Ухвала суду № 47924967, 03.08.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/3459/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1065/15 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 7

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

03 серпня 2015 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Дубровної В. В.,

суддів - Лузан Л. В. , Сибільової Л. О. ,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

головуючого Дубровної В.В.,

суддів - Сибільової Л.О., Лузан Л.В.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 22 квітня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Сумської міської ради, Приватного підприємства «Мегаполіс», ОСОБА_4, Управління Держземагенства в Сумському районі, Управління земельних ресурсів Сумської міської ради, Комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області

про визнання рішення Сумської міської ради від 20 червня 2012 року №1553 в частині передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки, передачу в оренду земельної ділянки нечинним та його скасування; визнання державного акту на право власності на земельну ділянку по вулиці Підгірна, 26 у місті Суми незаконним та його скасування; зобовязання розглянути заяву про передачу в оренду земельної ділянки; визнання виготовленої технічної документації із землеустрою такою, що не підлягає затвердженню; визнання незаконним виготовлення технічної документації на нерухоме майно; скасування державної реєстрації права власності на нерухомість та відповідного запису у Державному реєстрі речових прав,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 22 квітня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено за безпідставністю вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, по суті позовних вимог.

При цьому зазначає, що успадковані ОСОБА_4 будівлі станом на 2011 рік зруйновані та фактично не іс¬нують, земельна ділянка тривалий час взагалі не використовувалась за цільовим призначен¬ням, заросла чагарниками та кущами. Сама ОСОБА_4 постійно проживала і проживає в належній їй квартирі №29 по вул.Перекопській в м.Суми. Зазначена обставина підтверджена актом «поточних змін», яке склало БТІ за наслідками обстеження від 18 серпня 2011 року та копія якого нею була надана суду та фотокартками, з яких вбачається, що будівлі не придатні для використання та знаходяться в напівзруйнованому стані, в них відсутні двері та вікна, відсутня стіна та підлога, провислі перекриття. Разом з тим, БТІ без рішення Сумської міської Ради незаконно в технічному паспорті зазначило літню кухню «Б» та сіни «б» як житловий будинок, що фактично було підставою для реєстрації реєстраційною службою літньої кухні «Б» та сіней «б» як житлового будинку. Узаконення цих ж напівзруйнованих будівель створює підвищену пожежонебезпеку для неї як сусіда та стало правовою підставою для передачі ОСОБА_4 частини земельної ділянки у власність, а частини земельної ділянки на правах оренди, яка фактично перебуває в її користуванні та на яку вона претендує. Крім того, згідно з технічним паспортом від 18 серпня 2011 року фактично земельна ділянка №26 по вул. Підгірній має іншу конфігурацію, ніж зазначена в технічній документації ПП «Мегаполіс», в технічному паспорті були зазначені земельні ділянки як відокремлені одна від одної, тобто дві земельні ділянки, однак, дана обставина пройшла повз увагу суду першої інстанції. Виготовлена технічна документація ПП «Мегаполіс» стала підставою для прийняття Сумською міською Радою 20 червня 2012 року рішення XX сесії VI скликання за №1553-МР про передачу ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0329 га. Крім того, суд першої інстанції не приділив належної уваги тій обставині, що належна їй земельна ділянка має щільну забудову, має великий ухил в бік городу (різниця висоти між двором та городом досягає 4,69 м), розташування будівель і споруд на ділянці знаходяться на різних висотах. Заїзд у двір, відповідно до вимог ДБН 360-92** «Градостроительство. Планировка и застройка городских и сельских поселений», а саме п. 3.22, зі сторони вул. Підгірна виконати не можливо. Організувати заїзд на земельну ділянку №25 по вул.Підгірній в м.Суми мож¬ливо з тильної сторони земельної ділянки. За таких обставин, за умови передачі земельної ділянки площею 0,0329 га на умовах оренди відповідачці, вважає, позбавить її можливості заїзду на належну їй земельну ділянку, що є суттєвим порушенням її конституційних прав. При цьому суд не звернув увагу й на те, що біля земельної ділянки №26 є вільна земля, яку ОСОБА_4 не позбавлена можливості отримати в разі необхідності на умовах оренди.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_3, її представника ОСОБА_5, які апеляційну скаргу підтримують з мотивів у ній викладених, пояснення ОСОБА_4, її представника ОСОБА_6, які проти скарги заперечують, вивчивши матеріали справи, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Вирішуючи наявний спір та відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч положень ст.ст. 10. 60 ЦПК України позивачка не довела суду належними та допустимими доказами обставин, на які вона посилалася у позові.

