частини авто і битою розбив задню фару, а вони в цей час поїхали. Після цього вони доїхали до місця проживання, а через деякий час звернулися до правоохоронних органів з заявами про вчинений відносно них злочин.

Т.1 а.с..44-47.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що 21.07.2009р. підвозив потерпілих на якусь дискотеку. Коли потерпілі дістали гроші, щоб розрахуватись з ним, то до них підійшли чоловіки і погрожуючи у дівчат забрали гроші. Підсудного серед тих хлопців, що погрожували, не було. Він не бачив, щоб до потерпілих застосовували фізичну силу. Слідчий не проводив впізнання та очну ставку. Слідчий сказав, що чоловік, що здійснив напад Байрамов, тому він писав, що напад здійснив Байрамов. Розбій скоювали 3-4 особи, точно не памятає. Підсудного він побачив тільки в судовому засіданні.

Вина підсудного ОСОБА_2 також доведена іншими дослідженими матеріалами справи, зокрема:

- протоколом очної ставки від 26.08.2009р., проведеної між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_4, згідно якого остання підтвердила покази дані нею в ході досудового слідства.

Т.1 а.с.78-84.

- протоколом очної ставки від 01.08.2009р., проведеної між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_5, згідно якого остання підтвердила покази дані нею в ході досудового слідства.

Т.1 а.с.85-93.

- протоколом огляду місця події від 29.08.2009р., згідно якого був оглянутий автомобіль Шевроле Авеод.н. 2058 НІ, на якому виявлено пошкодження у вигляді розбитої лівої задньої фари.

Т.1 а.с.100-104.

- оголошеними в судовому засіданні показами підсудного ОСОБА_2, які він надав під час судового слідства 26.05.2010р., а саме, що 21.07.2009р., приблизно в 01 годині, вчинив розбій відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з метою заволодіння їй майном. 21.07.2009р., він знаходився поблизу зупинки громадського транспорту по вул.Тулузи в м.Києві, де побачив автомобіль Шевроле Авео. В салоні автомобіля знаходились ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Він підійшов до дверей автомобіля, відчинив двері і наказав ОСОБА_6 вийти з автомобіля. За волосся він витяг потерпілих з автомобіля та вимагав, щоб вони передали мобільні телефони та гроші, що вони і зробили. Забравши гроші та речі потерпілих, він пішов з місця скоєння злочину. Вину свою він визнає повністю та не заперечує щодо фактичних обставин справи, викладених в обвинувальному висновку.

Т.1 а.с.362-363.

Аналізуючи покази ОСОБА_2, які він дав у залі судового засідання, щодо непричетності до розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4, то суд до цих показів ставиться критично, оскільки вони спростовуються, як показами самого підсудного, які він дав у судовому засіданні 26.05.2010р. так і показами потерпілих, які не викликають у суду сумніву в їx достовірності, оскільки вони послідовні, не протирічні i підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказами.

Стосовно показів свідка ОСОБА_6, щодо непричетності ОСОБА_2 до розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4, то суд до цих показів також ставиться критично, оскільки вони спростовуються показами ОСОБА_6, які він дав під час досудового слідства Т.1 а.с.95-96, показами самого підсудного, які він дав у судовому засіданні 26.05.2010р. та показами потерпілих, які не викликають у суду сумніву в їx достовірності, оскільки вони послідовні, не протирічні i підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказами.

При таких обставинах суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 у судовому засіданні повністю доведена, а тому його злочинні дії слід кваліфікувати за ст.187 ч.1 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій).

Вирішуючи питання про вид покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше не судимий, працює, перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні неповнолітню дитину, характеризується позитивно, має постійне місце проживання, обставин, що помякшують та обтяжують вину, не встановлено, і вважає за необхідне обрати йому міру покарання у виді позбавлення волі.

Судові витрати покласти на підсудного.

Речові докази по справі, знищити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.187 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити попередню підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ДНДЕКЦ при ГУМВС України у м. Києві, код ЗКПО 25575285, р/рахунок № 35226002000466, МФО 821018 3384 ( три тисячі триста вісімдесят чотири) грн. за проведення хімічної експертизи.

Речові докази по справі кульок з пазовим замком, в якому міститься порошкоподібна речовина наркотичний засіб героїн, два ватні тампони зі змивами з лівої та правої руки останнього з нашаруванням героїну, рідину, яка міститься в пластмасовій пляшці, місткістю 0,5 л, на якій мається бірка Моршинська негазована, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Святошинського РВ ГУ МВС України в м. Києві знищити.

Апеляція на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення через Святошинський районний суд м. Києва.

СУДДЯ: