Ухвала суду № 47936088, 03.10.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/27210/14-ц

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2014 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді САВЛУК Т.В.,

при секретарі Гноілек М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за поданням Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Чайки І.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_2,

в с т а н о в и в:

Головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Чайка І.В., звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, до виконання нею зобов'язань перед стягувачем ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», встановлених виконавчим листом №2-3825/2010 виданого 24.02.2011 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 287291,19 грн., стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» державне мито в сумі 850,00 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 60,00 грн., загальною сумою 910,00 грн. Стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» державне мито в сумі 850,00 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 60,00 грн., загальною сумою 910,00 грн. Свою вимогу мотивує тим, що з часу відкриття виконавчого провадження 17.04.2014 року боржником ОСОБА_2 не виконано рішення суду, тому наявність у особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Відповідно до ч.2 ст. 377-1 Цивільного процесуального кодексу України, суд негайно розглядає подання, зазначене у частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Вивчивши подання державного виконавця, дослідивши докази по справі, які наданні державним виконавцем, суд приходить наступного.

Судом встановлено, що на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13 грудня 2010 року позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Судом присуджено стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованості за кредитним договором на загальну суму 287291,19 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 850,00 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 60,00 грн., тобто загальною сумою 910,00 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 850,00 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 60,00 грн., тобто загальною сумою 910,00 грн.

17 квітня 2014 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Чайкою І.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №42998376 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-3828/2010 виданого 24.02.2011 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованості в сумі 288201,19 грн. (а.с. 31)

Відповідно до положень статті 377-1 Цивільного процесуального кодексу України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконані судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженого з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань. При цьому паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Подання держаного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України. Відкриття виконавчого провадження не можу розглядатись як достатня підстава для застосування судом саме такого заходу, як обмеження права виїзду за межі України. Піч час розгляду заяви про тимчасове обмеження боржника -фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України відповідно до ст. 377-1 ЦПК України доказуванню підлягають факти ухилення боржника від виконання рішення суду , можливість виїзду за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, в тому числі наявність закордонного паспорта громадянина України, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи розмір боргу, з урахуванням вжитих державним виконавцем заходів примусового виконання виконавчого листа, їх співмірність у співвідношенні запропонованих заходів обмеження до суми боргових зобов'язань, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні подання, за відсутністю доказів, які б давали підстави вважати, що боржник може виїхати за кордон з метою ухилення від сплати боргу, та які б свідчили, що боржник ОСОБА_2 ухиляється від виконання рішення суду.

Крім того, виходячи з наданих державним виконавцем документів, примусове виконання рішення суду триває з 17 квітня 2014 року, в межах проведення виконавчих дій державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, однак до подання не долучено доказів, які мали підтвердити дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна, та погашення боргу боржником за рахунок реалізованого майна.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що подання Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Чайки І.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_2 є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі ст.6 Закону України „Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України", ст.19 Закону України „Про державну прикордонну службу України" та керуючись ст.ст. 210, 293, 294, 377-1 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні подання Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Чайки І.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

С у д д я