Цей висновок суду узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

У березні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом до Сумської міської ради, ПП «Мегаполіс», ОСОБА_4, Управління Держземагенства в Сумському районі, Управління земельних ресурсів Сумської міської ради, КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області, остаточно його уточнивши, та просила:

- визнати нечинним та скасувати рішення VI скликання XX сесії Сумської міської Ради від 20 червня 2012 року №1553 в частині передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки № 26 по вул.Підгірна в м.Суми площею 0,1000 га;

- визнати рішення VI скликання XX сесії Сумської міської Ради від 20 червня 2012 року №1553 в частині передачі в оренду ОСОБА_4 земельної ділянки №26 по вул. Підгірна в м. Суми пл. 0,0329 га. - нечинним та скасувати його;

- визнати незаконним та скасувати Державний акт на право власності на землю, виданий на ім'я ОСОБА_4 Ва¬лентини Василівни на земельну ділянку №26 по вул. Підгірна в м. Суми площею 0,1000 га;

- зобовязати Сумську міську Раду одночасно з розглядом заяви ОСОБА_4 про передачу їй в оренду земельної ділянки площею 0,0329 га по вул.Підгірна в м. Суми розглянути подану нею заяву від 24 березня 2011 року вхідний номер № 104/05.01-28 про передачу їй вказану земельну ділянку;

- визнати такою, що не підлягає затвердженню виготовлену ПП «Мегаполіс» технічну документацію із землеустрою в части¬ні зазначення спірної земельної ділянки в користування ОСОБА_4;

- визнати незаконним технічний паспорт, виданий КП «Сумське міське БТІ» 18 серпня 2011 року на імя ОСОБА_4 в частині зазначення літньої кухні «Б» та сіней «б» як «жит¬лового будинку «Б-1» та прибудови «б» за адресою: м.Суми, вул.Підгірна №26;

- скасувати рішення державного реєстратора Сумського міського управління юстиції від 27 грудня 2013 року, індексний номер 15545183, про державну реєстрацію прав ОСОБА_7 на житловий будинок «Б-1» та прибудову «б» за адресою: м.Суми, вул.Підгірна №26, скасувавши відповідний запис у Державному реєстрі речових прав нерухомого майна щодо реєстрації за нею права власності.

Свої вимоги мотивувала тим, що їй на праві власності належить житловий будинок з надвірними будівлями та зе¬мельна ділянка під ним, які розташовані в м.Суми, вул.Підгірна, 25. Належна їй земельна ділянка під № 25 межує з земель¬ною ділянкою №26. Відповідачка ОСОБА_4 успадкувала відповідно до свідоцтва на спадщину, виданого 2-ю Сумською держнотконторою 12 квітня 1993 року за р. №3-2513, житловий будинок жилою площею 11,1 кв. м. з надвірними господарчими будівлями: погрібом «Г», сараєм «В», вбиральнею «Д», огорожею №1-2, розташованих по вул.Підгірна, 26 на земельній ділянці пл. 800 кв. м.

Успадковані ОСОБА_4 будівлі зруйновані та фактично не існують, а земельна ділянка знаходиться в занедбаному стані - заросла бурянами, тривалий час взагалі не використовується, оскільки ОСОБА_4 в будинку ніколи не проживала, має інше житло - проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. кв. 29.

Згідно даних техпаспорту від 18 серпня 2011 року та по факту, земельна ділянка по вул.Під¬гірна, 26 має іншу конфігурацію, ніж зазначеній в технічній документації, виготовленій ПП «Мегаполіс». Відповідно до техпаспорту від 18 серпня 2011 року, на вказаній зе¬мельній ділянці розташований тільки самовільно збудований житловий будинок Б-1, з прибудовою «б», житловою пл. 16,4 кв. м., та погріб. Будинку, який ОСОБА_4 успадкувала, взагалі не існує. Продовженням належної їй земельної ділянки по вул.Підгірна, 25 в м.Суми є дорізка площею 329 кв.м., яка розроблена ще її батьками та ними використовувалась , а згодом стала її використовувати сама. Таким чином на протязі десятків років ця ділянка перебуває в корис¬туванні її сімї. В березні 2011 року звернулася до Сумської міської Ради із заявою про передачу їй вказаної земельної ділянки площею 329 кв. м. На звернення надано відповідь, що до моменту впровадження плану зонування території міста Суми призупинено підготовку про¬ектів рішень про надання згоди на розробку проектів землеустрою. В жовтні 2011 року повторно звернулася з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки, на що надана аналогічна відповідь. Згодом їй стало відомо, що ПП «Мегаполіс» виготовлено технічну документацію з землеустрою на земельну ділянку пл. 329 кв. на імя ОСОБА_4, проіг¬норувавши ту обставину, що будинок, який розташований по вул. Підгірна, 26 з прибудовою, є самочинним будівництвом, а раніше успадкованого ОСОБА_4 будинку взагалі не існує, що площа земельної ділянки, як зазначено в свідоцтві на спадщину, зазначена тільки 800 кв.м.

