Ухвала суду № 47913166, 28.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2015 р.Справа № 641/3846/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Чечуйко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Управління Пенсійного Фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.05.2015р. по справі № 641/3846/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Управління Пенсійного Фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова , Управління Пенсійного Фонду України

про визнання протиправними рішення та дій,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - перший відповідач), Управління Пенсійного Фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова (далі - другий відповідач), Управління Пенсійного Фонду України (далі - третій відповідач), в якому просила суд:

- поновити пропущений нею з поважних причин строк звернення до суду;

- визнати протиправними рішення управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова від 27.11.2013 року, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області від 17.02.2015 року, дії Пенсійного фонду України від 19.03.2015 року, Управління пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова від 26.12.2013 року щодо виключення з розрахунку при перерахунку (допризначення) пенсії ОСОБА_1, суми матеріальної допомоги на оздоровлення 9490,74 грн., індексації заробітної плати в сумі 414,37 грн. та винагороди за вислугу років у розмірі 25 відсотків у сумі 553,75 грн.

- зобов'язати управління пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова провести ОСОБА_1 перерахунок (допризначення) пенсії державного службовця належним чином з моменту призначення пенсії, а саме з 20 січня 2009 року, включивши до складу заробітної плати фактично отримувані суми матеріальної допомоги на оздоровлення 9490,74 грн., індексації заробітної плати в сумі 414,37 грн. та винагороду за вислугу років у сумі 553,75 грн., із збереженням загального відсотку розрахунку пенсії від заробітку на дату призначення пенсії 82% та виплатити її у повному обсязі.

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.05.2015р. поновлено пропущений ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, до Пенсійного фонду України щодо визнання протиправними рішення та дії Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Пенсійного фонду України щодо виключення з розрахунку при перерахунку пенсії, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плази та винагороди за вислугу років та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії із збереженням загального відсотку розрахунку пенсії від заробітку на дату призначення пенсії та здійсни ти виплату пенсії задоволено частково.

Визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова від 27.11.2013 року частково щодо виключення з розрахунку при перерахунку пенсії державного службовця ОСОБА_1 суми матеріальної допомоги на оздоровлення, винагороди за вислугу років у розмірі 25 відсотків та індексації заробітної плати.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова здійснити перерахунок (допризначення) пенсії ОСОБА_1 з 18.11.2013 р., з включенням в розрахунок при призначенні пенсії 9490 гривень 74 копійки матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати в сумі 414 гривень 37 копійок та винагороди за вислугу років у розмірі 25 відсотків у сумі 553 гривні 75 копійок із збереженням загального відсотку розрахунку пенсії від заробітку на дату призначення пенсії ( 82 %) та зобов'язати здійснити виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії з урахуванням виплаченої.

В іншій частині позову - відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині дати, з якої необхідно здійснити перерахунок її пенсії, подала апеляційну скаргу, в якій, просить рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати та задовольнити її позов, зобов'язавши Управління Пенсійного Фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова здійснити перерахунок її пенсії з 20.01.2009р.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також з постановою суду першої інстанції не погодився другий відповідач та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог ст. 33 Закону України «Про державну службу», ст. 1 Закону України «Про оплату праці», постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000р. № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 20 січня 2009 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова та отримує пенсію державного службовця, призначену відповідно до Законів України від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ «Про державну службу», від 05.11.1991 p. № 1788-ХІІ „Про пенсійне забезпечення", від 09.07.2003р. № 1058-IV „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пенсію було обчислено на підставі Довідок про складові заробітної плати, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України „Про державну службу", але при нарахуванні і призначенні пенсії не була врахована сума винагороди за вислугу років у розмірі 25 відсотків, сума матеріальної допомога на оздоровлення та сума індексації заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 18 листопада 2013 року вона звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова із заявою про проведення обчислення (допризначення) пенсії з 20.01.2009 р. згідно з оновленими і уточненими довідками:

- про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, винагорода за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України „Про державну службу", станом на 19.01.2009 р. від 14.11.2013 р. №82/ гр/05-00-37, з урахуванням суми винагороди за вислугу років у розмірі 25 відсотків,

- про складові заробітної плати за період з 1 січня 2007 р. по 31 грудня 2008 p., що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України „Про державну службу, з урахуванням інших виплат - суми матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, від 14.11.2013р. №83/ гр/05-00-37, які з поясненнями про розбіжності надані Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ Міндоходів.

