Ухвала суду № 47934948, 05.05.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/10696/14-ц

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2014 р. м. Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, Житлової ремонтно-експлуатаційної організації №417 про виділ частки з майна, що є спільної сумісною власністю, та зобов'язати відкрити окремий особовий рахунок,

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, Житлової ремонтно-експлуатаційної організації №417 про виділ частки з майна, що є спільної сумісною власністю, та зобов'язати відкрити окремий особовий рахунок.

Форма і зміст позовної заяви визначена в статі 119 Цивільного процесуального кодексу України, як передбачено нормою даної статті, позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Відповідно до положень ч.1 ст.80 Цивільного процесуального кодексу України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Враховуючи, що предметом даного спору є вимоги про виділ в натурі частки майна, що є об'єктом спільної сумісної власності, що зумовлює визначення у позовній заяві ціни позову, виходячи з дійсної вартості частини майна, яку позивач просить виділити їй в натурі, яка має бути підтверджена належними доказами, серед іншого висновком спеціаліста в галузі будівельно-технічної (товарознавчої) експертизи.

Як передбачено частиною п'ятою статті 119 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (3654,00 грн.).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір 0,2 розміру мінімальної заробітної плати ( 243,60 грн.).

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.(п.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір»)

Однак, до позовної заяви позивачем долучено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 121 грн.80 коп., що не може слугувати належним доказом сплати судового збору, оскільки позивачем одночасно заявлені вимоги як майнового характеру ( в частині виділення в натурі частки нерухомого майна), так і немайнового характеру (щодо зобов'язання відкрити особовий рахунок), що зумовлює сплату судового збору в порядку та розмірах визначених ст.4 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням положень п.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір»..

Звертаю увагу, що пільги щодо сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №31216206700005, МФО №820019, відкритий в ГУДК України в м. Києва, отримувач УДК в Дніпровському районі м. Києва.

Відповідно до положень ч.2 ст.32 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:

1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів;

2) права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;

3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.

Як роз'яснено у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Також, у п.15 цієї Постанови зазначено, що позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі).

Разом з тим, виходячи зі змісту поданої заяви, позивачем визначено у якості відповідачів - Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва та Житлово ремонтно-експлуатаційну організацію №417, однак позивачем не наведено правового обґрунтування підстав для пред'явлення вимог до Житлово ремонтно-експлуатаційної організації №417, яка не має статусу юридичної особи, тому не може виступати як самостійний учасник цивільного процесу.

За нормами ст.121 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено наслідки подання позовної заяви, що не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України, в тому числі, якщо не сплачено судовий збір.

Керуючись ст.119, 121 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, Житлової ремонтно-експлуатаційної організації №417 про виділ частки з майна, що є спільної сумісною власністю, та зобов'язати відкрити окремий особовий рахунок залишити без руху, про що повідомити позивачу та надати строк до „12" травня 2014 р. для виправлення вказаних недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Копію цієї ухвали направити на адресу представника позивача ОСОБА_3

Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.

С у д д я