При цьому ПП «Мегаполіс» не звернуло уваги на ту обставину, що фактична конфігу¬рація земельної ділянки по вул.Підгірна, 26 м.Суми з конфігурацією техпаспорту від 18 серпня 2011 року, фактична конфігурація земельної ділянки та конфігурація в технічній документації і виго¬товленій ПП «Мегаполіс» - є різні.

Земельна ділянка площею 329 кв.м є продовженням належної їй на праві власності земельної ділянки та тривалий час перебуває в її користуванні. Саме з цих підстав ще в березні 2011 року звернулася в Сумську міську Раду з заявою про надання цієї ділянки їй в оренду. Оскільки претендувала на вказану земельну ділянку , не підписала акту узгодження меж сусідньому землекористувачу - ОСОБА_4 та повідомила представника ПП «Мегаполіс» про те, що земельна ділянка пл. 329 кв. м. не відноситься до земельної ділянки, яка перебуває в ко¬ристуванні ОСОБА_4 та не межує з її земельною ділянкою. Не погоджені з нею межі зе¬мельної ділянки і переданої відповідачці ОСОБА_4 у власність.

Виготовлена ПП«Мегаполіс» технічна документація із землеустрою була підставою для прийняття 20 червня 2012 року рішення XX сесії VI скликання Сумської міської Ради№1553-МР про передачу ОСОБА_4 на умовах оренди земельної ділянка площею 0,0329 га, відповідно до додатку №1, а земельної ділянки площею 0,1000 га. - у власність.

Крім того, зазначала, що за ОСОБА_4 зареєстровано на праві власності напівзруйновану будівлю, розташовану по вул. Підгірна, 26 у м. Суми. Підставою для такої реєстрації є свідоцтво про право на спадщину, видане 2-ю Сумською держнотконторою 12 квітня 1993 року за р. №3-2513 та технічний паспорт, виданий БТІ м.Суми 18 серпня 2011 року, в якому літня кухня «Б» та сіни «б», на які свідоцтво про право на спадщину не вида¬валось, зазначені як житловий будинок «Б-1» та прибудова «б».

Відповідно до Акту поточних змін , виготовленому Сумським БТІ 18 серпня 2011 року, зазна¬чено, що літня кухня «Б» та сіни «б» знаходяться в напівзруйнованому стані, мають провислі перекриття, не мають полу, тобто не відповідають вимогам ДБН як для нежитлових , так і для житлових приміщень. За таких обставин зазначення в техпаспорті БТІ літньої кухні «Б» та сіней «б», які зна¬ходяться в напівзруйнованому стані як «житлового будинку «Б-1» та прибудови «б», на її думку, є неза¬конною і відсутні жодні законні підстави для визнання та реєстрації нежитлової будівлі як житлового будинку. Рішення Сумською міською Радою про переведення нежитлової будівлі, яка знаходиться в напівзруйнованому стані, в житловий будинок - не приймалось. А за таких обставин, вважає, є незаконною і їх державна реєстрація державним реєстратором Сумського міського управління юстиції. Реєстрація житлового будинку відповідачки є правовою підставою для передачі земельної ділянки під ним, щодо якої мається спір.

Частина 1 ст. 116 ЗК України зазначає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель комунальної або державної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або результатами аукціону.

Частина 1 ст. 124 ЗК України передбачає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України , власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавлення права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, так і заперечень , крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_3 є користувачем земельної ділянки по вул.Підгірна,25 у м.Суми.

ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 квітня 1999 року, Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №732719 від 18 грудня 2012 року, технічного паспорту на будови, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є власником земельної ділянки по вул.Підгірна, 26 у м.Суми площею 0,1000 га, а також нерухомого майна: житлового будинку Б-1, прибудови «б» , погріба «г», що згідно відмітки Сумського БТІ збудовані на законних підставах ( 1, а.с.7, 139, 141; т. 2, а.с. 8-10 )

Спірною є земельна ділянка площею 0,0329 га, яку мали намір використовувати як ОСОБА_3, так і ОСОБА_4, яка прилягає та знаходиться за городом ОСОБА_3

ОСОБА_3 вважала, що має переважне право на виділ їй зазначеної земельної ділянки, яку обробляли ще її батьки, і на даний час користується нею сама, а тому, для виділу зазначеної земельної ділянки у користування, вона подавала заяви до Сумської міської ради (т.1, а.с. 140), у чому їй було відмовлено.