Управлінням Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова листом від 26.12.2013 р. № 14819/02-28 (отримано поштою 03.02.2014 р.) позивачу було повідомлено про проведення допризначення пенсії з 20.01.2009 року згідно з наданою Довідкою від 14.11.2013р. №83/ гр/05-00-37, але Рішенням від 27.11.2013р. відмовлено у перерахунку пенсії з урахуванням інших виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати), вказаних у зазначеній Довідці, та з урахуванням винагороди за вислугу років у розмірі 25%, вказаній в Довідці від 14.11.2013 р. №82/ гр/05-00-37, тобто відмовлено прийняти до перерахунку (допризначення) пенсії усі складові заробітної плати.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з першої інстанції виходив з того, що перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватись із суми заробітної плати, на яку були нараховані страхові внески на момент виникнення права на перерахунок пенсії, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу в перерахунку його пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати та грошової винагороди за вислугу років.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон) (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Частиною другою статті 37-1 вказаного Закону встановлено, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно ч.1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оплату праці" в структуру заробітної плати входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

У відповідності до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та грошова винагорода за вислугу років входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Частиною 1 статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір обов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були сплачені страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування входять до складу заробітку для обчислення пенсії.

Відповідно до ст. ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. (в редакції до 08.07.2010р.) об'єктом оподаткування є: фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру.

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. N 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за N 114/8713, фонд додаткової заробітної плати включає, зокрема, суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, матеріальну допомогу, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом), виплати соціального характеру.

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати, з яких сплачувались страхові внески, входять до складу додаткової заробітної плати та враховуються при обчисленні розміру пенсії позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, оскільки з наданих позивачем довідки вбачається, що на суми матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати та грошової винагороди за вислугу років нараховувався збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому ці суми мають бути враховані при обчисленні пенсії.

Таким чином, висновок відповідача про те, що матеріальна допомога для оздоровлення, індексація заробітної плати та грошова винагорода за вислугу років, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, не враховуються при обчисленні розміру пенсії державного службовця, оскільки такі види виплат не включаються до складу заробітної плати державного службовця, є помилковим.

Так, у спірних правовідносинах слід надати перевагу нормам статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які є спеціальними в питаннях призначення та перерахунку пенсії державного службовця, а не положенням Законів України "Про державну службу", який щодо спірних правовідносин є загальним.

Тобто, аналіз наведених положень законів дає підстави для висновку, що матеріальна допомога для оздоровлення, індексація заробітної плати та грошова винагорода за вислугу років, входили до системи оплати праці державного службовця, які повинні враховуватись при призначенні йому пенсії.

Вищенаведене узгоджується з висновками Верховного Суду України щодо застосування зазначених норм права, викладеними в постанові від 20.02.2012 року по справі № 21-430а11, які в силу ст. 244-2 КАС України мають враховуватися судами при застосуванні таких норм права.

Також колегія суддів вважає, що рішенням суду першої інстанції обґрунтовано поновлено позивачу строк звернення суду з позовом та задоволено її позовні вимоги з 18.11.2013р., з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що позивач:

14.11.2013р. отримала оновлені довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії відповідно до Закону України „Про державну службу" від 14.11.2013р. №82/ гр/05-00-37, від 14.11.2013р. №83/ гр/05-00-37 з урахуванням усіх складових заробітної плати;

18.11.2013р. позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова з заявою провести допризначення пенсії;

03.02.2014р. позивач отримала відповідь Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова від 26.12.2013 р. та витяг з рішення від 27.11.2013 р. з відмовою врахувати матеріальну допомогу на оздоровлення та індексацію заробітної плати, що вказані в Довідці про складові заробітної плати за період з 1 січня 2007 р. по 31 грудня 2008 р. від 14.11.2013р. №83/гр/05-00-37, та винагороду за вислугу років у розмірі 25 відсотків, що вказана в Довідці про складові заробітної плати станом на 19.01.2009 р. від 14.11.2013 р. №82/ гр/05-00-37;

18.04.2014р. позивач потрапила в ДТП та отримує важку травму - закритий перелом V плюсневої кості правої стопи, ушиби, гематоми, рани правого голеностопного суглоба і правої стопи ноги, їй накладено гипсову пов'язку, що підтверджується Довідкою Харківської міської клінічної багатопрофільної лікарні №17 від 18.04.2014 р. № 2377.

19.04.2014р. позивач звернулась до хірурга Харківської міської клінічної лікарні № 13, де проходить лікування, що підтверджується копіями записів з медичної картки.

З 19.04.2014р. по 13.04.2015р. позивач перебувала на лікуванні, що підтверджується Довідкою Харківської міської клінічної лікарні №13 від 13.04.2015 p., яку надано ОСОБА_1 лікарем-хірургом вказаної лікарні, а також підтверджується наявними в справі копіями медичних документів, які прошнуровані, пронумеровані на 35 аркушах і завірені завідувачем терапевтичного відділення Харківської міської клінічної лікарні № 13 та іншими документами.

04.07.2014р. ОСОБА_1 надано консультаційний висновок №15103 полікліники Інституту загальної та невідкладної допомоги АМН України та висновок Медіко-діагностичного центру „Сучасні медичні технології" від 04.07.2014р. за результатами доплеграфії УЗІ голеностопного суглоба, де вказано діагноз: артрозоартрит правого голеностопного суглоба, лигаментит сухожилля сгибателів пальців, тендопатія м'язових сухожиль, пошкодження дельтовидної зв'язки та надані рекомендації по лікуванню.

14.07.2014р. ОСОБА_1 надано консультативний висновок № 789513 від 14.07.2014р. ДЗ „Інститут патології хребта і суглобів ім. проф. М.І. Сітенко" з діагнозом: сростающийся перелом основанія V плюсневой кости і головки II плюсневой кости правой стопи, осколочний перелом малоберцової кості, пошкодження зв'язок, артроз голеностопного суглоба та надані рекомендації по лікуванню.

Вказані копії медичних документів супроводжуються довідкою завідувача терапевтичним відділенням Харківської міської клінічної лікарні №13, де вказано, що ОСОБА_1, перебувала у 2014-2015 p.p. на лікуванні у хірурга, травматолога, невропатолога, терапевта з відповідними захворюваннями, які перелічені, та відповідають записам у медичній картці від 19.04.2014 p., 26.04.2014р., 30.04.2014 p., 08.05.2014р., 23.05.2014р., 26.05.2014р„ 10.06.2014 p., 16.06.2014р., фізіотерапія лікарні №19 з 05.06.2014 р. по 20.06.2014р., 23.06.2014 p., 27.06.2014р., 30.06.2014р. 07.07.2014р., 10.09.2014р. 11.09.2014р., фізіотерапія лікарні №19 з 10.09.2014р. по 24.09.2014р., фізіотерапія лікарні №17 з 30.10.2014р. по 10.11.2014p., 05.11.2014р., 19.11.2014р., 25.12.2014р., 13.01.2015р., 22.01.2015р. 23.02.2015р., 27.02.2015р. 16.03.2015р., 13.04.2015р.

19.01.2015р. позивач, керуючись ст. 40 Конституції, Законом України „Про звернення громадян", звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зі своєю незгодою на відмову Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова допризначити пенсію з врахуванням у складових заробітної плати винагороди за вислугу років, матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації та з вимогою зобов'язати здійснити правильний розрахунок відповідно до законодавства.

12.02.2015р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області надано відповідь від 17.02.2015 про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, винагорода за вислугу років, індексація, не включаються до заробітної плати державного службовця при призначенні (перерахунку) пенсії та запропоновано в разі незгоди звернутися до Пенсійного фонду України або до судових органів.

19.02.2015р. позивач звернулась до Пенсійного фонду України зі скаргою на дії посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та рішення від 27.11.2013р. Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Листом від 26.02.2015р. №2242ЛМ1 Пенсійний фонд України перенаправив скаргу позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

19.03.2015р.Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за дорученням Пенсійного фонду України листом за№322/Р12 (отримано 25.03.2015р. власноручно) було відмовлено позивачу в задоволенні скарги та запропоновано звернутись до Пенсійного фонду України або до суду.

Копії листів та скарг наявні в матеріалах справи.

14.04.2015р. позивач звернулася до суду за захистом своїх прав із вищезазначеним позовом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано поновлено позивачу строк звернення до суду з огляду на поважність причин пропущення нею цього строку, а саме тривалу хворобу і лікування позивача та її сина.

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача щодо відсутності підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Також колегія суддів зазначає, що не підлягають задоволенню вимоги апеляційної скарги позивача щодо задоволення її позовних вимог про перерахунок пенсії з 20 січня 2009року, тобто з дати призначення пенсії, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до управління Пенсійного Фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова із заявою про перерахунок пенсії у відповідності до вищезазначених довідок 18.11.2013р.

Приписами ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що перерахунок пенсії здійснюється на підстави зави пенсіонера.

Отже, перерахунок пенсії не може бути проведено за період до звернення із відповідною заявою.

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано визначено дату початку перерахунку пенсії позивача - 18.11.2013р., тобто з моменту її звернення до управління Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії.

Отже, переглянувши в межах доводів апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління Пенсійного Фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова - залишити без задоволення.

Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.05.2015р. по справі № 641/3846/15-а в частині задоволення позову ОСОБА_1 та відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 щодо покладення на управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова обов'язку здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 20 січня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 03.08.2015 р.