Ухвала суду № 47936246, 28.10.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/19063/14-ц

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2014 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді САВЛУК Т.В.

при секретарі Гноілек М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 17 квітня 2014 року по справі №982/13,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, звертаючись до Дніпровського районного суду міста Києва, як компетентного суду, просив скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 17 квітня 2014 року по справі №982/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні просив скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 17 квітня 2014 року з підстав, викладених у поданій заяві, оскільки вважає спір, який розглядався третейським судом, непідвідомчий третейському суду, та має розглядатись в державному суді.

Представник заявника ОСОБА_3 в судовому засіданні заяву про скасування рішення третейського суду підтримала, просила заяву задовольнити, пояснила, що 17 квітня 2014 року Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків ухвалено рішення, яким задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заявник ОСОБА_1 не погоджується з прийнятим рішенням та просить скасувати рішення третейського суду, яке прийнято у спорі, який непідвідомчий третейському суду, оскільки за умов, які викладено у п.14 ст.6 Закону України «Про третейські суди», третейські суди можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських відносин, за винятком справ у спорах про захист прав споживачів, тому враховуючи той факт, що між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено договір споживчого кредиту, спір між цими сторонами не підвідомчий третейському суду, що є підставою для скасування рішення третейського суду. Крім того, представник заявника вважає, що з позовом до третейського суду звернувся неналежний позивач, оскільки на момент звернення до третейського суду Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» змінило найменування, однак ці обставини не з'ясовано третейським судом, тому є підстави вважати, що третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, що є окремою підставою для скасування рішення третейського суду.

Представник заінтересованої особи - Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» Мельников О.М., в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду з підстав, викладених у письмових запереченнях, які приєднано до матеріалів справи.

Заслухавши думку заявника ОСОБА_1, представника заявника ОСОБА_3, представника заінтересованої особи Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» Мельникова О.М., дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали третейської справи №982/13, оцінивши наявні у справі докази та наведені заявником ОСОБА_1 підстави для скасування рішення третейського суду, які викладені у заяві про скасування рішення третейського суду, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про третейські суди» на розгляд до третейського суду може бути переданий спір за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього закону.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремою письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Третейська угода є підставою для передачі спору на розгляд третейського суду, а в деяких випадках - і підставою для створення та діяльності такого суду. Таким чином, належність форми і змісту третейської угоди, наявність у ній всіх істотних умов, передбачених законом, є первинною та обов'язковою умовою правомірності третейського розгляду, а відтак - і третейського рішення.

Отже, обов'язковою умовою для розгляду спору в третейському суді є наявність третейської угоди між сторонами.

Судом встановлено, що 13 вересня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 укладено Генеральний договір про здійснення кредитування №710/076. (а.с.12-19)

Як передбачено у п.7.1 та п.7.2 Генерального договору про здійснення кредитування №710/076 від 13 вересня 2007 року, усі спори та розбіжності, що виникають між сторонами за цим Договором підлягають врегулюванню шляхом взаємних консультацій та переговорів.

У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони, керуючись ст.5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М.Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатолівною або Білоконем Юрієм Миколайовичем в порядку черговості, вказаному у цьому пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеним у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків.

Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду.

Третейський суд це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та (або) юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні, а також вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб встановлені Законом України „Про третейські суди".

Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних правовідносин це вид недержавної юрисдикційної діяльності і не є здійсненням правосуддя.

Відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом, зокрема статтею 6 Закону України "Про третейські суди".

17 квітня 2014 року Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків (третейський суддя Ярошовець В.М.) ухвалено рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено повністю.

Присуджено стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту в сумі 7 775 447 грн.86 коп. та третейський збір в розмірі 25500,00 грн. (а.с.6-11)

Відповідно до положень ст.51 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, в разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Підстави для скасування рішення третейського суду визначені у статті ст.389-5 Цивільного процесуального кодексу України, якою передбачено, що рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано, зокрема, у разі якщо справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону (п. 1 ч. 2 ст. 389-5 ЦПК України).

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує, або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язку найманого працівника.

Як роз'яснено у пунктах 1 та 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року за №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, є лише громадянин (фізична особа), котрий придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб.

Тобто, виходячи з позиції Верховного Суду України, позовна заява про захист прав споживача подається саме споживачем, у разі порушення його прав, передбачених ст. ст. 4-15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року по справі № 1-26/2011, підтверджено, що саме споживач має звертатися до суду як під час укладення кредитного договору, так і під час виконання договору. На час виникнення спірних правовідносин (квітень 2008 року) Закон України "Про третейські суди" не містив заборони на укладення третейської угоди.

Таким чином, банк відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» не є споживачем, а звернення ПАТ «Укрсоцбанк» до третейського суду з позовом про стягнення заборгованості внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 (Позичальником) та ОСОБА_2 (Поручителем) договірних зобов'язань за кредитним договором, пов'язане з виникненням між сторонами спору цивільно-правових відносин, які регулюються нормами цивільного законодавства України, та на які не розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Аналізуючи наявні у справі докази, наведені заявником підстави для скасування рішення третейського суду, судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 при укладенні кредитного договору, який містить у собі третейське застереження, самостійно обрав спосіб захисту своїх прав у разі виникнення спору - саме у третейському суді, де безпосередньо сторонами договору визначено третейських суддів, які мають розглядати спір у третейському суді, письмова форма третейської угоди сторонами дотримана, доказів, які мали підтвердити, що заявник, як сторона кредитного договору, у встановленому порядку звертався з вимогою щодо оспорювання третейського застереження, суду не надано.

Виходячи з суб'єктивного складу сторін та характеру спірних правовідносин, що були предметом розгляду у Постійно діючому третейському суді при Асоціації українських банків за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, даний спір підвідомчий третейському суду, тому відсутні підстави для застосування до даних відносин положень п.14 ст.6 Закону України « Про третейські суди».

В той же час, місцевий загальний суд, як компетентний суд, не перевіряє рішення третейського суду на відповідність нормам матеріального або процесуального права, а лише на дотримання процедурних вимог, які встановлені Законом України «Про третейські суди», при цьому рішення третейського суду може бути скасовано лише з підстав, вичерпний перелік яких визначених у ст.389-5 Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1, заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 17 квітня 2014 року по справі №982/13 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки рішенням третейського суду були вирішенні питання, які не виходили за межі третейської угоди, тому підстави для скасування рішення третейського суду, у зв'язку з порушенням правил підвідомчості, заявником не доведено, інших підстав для скасування рішення третейського суду, судом не встановлено.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 5, 6, 51, 55, 57 Закону України „Про третейські суди", ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.389-4, 389-5, 389-6 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1, заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 17 квітня 2014 року по справі №982/13.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду міста Києва, яка подається через Дніпровський районний суд мста Києва, протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали суду , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

С у д д я