З пояснень представника Сумської міської ради у судовому засіданні Апеляційного суду Сумської області вбачається, що на час звернення ОСОБА_3 із заявами про виділення їй земельної ділянки діяв мораторій на виділення земель, що підтверджується наданими суду копіями рішень Сумської міської ради від 23 лютого 2011 року № 266-МР, відповідно до п. 1 якого було призупинено погодження питань передачі (надання) вільних від забудови земельних ділянок комунальної власності у власність(оренду) для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд,а також видачу замовникам будь-яких висновків про відповідність (невідповідність) містобудівній документації місцевого значення намірів отримати вільну від забудови земельну ділянку у власність(оренду) для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд.

25 квітня 2012 року Сумською міською радою було прийнято рішення № 1412-МР, яким було доповнене рішення від 23 лютого 2011 року № 266-МР пунктом такого змісту: «Дія пункту 1 даного рішення не розповсюджується на випадки приватизації громадянами земельних ділянок, які знаходяться у них в користуванні або на яких розташований житловий будинок (недобудований житловий будинок), а межі земельної ділянки не визначені».

З пояснень відповідачки вбачається, що спірною земельною ділянкою дуже тривалий час користувалась саме вона, в останні роки вона дозволила користуватись ділянкою позивачці, яка вважає, що на цій підставі вона є законним користувачем.

З пояснень представника Сумської міської ради вбачається, що ОСОБА_3 було відмовлено у задоволенні заяви про надання їй спірної земельної ділянки, оскільки існував мораторій на землі, а заява ОСОБА_4 була задоволена, оскільки спірна земельна ділянка з 1966 року закріплена за будинком № 26 по вул. Підгірній, остання була її користувачем, що надавало їй право на підставі рішення Сумської міської ради № 1412-МР25 квітня 2012 року отримати в оренду спірну земельну ділянку.

При вивченні матеріалів інвентаризаційних справ на будинки № 25,26 по вул. Підгірній у м. Суми вбачається, що спірна земельна ділянка з 1966 року закріплена за будинком № 26 по вул. Підгірній. В технічній документації на будинок № 25, який належить позивачці, спірна земельна ділянка ніколи не відображалась та не закріплялась саме за цим будинком.

Таким чином органом місцевого самоврядування відповідно до вимог ч.1 ст.124 ЗК України та наданих йому повноважень, на законних підставах прийняте рішення про передачу відповідачці ОСОБА_4 у користування на правах довгострокової оренди спірної земельної ділянки площею 0, 0329 га по вул. Підгірна, 26 у м. Суми.

З урахуванням викладеного колегія суддів знаходить законним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Позивачкою не доведено порушення її особистих прав через те, що належні ОСОБА_4 будівлі станом на 2011 рік зруйновані та фактично не іс¬нують, земельна ділянка тривалий час взагалі не використовувалась за цільовим призначен¬ням, заросла чагарниками та кущами, що сама ОСОБА_4 постійно проживала і проживає в належній їй квартирі №29 по вул.Перекопській в м.Суми, що БТІ без рішення Сумської міської Ради незаконно в технічному паспорті зазначило літню кухню «Б» та сіни «б» як житловий будинок, що фактично було підставою для реєстрації реєстраційною службою літньої кухні «Б» та сіней «б» як житлового будинку, що узаконення цих ж напівзруйнованих будівель створює підвищену пожежонебезпеку для неї як сусіда та стало правовою підставою для передачі ОСОБА_4 частини земельної ділянки у власність, а частини земельної ділянки на правах оренди, яка фактично перебуває в її користуванні та на яку вона претендує, не спростовують постановленого у справі судового рішення, оскільки

Щодо доводів ОСОБА_3 про єдиний можливий заїзд на її земельну ділянку через спірну земельну ділянку, що визнається відповідачкою у справі, також не впливає на висновки суду по суті цього спору. Сторони не позбавлені можливості встановити земельний сервітут.

Судом під час розгляду справи обговорювалась можливість мирного врегулювання спору, шляхом виділення у користування відповідачці земельної ділянки, яка розташована та примикає до її земельної ділянки, а спірну земельну ділянку залишити за позивачкою, але, як вбачається з письмових пояснень представника Сумської міської ради від 16 липня 2015 року, сторони не зможуть отримати в оренду земельні ділянки ( дорізки), оскільки існує рішення Сумської міської ради від 24 березня 2013 року № 2224-МР, яким встановлений мораторій на виділення вільних земельних ділянок у власність(оренду) для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги колегія суддів не знаходить підстав для його зміни чи скасування.

У відповідності до ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

При подачі апеляційної скарги ОСОБА_3 не був доплачений судовий збір у розмірі 245 грн. 08 коп., які підлягають стягенню в прибуток держави.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 22 квітня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) в дохід держави (Код бюджетної класифікації доходів 22030001, Рахунок 31211206780002, Одержувач УК у м.Сумах (м.Суми), 22030001, Банк одержувача ГУДКСУ у Сумській області, ЄДРПОУ 37970593, МФО 837013) 245 грн. 08 коп. судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -