Рішення № 47922917, 03.08.2015, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді Собіни І.М.

Суддів: Малько О.С., Шимківа С.С.

Секретар судових засідань ОСОБА_1

З участю ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 травня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про захист прав споживача, стягнення грошових коштів, матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 травня 2015 року вказаний позов ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_2 банківський вклад у розмірі 2500 доларів США, відсотки по вкладу в розмірі 106,61 доларів США, 1319 грн. 63 коп. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з АТ «Банк «Фінанси та кредит» в дохід держави 610, 58 грн. судового збору.

У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі АТ «Банк «Фінанси та Кредит» покликається на його незаконність та необґрунтованість, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а також неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що постановлення рішення відбулось у відсутності представника АТ «Банк «Фінанси та Кредит», який не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Зазначає, що АТ «Банк «Фінанси та Кредит» не відмовляється від зобовязань за договором, однак в силу соціально-політичних факторів у державі, банк позбавлений можливості виконати умови договору на вимогу позивача.

Стосовно відшкодування моральної та матеріальної шкоди, то вважає що позивачем не доведено факт заподіяння йому такої шкоди з боку відповідача.

Вважає, що зазначені в апеляційній скарзі порушення є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 29 жовтня 2014 року між позивачем ОСОБА_2 та АТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено договір-заяву №300131/124897/5-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на строк до 29 березня 2015 року. Сума вкладу становила 2500 доларів США (а.с.3).

Згідно п.2 договору-заяви №300131/124897/5-14 за час користування коштами вкладу банк нараховує і виплачує вкладнику проценти за ставкою 12,6 % річних.

Згідно із ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ч. 4 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Такі ж вимоги містить п. 3.3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 516 від 03.12.2003 року, зі змінами та доповненнями.

З матеріалів справи вбачається, що 09 лютого 2015 року ОСОБА_2 подав до АТ «Банк «Фінанси та Кредит» заяву про дострокове повернення в повному обсязі вкладу у валюті вкладу (а.с. 4). На неодноразові звернення позивача вклад не повернено. А також на день подачі апеляційної скарги грошове зобовязання відповідачем не виконане.

Таким чином, АТ «Банк «Фінанси та Кредит» порушило умови договору банківського вкладу №300131/124897/5-14 від 29 жовтня 2014 року, а саме п.5, п.6, п.7 даного договору в дату повернення, визначену п.п.1 (а.с.3)

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 25.12.2013 року у справі № 6-140цс13, відповідно до змісту ст.ст. 526 та 1058 ЦК України зобов'язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд (наприклад, перерахування на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, з якого вкладник може зняти кошти чи проводити ними розрахунки з допомогою платіжної банківської картки).

Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано зобовязав відповідача АТ «Банк «Фінанси та Кредит» повернути ОСОБА_2 за договором-заявою №300131/124897/5-14 від 29 жовтня 2014 року депозит в сумі 2500 доларів США та нараховані відсотки по вкладу в розмірі 106,61 доларів США.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення моральної та матеріальної шкоди, ОСОБА_2 посилався на те, що незаконними діями АТ «Банк «Фінанси та Кредит» з несвоєчасної видачі депозитного вкладу, йому спричинено моральні страждання, що в свою чергу спричинили розлад здоровя, а тому він змушений був звертатись до лікарів та нести матеріальні витрати на придбання ліків ( а.с.16, 36-38).

Колегія суддів вважає, що зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, якщо сторони при укладенні договору банківського вкладу передбачили відповідальність за порушення зобовязання у вигляді моральної шкоди, відповідна вимога вкладника підлягає задоволенню з урахуванням положень с. 23 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами договору-заяви №300131/124897/5-14 про банківський строковий вклад (депозит), укладений між позивачем ОСОБА_2 та АТ «Банк «Фінанси та Кредит», не передбачено відшкодування Банком моральної шкоди у разі порушення ним зобовязань(а.с.3). А тому, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині не підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу АТ «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити частково, рішення суду в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди скасувати і в задоволенні цих вимог відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, 313, ч.2 ст. 314, 316, ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - задовольнити частково.

Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 травня 2015 року в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди скасувати і в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в цій частині відмовити.

В решті рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 травня 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено сторонами в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів починаючи з дня набрання ним законної сили.

Головуючий І.М.Собіна

Судді: О.С. Малько

ОСОБА_3